Насамперед наведемо декілька важливих ідей школи:
Я б розділив засади Баугауза на дві глобальні частини:
Головним пунктом маніфесту Баугауза була ідея об’єднання різних видів мистецтва та наук: філософії, живопису, скульптури, соціології, архітектури, урбаністики, графіки з метою створення творів величного універсального мистецтва.
Кінцевим об’єктом творчості проголошувалася будівля, в якій все — від фундаменту до кольору стін — мало бути підпорядковано єдиній ідеї. Водночас дуже важливим для концепції Баугауза було використання нових технологій та раціоналізація виробництва. Почали використовувати матеріали, які раніше навіть не розглядалися для створення побутових предметів. Так з’явилися крісла з алюмінієвих трубок, а в архітектурі почали переважати метал, бетон і скло.
Баугауз — інтердисциплінарна школа, тому вона прагнула дослідити і змінити багато напрямів: архітектуру, типографію, індустріальний, графічний дизайн, моду і навіть танці. Попри еклектичність своїх підходів, школа пропагувала суворий прагматизм, мінімалізм, раціональне осмислення навколишніх умов.
Мені здається, що робота сучасного дизайнера в будь-якому разі виконується з певним дотриманням Маніфесту Баугауза, навіть якщо дизайнер цього не усвідомлює. Сучасні дизайнери інтерфейсів та продуктів оптимізують юзабіліті, фокусуються на функції та користі, роблять речі для мільйонів людей, працюють у «майстернях» з іншими ремісниками. Найбільше змінилася форма роботи, але не її сенс.
Одним із головних принципів Баугауза є те, що будь-яка річ має бездоганно виконувати функцію, для якої вона призначена. Так вважали засновники школи, але нині це твердження звучить дещо застаріло. Натомість сьогодні більш поширеним є уявлення про те, що будь-яка річ має бути передусім зручною у використанні. Здається, в обох випадках викладені доволі очевидні істини, чи не так? Утім є тонка різниця.
Згадайте кострубаті інтерфейси перших комп’ютерів, телефонів, побутової техніки і порівняйте їх з тим, що ми маємо зараз. Чи було і раніше функціонально? — так? Чи було зручно? — ні. Сучасне дизайнове мислення базується саме на людиноорієнтовності, і цей тренд є відносно молодим — йому 20-30 років. Звісно, ми не стали нехтувати функціональністю — адже це одна з найголовніших площин, в якій має мислити дизайнер. Однак тепер панує консенсус стосовно того, що потреби користувача стоять вище за все.
Інтерфейс Windows 1.0 був, певно, дуже функціональним як для свого часу, але чи був він приємний та зручний у використанні?
На мою думку, будь-який принцип можна перекрутити та адаптувати під будь-яку ситуацію, якщо дуже захотіти. Оскільки значення дизайну для комерційного успіху стало дуже важливим, дизайнери сьогодення, як і дизайнери часів Баугауза, шукають найефективнішу форму під визначену функцію, інтегрують художні прийоми для розв’язання задачі, працюють ітераціями та регулярно покращують свою роботу. В епоху гаджетів та соцмереж всі оптимізують під залученість та найбільшу ефективність користувача. З одного боку — функціональні принципи Баугауза, з іншого — життєздатність рішення для бізнесу.
Баугауз хоч і декларує важливість функціональності, але вочевидь не ставить це питання в площині UX. Не дивно, адже у часи заснування цієї німецької школи методи дослідження дизайну були геть іншими: не було ані глибинних інтерв’ю, ані фокус-груп, ані евристичного аналізу.
Звичайно, зі зміною користувацького досвіду змінюється і графічне відображення елементів інтерфейсів. Пряма спадщина Баугауза — це спрощення і раціоналізація, і яскравими зразкам цих ідей я вважаю застосунки Tinder та TikTok. Адже ми просто знаємо, що робить свайп, і тому нам не потрібні кнопки чи додаткова навігація.
Натомість представники Баугауза вимірювали різноманітні аспекти побутової діяльності людини та прагнули пристосувати відповідно до них створювані на виробництві предмети. Крім того, баугаузівці експериментували з електронікою, зокрема — радіоприймачами та простими транзисторами. Такі радикальні для свого часу кроки зрештою призвели до появи дизайнерського мислення у більш-менш сучасному його розумінні.
Одним із принципів Баугауза була єдність форми та функції. Ця ідея є актуальною і зараз. Також представники школи Баугауз сприяли зростанню популярності геометричних гротесків. Наприклад, шрифт Герберта Байєра Universal. Саме ці шрифти зараз є основними на екранах всіх пристроїв, що ми використовуємо.
Та найбільш передові тренди сучасного дизайну все ж сильно обігнали ті уявлення, що були закладені в Баугаузі. Почасти через те, що «функціональність» у розумінні європейців 20 століття нерідко визначалася певними ідеологічними чинниками: зокрема соціалістичними та комуністичними. Зараз ідеологічні ознаки дизайну зникли, поступившись консюмеризму.
Баугаузівці пропагували «дизайн для народу», вихваляли стиль та функціональність. Якщо різницю між функціональністю і зручністю зрозуміти було легко, то у випадку зі стилем висновок ще очевидніший. Стильні речі можуть бути як дуже зручними, так і навпаки, залежно від задуму дизайнера, який їх створював.
Це — чайник мазохиста. Відомий дизайнерський жарт із книги Дона Нормана «Дизайн звичних речей» про красиві об’єкти, якими неможливо користуватися.
Для того, аби оцінювати актуальність засад Баугауза сьогодні, необхідно брати до уваги ті трансформаці, які відбулися зі світом та з індустрією за цей час. Фокус змістився з ідейного складника в бік маркетингового, і назад. Сьогодні є важливим діджитальний простір та розширення поняття інженера, крім цього відбувається сепарація мистецтва від прикладних галузей, як дизайн та архітектура.
Складно сперечатися з тим, що дизайн-мова сучасного світу багато в чому спирається на ідеї мінімалізму. Цей тренд то виходить з моди, то в неї повертається, втім перша по-справжньому гучна маніфестація мінімалізму відбулася ще на початку 20 століття.
Австрійський архітектор Адольф Лоос написав статтю з промовистою назвою «Орнамент та злочин», де у викривальній манері засудив декоративне мистецтво, відкинув потребу у візерунках і взагалі назвав декорації марнотратною тягою до прикрашальництва. Зрештою, Адольф Лоос не стільки прославився своєю архітектурною спадщиною, скільки ненавистю до орнаментів. Варто зазначити, що він був вірний своїм ідеям аж до самого кінця.
Світлина: Invisigoth67
Могильна плита Адольфа Лооса. Коментарі тут будуть зайвими.
Сам Адольф Лоос не має прямого стосунку до Баугауза, однак його візія надихнула Вальтера Ґропіуса — засновника школи Баугауз. Спираючись на тези Лооса, Ґропіус дійшов висновку, що навколишні об’єкти, зокрема, промислові товари, дійсно не потребують «зайвих» прикрас та не мають соромитися свого невибагливого вигляду. Хтозна, може без ідей Лооса і Баугауза навіть наші ґаджети були б оздоблені візерунками?
Якщо казати про візуальну складову, то мені здається, що знайти навколо себе Баугауз легко і складно одночасно. Адже всі нові штуки — ремікс наявних речей, щось більш схоже, щось менше. Спадщина Баугауза — саме в підході сучасних дизайнерів до роботи — є у кожному цифровому продукті. Здається, що більшість методів та інструментів еволюційно походять з принципів школи.
Зрештою, орнамент програв Баугаузу, і щоб упевнитись у цьому, достатньо просто озирнутися навколо. Через це у Баугауза досі є чимало активних критиків, які звинувачують школу в тому, що вона залишила нас у невиразному світі, де всюди панує холодний, прагматичний і бездушний стиль.
Світлина: Seanzwiki
З розвитком ідей конструктивізму в середині минулого століття зароджується бруталізм, який доводить до піку нарочито геометричну архітектуру та чесність неприхованого бетону. Чистота форми, геометрія та відкритість необроблених матеріалів викликають яскраві емоції. Інколи такі будівлі справляють досить ірраціональне враження, скоріше вже мистецьке, ніж виважено архітектурне. Ідеї бруталізму почали активно використовувати і в діджитальному середовищі — інтерфейси почали ставати простішими та прямішими, без вигадок та декорування.
Ілюстрація: phonearena.com
Ви, напевно погодитеся з тим, що сучасні телефони виглядають як різнобарвні цеглини. Погано це чи добре?
Ідеї Баугауза трансформувалися кількома поколіннями дизайнерів і досі живуть із нами. Багато речей, які зараз нам здаються звичними, були революційними продуктами Баугауз. Напевно, найяскравіший приклад впливу цієї течії в наші дні – це компанія Apple та її продукція, в якій поєднується функція та форма саме в такому вигляді, як було задумано основоположниками школи.
Згадати про Apple буде цілком слушно, оскільки головний дизайнер компанії Джоні Айв надихався роботами баугаузівця Дітера Рамса, який створив культовий дизайн побутових пристроїв Braun у 1960-х роках. Його мінімалістичний стиль для електронних приладів набув чималої популярності в США, тодішні товари Braun і досі вважаються взірцем індустріального дизайну.
Стереосистема від Braun, лінійка продуктів HiFi
Джоні Айв навіть подарував Дітеру Рамсу iPod у знак подяки за дизайнерське натхнення. Ви легко можете прослідкувати спільні дизайнові елементи у приладах Braun та ґаджетах Apple.
Радіо Braun T3 (1958 рік) та перший iPod Classic (2001 рік). Ілюстрація: ABC News
У цих прикладах знову бачимо прихільність баугаузівців до простих геометричних форм і «чистих» кольорів. Експерти називають це «дизайном поза часом» через універсальність і стриманість такої мови дизайну.
У Баугаузі перетинаються філософські та формальні концепції: простота, геометричність та форма, що наслідує функцію. Основою всього стає функціональна конструкція. Яскравим прикладом є шрифт Futura, створений Паулем Реннером в середині 20-х, натхненний суворою геометричністю та максимальною простотою форм. Futura задумувався як шрифт майбутнього, перші версії були настільки геометричними, що шрифт було складно читати.
Мабуть, дискусія про приналежність дизайну до мистецтва є найбільш полемічною з усіх порушених баугаузівцями тем. Баугауз прагнув поєднати волелюбність митця та якість роботи ремісника. Проте між дизайнером та митцем існує кілька вагомих відмінностей:
Водночас уявлення про те, що дизайнер є не ремісником, а артистом, може слугувати хорошим мотиваційним стимулом та сприяти творчій свободі.
Наголосимо знову, що Баугауз закликає уникати прикрашальництва. Виходячи з цього принципу, деревина має виглядати як деревина, а бетон має виглядати як бетон. Послідовники Баугауза бачать красу у чистих, нічим неоздоблених матеріалах. Окей, але як це виглядає на практиці? Наприклад, як ось цей набір шахів.
Світлина: balbek.com
Це — бетонні шахи від Balbek Bureau.
Слава Балбек є одним із найбільш палких шанувальників Баугауза серед українських архітекторів. Пропонуємо подивитися на іншу його знакову роботу — інтер’єр Bursa Hotel був виконаний за всіма лекалами школи Баугауз. Сучасний Баугауз теж не соромиться фактурності «сирих» матеріалів, і це досі виглядає свіжо, отже, не буде перебільшенням сказати, що принцип «чистих матеріалів» пройшов перевірку часом. У сучасній архітектурі ідеї Баугауза значною мірою наслідує стиль «лофт».
Якщо подивитися на канонічні архітектурні приклади, в яких представники Баугауза прагнули втілити свої ідеї, то можемо знайти приклади, в яких це вдалося зробити достатньо повно і послідовно. Наприклад, вілла Савуа в передмісті Парижу, яку побудував Лє Корбюзьє, є максимально функціональним об’єктом, спроєктованим однією людиною. Архітектор не тільки попіклувався про побутові звички та комфорт власників, а й продумав організацію кухні, колір стін, зонування та елементи інтер’єру. Звичайно, через новизну технологій були і курйозні випадки. Згодом виявилося, що під час зливи вітражні вікна сильно протікали і спричиняли мешканцям дискомфорт.
Вельми цікавий парадокс школи Баугауз полягає в тому, що попри свій міжнародний успіх і вплив, послідовники Баугауза так і не створили революційних з точки зору дизайну речей, які б кардинально змінили наше повсякдення. Жага Баугауза до простоти, можливо, і сприяє створенню дизайнерські чистих об’єктів, які захоплюють своєю естетикою, але часто такий підхід нехтує потребами користувача. Баугауз починав свій шлях від «дизайну для народу», а нині це бренд, який асоціюється з дизайнерськими світильниками за €400.
До того ж мінімалістично — не завжди означає зручно. Та й на початку 20 століття навряд чи хтось взагалі думав про користувацький досвід. Сам термін UX увійшов у вжиток лише 1993 року, коли в компанії Apple за участю Дона Нормана з’явився «Офіс архітектури користувацького досвіду». Дизайн-системи нашого часу переважно вийшли за межі Баугауза, але Баугауз досі не втрачає свого шарму і має значну світоглядну роль для нових поколінь дизайнерів.
Дуже важливим є і те, що саме послідовники школи Баугауз почали переосмислювати призначення дизайну у ширшому сенсі. Дизайн для них стосувався не лише зовнішнього виду предметів, а й мав відігравати функціональну роль у житті суспільства. Саме баугаузівцям ми маємо завдячувати за те, що «дизайнерське мислення» отримало справжнє наукове підґрунтя.
Попри певні недоліки і обмеженості в підходах, впливовій школі Баугауз вдалося випередити свій час та навіть знайти деякі дизайнові істини, які виявилися трансцендентними. Баугауз досі впевнено почуває себе в царинах дизайну інтер’єрів, індустріального дизайну та дизайну простих нетехнологічних об’єктів, але загалом не може дати ради викликам надсучасного цифрового дизайну.
Ймовірно, через іншу сотню років і цей висновок здасться недолугим. Нам складно уявити, як у майбутньому трансформуються професії, людський побут і соціальні взаємодії у світі, в якому все стає meta. Прийдешня віртуальна реальність обіцяє остаточно розмити межі між справжнім і несправжнім, аналоговим і цифровим, матеріальним і уявним.
Чим будуть займатися дизайнери в метавсесвітах, співіснуючи зі штучним інтелектом? Чи стануть вони метадизайнерами та програмістами? Яким буде мистецтво? Якими будемо ми? Баугауз вочевидь не має відповідей, але Баугауз навчив цілі покоління дизайнерів ставити правильні запитання. Ми навчилися мислити про те, яким буде дизайн майбутнього і якою є глобальна місія дизайну.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.
Конфлікт поколінь: чи дійсно молоді люди частіше нехтують роботою?
Чи впливають наші упередження на дизайн рішення?
Коли настає час звільняти та звільнятися: як працівнику та компанії розійтися мирно
Як змінились історичні будівлі Києва
Як дизайнерам готуватися до публічних виступів
Українські дизайнери долучилися до 36 Days of Type