Матеріал створений у партнерстві з Qubstudio
Олександр в Qubstudio вже 4,5 роки. До цього мав досвід роботи на продукті. А ще створив свій стартап.
Олександр Концевич
Можна сказати, що я прийшов у Qubstudio джуном. До цього я близько року був UI/UX дизайнером в іншій команді, де було 70 розробників і тільки два дизайнери. У таких умовах дизайнер — це і водій, і пекар, і аптекар. Усе відбувалося досить хаотично, і я особливо не зростав.
Коли прийшов у Qubstudio, тут було вже своє ком’юніті (на той час близько 15 дизайнерів). В агенції ти не варишся у власному соку: є до кого звернутися, отримати пораду чи підказку, куди розвиватися. Ти ніколи не один, бо стаєш частиною ком’юніті, яке поділяє з тобою спільні цінності.
Перевага роботи в агенції в тому, що часто змінюються проєкти. У середньому проєкт триває 6—12 місяців. І так можна швидко набратися досвіду з різних індустрій. Сьогодні робиш мобільний додаток для соцмережі, а завтра — інтерфейс для умовного SpaceX.
Часта зміна проєктів — це водночас і недолік такого формату роботи. Щойно заглибився, почав розуміти інсайти в індустрії, на проєкті та комунікації із замовником, як бах — проєкт закінчився. І розбиратися потрібно вже в новому напрямі.
Я вже був дизайн-менеджером майже півтора року. Насправді мені це дуже зайшло. Та коли я перейшов на цю позицію, у мене всередині була постійна боротьба: з одного боку хотілося займатися менеджментом, а з іншого — робити класні продукти. З часом я зрозумів, що ця невизначеність не дає розвиватися повноцінно ні там, ні там.
Тож я відмовився від дизайн-менеджменту й сконцентрувався на продакт-дизайні. Це рішення, ймовірно, було найскладнішим у моїй кар’єрі та зайняло близько року.
«Мене дуже драйвить створювати продукти — щось із нічого. Нічого не було, ти над чимось активно працюєш — і через рік це вже, наприклад, мільйонний бізнес».
Я розробляв стартап Emaily — сервіс, який генерує текст для електронних листів та повідомлень на всі випадки життя. Не знаєш, як попросити підвищення зарплати? Які слова дібрати, щоб когось звільнити? Emaily допоможе з усім.
Ідея до мене прийшла, коли я працював над проєктом у рекрутинговому секторі. Я тоді придумав фічу, завдяки якій рекрутер міг би за кілька секунд згенерувати індивідуальний лист-відповідь для кожного із сотень кандидатів, що відгукнулися на вакансію. На проєкті були інші пріоритети, і ця фіча не пішла в розробку. Але мені вона настільки сподобалась, що я вирішив її розвинути.
Щоправда, пів року тому ми закрили цей проєкт. Поділюся трьома своїми головними помилками:
Звісно, з початком повномасштабної війни я багато на що подивився інакше. Не лише на професійне життя чи дизайн. Я став мобільнішим: стало простіше підняти дупу і щось змінити, ніж це було до війни.
А також помітив, що працюю ще наполегливіше. Щоб підняти статус українців в очах замовників, щоб замовники продовжували приходити за послугами. Мотивує бажання бути тим, хто наближає перемогу, роблячи свій внесок в економіку країни.
Для мене найважливішими завжди є два напрями. Перший — постійне покращення англійської й комунікація. А другий — знання з продакт-менеджменту.
Багато дизайнерів думають лише про роботу у Фігмі. Але конче потрібно тямити в продакт-менеджменті — заглиблюватися в деталі роботи продукту, працювати з аналітикою, метриками та користувачами. Ці знання важливі, щоб робити хороший дизайн і розуміти, на що дизайн впливає та який з нього буде «вихлоп».
Мої замовники та мої проєкти.
Останні два роки мені щастило з проєктами. Вони доволі довготривалі. Це свого роду і є робота в продукті. Один мій проєкт тривав півтора року, а той, над яким я працюю зараз, — вже сім місяців. Це американський стартап у HR-сфері. До речі, його засновник народився й виріс в Нью-Йорку, але в сім’ї українців. І ми навіть розмовляємо українською з ним на колах.
Катя в Qubstudio 5,5 років. До агенції близько двох років була дизайнеркою на продукті-стартапі. Має освіту (і майндсет) програмного інженера.
Катерина Вітковська
Плюс продукту в тому, що ти спілкуєшся з розробниками й залучений у повний цикл. Можеш побачити, як саме твої рішення реалізовуються. Тобто не живеш в дизайнерському вакуумі. Адже в дизайн-студіях часто дизайнер відповідає лише за один сегмент роботи: «Я придумала й віддала флоу, а далі робіть з ним, що хочете, бо я не маю вже до нього доступу». Те, що я працювала на продукті, дало мені конкурентну перевагу.
Мінус продукту: щодня бачити той самий інтерфейс, ті самі патерни й застрягати на тих самих рішеннях. А хочеться набувати різноманітного досвіду. Я прийшла в дизайн-студію саме по досвід різних типів проєктів.
Якби в дизайн-студії я, наприклад, два роки працювала над одним продуктом і мене вже нудило від того дизайну, я б напевно задумувалася про перехід на продукт. Щоб робити те саме, але бачити цінність моїх рішень і мати доступ до різних етапів продуктового циклу.
Мене приваблює в агенції постійна зміна картинки. Я весь час перебуваю в процесі руху, драйву, зміни проєктів. І для мене це плюс.
Продукти для кінцевого користувача. Я люблю працювати над складними системами та вмію спрощувати їх.
«Мені подобається починати проєкти. Початкові етапи — це завжди цікаво, бо щось нове буде 100%».
Я рік була дизайн-менеджеркою, мала сквот із 10 людей. Зараз я DesignOps і продовжую створювати дизайн-процеси в агенції, приймаю захисти матриці компетенцій, долучаюсь до інших активностей.
У дизайн-менеджменті було цікаво, але я вирішила, що для мене важливіше сфокусуватися на своїх крафтових дизайн-навичках. До того ж я маю досвід виступів, написання статей і не хочу це втрачати.
Пул задач у позапроєктній діяльності на студії я сприймаю як окремий проєкт. І це теж експертна робота, адже потрібно всі свої знання акумулювати й оформити.
На початку повномасштабного вторгнення було дуже багато інших проблем, які потрібно було розв’язувати. Дбати про свою безпеку, про безпеку близьких. І працювати. Думки про професійні зміни чи побоювання, звісно, з’являлися, але вони не були в практичній площині.
У дизайнера має бути унікальна пропозиція. Моя — це з безладу зробити щось конкретне і юзабільне. Якщо потрібно розкласти все по поличках, зібрати інформацію у формат, у якому можна буде нею користуватися, то це до мене. Це такий мій інженерний майндсет.
Мене драйвить нова ніша. Біле полотно.
Наприклад, я працювала над продуктом у складному інвестиційному домені якраз у той час, коли сама почала цікавитися й хотіла розібратися в цій сфері. Тож на різних ресурсах я досліджувала все про акції та брокерів. А ще мала досвід роботи над комплексною системою в healthcare індустрії. Складність для мене була в ринку, для якого цей продукт запускали: інший континент, своя специфіка та зовсім по-іншому побудовані процеси, на відміну від healthcare в Україні.
Складний домен, де багато невідомого, — це цікаво. Я досліджую, працюю і далі перемикаюся на новий проєкт.
Яна в Qubstudio вже понад 7 років. Отримала Red Dot за додаток мобільного банкінгу для ринку МЕNА, на якому керувала міжнародною командою дизайнерів та бізнес-аналітиків.
Яна Кузік
Я старожилка в Qubstudio. Мабуть, у нашій сфері мало хто залишається так довго на одному місці.
В агенції я виросла з джуна до лід дизайнера. Коли я прийшла, в Qubstudio було 25 людей, а зараз нас уже 70. Таких процесів, як є тепер, тоді не було. Я брала участь у розвитку нашого ком’юніті, у розробці матриці компетенцій. Усі етапи становлення ми проходили разом. І дуже цінно зростати разом із компанією, а не лишатися на одному місці.
Зараз мені подобається, як усе відбувається. Моя робота безпосередньо пов’язана з дизайном — сідаю проєктувати у Фігмі й ніхто «не чіпає». Але більша частина моєї роботи — це спілкування.
Я маю досвід у різних індустріях: і fintech, і healthcare, і entertainment тощо. Зараз працюю на fintech-продукті — над мобільним банкінгом для ринку МЕNА, з яким я й отримала Red Dot. Це довгий проєкт, який триває вже 2,5 роки.
Читайте також: Що треба знати про цифровий дизайн та клієнтів на ринку Близького Сходу. Досвід Qubstudio
Отримати Red Dot — це, мабуть, бажання кожного дизайнера. Здобувши нагороду, розумієш, що все робиш правильно. Хочеться й далі тримати високу планку й отримувати наступні нагороди, це надихає.
Це гордість за себе та за свою команду. Ми отримали нагороду в складний час — уже під час великої війни. Ця нагорода була ковтком свіжого повітря. Ми всі зрозуміли, що попри все — під час обстрілів чи відключень світла — ми продовжуємо створювати круті речі. Нас не зупинити.
Якщо раніше я мала плани отримати сертифікацію Nielsen Norman Group чи поїхати onsite до замовника надовше, то зараз вони призупинилися. Я для себе зрозуміла, що хочу осісти тут, нікуди не рухатися, бо мені спокійніше поруч із близькими.
Пощастило, що я мала можливість продовжити працювати. Спочатку переймалась, що для клієнта наші повітряні тривоги та відключення світла будуть проблемою, адже над цим проєктом в агенції працювало чотири дизайнери. Але, на щастя, замовник поставився до всього з розумінням. Напевно, якби проєкт пішов чи щось би призупинилося, то я почала б думати про зміни. Але на проєкті все було добре, і я не замислювалася про це.
Мені цікаво працювати та взаємодіяти з командою. Допомагати дизайнерам, відстежувати їхній прогрес. Розвиток у дизайн-менеджменті зараз для мене найцікавіший.
Так сталося, що я є лідом великої міжнародної команди, і зараз налаштовую дизайн-процес всередині продукту клієнта, керую командою дизайнерів та бізнес-аналітиків. Це складний банківський fintech додаток. А оскільки банки — досить бюрократичні установи, ми проводимо кілька етапів погодження кожного флоу чи зміни в інтерфейсі. Також я веду щомісячні комунікації з CEO банку, роблю аналіз проробленої роботи, долучаюся до аналізу даних взаємодії користувачів із додатком, до презентації ідей тощо.
Банківський додаток ila Bank
Зараз для мене дуже важливо навчитися вибудовувати класні стосунки з дизайнерами. Бути частково психологом: налаштувати особистісний взаємозв’язок, щоб комунікувати з командою про те, що турбує.
Також важливо вміти працювати з конфліктами. Адже коли команда велика, не завжди всі мають спільне бачення. Це нормально, але потрібно вміти розв’язувати конфлікти.
Стресостійкість, я вважаю, в нас уже на найвищому рівні. Ця навичка добре розвивається, коли ти проводиш дзвінки, а у твій бік летить ракета.
Драйвить те, що в нас є дизайн-ком’юніті. Нас тут близько 30 дизайнерів з дуже різним досвідом, яким між собою ділимося: проводимо різноманітні зустрічі для обміну знаннями, воркшопи, knowledge-sharings. Завжди можна прийти послухати чи, навпаки, розповісти. Процес навчання та покращення експертизи — безперервний.
Максим в Qubstudio 1,5 року. Залучений до розробки перших освітніх програм з UX/UI дизайну для Львівської Політехніки й Академії мистецтв. До агенції працював над продуктом у державному секторі, у дочірній компанії МВС.
Максим Гелевера
До Qubstudio я працював переважно з компаніями повного циклу. Та на теперішньому етапі кар’єри мені цікаво долучатися до роботи в різних доменах і бачити, як будуються різні бізнеси.
Плюс роботи в агенції в тому, що тут ширший спектр активностей. Наприклад, той, хто втомився працювати з UI, може подати запит на іншу категорію роботи, — взятися за дослідження, інтерв’ю з користувачами, працювати з бізнес-аналітиками. Або ж навпаки — якщо ти втомився від спілкування, можна певний час тихенько помалювати інтерфейси. У межах одного продукту дуже рідко бувають настільки розгалужені можливості.
У державному секторі на власному досвіді можна відчути всі найхардкорніші механіки, бізнес-моделі та моделі взаємодій, які тільки існують. Також в державних структурах дуже часто потрібно робити багато задач у найкоротші терміни. Той рівень стресу, який є там, загартовує особистість.
Коли після такої роботи дизайнер опиняється в середовищі, де люди з повагою комунікують, де керівництво дослухається до ідей та де є доступ до фідбеку замовника, то таке ставлення цінується ще більше.
В агенції є можливість отримати фідбек напряму від клієнта. І це теж дуже цінно для професійного зростання. Бо на державному продукті, яким користуватиметься міністр внутрішніх справ, чи, наприклад, Президент України, фідбек отримуєш через п’яті руки.
Це може бути fintech, HR-tech чи що завгодно, але з альтернативними, нестандартними підходами до звичних операцій. Мені цікаво, коли є можливість застосувати науковий підхід у роботі. Коли є гіпотеза, експеримент, підтвердження чи спростування гіпотези. Люблю складні проєкти, приваблює челендж.
Де б хто не працював в Україні, через війну в жодній галузі немає стабільності. Воєнні дії — це додаткові ризики: відключення електроенергії, обстріли чи ядерні погрози. Коли війна почала затягуватися, це повпливало загалом на всю економіку IT-сегмента.
І в цьому контексті немає жодної різниці, чи ти працюєш в дизайн-агенції, чи на продукті. Так само як можуть змінити агенцію, можуть змінити й команду продукту. Але тут робота в агенції має перевагу: якщо твій проєкт закривається, ти переходиш на інший проєкт, а не лишаєшся без роботи.
Щодо того, як це було в Qubstudio — жоден клієнт не припинив з нами співпрацювати протягом війни. Я вважаю, що це багато говорить про нашу роботу та про те, що клієнти цінують співпрацю з нами.
Мені подобається працювати з людьми, тому я й обрав шлях дизайн-менеджменту.
Але умови ринку дуже динамічні, тож вважаю, що потрібно приділяти увагу тому, що актуально зараз. Якщо для ринку потрібен дизайн-менеджмент — прекрасно, якщо ні — окей, будемо підлаштовуватися. Для мене немає обмежень, які змушують обов’язково дотримуватися одного вектора розвитку.
Робота дизайнера цікава тим, що потрібно передбачити актуальні тенденції в майбутньому. Ми працюємо над речами й процесами, результат взаємодії з якими побачимо через місяці або й роки. І ми маємо адаптуватися до умов, що настануть в майбутньому.
Мої найсильніші навички — це комунікація й аналітика (які потреби у споживача, які в замовника, і як це все вирішити з найменшими втратами).
А навички, які я хочу розвивати, диктує ринок. Мої «найслабші» сторони оновлюються щопівроку, і я щоразу працюю над розвитком нових якостей. Я маю бути емпатійним до ринку, якщо хочу бути актуальним спеціалістом.
Цікаво, що в агенції не можна передбачити, де ти будеш через рік: банкінг, e-commerce, апка для послуг з поховання чи інтерфейс для керування високоточними верстатами на великому заводі.
Думаю, що працювати в агенції й отримувати від цього задоволення можуть люди з певним складом розуму. Не всім це комфортно. Для когось цей ритм і динаміка — це жесть, а для когось — кайф. Для мене це кайф.
Конфлікт поколінь: чи дійсно молоді люди частіше нехтують роботою?
Чи впливають наші упередження на дизайн рішення?
Коли настає час звільняти та звільнятися: як працівнику та компанії розійтися мирно
Як змінились історичні будівлі Києва
Як дизайнерам готуватися до публічних виступів
Українські дизайнери долучилися до 36 Days of Type