На цьогорічному Книжковому Арсеналі Клуб ілюстраторів Pictoric представить свою виставку із сотнею нових робіт. Їх створили спеціально для настільної гри на розвиток фантазії PictoricBox. До проекту приєдналися 12 ілюстраторів, а організував його благодійний фонд Sky Art Foundation.

Про вплив дедлайнів на сюжет ілюстрацій, експерименти зі стилями під час проекту і бажання підняти рівень візуальної культури в Україні розповіли куратори Pictoric Олег Грищенко та Олена Старанчук.

Читайте також: Дизайн-кейс: Львівщина

Зворотний бік гральної карти PictoricBox. Усі зображення: Pictoric

Ми у Pictoric любимо настільні ігри. Часом збираємось зіграти в «Каркасон» чи «Колонізатори». У процесі звертаємо увагу на візуальну складову, обговорюємо, що можна було б покращити. Створити власну гру на асоціації з використанням ілюстрації нам запропонував засновник Sky Art Foundation Дмитро Палієнко ще у лютому 2018-го. Ми довго думали. Всі були зайняті власними проектами, та й потрібен час на розуміння того, що ідея класна.

«Точно робимо», – сказали у липні. Поставили собі дедлайн на листопад. Серпень залишався на подумати, вересень і жовтень – на зробити, а листопад – на друк. У середині грудня запланували презентувати гру і зробити першу виставку.

Ілюстрація Поліни Дорошенко

Автори ілюстрацій гри PictoricBox: Anna Andreeva, Anna Sarvira, Oleg Gryshchenko, Tanya Denysenko, Polina Doroshenko, Anna Ivanenko, Grasya Oliyko, Jenya Polosina, Nastia Sleptsova, Olena Staranchuk, Julia Tveritina, Валерій та Olena Tykhoniuk, Ilia Ugnivenko, Olga Shtonda, Oleg Shcherba.

Куратори Pictoric: Олег Грищенко, Анна Сарвіра, Олена Старанчук.

Це був «проект довіри». У Sky Art Foundation нам дали карт-бланш. Так само ми довіряли ілюстраторам, оскільки разом працюємо уже 5 років. Умовне технічне завдання звучало так: «Працюй, як ти вмієш і роби настільки відірвані ілюстрації, які тільки можеш собі уявити». Єдиним обмеженням було масштабування. Ілюстрації готувалися водночас і для гри, і для виставки, тому мали добре виглядати у великому і малому форматах. Також проговорили, що картка мусить прочитуватися у кількох сюжетах, щоб люди задіювали фантазію і могли побачити різні пласти в кожній з них.

Здебільшого настільні ігри мають спрощену, комерційну ілюстрацію, розраховану на високі продажі. Тим часом у своєму проекті ми зробили акцент на якісну візуальну складову і хотіли ним вплинути на культуру сприйняття графіки. Крім того, поставили за ціль показати різноманітність ілюстрації. У нас було 12 авторів, кожен зі своєю технікою, тож ми відразу розуміли, що картки будуть у різних стилях.

Ілюстрація Жені Полосіної

Перший огляд скетчів зробили наприкінці вересня. Головним завданням було зрозуміти, чи думаємо в одному руслі: класно, відірвано, цікаво. Тоді ж і вперше надрукували картки, щоб подивитися, як все виглядатиме. Таким собі фільтром стали куратори Pictoric і команда Sky Art Foundation. Ми працювали з перевіреними людьми, тож якщо хтось не встиг дати 2-3 скетча, були впевнені, що він їх зробить. Ніяких глобальних коментарів типу «це поправ, це зміни» не було, навіть жодну картку не забракували. Дали лише технічні поради: десь був перебір дрібних деталей, які не читалися в меншому форматі, десь додали елемент, якого бракувало. Після цього мали місяць на доопрацювання.

Ілюстрація Анни Андреєвої

У листопаді всі картки були готові до друку. Коли зібрали їх докупи, помітили спільні речі. Більшість ілюстраторів працювали у червоних, синіх і фіолетових тонах. Пізніше виявилося, що це було міжнародною тенденцією минулого року. Крім того, у багатьох вийшли дуже особисті картки, які передавали внутрішній стан автора у певний момент.

Більшість ілюстрацій створили спеціально для гри, але близько 20-ти карток – це переосмислені малюнки, що раніше робилися в стіл для себе. Ілюстратори витягнули їх з умовних шухляд, бо це якраз той проект, де можна реалізувати свої задуми, що не були задіяні раніше.

Олег Грищенко про одну зі своїх ілюстрацій:

Ілюстрація Олега Грищенка

У моїй стилістиці багато від середньовічної обрізної гравюри і наївного малювання. Я завжди роблю ескіз на папері від руки. Працюю тушшю, брашпеном, а потім все оцифровую, додаю колір і фактури. Часом цей стиль мені здається засухим, надто стандартним. Мабуть, такі думки є у багатьох ілюстраторів. Дивишся на інших людей і думаєш: які вони відірвані, модерні, класні, а ти робиш стандартні штуки. Хочеться додати чогось нового, пробуєш вводити стильові підходи, які подобаються у виконанні інших ілюстраторів.

Перший ескіз до ілюстрації

Цього разу я надихнувся піксель-артом, хоч раніше ніколи з ним не працював. Крім того, перед проектом в руки потрапила 8-бітна приставка і вдалося на короткий час повернутися в дитинство через піксельні ігри. Увібрав у себе цей досвід і в результаті картинка вийшла наполовину у моїй класичній стилістиці, а вогонь захотілось зробити піксельним. На папері намалював його тушшю, а пікселі викладав поверх під час роботи за комп’ютером.

Картинка була однією з останніх. Це означає близький дедлайн і багато паралельних проектів, тож вона передає мій тодішній стан – все горить, а ти біжиш. Зробив її за два дні. На перших ілюстраціях я входив у ритм і працював над кожною по кілька днів, а наприкінці ідеї виникали в голові самі собою. Зіграв свою роль також часовий ліміт: через брак часу ілюстрація може вийти сирою, але коли його надто багато є ризик «перемучити» малюнок. Важливо – тримати баланс.

Ескіз тушшю

У процесі роботи трохи змінив ескіз. Повторювати один в один мені нудно, цікавіше доповнювати і коригувати його.

Усі 10 своїх ілюстрацій виконав у схожій стилістиці: всюди зберіг контурне малювання і додав цифрових елементів – градієнт чи пікселі.

Олена Старанчук про одну зі своїх ілюстрацій:

Ілюстрація Олени Старанчук

На всіх моїх картках відобразилися навантаження і легка істерика передноворічного часу, коли піджимають дедлайни. Особливо на улюбленій – з павуком, який їсть комах чи бактерій. Так я тоді уявляла себе: павуком, який поглинає свої проекти. У нього багато очей, бо треба дивитися у кілька моніторів водночас і все встигати. Хотілося створити щось смішне, неоднозначне і водночас передати свій стан.

Я все малюю відразу в Adobe Illustrator за допомогою планшета. У блокноті від руки можу зробити легкий начерк ідеї, сюжету, але над самою композицією і підбором кольору працюю у графічному редакторі.

Дизайн упакування

Упакування PictoricBox

На спільних зустрічах з робочою командою довго думали, як гра має бути упакована. Спочатку планували звичайну коробку, але врешті обрали тубус, оскільки позиціонуємо гру швидше як piece of art. Тубус – це щось від світу мистецтва, у них переносять картини, зберігають постери.

Дизайн тубуса вирішили зробити із найбільш кумедних фрагментів ілюстрацій. Різних за стилістикою персонажів об’єднали спільним кольором. Концепт придумали разом, а втілила Олена. Поле і фішки для гри зробили магнітними, щоб можна було грати, наприклад, в дорозі або кріпити на холодильник.

Під час створення гри багато уваги приділили тестуванню правил: грали самі і спостерігали за грою сторонніх людей, щоб зрозуміти механіку. Це не впливало на ілюстрації, а лише на правила гри. Деякі правила змінили після першої виставки у грудні.

У процесі гри

Підсумки проекту

Проект підштовхнув кожного з нас творчо себе проявити. Ми знаємо можливості наших ілюстраторів, але іноді всі ми обмежені замовленнями. Тут змогли вийти за рамки.

Після цього проекту захотіли ще більше працювати у напрямку карткових ігор. Можливо, вдасться створити гру для дітей.

Виставку ілюстрацій до гри PictoricBox можна буде побачити протягом Книжкового Арсеналу 22–26 травня у залі Pictoric. У просторі експозиції також працюватиме спеціальна ігрова зона. Тут кожен охочий зможе протестувати і придбати гру.

Раніше ми писали про те, як створювалася айдентика для Року української культури в Австрії.

Громадська організація «Агенти крові» проводить другий сезон благодійної акції «Кров Чарівна» задля привернення уваги людей до проблеми нестачі донорської крові взимку. Акція триває з початку грудня 2021 року до кінця лютого 2022. Протягом цього періоду професійні фотографи знімають портрети усіх донорів крові в столичному Інституті Амосова та в Одеській станції переливання крові. Хоча фотопроєкт стартував у 2020 році, першу айдентику він отримав тільки цьогоріч. Розробкою єдиного візуального стилю займалася креативна агенція ANGRY agency.

Команда ANGRY agency спільно з «Агентами крові» розповіли, як працювали над айдентикою найдобрішої акції цієї зими.

Бриф

Олена Балбек, засновниця ГО «Агенти крові»:

У суспільстві прослідковується неприязне ставлення до донорства, сповнене міфів та упереджень. Щоб змінити наратив у позитивний бік, необхідно пропонувати нові метафори та образи про донорство. Фотопроєкт «Кров Чарівна» розвіює міфи про самопочуття після донації, спростовує стереотипи про людей, які долучаються до донорства, а також будує нові образи.

Під час створення  проєктів, ми завжди тримаємо в фокусі запит на естетику. Аби залучити аудиторію, здебільшого — донорів крові-дебютантів, потрібна була особлива, в нашому випадку — чарівна комунікація. З цим запитом ми й звернулись до агенції.

Логотип

Інна Алімова, артдиректорка ANGRY agency:

Під час створення логотипу ми керувалися двома принцами. По-перше, лого мало бути пов’язане з новорічною магічністю. По-друге, логотип має бути шрифтовим і символічним водночас.

У першому варіанті логотипу ми перетворили тире на магічну паличку. Так ми підкреслили ідею магічного впливу кожної донації.

В іншому варіанті ми обіграли символ єдинорога, який вважається власником найчарівнішої крові в масовій культурі. Ми не тільки надали шрифтовому логотипу образності, а й перетворили літеру О на краплину крові. Так вдалося передати основний посил акції — крапля крові перетворює звичайного коня на єдинорога, так само як і крапля крові людини допомагає зберегти чиєсь життя. Враховуючи емоційність та образність єдинорога, ми вирішили зупинитися саме на цій варіації лого.

Інші елементи візуальної стилістики

Оскільки «Кров Чарівна» привертає увагу до спаду донацій взимку, супровідним елементом айдентики стала атрибутика новорічних свят. Вона поєднується з уже наявними елементами візуального стилю — гемаконом, краплею, серцем. Загалом, ми намагалися зробити айдентику магічною, але стриманою та лаконічною, щоб не загубити основну ідею акції — донорство крові.

Шрифти 

Шрифти ми залишили такі ж, які «Агенти крові» використовують в інших проєктах, зокрема і в Art Donation. Такий підхід допомагає зберегти певну цілісність візуального стилю. Однакові шрифти і на логотипі «Агентів крові», і в інших різних проєктах ніби об’єднують всі ініціативи благодійників під одним впізнаваним брендом «Агенти крові».

Кольори

Через те, що акція «Кров чарівна» відбувається вдруге, з минулого року вже з’явилася певна асоціація з подією — і це фіолетовий глітер. Тому в кольоровій палітрі ми залишили фіолетовий колір як основний. Супутніми кольорами стали відтінки рожевого, блакитного та синього. Ці відтінки нагадують про зиму, свята та переливання кольорів глітеру.

Комплексне рішення 

Загалом усі наші візуальні рішення були спрямовані на те, аби зробити благодійну акцію настроєвою та заохотити якомога більше людей ставати донорами. У підсумку, вся система візуальної ідентифікації акції відобразилася на лендингу, який розробила дизайнерка Юлія Круссер.

Перші результати

Олена Балбек, засновниця ГО «Агенти крові»:

Мені здається, айдентика спрацювала. Хоча вона зовсім не про кров, втім проміжні результати чергувань показують — віжуали помітні, вони привертають увагу й заохочують приєднуватися до проєкту.

Ще кілька слів про рішення, які обрали ANGRY. По-перше, вони за межами моди, тобто будуть актуальними довгі роки. По-друге, приємно, що ми так точно влучили у Pantone 2022 року. Вибір Pantone вкотре підтвердив, чарівність — актуальна тема для багатьох.