Публікуємо конспект третьої відкритої онлайн-дискусії Holabuda про перероблений пластик як матеріал у сучасному дизайні. Спілкувалася Даша Цапенко, конспект підготував Андрій Батін.
Світильник з переробленого пластику. Робота Євгена Хлебнікова
Читайте також: «Урбанізм — це не про міста». Анастасія Кондратьєва про міський активізм та право на простір
Моє знайомство з Precious Plastic розпочалося у 2014 році з перегляду відео Дейва Хаккенса — ідеолога та засновника цієї ініціативи.
Дейв займався темою переробки пластику, їздив по заводах та вивчав традиційні методи переробки. Після цього зробив своє перше обладнання та зняв про це відео.
Після публікації відео Дейв Хаккенс отримав багато відгуків та порад, а також грант на створення перших креслень та прототипів обладнання, яке він продовжує вдосконалювати. У 2018 році Дейв анонсував запуск вже четвертої версії ініціативи, презентація якої відбулась на початку 2020 року.
Precious Plastic — це опенсорс-проєкт у форматі творчої переробки пластику локальними методами. Дейв хоче у такий спосіб показати, що пластик — не сміття, а дійсно корисна сировина, з якої можна робити функціональні речі. І чим більше буде таких майстерень, тим чистішою стане наша планета.
Також Дейв закликає долучатись до ініціативи, разом покращувати обладнання, ділитись досвідом, придумувати нові продукти та розвивати мережу.
Наразі ініціатива Precious Plastic налічує понад 500 майстерень по всьому світу, які займаються різними за напрямками та масштабом проєктами: від прибирання пластику та виготовлення маленьких прикрас до друку на великих 3D принтерах. Фінансується проєкт краудфандинговою кампанією, запущеною на платформі Patreon.
Я долучився до ініціативи та розпочав власні проєкти у 2016 році. До цього працював фотографом: подорожував та документував розвиток мистецтва в Україні. Маю архів виставок, галерей, музеїв, портретів художників у форматі сферичних панорам.
Євген та Дейв — Дорогоцінний пластик. Precious plastic Ukraine
З того часу почав розробляти власне обладнання, яке збирав майже без бюджету, адаптовуючи наявні проєкти та креслення Дейва. З цього були факапи, наприклад, коли потужності двигуна не вистачало для подрібнювача. Але разом із факами, роблячи все по-своєму, отримав цінний досвід.
Зараз живу в Одесі і проєкт розвивається саме тут. Після того, як почав виступати публічно та ділитися своєю мрією, почали з’являтися ресурси. Наприклад, майстерня, якою деякий час користувався безкоштовно.
У своїй майстерні маю шредери, якими можна подрібнювати різний пластик на фракції. Є декілька екструдерів (два маленьких і один великий), що розплавляють пластик та видають гарячу нитку, якою наповнюють форми. Є інжектори — це як термошприц, у який засипається пластик, розігрівається та поршнем видавлюється у пресформу.
Обробляють пластик ручним фрезером. Ріжуть — на фрезерному верстаті з ЧПУ (числовим програмним управлінням). Можна свердлити та вирізати як по дереву.
Порізка на фрезерному верстаті з ЧПУ
З переробленого пластику можна робити різні форми. Єдине — їх важко робити не монолітними.
Пластик пластичний, тому, якщо працювати з листовим пластиком, тонкі листи можуть деформуватись, нагрівшись на сонці. Бажано закріплювати їх на каркасі так само, як фанеру — саморізами, болтами, витяжними заклепками. Для лавок найчастіше використовують листи товщиною 15 мм.
Також пластик не можна склеїти клеєм.
Близько двох років ми йшли до створення вуличної лавки, яка стала відповіддю на питання «Що можна робити з великого об’єму переробленого пластику». Спосіб виготовлення за допомогою пресформи не підходив через складність та високу вартість створення обладнання. Тож довелось придумати альтернативний метод — збирати лавки з листів переробленого пластику, виготовлених у спеціально створеному термопресі.
Першу, створену у такий спосіб, лавку встановили на території одеського ВДНГ.
Лавка з переробленого пластику, встановлена на території одеського ВДНГ. Фото: БЖ
За цією технологією вже встигли зробити доволі багато лавок в різних містах України. Одна з них стоїть у Києві, кришечки для якої зібрали у місцевому кафе «Альтруїст».
Лавка з переробленого пластику, встановлена у Києві. Фото: Хмарочос
З останнього — винахід балансборду (дошки для тренування балансу — ред.). Головна складність полягала у створенні валика — елемента, на якому балансують та який мав би бути не слизьким і не дуже важким.
Ще одне цікаве (але поки неопубліковане) замовлення — ветеринарний стіл для кастрації тварин.
Спочатку сировиною було те, що збирав власноруч. Де б я не бував, наприклад, на пляжі, збирав кришечки. Згодом завдяки публічній діяльності (проведення майстер-класів, участі у фестивалях тощо) люди почали приносили свої кришечки та забезпечувати сировиною. Пізніше з’явилася станція з прийому пластику Precious plastic Odessa.
Якщо власного пластику не вистачає, можна замовити гранули у компаній, що займаються вторинною сировиною.
Ми переробляємо другий, четвертий і п’ятий типи пластику.
Другий тип — це HDPE або PE HD, поліетилен низького тиску: кришечки, тара від побутової хімії, шампуні тощо.
Четвертий тип — це LDPE, поліетилен високого тиску: пакети від Нової Пошти, від молока, кришечки від бутлів з водою тощо.
П’ятий тип — це поліпропілен (РР): кришечки від шампунів, багаторазові контейнери для їжі, господарські товари, іграшки тощо.
Найчастіше до нас звертаються просто з ідеєю щось зробити, тому працюємо під замовлення, використовуючи власний дизайн. Але не проти й співпраці з іншими дизайнерами для пошуку та тестування різних підходів. Загалом я відкритий для взаємодії з потенційними партнерами для створення різноманітних об’єктів з переробленого пластику.
Хочеться займатися проблемою дитячих та ігрових майданчиків, які зараз переважно в дуже поганому стані та потребують реставрації. Проєктом може стати співпраця з мережею магазинів дитячих іграшок, пластик з яких можна збирати, перероблювати та використовувати для виготовлення елементів благоустрою майданчиків.
Також цікавлюся проєктом зі створення комфортних вуличних меблів. Наприклад, лавок, на яких зможуть зручно посидіти та відпочити двоє людей.
Раніше Telegraf.Design публікував бесіду про альтернативний дизайн з Дійого Рінальді: «Я буду ділитись: як добрим, так і поганим». Що таке Open Design.