Багато років тому усі дизайнери звалися або ж графічними, або веб. Різниця була лише в можливих додатках до цього тайтлу: junior, middle чи senior. Але доволі швидко прийшло розуміння, що дизайн – це але ще й про додатки, презентації, іконки, анімацію та про спілкування з користувачами і проведенням досліджень.

Вадим Грін спробував знайти відповідь, що саме потрібно знати та вміти продакт-дизайнеру та запитав з цього приводу думки експертів галузі.

Зображення: behance.net. Автор: dainz.net

У перехідному періоді, сповненому розгубленості, можна було спостерігати, як зарясніли дизайнерські резюме назвами на кшталт: User Interface Ninja, чи UI/UX Samurai. Цей період, зрештою, тривав недовго, тільки-но ми почали читати праці Дона Нормана, Алана Купера та Стіва Круга, як усе вляглося до вже звичних нам: UI Designer, UX Designer, User Researcher.

Проте, народився ще один дизайнер – Product. Той, що увібрав у себе досвід всіх вищезазначених вимірів. Дизайнер, який здатний працювати над рішеннями від верифікації ідеї та проведенням досліджень і аж до полірування пікселів інтерфейсу. З того самого часу лютує війна думок навколо того, що ж саме потрібно знати та вміти продакт-дизайнеру, на чому зосереджувати свої сили та які вміння й навички здобувати.

Ця стаття – спроба знайти відповідь та поєднати думки експертів галузі (як українських, так і закордонних) у загальні категорії. Разом з тим окреслити перспективи розвитку цифрового продукт-дизайну вже в найближчому майбутньому. Для зручності будемо апелювати до перспективи 5-ти років.

Категорія 1: Інструментальна

Перша категорія, у котру можна поєднати думки деяких експертів галузі, – інвентарна. Розширення власного арсеналу інструментів задля створення більш ефективних, швидких та якісних рішень вбачається головним секретом успіху для багатьох спеціалістів.

Цікавим є той факт, що під час проведення дослідження, яке передувало написанню цієї статті, майже ніхто з українських експертів не зосереджувався на вивченні дизайн-інструментів. Водночас наші європейські колеги наполягали на важливості саме цього підходу.

«Я б радила дизайнерам вивчати основи коду, читати технічну літературу. Це надасть необхідних знань із розробки продукту та можливих технічних обмежень. Наприклад, розуміння того, як зберігаються й постачаються дані з бек-енду, дозволить прийти до дизайну якісніших рішень пошуку, фільтрації та, зрештою, до більш зручного інтерфейсу. Крім того, є тенденція на опанування дизайнерами інструментів, що потребують знання коду, але вони допомагають нам швидко створювати інтерактивні прототипи. Це такі додатки як: Webflow та Framer», — Дарія Таравнех, Lead UX Designer, Amazon.

Одне з можливих пояснень розповсюдженості цього підходу саме на Заході – сконцентрованість спеціалістів на власній спеціалізації, зосередженість на горизонтальному зростанні та шліфуванні здобутих навичок.

Працюючи останні декілька років у Берліні, у стартапах та великих міжнародних компаніях, мені рідко траплялися випадки вертикального кар’єрного зростання – Junior-Middle-Senior-Lead-Head/Director, особливо в межах однієї компанії. Натомість існує розгалужена система підрівнів (I–VI), застосованих для зазначених посад. З ростом підрівня зростає й заробітна плата, кількість проектів, чи їхня зміна на складні та відповідальні. В Україні таку систему підрівнів я зустрічав лише в декількох великих аутсорсингових компаніях, що працюють за процесами, які були запроваджені західним «центром».

krupa

Українські спеціалісти більш націлені на вертикальне зростання, на розширення зон компетенцій та відповідальності й тому охоче дивляться за межі дизайн-інструментів.

Photoshop чи Sketch? Sketch чи Figma? Може Framer? Чи повинен дизайнер вчитися коду? Усі ці питання завжди лунали в дизайнерських колах та й надалі будуть чутися, хоча й залишаться без «правильних» відповідей. Очевидно лише одне – володіння інструментами є важливим складником успішного продукт-дизайнера й забезпечує його можливостями саме горизонтального розвитку. З цього починається шлях будь-якого дизайнера й напрацювання власного арсеналу засобів.

Категорія 2: Комунікаційно-дослідницька

У цьому підході на перший план виходить уміння досліджувати, аналізувати та перетворювати отримані дані в ефективну комунікацію. Зрештою дизайн у цифровому вимірі це і є посередник між бізнесом та користувачами. Дизайнер продукту виступає в цьому сенсі, як проектувальник мосту, що з’єднує бізнес-завдання з нагальними потребами користувацької аудиторії.

Ось щодо цього думає переможниця Ukrainian IT Awards 2018:

«Сьогодні продуктовий дизайн виходить за рамки виключно проектування користувацького досвіду. Велика частина роботи полягає в оптимізації продукту задля досягнення певних KPI, необхідних бізнесу для подальшого розвитку.

Якщо говорити про майбутнє продуктового дизайну, то логічно припустити, що зовсім скоро буде недостатньо просто розуміти пропозиції конкурентних платформ, схеми монетизації, продуктові roadmaps та критерії успіху. Я вірю в посилення data-driven approach і в те, що всім нам необхідно вчитися тонкощам продуктової аналітики. Це охоплює не тільки роботу з великим обсягом даних та проведення A/B тестувань, а й оперування широким діапазоном метрик, побудову воронок, аналіз найменших змін показників та прийняття дизайн-рішень саме на їхній основі», — Ліна Кононенко, UX Team Lead, WIX.

Інша, але схожа за своєю філософію думка, від дизайнерки берлінського стартапу:

«Дизайн продукту – це передусім командна робота. Тож вміння бути добрим комунікатором ніколи не зникне зі списку обов’язків дизайнера. Дизайнер має вміти описати свою роботу доступно як керівникові проекту, так і інженеру. Крім того, час від часу треба обстоювати свою думку або ж досягти консенсусу. Щоби стати добрим комунікатором, дизайнер повинен акумулювати досвід спілкування з різними учасниками процесу.

Швидко набирає обертів дизайн інтеракцій, котрий точно не зникне зі списку актуальних навичок найближчим часом. Продовжує бути необхідним і вміння проводити тести з користувачами, аналізувати їхні результати та пропонувати якісні зміни в продукті», — Марія Постернак, UI/UX Designer, Caroobi.

Самостійне проведення досліджень, збір інформації та її глибинний аналіз уже стали першою та неодмінною умовою роботи продукт-дизайнера. Глибина дослідження визначає якість та успіх майбутнього продукту.

На превеликий жаль, досі є багато компаній (як в Україні, так і за кордоном), для котрих проведення досліджень являє собою непотрібну розкіш, або щось таке, що стається виключно на початку великого проекту. Дизайнерам часто доводиться боротися за ресурси, щоби мати змогу зробити свою роботу на високому рівні. Дослідження та постійна комунікація з користувачами завжди мають менший пріоритет у порівнянні з розробкою нових функцій, виправленням помилок. Але чим далі, тим чіткіше ми бачимо тенденцію до усвідомлення значення UX-досліджень керівниками та менеджерами, тож навички проведення досліджень та аналізу даних будуть лише дедалі набувати актуальності.

Категорія 3: Бізнес та психологія

Давайте знову пригадаємо продукт-дизайнерів дизайнерів 10-15-річної давнини. Ми були сконцентровані здебільшого на вебі, аж раптом з’являється запит на мобільні додатки, бо люди все більше почали користуватися смартфонами. З’являється окремий підхід – «mobile first» та адаптивний дизайн.

Візуальні тренди змінюються так само стрімко, й від гіперреалізму та спроб відтворити реальний світ ми переходимо до спрощених, плоских та мінімалістичних образів задля взаємної економії часу та ресурсів, як розробників, так і користувачів. Ще не так давно балом заправляв Photoshop, але вже сьогодні ринок наповнений різноманітними графічними редакторами, що змагаються за нашу дизайнерську увагу.

День вчорашній недвозначно дає зрозуміти, що технологічний процес навіть і не думає гальмувати. Крім того, відвідавши будь-яку дизайн-конференцію сьогодні, ви обов’язково почуєте низку виступів на тему проектування голосового користувацького досвіду або взаємодію з інтерфейсом віртуальної реальності. Усе ще думаєте, що нічого не зміниться наступні 5 років?

«На «завтра» варто вивчати те, що залишиться незмінним і в чому буде найбільша конкуренція. У мене на столі лежать книги з психології та психіатрії, соціології та сценарного мистецтва. Через п’ять років люди з їхніми бажаннями, мотивами та страхами будуть такі самі, як і сьогодні. Найбільша конкуренція буде йти за увагу людини, а значить треба навчатися їх вражати. Навичка розповісти завдяки дизайну цікаву історію, котра подарує унікальний користувацький досвід, буде вкрай потрібною.

Але є й інша незмінна крайність: фундаментальні основи технологічних бізнесів. З цієї сторони продукт-дизайнеру добре було б пізнати основи розробки та економіку підприємств. Розуміти, як реалізуються ідеї, як вони трансформуються в гроші», — Денис Суділковский, Chief Design Officer, ЛУН.

Дійсно, немає більш раціонального підходу до підготовки себе до майбутнього з будь-якими його змінами, аніж зосередження на фундаментальних основах. І якщо дизайн це про людей та бізнес, їхню комунікацію, то книжки з психології (та навіть психіатрії) не повинні вас дивувати.

Саме у вивченні людської природи та знанні бізнес-процесів лежить ключ до змоги побудови ефективної комунікації в будь-які часі. І цей підхід залишиться незмінним.

На важливості розуміння роботи бізнесу для продукт-дизайнерів наголошують і інші експерти:

«Продукт-дизайнер буде ближче до розвитку бізнесу: користувацький досвід та стратегія розвитку продукту щільно пов’язана з ефективністю дизайн-рішень та їхнім впливом на зростання компанії.

Дослідження та розуміння когнітивної психології, котрим ми наразі не приділяємо достатньо уваги, стануть основним інструментом розуміння людей, формулювання гіпотез та створення досвіду взаємодії.

Інструменти та сервіси для дизайну стануть більш автоматизованими й це допоможе нам сфокусуватися на створенні цінності для людей через продукти.

Динаміка розвитку дизайну та вимог до дизайнерів стрімко зростає й нам, як спеціалістам, треба інвестувати в майбутнє вже зараз, як і бізнесу в дизайн», — Олександр Слюсар, Product Designer, Preply.

«У дизайні, та й у світі загалом, усе занадто швидко змінюється. Необхідно буде вміти швидко отримувати нові знання та навички, щоби мати змогу розібратися в незнайомих процесах. Розуміти, чого саме тобі не вистачає в даний момент, і здобувати цю інформацію.

Останнім часом для мене величезну роль зіграла прокачка в управлінні командою, комунікації та розумінні бізнес-процесів. Імовірніше, це буде набирати актуальності й для інших продукт-дизайнерів у найближчі роки», — Алекс Кот, Head Of Design, Rentberry.

«Спеціаліст, котрий вміє виявляти завдання бізнесу та бажання користувачів, проводити необхідні дослідження ринку та аудиторії, пропонувати рішення та перевіряти їхню валідність, ніколи не залишиться без роботи а ні сьогодні, а ні завтра.

У цих навичках закладена фундаментальна основа роботи дизайнера будь-якого продукту. Звичайно, можна сказати: «Терміново вивчайте Figma, Framer та вчиться коду», але без основи, про котру я кажу, усі ці інструменти не стануть дизайнеру в пригоді», — Ігор Сивець, Lead Experience Designer, EPAM Systems Ukraine.

Уже сьогодні ви можете вийти за межі роздумів на кшталт: «що краще Figma, чи Sketch?», «чи потрібно дизайнеру вміти писати код?», «чи варто дизайнерам працювати в спринтах?» та інші. Уже «завтра» це не буде актуально. Водночас ваші фундаментальні знання з психології та принципів роботи ринку та бізнесу забезпечать вас роботою в будь-які часи.

Раніше Telegraf.Design розповідав про те, у чому різниця між продуктовим та сервіс-дизайном.