Змінити професію ще недавно здавалося відчайдушним кроком. Зараз же подібні історії трапляються постійно. Якщо вам потрібен був знак — то вважайте, що це він.

Свого часу героїні цього матеріалу, випускниці онлайн-інституту Projector, ризикнули перевчатися та зараз про це зовсім не жалкують. Разом з ними ми доведемо, що перейти з філології, права чи авіації в креативну чи tech-сферу — виклик, який реально подолати. Це перша стаття з циклу порад для тих, хто думає про те, щоб кинути все і пірнути в креативну професію. В ній розповідаємо історії колишніх світчерок, які зробили свій вибір на користь дизайну.

Матеріал написано за підтримки Projector Creative & Tech Foundation та програми She’s Next Empowered by Visa

• Порада №1. Зробіть хоча б невелику паузу. Перед новим великим стартом присвятіть бодай місяць-два відпочинку. Щоб відійти від шаленого ритму життя та знову повернутися до себе та власних бажань. Добре, якщо для цього у вас є підготовлена фінансова подушка або допомога близьких.
• Порада №2. Згадайте, що подобалося робити в дитинстві. Це має бути справа, з якою ви просто втрачали лік часу. Подумайте, які заняття зараз викликають ті ж приємні емоції. Наприклад, для нашої героїні Юлі Строй це було саме малювання.

Юля Строй. Про перехід з права у графічний дизайн

Юля є авторкою нової айдентики Музею історії Києва

Про першу професію. Я з дитинства любила малювати, мріяла бути художницею, але в школі зіштовхнулася зі своїми ж упередженнями. Мені здавалося, що творчі професії неприбуткові та несерйозні, я дуже мало знала про їхнє різноманіття. Юрист, економіст, перекладач і медик — ось з чого було прийнято тоді обирати. Завдяки загостреному відчуттю справедливості я вирішила йти на право. І після першого ж курсу юрфаку в Шевченка я зрозуміла: щось тут не те. Іти з університету чи змінювати професію я не наважувалася, адже не хотіла, щоб батьки дарма платили за дороге навчання, боялась не виправдати очікування.

Після денного бакалаврату я вступила на заочну магістратуру й пішла працювати в суд секретаркою судового засідання. За той час я зрозуміла головне: для мене працювати в державному органі безперспективно, а бюрократія та несправедливість у багатьох аспектах дуже гнітила. Наступним досвідом стала міжнародна компанія, де я прокачала англійську та витиснула максимум, але далі не бачила для себе перспектив, мені було нудно в сухому корпоративному середовищі. Тому я пішла в ІТ-компанію, сподіваючись на цікаву роботу з єдинорогами й котиками. Але реальність виявилась дуже прозаїчною, і я пропрацювала там лише три місяці. Попри класну команду й технологічність процесів, я досі займалася юридичною роботою, яка мені не подобалась.

Юля-юристка:

Етап перенавчання. Вперше я взяла паузу між роботами на декілька місяців. Була не впевнена, що хочу робити далі, і на одній співбесіді лід-юристка запропонувала піти до її знайомих в ІТ-компанію на парт-тайм. Це була чудова можливість. Робота не приносила великих грошей, але закривала базові потреби й давала можливість паралельно навчатися нового. Тоді ж моя подруга закінчувала курс Проджектора та порадила мені їхні курси. Я обрала ілюстрацію, бо подумала, чому б не «розмалюватися» знову? Це був ще й хороший спосіб поринути в креативне середовище, від якого, як мені здавалось тоді, я була максимально далека. А згодом я зрозуміла, що креативність і структурованість класно поєднується в графічному дизайні. І знову пішла вчитися.

Юля-дизайнерка:

Перші успіхи й розвиток кар’єри. Одна з моїх подруг-дизайнерок почала направляти до мене своїх клієнтів. Так я отримала перші замовлення: комусь зробити запрошення, комусь постер. Зареєструвалася на платформах UpWork і 99design, завантажувала роботи на Shutterstock. Проте мені не вистачало знань та досвіду, щоб повноцінно працювати.

Після трьох місяців підготовки (мотиваційка, тестове, іспит, співбесіда) — я пройшла на шестимісячний курс із графічного дизайну в Проджекторі! Там я отримала круті фундаментальні знання, впевненість у своїх силах та досвід роботи над великими комплексними проєктами. У трьох із таких проєктів замовники обрали мої роботи. Серед них, до речі, редизайн Музею історії Києва.

Одразу після випуску я натрапила на вакансію від Саші Трегуба. Швидко написала мотиваційку, зібрала проєкти, за кілька днів уже пройшла співбесіду і — за тиждень почала працювати. Зараз вже два роки як я працюю у Проджекторі.

Ми з командою працюємо над різними проєктами інституту, створюємо багато реклами, мерч, креативні кампейни. Тут чимало досвіду. Наприклад, за останні пів року я фарбувала цеглу, витискала фарбу з автомобільних губок та розбивала бетонні блоки кувалдою. Обожнюю наші брейншторми, бо найкрутіші речі майже завжди народжуються колективним мозком всієї команди.

Органічним кроком для мене стало менторство. Було страшно починати, але зараз я менторю вже третю групу курсу Graph Design Beginning і знаходжу в цьому для себе велетенський ресурс. Дуже тішить бачити прогрес студентів, вкладатися і спостерігати за результатом, вчити та самій вчитися у них. Я добре памʼятаю свій шлях навчання, болі та труднощі, тому стараюсь розказувати не тільки про технічний бік дизайну, а й про перешкоди, які можуть виникати протягом входу та становлення в професії.

Читайте також: Спеціалістки з ІТ, які колись змінили професії. Історії колишньої філологині, SMM-менеджерки та майстрині з депіляції

• Порада №3. Приймайте труднощі та готуйтесь до них. Безтурботний робочий день чи встелена квітами дорога до успіху — це аж ніяк не про креативні професії. Напевно це не про жодну професію у світі. Щоб позбутися зайвих очікувань чи хибних уявлень, дізнавайтеся про них заздалегідь — до навчання, до перших проєктів і розвитку в професії.
• Порада №4. Не поспішайте з фрилансом. Спробуйте придивитися до вакансій від агенцій чи компаній. Це дозволить вам отримати швидкий (і постійний) фідбек. А ще підтримку, яка дуже потрібна на старті, та навички роботи в команді.

Катя Королевцева. З менеджменту в бренд-дизайн

Катя на випуску першого в історії Visual Communication Professium.

Про першу професію. До дизайну я кілька років працювала менеджеркою. Остання така робота була в ліцензійній агенції, де я працювала на посаді Client & Licensing Manager, мала справу з договорами та роялті. Та при кожній нагоді я проводила час біля дизайнерів, дивилася, як вони працюють, обговорювала проєкти. Врешті зрозуміла, що хочу бачити свій вплив на світ у вигляді чогось більш реального, ніж підписаний договір чи прораховані роялті, створювати щось нове та змінювати навколишній простір.

Катя-менеджерка:

Етап перенавчання. Перше навчання я пройшла в одній школі дизайну ще у 2015 році. Наступні два роки після базового курсу були надважкими, адже я не мала контактів із ком’юніті, не мала до кого звернутися із запитаннями. А ще зробила хибний вибір і почала кар’єрний шлях з фрилансу.

У мене було відчуття, що я стою на місці й нікуди не рухаюсь. Я пробувала всього потрошки, але по факту нічого не вміла робити добре. Врешті вирішила шукати фокус. І мій вибір впав на айдентику. Варіантів було два: влаштуватися в класну агенцію, яка мені подобається, або ж іти навчатися. Єдина агенція, якій я написала та була мені до вподоби, грубо відмовила на мій лист. Тож я витерла скупу сльозу та пішла на курси.

До того часу я періодично відвідувала лекції у Projector, тому обрала його для навчання. Курс айдентики насправді виявився складніший за цілі два роки в професії. Але й став рушійною силою для мого розвитку. Найбільш цінною була можливість ставити сотні запитань кураторам та дискутувати. Також на курсі я бачила, як інші студенти вирішують ту ж задачу. Це допомагало покращувати й власні роботи. До речі, після навчання я одразу отримала пропозицію від тієї самої агенції. І відмовила їм.

Читайте також: Вебдизайнер: з чого почати. Beginner friendly поради про пошуки знань та роботи

Катя-дизайнерка:

Перші успіхи й розвиток кар’єри. Після курсу я працювала в кількох відомих агенціях. Досвід був різним і за кожен я вдячна, бо ставала щоразу сильнішою, мала змогу працювати над визначними на рівні країни проєктами, вчилася розуміти клієнтів, команду, себе. А ще це допомогло розібратися, що і як я хочу робити в майбутньому, а як точно не хочу і не треба робити.

