Фестиваль мистецтва та віртуальної реальності Frontier
Тая Кабаєва є VR- художницею, режисеркою анімації, артментором компанії Sensorama, медіа-арт резиденції Carbon і фестивалю мистецтва та віртуальної реальності Frontier.
Що робить: Live-перформанси у VR, воркшопи з творчості у VR, комерційні та освітні VR-проєкти, media-інсталяції з використанням VR. Зараз створює анімаційний короткий метр, який поєднує 3D- та 2D- технології.
Програми, з якими працює: TiltBrush, GravitySketch, Blocks, AnimVR.
З чого все почалось: За основним родом діяльності і освітою я режисерка мультиплікації. Анімація і любов до малювання і привели мене у VR-тусовку. Початком можно вважати день, коли я прийшла на ознайомлювальний івент від Sensorama і схопила ці HTC Vive окуляри з розумінням: ось він – портал у неймовірне.
Що потрібно: VR-технології – це альтернативний простір для самореалізації та втілення своїх ідей. Дуже важливо мати своє надзавдання, знання теми і ідеї, яку бажаєш транслювати через цей медіум. Адже унікальна технологія рясніє безліччю інструментів і можливостей, в яких можна заблукати, якщо не знаєш, що хочеш сказати.
Особливості професії: Основна – це робота з глибиною і простором. Багато хто вперше використовують цей інструмент, не враховують цього і за звичкою працюють у двовимірній площині.
Стереотипи щодо професії / діяльності: Зараз більшість розглядає VR як атракціон та інструмент саме ігрової індустрії. Коли ти пропонуєш людям помалювати чи постріляти – обирають друге. Я вважаю своєю метою зробити пріоритетом перше. Це зовсім молода технологія і, на щастя, тут ще не сформувалися канони і стереотипи. У цьому весь кайф.
Коли я говорю людям, що пропагую мистецтво в VR, зустрічаю різного роду реакції від «Вау, а таке буває?» до «Горіть у пеклі зі своєю віртуальною реальністю». Для мене VR – це унікальна можливість для поліпшення комунікацій і розширення характерів взаємодії між художниками. Це також відмінний художній інструмент для роботи з дитячою аудиторією.
Мінуси: Дуже втомлюються очі. Окуляри віртуальної реальності мають статичну лінзу, тому сітківка ока постійно в одному фокусному режимі, через це сповільнюється кровопостачання судин. Дуже важливо виконувати обертальні вправи та вправи для зору на зміну фокуса після сеансу у VR.
Плюси: VR у контексті мистецтва – це простір, який не обтяжено ані правилами, ані стереотипами. Це абсолютно новий спосіб осмислення художнього образу і себе як художника. Це нова мова зближення з глядачем, унікальний досвід зустрічі з самим собою. Мене надихає цей медіум, як новий спосіб вираження художнього образу, і я бачу в цій технології потужний потенціал для сильної і ефективної комунікації між художниками та представниками різного роду діяльності, пов’язаних з освітніми, культурними та соціальними ініціативами. Зараз мене дуже цікавить напрям social art, де VR-технологія допомагає людям розкритися і знайти в собі творчий потенціал.
Що робить: VR developer займається розробкою VR/AR-програм, розробкою ігор для VR B2B сегменту.
Програми, з якими працює: Unity, Photoshop, 3D-софт на кшталт 3D Max і Blender.
Що потрібно: Знання мови програмування, на яких ведеться розробка, знання своїх інструментів та останніх трендів і технологій.
З чого все почалось: Кар’єра почалась у 2013 році з різних розробок, пов’язаних з попередником AR, з камерою Kinect від Microsoft. Дійшло до того навіть, що ми з командою були запрошені в M17 на виставку сучасного мистецтва з нашою роботою:
Особливості професії: Особливості цієї професії в тому, що практично відсутній ринок споживання. Якщо говорити про B2C, його на сьогодні фактично не існує. Якщо говорити про B2B – існує. Так, він не такий великий, як хотілося б, але та жменька компаній, що вирішила йти цією дорогою, знайшла свою нішу.
