Матеріал створений у партнерстві з Merge
Паша — засновник агенції Merge, яка співпрацює зі стартапами по всьому світові і створює для них застосунки та інтерфейси з сучасним дизайном. Під час повномасштабної війни Паша запустив Merge Academy — онлайн-курси для опанування IT-професій.
Завдяки талановитим вихідцям Україну сприйматимуть у світі як батьківщину креативних і розумних людей. Ми вже успішно експортуємо свої таланти через IT-компанії, дизайн та навіть рекламу. Варто лише згадати, скільки ми здобули Канських Левів і Red Dot-ів.
Креативний ринок — вже вагома частина української економіки, яка дедалі зростає. У майбутньому до України будуть аутсорсити не тільки IT-проєкти, а й продуктовий дизайн, бренд-дизайн, комунікаційний дизайн. Тут з’являться сотні агенцій та сильних імен.
Зараз приналежність до креативного кластеру дає змогу активно донатити. Ми в Merge за ці пів року вже задонатили понад мільйон гривень у різні благодійні фонди.
Війна показала мені новий бік нашої Соборності. Я побачив, що люди готові підтримувати одне одного, всі об’єднані однією ненавистю до ворога. Зараз відбувається згуртування і нашого креативного ком’юніті, звісно.
Є готовність ділитися одне з одним не тільки досвідом, а й клієнтами. Професіонали воліють допомагати іншим, передавати свої знання. Ми спраглі до розвитку, готові до нього та маємо необхідні сили, щоб разом будувати креативну галузь.
За останні пів року я став більше ризикувати, переробляти деякі процеси. Наприклад, ми удосконалили presale, запровадили продуктове діскавері. Merge Academy теж для нас абсолютно нова історія, зараз ми здобуваємо цінний досвід на ринку B2C. З’явилася сміливість робити помилки, на яких можна буде навчитися новому.
Бізнес — це про постійний розвиток, який триває за будь-яких обставин.
Я надихаюся українськими підприємцями, чиїми продуктами та послугами я користуюсь. Дуже багато українських фаундерів транслюють класні цінності: клієнтоорієнтованість, якість, високий сервіс тощо. Коли я дотикаюся до результату їхньої роботи, мене драйвить усвідомлення того, скільки зусиль ці талановиті підприємці доклали, аби споживач відчув саме ту емоцію.
Українці мають сильну ментальність, притаманну потужним громадянським суспільствам. Ми боремося, не перекладаємо відповідальність на владу. Я і сам дуже волелюбна людина, і лиш упевнився в цьому, коли почав бізнес.
Незалежність України — це також незалежність кожного з нас. Під час війни ми гостро це відчули.
Два роки тому Даню представили в медіа як наймолодшого працівника агенції banda. Важливішим є те, що відтоді Даня двічі став лауреатом премії Young Lions — конкурса Канських Левів — у категорії «Дизайн».
У виборюванні Незалежності України завжди відігравала велику роль креативна спільнота. Згадати хоча б митців-шістдесятників. Роль дизайнерів зараз не є вирішальною, але наш внесок у тому, що ми підсилюємо імідж Незалежності, показуємо світові цікаві сторони нашої країни, її бурхливий розвиток.
Дизайн-контекст давно вже став частиною глобального простору. Завдяки нашій Незалежності ми відкриті всьому світу, маємо можливість вчитися, ділитися.
Нарешті іде радикальне виключення всього російського. Зрозуміло, що політично росія вже давно викликала лише огиду, але з точки зору дизайну, музики чи загалом культури існували якісь мінімальні зв’язки. Тепер же ми відірвали їх, як скотч чи пластир.
Внаслідок цього тотального виключення інколи відчуваються незручності — скажімо, більшість якісних кириличних шрифтів вироблялися в росії. Відтак якщо шукаєш шрифт для нового проєкту — вибір став дещо обмеженим. Водночас це нагода познайомитися з українськими шрифтарями, робити спільні проєкти, популяризувати продукцію українців.
Читайте також: Українські шрифти для повсякдення і бізнесу
Стало більше соціальних проєктів, оскільки зараз ти просто зобов’язаний бути відповідальним. Сподіваюся, що це залишиться з нами після перемоги, адже такі проєкти потрібні для розвитку культури в Україні.
Ми маємо вкладатися у два напрями: інтеграцію у зовнішній світ та розвиток власної культури. Комерційні проєкти певний час будуть заморожені, і ми маємо навчитися заробляти гроші на Заході, поки наш бізнес потерпає. Варто спрямувати ресурс на розвиток своєї самобутності і дослідження саме українського та українства.
Коли я кажу японський чи швейцарський дизайн, то дуже легко собі щось візуалізувати. Український же дизайн поки що формується: десь на думку спадає шароварщина, десь навпаки щось зовсім модернове. Нам слід домогтися того, щоб при словах «український дизайн» перед очима поставала чітка картинка.
