Культурна подія, присвячена шрифтам та дизайновій ідентичності, відбулася 28 вересня у столичному закладі «Хвильовий». Організатори «Абетки у Хвильовому» зібрали дизайнерів, шрифтарів та інших креативників Києва, аби наживо представити проєкт «Шрифтова абетка української ідентичності» від Projector Foundation. Крім того, охочі взяли участь у воркшопі з літерації, а також послухали лекцію про історію шрифторобства.
Модератором панельної дискусії про виклики сучасної шрифтової індустрії виступив Олександр Трегуб — Co-Founder, CEO в Projector Institute і видавець Telegraf.Design. Серед спікерів були зокрема шрифтарі Захар Кривошия та Євген Садко, а також дизайнерка Олександра Корчевська-Цехош. У тезах, світлинах та цитатах Telegraf.Design стисло розповідає, як минула ця подія.
Фотографії: Наталія Азаркіна
Воркшоп з леттерингу
На воркшопі «Літерація» учасники збирали літери з окремих модульних елементів, аби відчути характер та логіку шрифтів. Експериментувати з формами учасникам допомагала Катя Яцушек, кураторка курсу Typo logo. Вона має досвід роботи в Reynolds and Reyner, займається ілюстрацією, леттерингом, каліграфією та станковою графікою.
Воркшоп «Літерація»
Презентація «Шрифтової абетки»
Продюсерка проєкту Кая Нащук та головна редакторка проєкту Юлія Клебан розповіли про створення Шрифтової Абетки та поділилися своїм баченням того, як популяризувати українську візуальну культуру.
Лекція «Коротка історія українського шрифторобства»
Дизайнерка Олександра Корчевська-Цехош виступила з презентацією про історію українського шрифтарства. Вона розповіла про видатних українських графіків 20 століття, а також окреслила актуальне місце українського шрифторобства у світовій індустрії. Олександра наголосила на важливості підтримки українського шрифтарства з боку локальних креативників.
Коли розглядємо айдентику, ми звикли повністю оминати питання шрифтів. Українськість шрифта, на жаль, є сьогодні справою добровільною. Проте повномасштабна війна почала це змінювати.
З презентації «Коротка історія українського шрифторобства»
Бажано, щоб уже 2030 року був вагомий вплив українського шрифтового дизайну у світі. Щоб українців ставало більше в міжнародних шрифтових конференціях. Задля цього мають бути якісні продакш і промоція.
Олександра розповіла про внесок в українське шрифтове ремесло діячів минулого століття, як-от Василя Кричевського, Василя Єрмілова, Яківа Гніздовського, Ніла Хасевича, Олени Кульчицької та інших.
Панельна дискусія «Виклики шрифтової індустрії сьогодні»
Наведемо деякі цитати з панельної дискусії, в якій взяли участь яскраві шрифтороби та дизайнери.
Євген Садко, шрифтар, засновник Rentafont:
У перший рік повномасштабного вторгнення почалося зростання і самоусвідомлення українських шрифтарів. Нам треба йти на міжнародний ринок, аби кирилецею у світі опікувалися ми. Аби ми могли сказати, що кирилиця — то є наше.
Кирилиця – це паркан у російській мові. Що робить шрифт українським — то динамічність, асиметрія, трикутники — наша спадщина, але в сучасному вигляді.
Я противник безкоштовних шрифтів, але з деякими поступками. Безкоштовний шрифт — це гарний промоушен при дебюті автора.
Олександра Корчевська-Цехош, дизайнерка, викладачка у Projector:
Бути шрифтовим дизайнером — це бути голодним. Я поки не вірю, що в Україні можна бути тільки шрифтовим дизайнером. Однак, чи треба цією справою займатися? Так. На нашій арені є зараз багато прізвищ, але хто буде наступним Чебаником?
В українській кирилиці можна ритмувати оптичні овали, зберігати різність літер, досягати високого рівня читання і давати більше пластики.
Захар Кривошия, шрифтар у AlfaBravo:
У нас унікальна ситуація на ринку, адже комерційних замовлень стало дуже багато. Вдосталь айдентик з кастомними шрифтами. Скажімо, за кордоном не так часто замовляються кастомні шрифти.
Вечірка
Завершальною частиною вечора став виступ гурту Warnнякання, і наостанок пролунало кілька DJ-сетів.
