кейси
Ребрендинг Зеленого Театру в Одесі
Кейс Катерини Королевцевої
25 Липень, 2022
Стати автором

Зелений театр, побудований у 1936 році – амфітеатр просто неба в Одесі, який є головним культурним магнітом сучасного міста. За роки свого існування театр пережив багато змін. Сьогодні виникла потреба зробити ребрендинг: позбавитися радянського логотипу, змінити мову, освіжити кольори та оновити шрифт. Дизайнерка Катерина Королевцева розповіла про всі етапи ребрендингу.

Зелений театр, 1943

Slider image
Slider image
Slider image

Зелений театр 2021

Початок роботи над проєктом

Проєкт розпочався незадовго до повномасштабної війни. У планах було: повне оновлення візуальної мови та створення повноцінної системи айдентики – від афіш, які є головним носієм, до навігаційних табличок у парку та фірмового мерчу.

«Справа в тому, що оновлення чекало весь театр ще з кінця минулого сезону. Тоді, у нас вперше у нас з’явилась можливість думати та будувати плани не на один сезон, а на декілька років. Навіть, десятки років/ У 2021 році, після багаторічної боротьби із забудовниками, меценат Єгор Гребенніков викупив будови театру, розташовані на земельній ділянці з правом оренди до 2052 року. Саме з його ініціативи театр був ревіталізірован в 2015 році. Зміни мали охопити всі сфери діяльності Зеленого театру, зокрема і візуальний стиль», – розповів художній керівник театру Сергій Ровинський.

Slider image
Slider image
Slider image

Афіші театру раніше

Процес роботи над проєктом та задачі

До 24 лютого встигли розробити концепт айдентики, а ось повернутися до нього вдалося в останні дні травня.

Основними критеріями були:
– навяність ідеї у новій візуальній мові театру;
– простота та лаконічність афіш;
– масштабованість та гнучкість системи, з якою буде легко працювати;
– чіткі обмеження та прості правила;
– читабельність та впізнаваність навіть здалеку;
– правильний розподіл акцентів та наявність ієрархії;
– широка кольорова палтіра, оскільки одночасно може бути кілька заходів.

Я також мала на меті не втратити те відчуття теплоти та душевності, яке є в театрі, та передати його в айдентиці. Також хотіла зберегти певний баланс сучасності та олдскульності.

Ідея айдентики

Я передивлялася фотографії, які зробила минулого літа в «Зеленому театрі», згадувала власні емоції та асоціації, які у мене там виникали. Думала про те, чим був театр для людей і чим він є зараз, читала про його історію, спілкувалася зі знайомими.

Це мене наштовхнуло на образ світлини, зробленої на полароїд. Це щось олдсульне і сучасне, дуже «лампове». Мені сподобалось, що це і фізичний носій, який ти можеш буквально забрати з собою. І він має певний впізнаваний вигляд. Тож небуквальне втілення образу світлини-полароїда стало метафорою для візуальної мови Зеленого театру. Цей концепт був під робочою назвою «спіймати момент».

Slider image
Slider image

Ідея полароїда

Шрифт

У виборі шрифтів я керувалася тими ж принципами – міст між минулим театру і його сучасністю. Я одразу розуміла, що проєкту потрібен акцидентний шрифт, який додасть впізнаваності всім афішам, а також текстовий, читабельний, який буде винонувати інформативну функцію.

З другим усе просто – я обрала шрифт e-Ukraine, розроблений Дмитром Растворцевим. Проте фірмова -у- додає впізнаваності та українськості.

Для вибору акцидентного шрифта я довго вивчала роботи українських графіків минулого сторіччя, переглядала архіви афіш «Зеленого театру», а також шукала сучасні референси, які відповідали б потрібному характеру.Врешті прийшла до думки, що мені потрібен різноширинний шрифт. Такі можна зустріти на взірцях різних часів, але найбльш розповсюдженими вони стали в епоху ар-деко.

Такий шрифт знайшовся у грецької словолитні Parachute та після тестування виявився ідеальним в роботі для цього проєкту.

Я створила сітку та шрифтову систему, де є жорсткі обмеження, проте й місце для гнучкості. Шрифт має багато альтернейтів різної ширини. Таким чином можна створювати різні типографічні комбінації в заголовку і при тому залишатися в рамках сітки. Задачка з такими обмеженнями і можливостями – суцільний кайф в роботі для дизайнера, який любить працювати з типографією.

Кольори

Я підібрала кольори з ілюстрацій з попередніх афіш, які є найбільш характерними для театру, щоб зберегти певну спадкоємність, а також кольори, які можна побачити на його території,  З початком повномасштабної війни додала більше відтінків блакитного та жовтий.

Дизайн-система та її розвиток

«Зелений театр» часто співпрацює з ілюстраторами, а також використовує фото для афіш.

Рамка світлини-полароїда стала тим обмеженням, яке спрощує роботу і часові витрати ілюстратору, адже одразу є розуміння композиції постеру, його типографії та кольорової гами. Також ідея полароїда дає змогу залишити на макеті багато простору для зображення. Фотостиль також підлаштовується під загальну кольорову систему айдентики.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Додатково театр попросив створити афіші, в яких не використовувалися б ілюстрації, адже така потреба теж була. Для цього вікно-полароїд вже не підходить. Тож айдентика починає розвиватися і рамка звужується, стає кольоровою формою. Вона може бути різної висоти, залежно від контенту, проте всі впізнавані елементи стилю залишаються незмінними.

Надалі вся система розвивається та адаптується під різні формати та задачі у соцмережах.

Окремою фішкою дописів у соцмережах є «рухомі» фото. Тут ідея полароїд-карток розкривається ще більше.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Логотип

Раніше у «Зеленого театру» був російськомовний логотип, натхненний радянськими вивісками.

Рішення використовувати спрощену україномовну версію логотипу було ухвалено керівництвом театру ще до 24 лютого. Зелений театр з’явився в 1936 році, а спочатку на його місці хотіли створити ставок, що повторює контури Чорного та Азовського морів. За часів СРСР амфітеатр використовувався виключно як концертний майданчик. Останні концерти відбулися тут у 1990-ті роки, поки його не передали до приватних рук і поступово його закинули. До життя театр повернули у 2015 році, обрали лінію спадкоємності та культурних традицій цього місця.   

Літери нового лого

Хотілося створити маленький витвір мистецтва, який має глибоке українське коріння і виглядає так, ніби міг бути створеним багато років тому, не втратити своєї привабливості зараз та бути поза часом.

Головним джерелом натхнення стали роботи українського графіка Михайла Дмитренка. Літери -А-, -Т-, дуже характерна -Е- та інші були натхненні характером літер з наступних його робіт:

Slider image
Slider image

Роботи Дмитренка, які стали основним натхненням

Літери -З-, -Л- стали моїми інтерпретаціями після загального аналізу багатьох робіт Дмитренка, а діакритика над -Й- також є переосмисленою та заримованою з краплею в літері -Л-.

Щоб зберегти спадкоємність від попереднього лого, в якості основної версії, я використала ту ж композицію у два рядки з розділенням лінією.

Лігатура -ИЙ-

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Лігатура -ИЙ- в роботах українських графіків

Ідея і система розміщення нового лого

Раніше світлини часто вклеювали в альбоми за допомогою скотчу. Загалом, і зараз полароїди прикріплюють схожим чином на дошки. Тож ідея розміщення логотипа пішла саме звідти. Колір «скотчу» завжди є акцентним на афіші. Таким чином логотип та його розміщення стає ще одним впізнаваним візуальним якорем системи айдентики та запам’ятовується.

Що далі

Наразі замість фанового копірайтингу та оформлення навігаційних табличок нам довелося змінити фокус у бік оформлення правил безпеки під час війни. Дещо вже скоро буде реалізовано. Я знаю, що Зелений театр і надалі розвиватиметься. Попри всі перепони. Так було, є і буде завжди.

 

У нас є ще дещо для вас