Я музикант, тому під музику мені працювати складно — я слухаю, відволікаюся, починаю настукувати, підспівувати і грати на аерогітарі. Друга складність — я слухаю музику альбомами, під настрій. Тому плейлист для мене — дуже інтимна штука, якою я навряд чи відкрито поділюся.
Але у мене є варіанти на різні випадки.
Плейлист перший: «Спокійно попрацювати, позбирати референс, подивитися картинки, галереї, фото, літери»
Плейлист другий: «Коли потрібно зробити outside the box, якусь дичину, увірватися і наробити всякого різного за годину».
Плейлист третій: «Для суворої, серйозної, потужної роботи» — OST до серіалу Suits з будь-якого сезону. Цікаво, що головний герой серіалу — син джазового музиканта і за задумом у фільмі в основному грає музика з його вінілової колекції.
Саундтреком цього року, я б обрала новий альбом групи Salem Fires In Heaven. Пекельна група, яка пасує пекельному року.
А в перервах, можна послухати Night Lovell — I’m Okay, щоб нагадати собі, що все буде добре.
З 2020 асоціюється пісня Sound of Silence — Simon & garfunkel. І цього року нарешті вперше подивилась «Випускника» — люблю заслуховувати саундтреки до хороших фільмів
А перед початком карантину купила собі пластинку The Boatman’s Call Ніка Кейва (Nick Cave& Bad Seeds). І місяці три не виймала її з програвача.
Хоча я й вже давно є шанувальником класичної рок-музики, ця пісня пройшла повз мене. Дізнався про неї лише цього року. Дуже заспокійлива пісня.
Winston Churchill’s Boy — Benjamin Clementine
Якимось чином я випустив з уваги Клементина, і знайшов його тільки цього року. А коли знайшов, то подумав: «Якого біса!? Як я міг раніше цього не чути, адже це нереально круто і глибоко». У пісні Winston Churchill’s Boy, на мій погляд, розкривається вся суть цього артиста — подача, сенс, музика і лірика. Коротше, це дуже красиво з усіх боків.
The Blaze — Territory
Слухати потрібно з якісним звуком і бажано подивитися кліп. Слухаючи цю пісню мені завжди хочеться і радіти, і плакати від того, що я людина і живу серед людей. Ну і біти там круті.
Пирятин — я вважаю що вони транслюють максимально точні наративи про країну, а ще просто веселі хлопці.
А ще круто послухати Bror Gunnar Jansson, а потім подивитися, коли виходили його альбоми, та де він живе.
У роботі дизайнера трапляються рутинні моменти, коли після захопливої фасилітації воркшопів зі стейкхолдерами треба піти й трохи посовати пікселі у Фігмі згідно з ухваленими стратегічними рішеннями. Я додаю епічності таким моментам завдяки невмирущій класиці симфонічного блек-металу у виконанні норвезького гурту, чия таємнича назва у перекладі з іспанської означає «Темна Цитадель». Я мав щастя тричі чути виконання цієї композиції наживо в Україні та Німеччині.
Повний плейліст ви зможете знайти на Spotify, Youtube Music та AppleMusic (цей найповніший).
Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.
Патріотичний мерч, що захопив серця людей
Добірка літератури для тих, хто цікавиться урбан-дизайном
Лагідна українізація: добірка каналів про дизайн та креатив солов’їною
Як змінювалися обкладинки книжок за 20 років
Креатив у постах з вакансіями. Як агенції приваблюють людей в команду
ТОП-9 українських книг з найкращим дизайном