Статті
Суб’єктивне та об’єктивне в дизайні
Хто відповідає за результат
10 серпня, 2020
Марія Бліндюк
Журналістка Telegraf.Design

Дизайн – це ремесло, що допомагає людям у практичному розв’язанні проблем, тому він має бути корисним. Заразом, про дизайн часто говорять як про естетичну категорію, що має бути стильною візуально. І якщо корисність визначає об’єктивне дослідження запитів аудиторії, естетичність – це суб’єктивне враження та смак кожного. 

6 серпня «Радіо Аристократи» запустили подкаст про дизайн і сучасну комунікацію Nonpareil, який ведуть Гліб Капоріков та Нонна Старущенко. Telegraf.Design є інформаційним партнером подкасту й буде публікувати конспекти з вижимкою найцікавішого в епізоді. В першому випуску ведучі говорили про суб’єктивне й об’єктивне в дизайні та роль дизайнерів у суспільстві.

Нонпарель (із фр. nonpareil – незрівнянний, винятковий) – типографський шрифт, кегль якого дорівнює шістьом пунктам. Він використовується для довідок, виносок, підписів та бібліографій. У цьому подкасті ведучі говоритимуть про неочевидні речі, на які варто звертати увагу, хоч вони й написані дрібним шрифтом. Подкаст про силу дизайну та його вплив на всі сфери людського життя.

Відповідальність за дизайн

Навіть серед дизайнерів немає єдиної думки щодо того, об’єктивний чи суб’єктивний дизайн. Можна погодитися на тому, що дизайнери роблять те, що їм подобається, й вони несуть відповідальність за те, що створюють. Наприклад, дивлячися на Київ, можна почати бідкатися щодо його архітектури, трафіку й загального вигляду. Висновок глядача – архітектори погані. А насправді в нашому місті все роблять не архітектори, а замовники, тому ми не бачимо продуманого проєкту міста. Водночас, роботою архітектора має бути просвіта замовників, яким варто пропонувати щось нове. Дизайнери та архітектори думають про майбутнє, щоби ми не загнивали на місці.

Замовник також відповідальний, оскільки робить замовлення і приймає дизайн. Клієнт не зобов’язаний розбиратися в дизайні, він приходить до виконавця, щоби той зробив якісний продукт. І щодо якості результату варто покладатися на думку професіоналів та на критерії, які ви разом сформулювали спочатку.

Дизайн – це аналітична робота

Дизайн ґрунтується на стратегії та на дослідженні потреб цільової аудиторії, ринку, конкурентів, перспектив і цінностей компанії. Перед початком будь-якого проєкту визначається мета та критерії оцінювання роботи. Мета необхідна, щоби розуміти, чи працює цей дизайн для споживача, бізнесу та загального контексту.

Дизайн – це аналітична робота, яку формують окремі ланцюжки. Проте, дизайнер – це людина зі власним досвідом і бекграундом, яка додаватиме суб’єктивність у свою роботу. На 95% дизайн – це об’єктивна робота, яку можна описати й аргументувати, а 5% – це магія, за яку всі люблять дизайнера. Коли в студії дають бриф і його аналіз для трьох людей, усі троє зроблять різний дизайн. Через цю суб’єктивність клієнтам краще обирати дизайнера, з яким збігаються цінності. Компроміс – це програш обох сторін. 

Роль споживача

Споживач швидше за все не задумується, чи потрібен йому продукт. Завдання дизайнера – подумати це за споживача та розв’язати його проблему. Скажімо, ви стоїте в магазині, обираючи пляшку вина, не розбираючися у вині. Ви обираєте за етикеткою. Тут спрацьовує досвід, надивленість і смак споживача. У магазині ми не використовуємо чекліст за дизайном, а обираємо інтуїтивно. І попри те, що споживач має право обирати між «подобається» й «не подобається», варто розуміти різницю між поганим дизайном і тим, що ви можете бути не цільовою аудиторією продукту. Споживач голосує за найкращий дизайн грошима.

У 2018 році Corestone Group перед виборами президента України провели дослідження на психотипи українців, базуючися на цінностях людей. Наприклад, традиціоналісти прагнуть залишити все без змін. Тому роблячи дизайн для таких людей, важливо зберігати знайомий раніше стиль. А умовні гедоністи, обираючи пляшку вина, прийдуть у гарний супермаркет і візьмуть пляшку з красивим шрифтом – з ними важливо говорити через дизайн про насолоду й атмосферу. Не так важливо знати вік аудиторії, як її цінності. І тут у дизайнера два шляхи. Перший – вписатися в цінності споживача, другий – робити новий продукт та пояснювати його необхідність.

Зображення зі сайту Corestone Group

Хороший приклад пояснення необхідності конкретного дизайну – Tesla Cybertruck і бренд Ілона Маска. Спершу на презентації показали, як виглядали машини й пікапи 100 років тому. Але це взагалі не було схоже на дизайн того, що виїхало на сцену. Спершу люди не зрозуміли цю монструозну машину, але згодом захотіли її придбати. Нову ненову естетику рухають уперед науково-фантастичні фільми та книжки.

Критерії дизайну

Є три критерії дизайну: етика, користь та естетика. Етика – це думка про інших людей: врахувати можливість порушень зору, рухового апарату чи загальний ансамбль вулиці, який порушать засклені балкони. Користь – це функціональність дизайну, і якщо її забрати, дизайн перейде в поле мистецтва. Дизайн повинен розв’язувати проблеми. Естетика – це взаємодія композиції, кольору, шрифтів, матеріалів. Дизайнер проєктує не об’єкт, а досвід. У процесі створення дизайн має бути об’єктивним, він не виникає з простору, а вирішує конкретні завдання. 

avatar
Марія Бліндюк
Журналістка Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас