У Мистецькому арсеналі з 3 липня до 16 серпня проходить виставка «Відбиток. Українська друкована графіка ХХ–ХХІ століть». В ній зібрані роботи з 10 українських музеїв і кількох приватних колекцій. Багато з цих робіт ніколи не демонструвалися раніше, а деякі спеціально створювалися для проєкту.

Виставка у зв’язку з карантином двічі переносилася. Але врешті відбулась. Telegraf.Design відвідав Мистецький Арсенал і поспілкувався з Лєрою Гуєвською, дизайнеркою та артдиректоркою виставки. Вона розповіла про роботу дизайнерів у процесі створення експозиції, про особливості створення айдентики виставки та її втілення у мистецькому просторі та в соцмережах.

Фото: Наталія Азаркіна

Про виставку

Експозиція «Відбитку» складається з майже 500 робіт друкованої графіки, створених із допомогою різних технологій. Роботи демонструються нелінійно, відбитки визнаних майстрів із музейних фондів розміщені поряд із творами сучасних художників. Це дозволяє виявити взаємозв’язки між художниками, явищами й тенденціями української друкованої графіки та прослідкувати їхню трансформацію від початку ХХ століття до сьогодні. Кураторки виставки – Катерина Підгайна та Ірина Боровець.

«Відбиток» складається з трьох блоків. Займає дев’ять залів —  три на один блок — у правому крилі Мистецького арсеналу. Перший блок «У пошуках нових сенсів» демонструє спільні теми у мистецтві естампу, що виникали і на початку ХХ століття, і в роки незалежності України. Експеримент і повернення до національних традицій, гра з формою і простором, максимальний відхід від реалістичного зображення.

Другий блок «На межі дозволеного» охоплює 1950-1980-ті роки. Контраст, лаконічність, інколи навіть «суворість», незвичні композиційно-стильові рішення, нетривіальні сюжети у межах «дозволених» радянською цензурою тем. Улюблена техніка того часу – лінорит, яка дозволяла втілити всю різноманітність образів, прийомів та можливостей.

Третій блок «Інфінітивна графіка» — про мистецтво, яке прагне не прив’язуватися до конкретного контексту, простору чи часу, та намагається стояти осторонь нагальних соціальних проблем і процесів. Воно існує паралельно з системою, а не відкрито протиставляється їй. Зібрані роботи представників «неофіційного мистецтва» радянської доби та художників незалежної України розміщені в останніх трьох залах виставки.

Айдентика виставок. Айдентика «Відбитку»

Для кожного заходу, що проводиться в Мистецькому арсеналі створюють окрему айдентику — зазвичай це п’ять-шість виставок та два фестивалі (Книжковий та NEOсвітній Арсенали) на рік.

Айдентика поширюється на оформлення зал (вхідної зони, кураторських текстів), сувенірної продукції, але найбільше на промоматеріали — плакати зовнішньої реклами та віжуали в соцмережах.

Айдентика виставки друкованої графіки «Відбиток». Мистецький арсенал

Усі прояви айдентики мають бути уніфіковані. І загалом дизайнери спираються на брендбук Мистецького арсеналу. Хоча він в першу чергу розрахований на банери та іншу зовнішню рекламу, каже артиректорка Лєра Гуєвська. Брендбук розроблявся майже 10 років тому, і формати вебу в ньому майже не враховані. Наразі команда користується рішеннями, які розробили самостійно за останні роки. А брендбук планують оновити.

«Наші рішення залежать не від тренду, а від типу виставок. І в дизайн-системі майбутнього брендбуку ми хочемо продумати та врахувати відмінності між ними», — розповідає артдиректорка Мистецького арсеналу.

Наразі дизайнери Арсеналу виділили для себе чотири різні типи виставок, для яких айдентику створюють за чотирма різними принципами. Так, популярні проєкти оформлюють «трендово та зрозуміло для широкого кола відвідувачів». В оформленні класичних виставок на кшталт «Відбитку» звертаються до їхнього наповнення — рефлексують над представленими роботами. Для віжуалів соло-виставок сучасних художників (вони проходять щороку) обирають найбільш відповідну роботу з їхньої творчості. В айдентиці виставок про українське мистецтво (наприклад, виставка «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації», «Курбас: Нові світи», «Чисте мистецтво») поєднують матеріал виставки з українською традицією, але з сучасним підходом.

Перед тим, як створювати дизайн айдентики, команда продивляється всі роботи виставки:

«Наша робота може не завжди бути в супертренді. Адже ми більше працюємо із суттю картинки. Що ця картинка передає? Мені здається, для мистецьких виставок і проєктів це важливіше», — зазначає Лєра Гуєвська.

Графічний дизайн, зокрема віжуал, виставки «Відбиток» робили колежанки Лєри, дизайнерки Алла Сорочан і Аня Соловей. Коли вирішували, як писати назву «Відбиток», з’явилась ідея показати її у вигляді друкарського кліше (тобто віддзеркалено). Такими кліше раніше робили відтиски, власне відбитки, в друкарнях. Це рішення потягло за собою нові нашарування образів: чорна плашка —  розкатана фарба, що розлітається антропоморфними формами. Ці форми нагадують наскельні малюнки — перший графічний відбиток, яке залишило людство.

Фото. Мистецький арсенал

«Тобто можна шукати і передавати багато символів, — розповідає артдиректорка виставки. — Шар фарби й антропоморфні плями були умисним ходом. Але далі, коли ти сам собі пояснюєш, що ти зробив, відбувається нашарування образів — тут і кліше, і перший відбиток, і фарба. Все дуже класно збирається і працює».

Усі елементи айдентики об’єднуються в рамці. Вона уніфікує всі віжуали, впорядковує розміщення стандартних елементів: дата, партнери заходу, логотип, шрифтові блоки.

Уніфіковані віжуали різних виставок. Сайт Мистецького арсеналу.

Айдентика в промоматеріалах має передавати настрій, сенси й кольори виставки, зазначає Лєра. Але в залах її присутність має бути зовсім фоновою — там головні роботи:

«Тут важливо не передизайнити. В нашій історії важливіші роботи, контекст, кольорові акценти».

Дизайн експозиції

Переносити айдентику проєкту у простір буває досить складно. Необхідно балансувати — вона має бути зрозумілою, але не вибиватись з експозиції.

Водночас у просторі її можна зробити складнішою, зазначає артдиректорка Мистецького арсеналу. Відвідувач уже прийшов на виставку і готовий сприймати складніші образи. Тому якщо «рекламна» айдентика адаптується до ширшої аудиторії зрозумілішими кольорами, шрифтами, розмірами, то у просторі є можливість додати мистецькості.

Фото: Наталія Азаркіна

Кожна виставка починається з кураторського тексту (wall-тексту),  оформленого двома мовами. Лєра пояснює, що текст завжди масивний — має бути інклюзивним, читабельним із різних відстаней та різних кутів. Як зазначалося, використовують шрифти Мистецького арсеналу (є три різні шрифти з декількома накресленнями).

Також у кожній залі розміщується текст, що пояснює, чому в ній поєднані саме ці роботи, чим вони цікаві. У виставці «Відбиток» є ще й додаткові текстові блоки — цитати, що створюють настрій та покращують розуміння робіт. Вони розміщені у патчах-наліпках з чорними рамками, що імітують папір — головний інструмент графіків.

Стіна з інструментами, якими працюють (або колись працювали) графіки. Фото. Наталія Азаркіна.

«Для мене ця стіна стала певним викликом, — розповідає Лєра. — Зазвичай ми маємо розміри всіх предметів, які беруть участь у виставці, щоби знати, як і де їх можна розташувати. Габарити цих предметів (більшості) дізнатися заздалегідь було складно. Та й фото не передають їхнього характеру. Аби оформити цю стіну, ми прямо під нею розклали пухирчасту плівку, і виклали на ній композицію з цих предметів. Відміряли їхні розміри і сфотографували. Потім працівники, які робили монтаж, переносили всі елементи на стіну так, як на фото. Буквально аналоговим методом».

До кожної виставки команда Лєри намагається придумати, як показати простір Мистецького арсеналу інакше, ніж минулого разу. Створити акценти та рухатися від них.

Фото: Наталія Азаркіна

«Потрібно продумувати якусь драматургію. Можна всю стіну зафарбувати кольором. Або в один куток дати світло, а в інший – ні. Взагалі зі світлом дуже цікаво працювати. Хоч і складно. Можна уявити розміщення робіт на стінах, вигляд фотошпалер, розмір шрифтів, але як із цими елементами буде працювати світло, – передбачити складно».

Фото: Наталія Азаркіна

У кожній залі «Відбитку» є кольоровий акцент — стіна, на якій розміщені найзнаковіші роботи. Всього на виставці використовується три акцентні кольори — за кількістю блоків.

Фото: Наталія Азаркіна

«Ми вирішили виділяти різні теми різним кольором. Перші три зали (тут більше робіт ХХ сторіччя) мають акцент теплого охристого кольору. Наступні три зали з акцентом зеленого оливкового відтінку (тут найбільше робіт 1960-х років) і останні зали — сірого кольору. Там більше сучасних митців», — розповідає артдиректорка.

Акцентна стіна вкрита кольоровою фотошпалерою зі збільшеним зображенням однієї з робіт, що на ній висять. Такий акцент не відволікає своїм малюнком, але привертає увагу.

Фото: Наталія Азаркіна

«Якщо у виставці лише білі стіни, відвідувачам ні за що зачепитись, і від цього вони втомлюються. А коли є ритм, кольорова чи конструктивна драматургія, відвідувач зможе більше подивитися і більше зануритися в роботи».

«Я люблю мінімалістичніші речі. Але саме у цій графічній виставці, мені здається, фотошпалери гарно працюють. Ми залишилися в рамках класичного підходу, але внесли й сучасні рішення».

Фото: Наталія Азаркіна

З самого початку Лєра планувала трохи інакше оформлення. Хотіла чергувати пофарбовані та білі зали: повністю вифарбувана в один колір зала, повністю біла зала, знов повністю в одному кольорі, знов біла. Але на заваді став брак фінансування:

«Цього року ми це теж брали до уваги. Вирішили просто обрати акцент і множити його в різних залах. Вифарбували частину стіни кольором, а потім цей відтінок повторюємо в оформленні робіт — рамах та паспарту. І разом це все працює на відтінок зали».

Процес. Дизайн виставки «Відбиток»

Виставку «Відбиток» через карантинні обмеження двічі монтували та розбирали, й тільки з третього разу Мистецький арсенал нарешті отримав дозвіл та відкрив експозицію.

«Спочатку ми змонтували перші три зали — сподівалися, що історія з карантином особливо розвиватися не буде. Але карантин врешті ввели. Ми сфотографували, де що висіло, все зняли й перенесли до сховища. Адже роботам потрібні відповідні умови: (температура, рівень вологості) й охорона.

Потім у червні, коли вже багато хто відкрився, і ми чекали, що з години на годину теж одержимо дозвіл, ми вивісили всі дев’ять залів. Дозволу ми тоді так і не отримали. Довелося знову все повертати у сховища. Але ми відфотографували вже повністю всю виставку. І коли за тиждень-два ми все ж змогли відкриватись, то впоралися з монтажем лише за день — уже знали, що, де і як має розташовуватисяь», –— розповідає Лєра Гуєвська.

Процес оформлення «Відбитку». Фото Мистецький арсенал

Робота дизайнерів тісно пов’язана з кураторами виставки. І всі етапи власне створення та оформлення експозиції відбуваються у співпраці:

«Дуже важливо чітко зрозуміти, що куратор хоче розповісти. Бо дизайнер допомагає це розкрити візуальними засобами», — каже артдиректорка.

Як все відбувалось із «Відбитком». Спочатку куратори повідомили, що виставка матиме дев’ять залів і майже 500 робіт. Дизайнери отримали велетенську ексель-таблицю, де були перераховані всі роботи. Далі потрібно було визначити, які роботи можна використати, щоби створити акценти в експозиції. Це вирішують кураторки. Врешті, простір виставки поділився на три блоки. Потім вирішили, які акценти будуть у кожній із дев’ятьох зал.

Макет розміщення робіт по залах. Ілюстрація: Мистецький арсенал.

Далі дизайнери переносять весь масив робіт (зі збереженням чи масштабуванням габаритів) в ілюстратор. Створюється борд, робляться іконки. І тут важливо перевірити, чи всі роботи оформлені, і які розміри були зазначені під час передання робіт у Арсенал — оформлених робіт чи просто аркушів.  Це все визначає, як роботи розташовуватимуться. Виявилось, що половина робіт — просто відтиски чи аркуші, без рам. Треба замовляти рами та паспарту (за бюджетні гроші).

У Мистецькому арсеналі всі роботи вивішуються за середньою лінією. Ілюстрація: Мистецький арсенал

Після перевірки габаритів уже оформлених робіт куратори й дизайнери вирішують, роботи яких митців краще компонувати разом. Шукають між ними зв’язок: час, стиль, тема тощо. В цьому процесі формуються «комплекти» робіт для кожної зали. Потім дизайнери переносять всі розміри робіт і «розвішують» роботи в залах у 3D-програмі SketchUp. Далі куратори спільно з командою дизайнерів переглядають розміщення робіт у віртуальній залі на великій плазмі. Вносять зміни, вирішують, що варто переставити місцями.

Ілюстрація: Мистецький арсенал

Паралельно з цією роботою дизайнери приймають рішення щодо графічного оформлення зал: якими кольорами позначити акценти, як оформити кураторські тексти тощо.

Артдиректорка Лєра Гуєвська каже, що в ідеалі, щоби впевнитися, що змонтована виставка — це, те, що ти «тримаєш у себе в голові» варто бути присутнім на монтажі: «Якою б ідеальною не була розкладка робіт на комп’ютері, ти не можеш на ній повноцінно вмістити п’ятиметрові стіни Арсеналу. На монтажі краще видно об’єм простору».

Над виставкою дизайнери починають працювати за два-три місяці до її початку. І вже за місяць до відкриття мають готову айдентику. Коли виставка відкрилась — все зроблено, пофарбовано, розвішано — залишається лише поточна робота «за контент-планом». Але одночасно вже запускаються процеси підготовки до наступної виставки. Виставки тривають півтора-два місяці. Виставка друкованої графіки «Відбиток» триватиме до 16 серпня.

Фото: Наталія Азаркіна

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.