кейси
Український павільйон на Венеційській бієнале дістав нову айдентику
Кейс 3Z studio
18 Лютий, 2022
Стати автором

Венеційська бієнале — одна з провідних виставок сучасного мистецтва, що проходить в Італії. Участь беруть близько 90 національних павільйонів з різних країн. Україна також не виняток і є учасником події з 2001 року. Цьогоріч Український павільйон буде представлений роботою харківського художника Павла Макова — «Фонтан виснаження. Висока вода».  Айдентику павільйону розробили у 3Z studio: створили дизайн національного павільйону, який має добре працювати з айдентикою бієнале, обрали два шрифти для різних потреб, додали символізм, створили каталог, що розповідає про артефакти та придумали, як айдентиці виділитися серед оголошень 80 інших павільйонів та інших учасників бієнале.

Про проєкт 

«Фонтан виснаження. Висока вода» — це виставковий проєкт, який поєднує кінетичний скульптурний об’єкт та архівні матеріали про 27-ти річний шлях його створення. Центральний об’єкт — фонтан — це система 105 воронок, які розташовані одна під одною та утворюють трикутну форму. На відміну від класичного фонтану із водою, що б’є вгору, фонтан Макова ллється згори додолу та поступово вичерпує себе.

Архітектурне рішення проєкту павільйону України на 59-й Венеційській бієнале сучасного мистецтва, 2022. Джерело: ФОРМА.

Вперше «Фонтан виснаження» з’явився у Харкові в 1995 році як парадоксальний символ життя. Зауважуючи значну кількість занедбаних фонтанів, на тлі аварій та перебоїв у водопостачанні, Маков створив кілька робіт, об’єднаних мотивом води. А місце злиття річок Харків і Лопань стало важливим в процесі пошуку форми воронки.

Лопанська стрілка, скриншот Google Maps

бляшана воронка Фонтану виснаження

Кульмінацією досліджень міського ландшафту, систем річок та водопостачання в роботах Макова став образ фонтану, в якому один потік впадає в інший, але обидва виснажуються. Як об’єкт у міському просторі Харкова, Фонтан виснаження так і не був встановлений й досі не працював повноцінно з поданою всередину воронки водою. Вперше це станеться у Венеції — місті, як ніхто, потерпає від виснаження ресурсів та високої води.

Фонтан виснаження, виставка «Павло Маков. Фонтан» у Львівському музеї Андрея Шептицького, 2017. Джерело: артцентр Я Галерея.

Пошук рішень

Команда студії 3Z особисто знайома із Павлом Маковим. Вони розробляли дизайн його книг та слідкували за творчістю протягом останніх двадцяти років. Тому до стадії дослідження дизайнери вже були знайомі з контекстом роботи.

Павло Маков біля Фонтану виснаження на стіні будинку Олега Мітасова у Харкові, 1996 рік

Однак їхнє завдання полягало у створенні айдентики не саме роботи художника, а національного павільйону. Тому візуальне рішення має працювати на аудиторію, не знайому з українським контекстом, творчістю Макова та локальним символізмом. Крім того, рішення повинне добре працювати з айдентикою бієнале, присутність якої обов’язкова на всіх друкованих матеріалах.

Найбільшим викликом для нас був пошук символу дотичного до фонтану. Але таким чином, аби це не була ані ілюстрація фонтану, ані метафора виснаження, бо сам об’єкт вже є цією метафорою. У студії довго міркували над тим, як інтерпретувати форму воронки, але не відтворити її. Врешті-решт знайшли символ, що є архетипом воронки та має драматичну напругу, що притаманна також і проєктові бієнале як такому (підтвердження цьому було знайдено пізніше серед малюнків Макова, ба навіть одного відвідувача виставки).

Фонтан виснаження, технічний рисунок, 1995

Айдентика та шрифти

Вибраний символ — ясний та найпростіший спосіб зображення воронки. Він чітко комунікує ідею неминучості виснаження.

Для створеної айдентики характерна монолітність. Все крутиться навколо символу воронки. Рішення не можна назвати гнучким. Навпаки, воно доволі статичне та зрозуміле. Символ воронки займає більшу частину простору, в якому знаходиться, чим привертає увагу до айдентики, робить її впізнаваною.

Як і в інших роботах 3Z, шрифтам надається особлива роль. Для айдентики павільйону обрали моноширинний шрифт Aeroport. Його використовуватимуть для коротких текстів і лише у прописному регістрі.

«Ми обрали моноширинний шрифт, надихнувшись розташуванням воронок у фонтані. Кожна з воронок займає свою окрему комірку, не перетинаючись одна з одною,  — як і знаки моноширинного шрифту. У зв’язці зі знаком воронки, що також перебирає на себе велику частку простору, вони створюють ясну, сміливу, дещо нахабну айдентику» — розповідають у студії.

Фонтан виснаження, виставка »На межі. Українська мистецтво 1985-2004» в PinchukArtCentre, 2015. Джерело: PinchukArtCentre

Як набірний обрали шрифт SangBleu Versailles Book – більш м’яку антикву, яка покликана балансувати айдентику. Вона використовується для довших блоків набору у візуальних матеріалах та для текстів каталогу.

Акцент на єдиному графічному символі й типографії робить айдентику більш впізнаваною. А брак барв допоможе їй виділитися серед оголошень 80 інших павільйонів та інших учасників бієнале.

Каталог

Каталог павільйону покликаний якомога детальніше описати представлені артефакти та занурити відвідувачів у контекст представлених робіт.

Каталог українського павільйону складається з трьох частин. До нього увійшли десять текстів, що дають глибокий та аналіз творчої практики художника. Для полегшення сприйняття великого обсягу текстової інформації, дизайнери зробили верстку динамічною. Вони ввели три рівні текстових відступів, змінивши довжину рядків у абзацах. Таким чином, відрізки тексту, що вимагають концентрації та вдумливого читання, оформлені у довші рядки, які вимагають особливої уваги читачів. Абзаци із коротшими рядками є легшими для сприйняття і їх можна побіжно «просканувати».

Щоб якнайяскравіше проілюструвати еволюцію фонтану у творчості художника, дизайнери включили до каталогу всі згадані у текстах роботи. Враховуючи значну деталізацію творів Макова, деякі сторінки були повністю присвячені зображенням однієї роботи.

Slider image
Slider image

Вибір шрифтів та непостійний регістр робить верстку доволі рваною та «танцівливою», додаючи ритму до текстів каталогу.

Slider image
Slider image
Slider image

Для обкладинки обрали доповнене фото з архіву Павла Макова. На ньому зображений Фонтан виснаження в місці злиття річок Харків та Лопань. Саме тут Маков намагався вперше інсталювати справжній чинний фонтан із водою. Втілити цю ідею в життя не вийшло, однак задум художника зберігся на архівній фотографії.

«Ми вирішили обрати це фото для обкладинки, керуючись концептуальною цінністю. Каталог зосереджений на дослідження саме творчості художника, тому ми взяли фото, яке найбільше передає настрій творчого доробку Макова».

Застосування

У соцмережах кейси використання шрифту збережуться: Aeroport для головних надписів та SangBleu Versailles для другорядних.

Для збереження консистентності між каталогом та соцмережами на обкладинці використовуватимуться доповнене фото Лопанської стрілки.

За попереднім задумом, екосумки матимуть світловідбивний «язик», який міститиме назву павільйону та назву проєкту. На самій торбі розмістять лише графічний знак воронки.

Також у мерчі обіграють тему з водою, розмістивши на пляшках цитати з оголошень, що увійшли до експозиції павільйону.

Всі зображення надані студією 3Z design, Українським павільйоном на 59-й Венеційській бієнале та Павлом Маковим.

Читайте також інтерв’ю зі студією 3Z про підхід студії до творчості, до співпраці з клієнтами та їхньої діяльності, як до способу «гарно проводити своє життя».


Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

У нас є ще дещо для вас