На початку повномасштабної війни драйвером був адреналін, я відчував страшенну продуктивність. Зараз же всі ми перейшли з режиму спринта в марафон, і драйвером для кожного є щось індивідуальне. Ми перебуваємо в цікавому періоді історії, в якому відбувається становлення нації. Те, що ми зараз створимо, виховуватиме наступні покоління людей, формуватиме молоду країну. Мене тішить ця думка.
Завдяки тому, що всі зараз дуже активні у соцмережах, креативникам дуже просто створити щось, що швидко розлетиться. Це може бути нагодою знайти клієнтів, заколабитися з кимось, запустити нові проєкти.
Оксана — freelancing artist, яка створює дотепні анімації та ілюстрації про ментальне здоров’я, поширені соціальні проблеми та війну в Україні.
Внесок креативників у нинішню боротьбу за Незалежність — це соціальна активність і інформаційна робота.
Останнім часом у мене посилилося усвідомлення нашої Незалежності. Поглибилися емоції, які вже були: любов до країни та відчуття того, що все на своїх місцях. Я ціную те, що українці зараз розуміють своє місце у великому світі.
Оскільки за кордоном зросла зацікавленість до нас, я можу ще більше розповідати про Україну. Крім того, з’явилося більше професійних можливостей. Українські дизайнери можуть брати участь у міжнародних фестивалях, резиденціях, створювати важливі кампанії.
У креативі стало більше self-initiated projects, особистих позицій та висловлювань. Дизайнери активніше діляться рефлексією, роздумами про війну в Україні, всі хочуть зробити свій внесок у спільну боротьбу.
Мені здається, що креативний ринок і так був доволі сильний, і зараз він продовжує розвиватися. Українці співпрацюють з крутими компаніями по всьому світу. За моїми спостереженнями, все рухається вперед.
Мій креатив, мої роботи — це практично єдина річ у житті, якої війна не торкнулася. Війна просто не може в мене це забрати. Креатив — сильна штука, яка тримає мене на плаву, допомагає залишатися в нормальному стані.
Надихає спілкування з навколишніми людьми. Комунікації у житті стало значно менше, коли я виїхала з Києва, я гостро відчула цінність цього блага. Натомість демотивує зациклення на своїх думках, усамітнення, надто інтенсивне занурення в новини.
Паша має значний досвід у брендингу, створенні айдентики та рекламі. Паша працював як з комерційними, так і з культурними проєктами.
Сучасна українська культура розквітла за останні 8 років, коли актуалізувалася боротьба за Незалежність. Навіть бізнес перетворився на форпост українства у формальній площині — національні бренди стали якоюсь мірою формувати авторитет країни.
Внесок дизайнера у боротьбу за Незалежність також є, але його не варто переоцінювати. Дизайн є складником візуальної культури і водночас допоміжною частиною бізнесу. Тому у своїй боротьбі дизайнер є невіддільною частиною того середовища, в якому перебуває і працює.
Мої рішення та певні життєві настанови виходять із розуміння, що я бажаю залишатися тут і розвивати Україну так, як зможу. Це особиста позиція, яка безпосередньо формує позицію професіональну. Я не хочу нікуди емігрувати, хіба що певний час набратися десь досвіду і, повернувшись, застосовувати його тут. Це теж буде моїм внеском у нашу Незалежність.
З дитинства я відчував чітке розмежування між рідним та чужим. Скажімо, у нульових роках існувала така традиція, що на новий рік дорослі дивилися спочатку привітання президента росії, і тільки потім — президента України. Я інтуїтивно відчував, що це втручання чогось чужого, оскільки я народився в Незалежній Україні і українство у мене було ніби «встановлено за замовчуванням».
Ми з раннього віку відчували цю Незалежність, свою окремість, завжди мали шану до державних символів.
Як суспільство ми проходимо природні етапи зрілості, і зараз у нас триває ніби підлітковий етап, ми відділяємося, емансипуємося, бунтуємо. Наше покоління часто має світоглядний конфлікт з батьками стосовно того, що таке взагалі Україна.
Старші нерідко сприймають Україну як державу, яка виникла вже після того, як вони сформувалися як особистості, завели родини, зрозуміли взагалі, що відбувається навколо. У багатьох із них бракує розуміння цінності Незалежності, відсутнє відчуття її святості і сакральності, оскільки такі поняття закладалися у них в іншій країні.
Згодом в Україні з’явиться більш зріле суспільство, адже його становитимуть люди, які виросли на війні і відчутті того, що суб’єктність дається великою кров’ю. Для них це буде цінністю на рівні прошивки, оскільки буде і відповідний досвід, і травми, і рефлексії.
Інтерв’ю з майстром анімації Паблом Баяріном
Інтерв’ю з Романом Михайловим
Викладати українцям та працювати на Walt Disney
«Артдиректор — людина, яка вигадує ідеї та вміє їх пояснити»
«Ми повністю перезавантажили дизайн-систему, бо всі її компоненти мають гармонійно поєднуватися між собою» — Тарас Герус
Інтерв’ю з Володимиром Смирновим