Стереотипи щодо професії / діяльності: Існують стереотипи про цю технологію, що вона занадто дорога, недоступна і сира, але після того як занурюєшся у цей ринок, світогляд повністю змінюється.
Плюси: Позитивна сторона професії в тому, що ми знаходимося на кордоні існуючих технологій. Постійно доводиться працювати з чимось новим, бути першим, хто це спробував, і знаходити рішення, комфортні для звичайних користувачів. За фактом ми формуємо ринок зараз.
Мінуси: Занадто багато сирого, далеко не кожен споживач розуміє цю технологію і тим більше нею цікавиться. Складно знайти проєкт, на якому затримаєшся довго, оскільки життєвий цикл подібних компаній зараз не дуже довгий.
Що робить: Створює моделі для комп’ютерних ігор: транспорт, будівлі, елементи оточення тощо.
Програми, з якими працює: Maya, 3Ds Max, zBrush, Gravity Sketch (моделювання), UVlayout (розгортка UV), Substance Painter, Photoshop (текстури). Ці програми застосовуються у всіх сферах розважальної індустрії: кіно, мультфільми, відеокліпи.
Що потрібно: Найважливішими професійними навичками є вміння швидко навчатись і жага до нових знань. Також художня або дизайн-освіта значно полегшують життя 3D- художника. Знадобиться увага до деталей, планування, оптимізація моделей.
З чого все почалось: Усе почалось з 3D-мультфільмів – «Історія іграшок», «Шрек». Це так круто виглядало, що я почав потихеньку розбиратись у програмах для створення 3D-графіки. Я робив прості модельки, логотипи. А пізніше дізнався, що мої улюблені ігри теж роблять у цих програмах. Тут на допомогу прийшов Youtube з тонами відеоуроків
Особливості професії: Потрібно тримати руку на пульсі розвитку технологій. Створюються нові програми. Вони автоматизують роботу, яку потрібно було раніше робити вручну і це займало багато часу. Або, наприклад, зараз в одній програмі можна робити все те, що раніше робилось у декількох.
Стереотипи щодо професії / діяльності: Оточуючі думають, що якщо ти 3D-моделлер – робиш цілими днями крутих персонажів, роботів, космічні кораблі. Але це не завжди так. Іноді ти робиш нелегку і, часом, нудну роботу по типу оптимізації, а твоя модель буде десь у темному кутку і її взагалі мало хто побачить.
Плюси: У VR можна швидко створити концепт майбутньої моделі, зразу покрутити її з усіх сторін, постояти поруч з нею, розташувати на долоні, посидіти і відчути, як буде всередині. І це все вже через годину роботи. У той час як іноді на розробку одного концепту витрачаються тижні – у VR за день можна зробити десяток.
Мінуси: оптимізація, бо всім хочеться робити класно і швидко.
Що робить: Створює 3D-контент для реклами та кiно: моделi персонажів та оточення, симуляції тканин, рідини, анімації систем частинок, руйнувань, сетап персонажів та предметiв, шейдинг (розробка матеріалів), лайтiнг (освітлення), композ та iнше.
Програми, з якими працює: Maya, Zbrush, Photoshop, AE, 3D Coat, Substance Painter, Arnold, Nuke, UE4.
Особливості професії: Бути генералістом – це доля тих, кому швидко набридає робити одноманітну працю та застрягати в одній професійній галузі. На жаль, у багатьох комерційних студіях існує жорсткий розподіл обов’язків. Є спеціалісти, які тільки моделять, тільки текстурять, займаються волоссям чи хутром, місяцями симулять пилюку, або сетаплять персонажів тощо. Генераліст об’єднує всі ці знання та може самостійно розробити та виконати анімаційний ролик – це значно ширший простір для реалізації власних творчих задумів.
