кейси
Дизайн-кейс: створення ілюстрацій для спортхабу
Дослідження, пошук концепції та результати студентського проєкту для ЕБШ
25 Червень, 2019
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

Створити три тематичні ілюстрації для спортхабу ЕБШ, збірний кавер і дрібні додаткові матеріали – завдання, яке отримали студенти llustration. Pro у Projector.

Після завершення курсу Ірина Шкаровська розповіла про пошук ідей для курсового проєкту, етапи дослідження теми, критику від кураторів та замовників, а також показала результати роботи у рубриці «Дизайн-кейс».

Текст: Іра Шкаровська, Head of Design у EPAM, ілюстраторка. Женя Каташинська, медіа-менеджерка Projector

Ілюстрація Ірина Шкаровської для ЕБШ

Бриф

Завдання змістовне і коротке: створити три тематичних ілюстрації за видами занять TRX, Box, Functional, збірний кавер і дрібні додаткові матеріали на вибір: стікери, значки або щось інше. Стиль повинен бути жорсткий, без «няшності», з урахуванням брендингу ЕБШ, наскільки це можливо.

Фаундери спортхабу ЕБШ придумали цікаву концепцію бренду: заняття в групах і зрозумілий набір активностей — не надто багато, щоб можна було сфокусуватися на тому, над чим хочеться працювати найбільше. Цю ідею командної роботи і чітких відмінностей воркаута ми намагалися показати у своїх роботах на курсі.

Про курс Illustration. Pro, зараз він виріс у Illustration Professium

Курс ілюстрації мені подобався з трьох причин:

  • три викладачі, різні за стилістикою і підходами до роботи. Це цікаво, є баланс і у них, і у студентів. Різний досвід і фідбек на одному курсі.
  • завдання були сфокусовані на техніці і візуальних прийомах. Курс не підходить зовсім початківцям, тому що щоб ефективно зосередитися на темах занять, потрібно вже вміти мислити візуально (генерувати ідеї), мати базові знання з колористики, композиції, анатомії, передачі об’єму.
  • реальні завдання з клієнтами і практика з реальним оточенням: ми ходили на вулицю і малювали людей, працювали з освітленням і простором приміщення, позували і малювали один одного, робили селфі, вивчали міські патерни — круто. Завдання на зустрічах були корисними доробками для домашньої фінальної роботи, все як я люблю. Якщо ти добре працював на занятті — у тебе вже багато матеріалу для кінцевого результату. Йдеш додому задоволений, з розумінням і цікавістю, що робити далі. Чудово!

Хотілося створити щось стильне і еквівалентне тому, як важко та класно «є … ти»,  виглядати красиво і здорово. Не хотілося вирішувати задачу через фотки. Коли бачиш конкретних людей — складно асоціювати це особисто з собою. А от коли це ілюстрація — в образах можна кожному впізнати себе.

Естетика роботи

Я хотіла створити посилену динаміку з відчуттям енергії і спорту, але без негативної агресії або конфлікту, яких найлегше добитися, коли працюєш із динамічними композиціями. Тому робила акцент на пропорції та перспективі у поєднанні з яскравими свіжими кольорами — вийшло з відсилкою на трохи коміксну стилістику.

Обрала саме такий стиль, тому що було важливо зберегти виразність і той факт, що заняття спортом вимагають сили волі. Буває складно, навіть боляче, але в підсумку круто — коли бачиш результат, починає подобатися і сам процес. Тому потрібно було показати певні прийоми напруги, сили, різкості, десь перебільшити і разом з тим не втратити «себе», наскільки це не суперечить брифу комерційної роботи.

Референси і дослідження

У роботі з референсами важливо розуміти, що це частина дослідження, а не пряма передача чиєїсь ідеї або стилю. Коли копіюєш (навіть професіонала), створити щось унікальне не вийде. Потрібно шукати те, що допомагає розвиватися тобі: запам’ятовувати прийоми, аналізувати вдалі моменти, потрібні ефекти, самостійно шукати свою унікальну ідентичність як ілюстратора. Iноді це може вийти навіть з  комбінації вже існуючих прийомів, з акцентами на те, що хочеш показати саме ти.

Коли працюю з референсами, намагаюся комбінувати первинне і вторинне дослідження з перевагою першого.

Первинне дослідження — це коли вивчаєш саму суть проблеми і завдання, незалежно від того, які варіанти реалізації вже існують. У випадку з ЕБШ — подивитися на їхню концепцію і підхід до занять, специфіку і культуру, людей, які приходять на заняття. Вивчити типи активностей, спостерігати за рухами тіла, м’язів, поставою, анатомією в цілому. За стилем того, як це підносять словесно, на стиль роботи тренера. Я читала багато постів і статей про них, переглядала фото, відео ролики, спостерігала, як рухаються люди і з яким настроєм вони це роблять.

Вторинне дослідження — це коли дивишся, як реалізували те ж завдання у інших роботах для того, щоб відкоригувати своє бачення, посилити потрібні моменти і додати виразності, якщо десь щось самостійно не виходить. Подивитися на тренд в загальному, але не сліпо його копіювати.

У мудборді зібрані абсолютно різні стилістики, але всі вони мене мало цікавили — я дивилася на динаміку і пластику тіла, де вдало спростили або викривили анатомію, щоб це працювало на користь, а де чітко передали конструкцію, направили силові лінії в композиції.

Зображення: www.pinterest.ru

На заняттях робили цікаві завдання з нарізаних частин тіла, щоб створити динаміку. Допомагає швидко і ефективно експериментувати, щоб відчути силу лінії та формат.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Друге — тематичні замальовки на тему видів занять: TRX, Functional, Box — теж класно.

Slider image
Slider image
Slider image

З референсів я взяла загальний прийом зміни пропорцій і перспективи, щоб посилити ракурси, контраст і силу рухів тіла, зробити акцент не на голову або обличчя, а на пози людей і їхню анатомію.

У виборі кольору орієнтувалася на кольори ЕБШ + це про спорт, чистоту, свіжість і енергію. Використовувала класичні кольори спортивних брендів: чорний і яскравий зелений, жовтий, бірюзовий.

Illustration professium

Скетчі

Від кураторів було декілька вимог: не перестаратися з грубістю, не плутати жорсткість і жорстокість і не створювати милу картинку. Смішно, але у мене спочатку виходили досить грубі спортивні чуваки, схожі на не дуже приємних хлопчаків з двору. Тому я працювала над естетикою тіла — вона повинна була залишатися цікавою, і разом з тим не відчайдушною. Менше емоцій на обличчях, більше пластики тіла і м’язів.

Ескізів фінальної роботи майже не було. У мене таке буває, якщо я вже бачу, що хочу отримати в результаті, починаю працювати в одному напрямку і фокусуватися на якості одного гарного бачення,  йду від загального до конкретного і працюю над ітеративним уточненням. Поки не бачу, що все готово.

Перша версія була такою:

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Після правок:

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Порівняти можете самі.

Зазвичай фоловлю відразу ту техніку, в якій збираюся робити фінальну роботу, щоб відчувати, допомагає мені інструмент чи ні. У цій роботі малювала від руки на wacom планшеті, тому що хотіла працювати з лінією, змінюючи її товщину, і без випадкової текстури від натурального інструменту.

Рідко роблю чорнові скетчі, хіба тренувальні завдання або невеликі замальовки складових частин роботи. Вони допомагають відпрацювати потрібний прийом і їх можна скласти в одну історію в основній роботі.

Правки і критика

Якимось чином прослухала той момент, що спочатку буде внутрішнє рев’ю і допуск до презентації клієнта. Я думала, що, як звичайно, покажу роботу кураторам за кілька годин до заняття, отримаю коментарі і поправлю трохи пізніше, коли буде можливість. І відправила роботу за годину до зустрічі.

Мені дуже пощастило, що кураторка курсу Варвара Перекрест вирішила, що можна це показати і я не потрапила в халепу. Пізніше виявилося, що всі студенти показували багато проміжної роботи заздалегідь і не всі були допущені до презентації до ЕБШ.

За підсумками перегляду від замовника і кураторів я отримала пару слушних порад, допрацювала пластику ліній. Де було спочатку наспіх, відточила до впевненого результату і пропрацювала кілька композиційних деталей, щоб вони максимально збалансовано виглядали в серії.

За роки в дизайні я навчилася позитивно ставитися до конструктивної критики. Важливо вбирати рекомендації, які звертають увагу на пропущені помилки або дають на озброєння нові прийоми і техніки. Це все збагачує навички і допомагає стати кращим, що ж тут сумувати? Якщо з самого початку виконуєш роботу згідно поставленого завдання, навряд чи отримаєш фідбек у стилі «це зовсім не те, усе потрібно починати заново».

Важливо не ігнорувати завдання, не намагатися зробити щось тільки для себе і про себе, тому що так це не працює. Зберегти свій стиль — це ок, а малювати взагалі своє — непрофесійно, адже ілюстрація, як і дизайн — це вирішення поставленої задачі.

Іноді навіть почати заново — це круто, ще одна нова робота! Якщо терміни і настрій тих, хто дає фідбек, від цього не страждають — можна відкинути все і подивитися на проблему по-новому. Фідбек важливо не сприймати особисто про себе як людину чи ілюстратора, а розуміти, що це про те, щоб сама робота стала більш придатною до завдання.

Критика може теж бути різною: іноді вона містить тільки наявність невирішеної проблеми, а іноді вказівку щодо її вирішення. У залежності від ситуації іноді корисно одне, а іноді — інше.


Раніше Telegraf.Design розповідав про створення анімації для Річкового вокзалу.

У нас є ще дещо для вас


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: