Зараз я надаю перевагу співпраці з замовленнями від організацій і менше беру приватні запити. Одна з головних причин — в організаціях є артдиректор, який менеджерить проєкт. У таких умовах працювати простіше.
Приватні замовлення найчастіше приходять від людей, які вперше купують візуальне оформлення та погано розуміють, чого хочуть. Якщо ви не знаєте чого хочете від ілюстратора, то ймовірність того, що зображення не підійдуть, будуть численні правки, які потягнуть за собою доплати та клопіт для всіх, більша.
Замовник має розуміти, який стиль він хоче і відповідно підбирати на проєкт ілюстратора. Якщо йому складно визначитися, можна запропонувати зробити оплачуване тестове. Але саме для таких ситуацій в організаціях і існує артдиректор, щоб бути зв’язком між замовниками та виконавцем, вести проєкт, керуючись своїм художнім досвідом.
Уже з досвідом я за першим повідомленням можу відрізнити «ризикований» вид клієнтів, і звучить це приблизно так: «Вітаю! Скільки коштує твоя ілюстрація? Давай я наберу і розповім, що мені потрібно».
Звучить начебто безневинно і нормально, але таке формулювання відразу видає, що людина не знайома зі специфікою.
По-перше. Вартість ілюстрації формується з багатьох факторів:
Я не можу одразу сказати цифру у відповідь на «скільки коштує ілюстрація?» без вступних даних.
Можу приблизно назвати мінімальну суму, але це не точно. Адже, наприклад, вартість повноцінної ілюстрації та скетчу різні. І якщо я назву мінімальну суму за скетч, то це ніяк не дорівнює повнокольоровій картинці. Отже, на цю суму не можна орієнтуватися і мені все одно потрібно знати деталі.
По-друге. Вся робоча комунікація має відбуватися письмово. За бажанням, коли зрозумілі основні пункти, можна зателефонувати та обговорити деталі. Але їх після розмови теж треба прописати. Якщо людина каже, що їй простіше пояснити все на словах, і телефонна розмова заощаджує час, то є два аргументи проти:
Щоб назвати вартість ілюстрації, потрібно бачити письмове технічне завдання — тобто його повний опис. Сюди входить:
Це загальний опис завдання. Наприклад, зробити етикетку для пляшки.
Що більша кількість носіїв, то вища ціна. Якщо це цифрова ілюстрація на вебсайт, то ціна одна. Якщо замовник ще буде, наприклад, друкувати мерч із цією ілюстрацією, то він і зароблятиме на ній більше, і відповідно, оплата ілюстраторові теж має бути вищою.
Що більший тираж, то вища ціна.
Ціна підвищується, якщо робота використовуватиметься в інших країнах. Стандартно ілюстратор надає права на використання лише у своїй країні, далі умови обговорюються окремо.
Якщо референси наводять з власного портфоліо, то все одно краще вказати, що найближче до бажаного.
На вартість це безпосередньо не впливає, але входить до загального ТЗ для розуміння що це за проєкт.
Надсилати ТЗ краще на пошту. По-перше, листування в месенджерах губляться. По-друге, з пошти не можна видалити та редагувати повідомлення, а значить, є гарантія того, що інформація зафіксована.
Особливості різних видів ілюстрації
Книжкова ілюстрація має багато обмежень. Бюджет тут зазвичай фіксований і невеликий, тому що друк книги — це дорого. А книжки купують дедалі менше — світ перейшов у цифрову еру. Найчастіше виключно книжковою ілюстрацією не займаються, це скоріше сфера, в яку йдуть через любов до книг.
Ілюстрації для пакування та реклами приносять найбільший дохід. Терміни виконання залежать від робочого процесу, якщо він не дуже добре налагоджений у команді, то бувають замовлення і «на вчора».
Журнальної ілюстрації в Україні практично не існує. Кількість друкованих журналів з ілюстраціями можна порахувати на пальцях, цифрові видання не готові платити багато, тому що їм потрібно багато обкладинок на кожну статтю. У журнальній ілюстрації найчастіше торкаються соціальних тем, тому потрібно розуміти чи цікаво вам це як автору.
Для мене немає різниці, що малювати, насправді. Найголовніше — адекватне спілкування з клієнтом. Радісно, звісно, коли можна побачити свою роботу надрукованою на пакуванні чи книжці. Але це не головний критерій.
Зазвичай після того, як розумію, що можу взяти замовлення, я описую замовнику як протікатиме процес:
Заздалегідь обговорюємо кількість раундів правок. Всі що перевищують цю кількість — оплачуються окремо. Раунд правок — це список усіх побажань разом одним списком, а не одне уточнення зараз, інше через три години.
Терміни виконання також залежать від того, як швидко клієнт дає фідбек. Залежить, звісно, від завдання, але краще не затягувати з фідбеком довше тижня.
Такий процес створення ілюстрацій. Звучить може засухо як для творчості, але робота — це завжди робота. Яка, до речі, має бути офіційно оформлена. І тут теж плюс роботи з організаціями. Зазвичай компанії надсилають свій договір, оскільки він фіксується юристами. До договору можна вносити свої зміни, ставити запитання. Коли договір надсилає компанія, це не означає, що потрібно підписувати його беззаперечно.
Ідеальне ТЗ:
Ідеальні умови – це коли є чітке ТЗ, в ідеалі оформлене у презентацію формату pdf з усіма референсами та уточненнями щодо стилю. Коли вказані чіткі дедлайни, фідбек дають оперативно та оплачують гонорар у строк.
У мої перші роки фрілансу було багато складних по комунікації замовлень, але зараз все часто відбувається саме за цією ідеальною схемою.
ТЗ з великим мінусом:
Для мене небажаний пункт у ТЗ — неможливість показати цю роботу як свою чи опублікувати її у портфоліо. Якщо це не оплачується окремо, від таких замовлень намагаюся відмовлятися.
Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах
З маркетингу в дизайн: як я змінила професію, в якій працювала 8 років
Айдентика для мережі барбершопів «UNLMTD» у Варшаві
Українська ідентичність у шрифтовій індустрії