Роботи Каті Королевцевої:

Сьогодні я незалежна бренд-дизайнерка, артдиректорка, часом шрифтова дизайнерка. Кайфую, бо маю достатньо досвіду, щоб не страждати над кожним проєктом (як було колись), спілкуватися та домовлятися з клієнтами, аргументувати рішення та самостійно обирати проєкти для роботи. Я працюю на власне ім’я та репутацію. А ще консультую дизайнерів і підприємців щодо брендингу, пошуку фокуса у професії та інших питань. Мені подобається допомагати та відчувати свою користь. Мені подобається те, ким і де я зараз є.

• Порада №5. Руйнуйте власні міфи. Наприклад, що креатив — це просто красиві картинки. Ілюстрація, айдентика, дизайн інтерфейсів, створення постерів чи презентацій — усе це про вирішення завдань бізнесу й не тільки. Отже, аналітичні здібності (підкріплені мотивацією й постійним навчанням) можуть неабияк допомогти.
• Порада №6. Дозвольте собі розвиватися протягом життя. Можливо, обраний зараз вами шлях не буде назавжди. Але він допоможе вам саме в цей період або ж приведе вас до професії, яка буде точно вашою.

Катя Пивоварська. З авіації в дизайн інтерфейсів

Про першу професію. За освітою я авіадиспетчерка (спеціальність — управління повітряним рухом). Але я ніколи не працювала за спеціальністю. Насправді придумати собі професію в 16 років — це досить серйозний виклик, тож про авіадиспетчерство я почула вперше біля приймальної комісії з документами. Про той вибір я ніколи не жалкувала — за 5 років навчання я точно стала кращою версією себе. А далі просто пробувала. Була перекладачкою, менеджеркою комерційної служби в бізнес-авіації, навіть стюардесою в арабських авіалініях Emirates. Моя риса швидко підлаштовуватися під нові обставини стала дуже в пригоді.

Катя-бортпровідниця:

Етап перенавчання. У певний період я зрозуміла, що маю й творчі здібності, які ніяк не реалізую. Тоді почала цікавитися дизайном. Після звільнення з Emirates я проводила час в Unit City, своєрідній Кремнієвій Долині в Києві. Там я одного разу побачила офіс крутої студії дизайну Meat Agency. Тоді в їхній школі стартував набір на тримісячний курс для новачків. Я погуглила, що таке UI/UX і подала заявку. Так почався мій шлях у дизайн.

Після курсів мені здавалось, що я вже непогана спеціалістка і можу шукати роботу. Та 10 провалених співбесід дали зрозуміти, що це не так, а моїх знань недостатньо. Я чула про Проджектор, і те, що навантаження там настільки потужне, що декого зі студентів навіть звільняли з роботи. Разом із другом ми прийшли на випуск курсу з UX дизайну в Олега Карапузова. І тоді я впевнилась: треба вступати. Далі були три місяці занурення в UX з постійною підтримкою куратора і детальним розбором домашніх робіт.

Катя-дизайнерка:

Про перші успіхи й розвиток кар’єри. Я вважаю, що найголовнішим на курсі в Проджекторі є можливість зробити кейс для реального замовника (обов’язкова фінальна робота на курсі — вирішення бізнес-завдання чи створення цілого проєкту для організації чи компанії зовні). Тоді ми з групою зробили два такі курсові проєкти. З одним із замовників я продовжила працювати після навчання.

Роботи Каті Пивоварської:

Зараз я продуктова дизайнерка у fintech компанії. Ми з колегами працюємо над створенням нових і покращенням наявних продуктів. Дизайн інтерфейсів мені подобається тим, що тут кожен новий проєкт — це виклик. Ти постійно дізнаєшся про нові речі, занурюєшся в домен і специфіку проєкту. Це тримає в тонусі та дозволяє постійно рости як спеціалістці.

Усі ці історії дуже різні. Але водночас і схожі: для кожної із дівчат було непросто змінюватися. Але ще складніше було залишатись у професії, яка більше не приносила задоволення та розвиток.

У середині травня Visa підтримала програму Projector Creative & TechFoundation за підтримки Мінцифри і Дія.Бізнес, яка впродовж 2022 року навчить 5000 жінок-переселенок професіям в ІТ та креативній індустрії. Завдяки грантам від Visa вже 56 жінок опановують технологічні та високо оплачувані професії занапрямками Motion Design, Mobile Apps Design, IT Project Management.

Авторка: Тоня Чундак, контент-менеджерка Projector