Я вірю, що ми повинні нарощувати якість сервісу, вдосконалювати експертизу і не зупиняти свій розвиток, попри всі проблеми. Маємо зберігати конкурентоспроможність на західному ринку. В цьому і полягає наша незламність як підприємців. Креативна і IT галузі України — це та цінність, завдяки якій наші таланти будуть помітними в усьому світі, і досі є багато нерозкритого потенціалу.
Хоч ми і втратили декількох клієнтів, ситуація стабілізувалася. Залишилися ті, з якими працюємо роками. Ринок стартапів цікавий тим, що настрій інвесторів впливає на дизайн і розробку, що, зі свого боку, впливає на витрати. Агенція — це також витрати, від послуг агенції можуть відмовитися в будь-який момент.
Багато стартапів зараз оптимізують витрати, і роблять це систематично. Вони прагнуть бути cost efficient, а ми намагаємося підвищити цінність, яку даємо партнерам. Це зумовить, чи буде в нашої команди робота.
Клієнти, які продовжують роботу з нами, — довіряють нам, що надихає мене як підприємця. Це і є наша боротьба з ворогом — щодня виконувати роботу, яку сусід-терорист хоче зупинити.
Команда — на першому місці. Найголовніше — бути відвертими з ними, підтримувати одне одного. Ми маємо бути стійкими і дотримуватися своєї візії. Адаптуватися під обставини разом.
Друге — це власна енергія. Звісно, ми мотивуємо одне одного, але треба для цього і самому бути в ресурсі.
Ми лише посилили свої сильні сторони. У нас і до повномасштабної війни був фокус на команду, відповідальність перед клієнтами, прибутковість. Новий фокус, що з’явився — це підтримка країни, і це неймовірно круто. На технологічному ринку майже всі щось роблять: донатять, розробляють айті-рішення для армії, програмують дрони тощо.
Це неминуче, але треба усвідомлювати, що ми біжимо марафон, а не спринт. Потрібна передишка, щоб працювати на повну потужність. Десь до листопада для більшості людей робота була формою корисного ескапізму. Ми в Merge донатили, зберігали команду, наймали нових людей. Люди відчувають, що вони важливі, коли роблять свою справу, і це дуже круто.
Коли ж у нас забрали можливість стабільно працювати (з початком відключень електроенергії через ворожі обстріли інфраструктури), це дуже вибило з колії. Зимовий період з частими відключеннями електроенергії я розцінюю як час перезарядження, коли можна трохи збавити оберти. Найважливіше — зберегти внутрішній ресурс, щоб не поплавило остаточно. Якщо немає цього ресурсу — немає жаги до розвитку, ефективності, продуктивності.
Я намагаюся зробити все можливе, щоб люди в моєму колективі не стресували зайвий раз. Комунікую з клієнтами, щоб пояснити ситуацію. Водночас ми зберігаємо наші фінансові обов’язки перед командою, допомагаємо з умовами роботи під час блекаутів. Це неминучий стрес, тому треба піклуватися про себе.
Спати, бажано в теплих шкарпетках. Прикрасити ялинку. Займатися спортом. Звикнути до холодного душу. Не напружувати себе зайвий раз. Якщо взагалі не вивозиш — брати вихідний. Більше спокійної музики. Квіти, свічки, смачна їжа і вітаміни.
Я впевнений, що ми будемо зростати. Для мене наступний рік буде зосереджений на внутрішньому зростанні. Будемо розвивати нашу експертність, гнучкість, операційні процеси. Вірю, що ринок буде досить стабільним до наступної осені — триватиме період clean up the mess. Спрощується бюрократія, оновлюються контракти, покращуються фінанси. Треба робити домашню роботу, адже коли ринок знову зростатиме, ми маємо бути у вигідному становищі.
Те, як штормить ринок зараз, і той факт, що на Djinni одна вакансія на сімох кандидатів, свідчить про те, що навесні буде період корекції, стабілізація. Навіть якщо восени не буде очікуваного зростання — ми будемо добре підготовлені до будь-якої ситуації.
Насамперед я неймовірно вдячний команді за ті оберти, які ми набрали. Є чимало успіхів, адже навіть попри погані умови на ринку ми подвоїли свої фінансові показники. Ми підвищили якість роботи й готові стати продуктовим R&D для стартапів.
Завдяки нашій міцності й об’єднаності команда мала змогу задонатити $45 тис. Я щасливий, що ми настільки допомагаємо країні. Це нас об’єднало, і це дає нам сили рухатися вперед. Також ми донатили з Merge Academy. Для мене це був дуже підхожий час, щоб запустити бізнес у новій сфері. Наступного року планується новий брендинг академії і покращення наявних продуктів.
Подкаст «CEO сучасності» — це було неочікуване здійснення моєї мрії в дуже неочікуваний час. Я міркував про те, наскільки цікаво буде спілкуватися з підприємцями різних галузей, різного рівня та запозичувати їхній досвід. По-перше, подкаст заохочує знаходити цікавих людей, по-друге, це нішевий український контент. Я щасливий, що проєкт підтримали топові підприємці — Саша Трегуб, Володимир Шаповалов та інші.
Ілюстрація — vctr.media
Читайте також: Інтерв’ю з Олександром Вілінським. «Продуктовий дизайнер має бути незручним і йти на ризик»
Якщо війна триватиме ще невизначено довгий час, український технологічний бізнес витримає цей тиск?
Точно витримає, бо наші підприємці є найкращими кризовими менеджерами у світі. Завдяки нашій українській незламності і сміливості ми відрізняємося від іноземних підприємців, які є менш адаптивними до криз. У нас ніхто не кидає справи на пів шляху, бо ми готові до будь-яких умов.
Я особисто виступаю за те, щоб наймати українців за кордоном. Ми повинні підтримувати своїх людей. Крім того, ми маємо підтримувати людей в Україні, бо ці люди є драйверами економіки і тилом армії. Оскільки в мене є така мотивація, я вважаю, що рухатися за кордон — це не єдиний вихід. Є компанії, які готові працювати з українцями і підтримувати нас. Щоправда, їм треба пояснити, як ми будемо діяти в екстрених ситуаціях.
Зараз на глобальному IT-ринку ситуація вже доволі тяжка, бо стартапи втрачають гроші і звільняють людей. Там вже не важливо, ти з України чи з іншої країни, бо все одно ринок починає ділитися на два класи — ті, хто купують за низькі рейти і аутсорсять в Азію, та ті, хто робить ставку на якість, і вони можуть розраховувати на Україну.
Так, частина нашої команди перебуває за кордоном, та половина команди тут, і ми будемо триматися разом. Наймаючи українців за кордоном та в Україні, ми диверсифікуємо ризики і зберігаємо бізнес. У нас є належні умови роботи, та й клієнти продовжують заходити. Питання полягає в тому, скільки клієнт готовий платити за якісний сервіс.
Мене як підприємця дуже змінив цей рік. Вважаю, що місія підприємництва вийшла на наступний рівень. Для мене це значить, що я відчуваю свою важливість для співробітників, суспільства і країни. Те, що мене постійно тримає в русі, — я навчився радіти від малого. Коли ти можеш поснідати в кав’ярні під час ракетних обстрілів, коли в -10 кур’єр приносить каву, коли ловиш LTE, коли маєш гарячу воду чи з’являється світло і вмикаєш улюблені платівки.
В бізнесі теж є маленькі радощі і перемоги. Наприклад, закрити хоч і малу, але приємну угоду, зробити донат, оплатити навчання своїм співробітникам або отримати теплий відгук від клієнта. Мені важливо щодня знаходити те, чому можна порадіти. Цей рік навчив мене, що треба цінувати такі речі. З негативу треба або робити висновки, або, якщо не можеш вплинути, — забити. Це основа стоїцизму.