Стереотипи щодо професії / діяльності: Звісно, генераліст не завжди володіє настільки глибокими знаннями в кожній дисципліні, як спеціаліст, котрий займається лише однією справою. Тож часто генералiстiв вважають поверхневими фахівцями й радять зосередитись на одній галузi. Але генералісти не ставлять межi своєї майстерності i можуть вдосконалюватися одночасно в кількох напрямках. Нiхто не завадить тобi одночасно бути i крутим моделлером, i анiматором, i скриптером. До того ж, знання про створення цифрової графіки на всiх етапах допоможуть в управлінні та командній роботі.
З чого все почалось: Колись у соцмережі я знайшла роботи 3D-художника, які закохали своєю дивною технікою та атмосферою. Я поцікавилась в нього, за допомогою яких програм він створив це, й поринула у їх вивчення. Маючи вищу художню освіту, мені досить легко давалося навчання на курсах з тривимірної графіки і вже через рік я працювала над створенням повнометражного анімаційного фільму. Останнім часом зацікавилась перформативними та інтерактивними медіа та віаром. Мрію створити театр електронної музики, де звук та зображення були б одним цілим й створювались у реальному часі. 3D-графіка дає можливість створювати фантастичні, але переконливі світи, в які ще й можливо зануритись за допомогою VR. Це ніби запросити глядачів у гості до своєї уяви.
Що потрібно: Генералiстовi треба розуміти весь пайплайн створення цифрової графіки вiд початку i до кiнця, те як малюнок стане 3D-моделью, як воно буде рухатись, що може завадити робити анiмацiю, а що допоможе зробити її бiльш виразною. Тобто головне, що потрiбно генералiсту – це досвід.
Плюс і мінус: Одночасно й плюсом і мінусом генераліста є саме постійна необхідність у вивченні нових інструментів, програм, технік. Ніяких меж, ніяких «ні, я цього не вмію», «це не мій профіль».
Що робить: CG artist, архітектурна візуалізація, демонстрація архітектурних проєктів замовникам.
З якими програмами працює: 3ds Max, Twinmotion, Photoshop, Lumion.
Архітектурне проєктування потрібне для детальної презентації проєктів клієнтам. У VR масштаб відчувається набагато виразніше. Замовник має змогу побачити максимально наближену картину результату і це дуже важливо.
Професійні навички: Знання програм та наявність художнього смаку. За освітою я архітектор, але також навчався в художній школі.
Особливості професії: У більшості архітектурних студій в Україні візуалізатор є однією з ключових фігур у компанії, тому що завдяки гарній картинці можна продати проєкт. У невеликих бюро на цьому роблять головний акцент. Візуалізатор повинен зробити з картинки фотореалістичні візи. У нашому бюро все навпаки. Більшість фахівців — архітектори. Акцент у розробці проєкту зміщений в сторону досліджень та опрацювання документації. На візуалізацію виділяється дуже мало часу і це фінальний етап. Також, ми усвідомлено робимо не реалістичні рендери, а художні.
Що потрібно: знання правил композиції, світла, тіні, фізики, геометрії, наявність художнього смаку.
Стереотипи щодо професії / діяльності: Головний стереотип у тому, що це досить легка робота, що програма сама все за тебе прорахує. Але в реальності розробка займає дуже багато часу та зусиль. Ще один поширений міф: чим реалістичніше виглядає картинка, тим якісніше архітектурний проєкт. У невеликих студіях переважна кількість працівників — візуалізатори, які відшліфовують кожний рендер і доводять його до стану фотографії. Величезні часові та фінансові ресурси спрямовані саме на картинки, а не на робочий проєкт.
Плюси: Головні плюси в тому, що у нас з’явилася можливість краще презентувати проєкт замовникам і якісніше опрацьовувати деталі. У VR видно все. Можна відчути масштаб, розміри, вузли. Показуючи просто картинки, можна налаштувати певний красивий ракурс і приховати недоліки. VR таких поблажок не дає.
Користувацький досвід для всіх і кожного особисто
Ліки від нудних дзвінків
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах