«Для мене головне — посилити атмосферу закладу, забезпечити йому впізнаваність і зробити перебування гостя не нудним». Так про свою роботу говорить Андрій Бармалей, засновник студії Barmaleys, що спеціалізується на графічному дизайні й креативі в ресторанній індустрії.
Андрій розповів Telegraf.Design про особливості своєї вузької ніші, про співпрацю із замовниками, про карантинні виклики та можливості. А ще показав три свої проєкти в київських закладах.
Андрій Бармалей в дизайні вже близько 15 років. Має профільну освіту. Каже, що «поїхав» на графічному дизайні ще з часів інституту. А от любов до ресторанів у нього з’явилась згодом:
«Коли я почав займатися графдизайном для ресторанів, я в них майже не бував. Але досить скоро зрозумів, що ця сфера — найцікавіше що можна уявити. Кожен проєкт максимально виразний і дуже різний. Є постійна потреба в креативі. Постійний пошук фішечок, нових цікавих рішень, жартів, розважальних елементів, ілюстрацій. Потрібно пропонувати й допомагати це втілювати. А втілювати я люблю. Робити щось руками — це моє».
Специфіка «ресторанного» графдизайну
Айдентика закладу, її цілі та й сам процес створення, має власну специфіку. Головне в ній — підтримати та зміцнити атмосферу й забезпечити впізнаваність закладу (на відміну від традиційної системи ідентифікації, що будується в певних рамках і поширюється «на всі носії у брендбуці»).
«Гості приходять за емоцією — їм не цікаво дивитися на розвиток айдентики в класичному її розумінні, — зазначає засновник Barmaleys. — Тому важливо витримати баланс між тим, щоб бренд залишився упізнаваним і тим, щоб він був розважальним, цікавим, щоб він розслабляв, і щоб люди, поки чекають замовлення, порозглядали якісь штучки».
Айдентика — це інструмент, що допомагає створити образ закладу. І образ цей часто несистемний. Більш того, він не завжди за дизайнерськими мірками стильний. І в цьому виклик!
Хороший заклад визначає в першу чергу кухня, в другу чергу — робота персоналу, в третю — інтер’єр, а далі вже йде графічний дизайн «на четвертому місці, а може й ще далі», каже Андрій. Зокрема в авторських закладах, він є дуже допоміжною, скоріш розважальною, складовою. На відміну від мережевих закладів, де айдентика створює найважливіше — впізнаваність: «Через це, в айдентиці мережевих закладів більше системи. Тут вона може бути навіть важливішою за інтер’єр», — зазначає засновник Barmaleys.
«Публіцист». Архітектор: Михайло Станіславський. Фото Barmaleys
«Цей ресторан знаходиться в приміщенні колишнього видавництва. Тому тут вся айдентика зав’язана на друкарській справі. Граємось зі шрифтами».
Андрій каже, що в цьому закладі пишається трьома елементами: вивіскою, табличками reserved та меню.
«Вивіска складається з набраних букв (в друкарстві “літери”) і пробілів для високого друку. Вони скріплені в рамі для заключки, яка як лещата стискає весь набраний текст. Тобто по суті вивіска — це готове для високого друку кліше. Різниця лише в тому, що текст у справжній заключці був би віддзеркаленим. Це звісно було б трушно, але нечитабельно. Заключки ми замовляли в Європі, а літери вирізали вже в Україні. Потім в самому Публіцисті їх зварювали, щоб вивіска не розлетілася. Вона, до речі, важить кілограм 30».
«З вивіскою нам дуже допоміг архітектор Михайло Станіславський. Тому що ідея — це одна справа, а як її втілити — зовсім інша. Взагалі у нас з Михайлом і власниками закладу виявився один вайб, тому все в закладі на своєму місці».
Знаки reserved — це верстатки, на які раніше складали букви, аби викласти їх на раму для заключки. Вони також справжні — скупили на eBay всі, що змогли знайти, а далі вже склеювали літери самотужки.
Меню теж продовжує друкарську тему. Задум був зробити його у вигляді старих тек із написом «Справа». Але втілити це виявилось не так вже й легко:
«Немає в Україні картону, який був би: сірим з обох боків, продавався б доступними (маленькими) тиражами й на якому можна було б друкувати. Є тільки крейдований — білий з одного боку, сірий з іншого», — розповідає Андрій. Команда знайшла вихід із цієї ситуації — склеїли між собою два аркуші крейдованого картону білою стороною. Але друкарні відмовлялися наносити фарбу на сірий бік, бо він псує офсетні вали.
«І ми сказали, що нам потрібен поганий друк. Попросили поставити старі вали. Друкарня погодилась і надрукувала все старими валами. Принт вийшов як раз таким нерівним, як задумувалось. До речі, ціна меню склала 18 грн за штуку, що в 6 разів дешевше, ніж одне меню з минулого тиражу, який ми робили на дизайнерському кольоровому картоні».
Робочий процес
Barmaleys розробляють не лише айдентику для закладів. Вони оформлюють меню, вивіски, графічні елементи в залі, всі види пакування, одяг персоналу, тощо. Більш того, команда зацікавлена в реалізації проєктів «під ключ» — не лише створити концепцію, а й втілити дизайн та здійснювати подальшу підтримку бренду.
«Після того, як ідея стикається з реальністю, вона змінюється. І ми власне тому й зацікавлені брати участь в реалізації власних концепцій. Ми не просто здаємо брендбук, «ось тримайте — робіть». Ми зацікавлені зробити все під ключ. Готові взятися з моменту, коли ще немає назви і потім працювати з закладами аж до розробки й оформлення усіляких акцій і сезонних меню».
Команда Barmaleys сама шукає підрядників, домовляється з ними, курує їх роботу, знаходить потрібні матеріали, всіляко здійснює підтримку: «Це в наших інтересах, тому що це наше обличчя, наше портфоліо».
Важливість комплексності, на жаль, розуміють не всі замовники. Думають, що розробки концепції фірмового стилю достатньо. Але віднедавна Barmaleys почали відмовляти клієнтам, які звертаються лише за «концептом».
«Буквально недавно почали працювати за комплексною схемою. Лише за концепцію ми не беремось. Обов’язково домовляємось з клієнтом про реалізацію. Нехай без авторського супроводу бренду, але з пропрацюванням принаймні початкових етапів».
Важливо, щоб у закладу була якась родзинка. Щоб вона простежувалася крізь всі складові ресторану: і в кухні, і в айдентиці, і в інтер’єрі, і в персоналі.
Barmaleys залучають у проєкт створення закладу на різних етапах. Буває замовник вже має концепцію закладу, його назву та уявлення про інтер’єр, а буває ще взагалі нічого не має (одного разу був навіть замовник, який не знав, яка кухня планується, а вже давав завдання на айдентику). Команда має досвід і турборежиму «відкриваємося через місяць», і співпраці, коли відкриття заплановане на наступний рік. Андрій каже, що найкращий час працювати над графдизайном закладу — коли все ж є розуміння, як він буде виглядати:
«Коли є затверджена концепція закладу і замовник визначився з архітектором — саме час до нас звертатись. Ми можемо допомогти з назвою, і власне створити візуальну оболонку закладу з боку графічного дизайну».
Мати контакт з архітектором, і взагалі з людьми відповідальними за оформлення інтер’єру, дуже важливо. Це запорука цілісності образу закладу.
«Мінімально необхідний контакт — подивитися на референси один одного. Але чим більше спілкування, тим краще. І якщо є якісь зони, в яких архітектор каже «тут не знаємо що зробити, чим прикрити стіну, допоможіть» — ми завжди пропонуємо ідеї», — зазначає засновник Barmaleys. Співпраця з архітекторами взагалі цікавий і завжди незвичайний процес взаємодії.
Визначальною для роботи команди є ще й кухня закладу: «Розуміння, що будуть подавати є завжди. А от меню для верстки не віддають до останнього моменту, — розповідає Андрій. — Створення меню — процес складний і довгий, адже потрібно порахувати весь фудкост, визначити остаточну ціну, вагу страви тощо. Заклад може відкритись без чого завгодно, але не без меню. Аби вистачило часу на верстку і друк, за меню потрібно боротися. Наприклад, меню Fish&Pussycat я верстав в останню ніч перед відкриттям з температурою 39 в Австрії (взагалі я думав, що поїхав відпочити, а тут різко сталося відкриття)».
Fish&Pussycat. Архітектор: Денис Беленко. Фото Barmaleys
«Створювалось місце ні на що не схоже — каліфорнійські суші у вікторіанському стилі. У людей в голові таке не сильно поєднується, і це міг змішати лише Денис. Він геніальна людина, працювати з ним зовсім не легко, але завжди дико цікаво».
Команда Андрія розробила дизайн всіх написів і зображень у закладі, всіх дрібничок: сіль, цукор, пакування паличок, вологі серветки. До речі, з гербовим елементом на вологих серветках сталась смішна й трохи незручна історія:
«Минулий тираж серветок був з іншим гербом. До ресторану в якийсь момент прийшов власник іншого закладу і спитав, чому вони використовують їх логотип на серветках. А ми той знак купили на шатерстоці і трохи переробили. Як виявилося — це герб якоїсь японської родини. Все обійшлося без скандалів, але довелося замінити».
Окремою комплексною роботою були егломізе з купою деталей — одне на вхідних дверях (Follow your Fishes), інше в залі (Catch me if you cat). Композицію на дверях реалізовувала команда Belenko і запрошений майстер з Риму, який використовував у роботі справжнє сусальне срібло і фарбу. А команда Barmaleys розробляла графіку.
Меню в закладі (до карантину, поки було не заламіноване) скріплювалось брошками. Але гості їх всі «склали з собою»: «На брошках була об’ємна наклейка. І вони виглядали досить вінтажно. Ну, їх всіх поцупили. Що класно насправді. Ми навіть спеціально продумуємо певні елементи, які гості могли б «позичити» й забрати собі як сувенірчик. Але щоб це недорого коштувало».
Основу команди Barmaleys складають декілька дизайнерів. Інших фахівців — копірайтерів, ілюстраторів тощо — залучають попроєктно.
Barmaleys мають чіткий процес реалізації проєкту: брифінг -> неймінг -> обговорення референсів -> концепція фірмового стилю -> розробка фірмового стилю -> втілення -> підтримка. І кожен з етапів розробки має приблизний таймінг. Наприклад, створення концепції, без реалізації, триває близько двох місяців. Хоча період дуже залежить від швидкості та якості фідбеку від замовника.
«У нас зараз в роботі близько 10 проєктів. Кожен перебуває у різній фазі. Звісно, ми будуємо плани, враховуючи час із запасом. Тому в нас і виходить вкладатися в строки».
Роль замовника
Ми робимо класно — так, як нам подобається. Але з розумінням, що це має сподобатися ще й людям, яким належить заклад.
Студія працює лише напряму із власниками (або тими, хто приймає остаточні рішення) і вони залучаються на всіх етапах розробки фірмового стилю. Це дозволяє зрозуміти, що саме хоче клієнт і не витрачати сили на велику кількість варіантів дизайну.
Клієнт Barmaleys отримує лише один варіант дизайну, каже Андрій: «Якщо клієнт має незначні правки — то ми їх звісно вносимо, чому б і ні. Але якщо правки полягають у тому, щоб переробити повністю всю концепцію, то вибачте — це вже інша концепція за додаткові гроші».
Найважливіша роль замовника в процесі — донести бачення проєкту, проговорити стратегію його розвитку. І не лише з дизайнерами, а з усією командою:
«Стратегію, зазвичай в досить хаотичній формі, озвучує замовник. А якщо не озвучує, то скоріш за все у нього з цим закладом нічого не вийде», — зазначає Андрій. За його словами, найкраще проєкт реалізовується, коли замовник «максимально захоплений» своєю справою і добре в ній розбирається. А ще важливо, щоб він довіряв професіоналам, яких найняв, і прислухався до них:
«Завдання власника — донести своє бачення проєкту максимально точно і зрозуміло. У всіх деталях і дрібницях, потрібних і непотрібних. Чим більше інформації, тим краще. А далі потрібно довіриться людям, яких він зібрав навколо себе. І вже регулювати прийняття глобальних рішень, а не дрібниці».
Пошук клієнтів та гроші
Андрій каже, що клієнти в Barmaleys з’являються переважно за рекомендаціями: «Всі приходять через сарафанне радіо. Дуже мало хто звертається просто побачивши портфоліо. Сайт слугує скоріше інструментом продажу — ми із замовником сідаємо і дивимося, що ж ми вміємо і як ми це робимо».
Серед клієнтів Barmaleys є і новачки в ресторанному бізнесі, а є й ті, хто має вже не один заклад. Андрій каже, що ціни у студії однакові для всіх замовників, і що вони досить доступні:
«Наразі ми сформували для себе більш-менш приємну ціну, і по ринку вона не висока. З іншого боку, яку замовнику ціну не назвеш, він, звичайно, скаже, що це дорого. Адже завдання бізнесмена зробити все якісно, витративши менше грошей».
«При цьому, як правило, чим цікавіше замовлення й цікавіші замовники, тим у них не ті бюджети, які хотілося б. Але процес роботи в такому проєкті легший, все відбувається швидше і простіше, а сам результат виходить значно крутіший і приємніший», — розповідає засновник Barmaleys.
BROmarket. Архітектор: Слава Балбек. Фото Barmaleys
«Це невеликий ринок їжі. З простою легкою назвою, яка всім запам’ятовується і спонукає до невимушеного спілкування. Проєкти Балбека, скажемо так, більше для дизайнерської аудиторії, для молодих естетів. Ми з ним і його командою завжди швидко розуміємося».
BROmarket об’єднує в собі 4 різні точки. Тут є азійська кухня, окремо японські суші, бруклін-піца та заклад Чашка (вже існував до BROmarket майже в тому ж приміщенні, і зараз зайшов під парасольку). Команда створювала 5 різних айдентик — чотири для внутрішніх брендів і п’яту для бренду-парасольки BRO. Вони мали максимально відрізнятись один від одного. і через те, що у кожного бренду своя історія, носіїв з айдентикою BRO небагато.
У цій точці все максимально просто, для широких мас. Акцент, особливо зараз, на пакуванні їжі з собою. Тому всі матеріали мають бути витратними — дешевими й зручними для передруку.
В умовах карантинну
Карантин сильно вплинув на ресторанний бізнес. Андрій каже, що перший час було глибоке затишшя. Зараз люди вже потроху починають створювати щось нове. І в процесі змінюють формати на «більш зрозумілі».
«За карантин багато, хто закрився… Я спочатку думав, що все буде дуже погано. І справді, перші два тижні всі затихли, взагалі ніхто не розумів, що буде далі.
Але до нас звернень чомусь за карантин стало ще більше. Відбувся значний сплеск інтересу до Barmaleys. Можливо через те, що ми запустили новий сайт — як раз дійшли руки. Зараз клієнтів дуже багато. Але я не знаю, що буде через пару місяців, коли ентузіазм закінчиться.
Хоча з іншого боку. Для тих, у кого вже щось є, теперішня ситуація — це криза, витрати, проблеми. А для тих, у кого нічого не було — це шанс власне щось зробити. Багато приміщень звільняються, з’являються вигідні пропозиції щодо оренди, менше конкурентів. Для когось це сприятливі умови.
Просто формати будуть більш демократичними та практичними. Їжа стає зрозумілішою і дешевшою. І щоб її можна було спакувати з собою».
Детальніше проєкти Barmaleys роздивляйтесь у відео: