Упродовж останніх двух-трьох років шалене зростання стало для IT звичною справою. Технологічний сектор отримував мільйонні венчурні інвестиції, ледь не щотижня з’являлися «єдинороги та дракони», капіталізація цифрового бізнесу деінде перевершила показники великих нафтопереробних підприємств та найбільших банків світу.
Оглядачі передбачали, що перегрівання технологічного ринку є неминучим, але чому тектонічні зміни розпочалися 2022 року? На це вплинула сукупність чинників далеких, здавалося б, від IT.
Наприкінці 2021 і на початку 2022 року світ оговтувався від наслідків пандемії. Ковідні обмеження переважно зникли, підприємництво знов набрало обертів, словом — економіка ожила.
Світлина: Getty Images — FHM
Однак на піку пандемії уряди західних країн «роздали» населенню чимало грошей, через що згодом наздогнала інфляція. Вона «з’їла» частину відновлювального зростання, яке розпочалося 2022 року, та економіки розвинених країн залишилися контрольованими. Допоки не сталося повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Шокові хвилі від великої війни в Європі прокотилися по економіках багатьох країн світу. Після 24 лютого ціни на енергоносії злетіли в декілька разів, здорожчали окремі види харчів, великі інвестори завмерли в очікуванні того, що станеться далі. А далі — Україна втрималася, ЄС заповнив свої паливні сховища, ціни на енергоносії повернулися до норми, зернова угода відбулася. Розвинений світ вкотре уникнув економічної кризи.
Втім, через усі згадані негаразди глобальний розвиток сповільнився, що було передбачуваним. Показник зростання світової економіки 2022 року становив 1,9% — це є найнижчим результатом за останні десятиліття. Експерти заговорили про ознаки прийдешньої світової рецесії, що підводить нас до головного пункту в переліку негативних чинників для IT-бізнесу.
Економічні дослідники й нині сперечаються про те, чи настала вже всесвітня економічна рецесія, чи ми досі перебуваємо в її очікуванні. В заголовках фінансових ЗМІ позитивні прогнози межують з прогнозами апокаліптичними, проте більшість експертів сходяться в такій думці: якщо 2022 був для ринків жахливим, то 2023 має шанси стати дещо кращим. Підприємництво, банківський сектор, біржі нерухомості: все це тримається поки що доволі впевнено, чого не можна сказати про технологічні компанії, але чому?
Річ у тім, що технологічний сектор є дуже чутливим до будь-яких змін у загальній економічній кон’юктурі. Великі IT-компанії залежать зокрема від венчурних інвестицій — різновиду ризикових вкладів, які здатні принести інвестору значну вигоду, але є вкрай ненадійним інструментом під час кризи. Щойно економічний клімат зазнає негативних змін, такого роду інвестиції припиняються, ринок переходить у стан тривожного очікування на гірше.
Ілюстрація: USA Today
Перебільшені оцінки капіталізації стартапів були однією з найбільш яскравих ознак перегрівання ринку. Аби залучити кошти, амбітні айтівці часто вдавалися до оманливого маркетингу та створювали завищені очікування; хайпанути та зірвати багатомільйонну інвестицію ставало більш важливим завданням, ніж створити функціональний продукт, який можна підтримувати протягом певного часу.
Отже, попереднє суттєве зростання великих IT-компаній спиралося на модель high risk=high reward. Коли ж світова економіка почала кульгати, а рівень безробіття зріс навіть у розвинених країнах, Big Tech похитнулися. Техгіганти першими зазнали величезних хвиль скорочень, та схожі процеси ми очікуємо побачити і в інших галузях, як-от креативна індустрія, банківський сектор, медіа тощо. Прогноз спирається на те, що наприкінці 2022 року з’явилося ще більше ознак прийдешньої економічної рецесії.
Водночас технологічний сектор досі займає доволі незначну частину в світовій економіці. Поведінка керівників Big Tech свідчить почасти і про превентивні заходи, а також обережність у веденні бізнесу. Адже враховуючи крихкість економічної моделі багатьох технологічних компаній, краще діяти на випередження, поки ситуація не дійшла до точки кипіння.
«Аналітики зазначали, що зростання Кремнієвої долини не може тривати вічно. Проте масштаби скорочень зараз багатьох дивують», — каже Кароліна Міланезі, аналітикиня споживчих технологій дослідницької фірми Creative Strategies. Під час пандемії деякі компанії, як-от Amazon та Meta, подвоїли темпи найму, і згодом саме вони оголосили про найбільш жорсткі скорочення. Масові звільнення відбулися також у IBM, Spotify, Vox, Goldman Sachs та інших компаніях.
Натомість Apple обрала більш стриманий підхід, збільшивши з 2020 року свій штат лише на 20%. Здається, з-поміж великих гравців цифрового ринку лише Apple досі не вдалася до масових скорочень — завдяки виваженій політиці. Компанія зменшила обсяги виробництва айфонів, зате уникнула виру негативної публічності і колективних позовів з боку звільнених працівників.
Зовсім інша історія сталася з Twitter. З приходом Ілона Маска операційний хаос всередині компанії злякав чималу кількість співробітників, які покинули Twitter в перші ж дні під керівництвом ексцентричного мільярдера. У листопаді минулого року у Twitter звільнили половину працівників, але потім Маск передумав і запросив назад десятки людей, пропонуючи щедру компенсацію. Втім, результатом цих гарячкових дій став колективний позов колишніх співробітників проти компанії.
У гіркому положенні перебуває Meta. Торік акції компанії обвалилися на рекордні 73%. Водночас Meta продовжує з ініціативи Марка Цукерберга вкладати величезні гроші — понад $15 млрд — в розробку метавсесвіту. Попри те, що відчайдушна ставка вочевидь провалилася, і кошти тривалий час прямують у нікуди. Зрештою, у листопаді минулого року Meta довелося оголосити про скорочення понад 11 тисяч співробітників.
Приголомшливі 12 тисяч працівників скорочує також Alphabet (Google). В офіційному блозі компанії назвали ці дії «важким рішенням, яке має забезпечити майбутнє». Генеральний директор Google Сундар Пічаї заявив: «Обмеження в одних сферах дозволяє нам робити великі ставки на інші. Я впевнений, нам відкриваються великі можливості завдяки потужності нашої місії, цінності наших продуктів і послуг, а також нашим раннім інвестиціям у штучний інтелект».
Microsoft оголосила про масові звільнення дещо пізніше за інших техгігантів. Генеральний директор компанії Сатья Наделла також звернувся до колег через офіційний блог, аби повідомити про скорочення 10 тисяч співробітників. Він спрогнозував, що негативна фінансова тенденція, ймовірно, триватиме впродовж першого кварталу 2023 року. Скорочення у Microsoft теж можуть бути частково зумовлені тим, що компанія поспіхом найняла понад 55 тисяч співробітників у розпал пандемії, коли цифрові продукти дистанційного навчання та роботи здобули шалену популярність.
Черговий етап скорочень розпочала Amazon. Компанія оголосила 18 січня цього року, що під звільнення потрапляють понад 18 тисяч працівників — це є найбільшим абсолютним показником серед інших техгігантів. Та й капіталізація Amazon у листопаді минулого року впала на приголомшливий $1 трлн. Утім, керівництво компанії заявляє, що звільнення торкнуться лише 1% співробітників, які залучені переважно в роздрібній торгівлі. «Ці зміни допоможуть нам реалізувати наші довгострокові можливості з міцнішою структурою витрат», – запевнив головний виконавчий директор Енді Джассі.
Ілюстрація: Getty
«Жодна з цих компаній не перебуває на межі зникнення. Проте мені здається, що вони роблять те, що в їхніх силах, аби підготуватися до того, що станеться незабаром — їхні користувачі скорочуватимуть витрати», — стверджує аналітикиня споживчих технологій Кароліна Міланезі. Техгіганти перебувають у фарватері ринкових відносин, тому їхні останні рішення неодмінно впливатимуть на політику найму менших компаній по всьому світу. То чи варто перейматися українським айтівцям?
Український технологічний сектор є так само чутливим до змін у світовій економічній кон’юктурі. Водночас IT-компанії, які працюють на внутрішній ринок України, зіткнулися із зовсім іншими екзистенційними викликами, спричиненими повномасштабним вторгненням.
Ми звернулися за коментарем до кількох українських IT-компаній, які виконують аутсорс для закордону. Ми хотіли дізнатися, чого очікувати в найближчому майбутньому тим українським айтівцям, які працюють на світовий ринок. Проте представники українського бізнесу не були охочими до спілкування на цю тему.
У LinkedIn можна знайти чимало журливих дописів айтівців, які втратили роботу під час масових скорочень. Щоправда, згідно з опитуванням порталу ZipRecruiter, 80% звільнених спеціалістів знайшли нову роботу протягом трьох місяців. У будь-якому разі тенденція виглядає тривожно, хоча вона є очікуваним наслідком пандемічного буму в наймі. Індустрія вирівнюється й адаптується, що по собі є нормальним явищем.
Можливо, в найближчому майбутньому техгіганти менше вкладатимуть в амбітні проєкти типу метавсесвітів чи футуристичних ґаджетів і натомість зосередяться на головних своїх перевагах. Google, ймовірно, намагатиметься покращити алгоритми пошуку, а Meta нарешті візьметься за покращення своїх головних продуктів — соцмереж Facebook і Instagram.
На тлі тривожної економічної ситуації технологічні компанії ухвалили низку контроверсійних рішень. Та зрештою, більш реалістичні цілі разом із більш виваженою політикою найму в майбутньому можуть позитивно вплинути на стан індустрії загалом.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах
Ілюстрації персонального досвіду для шоу «ебаут»
Культурне життя в часи війни