Зображення: tiffany-lee.com
Вітаю! Мене звати Тіффані Лі, я — UX-райтер у Google Maps. Я створюю для індійських користувачів Google Maps послідовні та зрозумілі маршрути руху громадського транспорту.
Я народилась у Лос-Анджелесі. Перші десять років мого життя пройшли у Янгстауні, штат Огайо. Ще близько року, під час навчання у 5-му класі, я провела у Швейцарії.
Не секрет, що мене можна побачити в одному з кліпів Брітні Спірс. Такі речі цілком звичні, коли ти живеш у Лос-Анджелесі!
Допомога.
Я вже дуже давно працюю із креативними текстами, тож журналістика і копірайтинг переслідували мене протягом майже усього професійного шляху.
Я, так би мовити, пірнула у UX-райтинг на моїй останній роботі, де писала маркентингові тексти і була єдиним райтером в усій компанії.
Команда UX-дизайну звернулась до мене по допомогу із підготовкою декількох текстів. Таким чином, я опанувала цю нову навичку природним шляхом — через набуття робочого досвіду. З того часу я продовжую цим займатись.
Раніше я й уявити не могла, що професійний шлях приведе мене до UX.. Тож мене дуже надихала можливість навчатись, адже так я не лише займалась маркетинговою складовою продукту, а й допомагала його створювати.
Що стосується стилістики, у пошуках натхнення я вивчаю інші продукти Google. У них можна запозичити структуру або влучні формулювання. Втім важливо пам’ятати, що кожен продукт націлено на певних користувачів та відповідні послідовності їхніх дій, кожному притаманний певний голос бренду і так далі.
Мої слова народжуються від глибокого розуміння тих людей, яким ми допомагаємо, а також ґрунтовного знання продукту та його призначення.
Але найбільше натхнення, що спонукає мене щодня сідати за ноутбук — це розповіді наших користувачів. Саме вони — найцінніше джерело моїх відкриттів та мотивації.
У нас в команді неймовірні дослідники, які безпосередньо спілкуються з людьми з усього світу, збираючи дані для всіх проектів.
Я чула стільки справжніх історій про те, як наша робота допомагає людям із вирішенням питань від простої необхідності зекономити час — до потреби опинитись у безпеці. Про деякі історії мені важко говорити, бо не можу стримати сліз. Наша UX-робота набагато важливіша, ніж ми самі усвідомлюємо.
Значний об’єм мого робочого часу займають пошук та валідація відповідного контексту для кожного проекту. Ніхто не може писати добре, перебуваючи у вакуумі. Тож я постійно взаємодію із дизайнерами, продуктовими менеджерами, розробниками, іншими райтерами і дослідниками, перш ніж візьмусь написати бодай одне слово.
Через те, що UX-райтерів залучено до різних аспектів та стадій роботи над продуктом, вони стають такими собі центрами знань.
Маю визнати, що я майже постійно перебуваю у схвильованому стані (райтери, ви так само?). У мене природна здібність відчувати бодай найменші сигнали і оцінювати ситуацію для кожного можливого розвитку подій — здебільшого найгіршого — перш ніж діяти. Я перебуваю у постійному пошуку «даних», необхідних для прийняття певних рішень, та роздумах, до яких саме наслідків призведуть мої рішення і як вплинуть на оточуючих. Вам це знайоме?
Це все тривало, поки нещодавно я не осягнула зв’язок між схильністю до хвилювань з приводу різних речей та емпатією. Чутливість до потреб користувача є визначальною рисою для будь-кого, хто створює продукти. Стан схвильованості можна розглядати як «супер» версію емпатії. Виявляється, сама не знаючи того, я керувалась UX-принципами протягом усього життя!
Тож, з одного боку, у звичайній ситуації, скажімо, коли я маю обрати, де повечеряти, схвильованість доводить мене до божевілля. Але з іншого — вона втілюється у своєму конструктивному прояві у моїй роботі. Я щиро сподіваюсь, що ця риса допомагає мені ставати все кращим райтером.
Звісно! Чимало теперішніх UX-райтерів вийшли з журналістики чи маркетингу, тож переважна більшість дійсно приходить з-поза індустрії технологій. Я навіть знаю декількох сценаристів кіно та письменників, які тепер займаються UX-райтингом.
Втім, багато потенційних райтерів до сих пір не знають про цю галузь, а спроби компаній підбирати різні назви для тієї самої посади лише все ускладнюють.
Приміром, UX-райтер у Google це те ж саме що контент-стратег у Facebook. Але як райтери мають дізнатись про це?
Ця галузь поступово розвивається, але ми самі — в індустрії технологій — все ще не маємо її єдиного розуміння. Насправді, самі райтери, як от ми, мають бути євангелістами та проводити просвітницьку діяльність щодо цієї сфери.
Для тих, хто ще непевен, чи варто обирати шлях UX-райтингу, раджу взяти участь у воркшопі з UX-дизайну у General Assembly. UX-райтери дотримуються тих самих принципів, що і дизайнери, тож на цьому воркшопі за один вечір ви отримаєте чудовий стислий огляд теми.
У General Assembly є представництва по всьому світу, крім того, вони проводять онлайн-курси. Чимало провідних компаній направляють своїх співробітників саме сюди для подальшого навчання. Це недешево, але така інвестиція того варта.
Це екран із підтвердженням сплати чайових у додатку Lyft, він завжди викликає посмішку. Ця проста фраза одночасно вшановує і користувача, і водія. Що черговий раз доводить, як маленькі радощі, які більшість чомусь недооцінює, можуть зробити додаток особливим і викликати захоплення.
Ваша поїздка з Александрою об 11:25 в суботу
Додати чайові Александрі
Чайові додано
Дякуємо, що підтримали Александру.
Імовірно, чайові підуть на хімчистку її плаща супергероя.
Переклад: Таня Горда, контент-райтер в RubyGarage.
Вигорання, брак коштів та страх технологій: стан креативної індустрії у 2022
Всі ми — Україна
Как UX writing помогает делать продукты лучше
Архітектура в документуванні компонентів. Що головне — зручність для інженерів чи дизайнерів?
Тіффані Лі:
«Мікротекст — це допомога»
6 правил микрорайтинга для продуктовых компаний без UX-копирайтера