Генерування, добір і розвиток ідей — фундаментальні навички графічного дизайнера-практика. Розвивати їх допомагають різноманітні підходи, теорії та стратегії. В книзі «Основи. Графічний дизайн 03: Генерування ідей» автори Ґевін Емброуз та Ніл Леонард пишуть про те, як дизайнеру включатися в роботу, наводять практичні вправи та радять, як генерувати більше ідей та ефективних рішень.

Разом з видавництвом ArtHuss, Telegraf.Design публікує уривок «Креативне мислення» з третьої книги циклу «Основи. Графічний дизайн».

Читайте також: уривок з книги «Основи. Графічний дизайн 02: Дизайнерське дослідження»

Зображення: Arthuss

Латеральне мислення

«Латеральне мислення» — термін, який запровадив Едвард де Боно на позначення способу опрацювання проблеми не за звичною схемою; іноді ще використовують формулювання «нестандартне мислення». До нього вдаються в багатьох різних сферах, коли треба стимулювати процес думання.

Якщо ви працюєте над проблемою дизайну й наразі не бачите шляхів її вирішення, латеральне мислення може полегшити пошук. Є багато технік, які допоможуть вам подивитися на проблему з різних точок зору й підважать ваші упередження. Так з’являться альтернативи послідовному підходу, який багато хто використовує, працюючи з проблемою. Ці альтернативи часто ведуть до несподіваних знахідок і допомагають просунутися в генеруванні ідей.

Просто запитуючи, чому щось заведено робити саме так, ви підважуєте логіку, яка за цим стоїть. Далі переходьте до правил, що діють у вашій сфері, та спробуйте сформулювати аргументи, які могли б їх спростувати. Це або доведе слушність цих правил і те, що їх варто дотримуватися, — або дасть вам змогу розглянути кращі, інноваційніші й радикальніші варіанти.

Порада №9 — Забудьте про перешкоди

Перетворіть перешкоди на можливості. «Головний секрет дуже продуктивних і креативних людей полягає в тому, що вони приймають перешкоди, а не втікають від них. Вони розглядають кожну перепону як можливість, кожне обмеження як шанс. Де інші бачать стіну, вони бачать двері» (Ерні Шенк, The Houdini Solution, 2006 («Рішення Гудіні»)).

Дивергентне й побічне мислення

Слово «побічне» часто використовують на позначення того, що віддаляється від суті, але водночас воно вказує й на певний зв’язок між речами. Побічне мислення — це мислення довільне, це перестрибування з теми на тему й готовність ухопитися за будь-який випадковий зв’язок, що спадає на думку. Воно спонукає до пошуку зв’язків між обраними елементами й роздумів про те, чому у вас виникають ті чи інші асоціації. Ця інформація допоможе вам краще усвідомити власне ставлення до брифу й подумати, як можна донести відповідне враження до аудиторії.

Дивергентне мислення — це процес розгляду якнайбільшої кількості варіантів, знайдених через побічне мислення, латеральне мислення чи мапування думок. Часто цей процес починається як коротка вправа без суворих обмежень, наприклад — упродовж години створити якомога більше варіантів логотипу для мережі закладів швидкого харчування, щоб розсунути межі власної креативності.

Після кожного застосування вищезгаданих методів слід удатися до конвергентного мислення — це прямолінійний метод пошуку рішення з прив’язкою до раціональних практичних аспектів і строгішим дотриманням брифу. Проте «раціональна» відповідь, отримана в результаті, усе одно буде далеко поза межами того, що ви б у інших обставинах вважали за можливе.

«Секрет ефективної оригінальності в рекламі — не створення нових хитромудрих слів і зображень, а створення нових зв’язків між знайомими словами й зображеннями» (Лео Бернетт).

Göteborgstryckeriet

Happy F&B

Це книжка від найсучаснішої шведської друкарні Göteborgstryckeriet. Друкарня нещодавно зробила інвестицію в нову техніку тиснення з фольгою, а ця книга знахідок (несправжня) демонструє точність нових технологій. Такі звичайні об’єкти, як ключі, значки й гітарні медіатори, набувають у цій книзі тромплеїв магічного статусу.

У дизайні вдалося уникнути кліше, які часто асоціюються з тисненням фольгою (наприклад, автомобільні логотипи) та створити зразок вишуканої краси. Крихітні предмети стають чимось надзвичайним.

Радикальне мислення

Радикальне мислення — це метод, що заохочує розглядати й пропонувати найрадикальніші варіанти вирішення проблеми, не беручи до уваги їхню реалістичність чи будь-які потенційні перешкоди. Ці варіанти не конче приведуть до конкретних ідей, але в кожному разі допоможуть конкретизувати проблему, окреслюючи найширші й найбільш чудернацькі можливості її вирішення.

Вдаючись до радикального мислення, насамперед слід відкинути шаблонні міркування, пов’язані з проєктом, і спробувати дошукатися суті брифу, аналізуючи, яким предмет є і яким ми його хочемо бачити. Це складніше, ніж здається, адже часто заведений порядок має обґрунтування,  тривалу історію, і всі до нього звикли.

Наприклад, якщо ви хочете продати новий бренд мобільних телефонів, то насамперед замислитеся про потреби ринку й про те, на які форми, кольори та інтерфейси найбільший попит. Але можна поставити й фундаментальніше запитання: «Навіщо ми спілкуємося по телефону?». Можна запитати, як і де ним зазвичай користуються, а потім зважити, як по-різному на це дивляться споживачі. Коли ви доберетеся до суті питання — чому люди відчувають потребу купити телефон і що це для них означає, — то зможете розробити значно ефективніший дизайн для кампанії. Головне питання таких кампаній — не як продати більше продукту, а чому він потрібен людям.

Порада №10 — Мисліть стандартно

Ми часто закликаємо до «нестандартного» мислення, але насправді обмеження можуть і позитивно вплинути на творчий процес. Самообмеження в мисленні часом допомагає зосередитися й генерувати ідеї в межах заданого брифу.

Colour Match

Dowling Duncan

Тут ми бачимо радикальне переосмислення упаковки компакт-дисків із заставкою Colour Match від Саймона Паттерсона. Диски продавалися в галереї Tate Modern у Лондоні, на них — запис оголошення результатів у виконанні футбольного коментатора Джоно Кавано, і тему обіграно в оформлені за допомогою пінопластового м’яча й сітки. Упаковка захищає витвір мистецтва й привертає увагу, водночас заохочуючи до взаємодії.

Проблеми мішків із рисом

Штабелювання

Штабелювати важкі безформні мішки з рисом важко й небезпечно — штабелі можуть легко розвалитися.

Транспортування

15-фунтові / 7-кілограмові мішки носять удвох, часто перетягаючи; це може призвести до пошкодження упаковки й ризику забруднення рису.

Розташування

Незручні й важкі мішки з рисом зберігаються в тісних комірчинах, і це ускладнює доступ до них.

Повторне закривання

Через нещільне повторне закривання в мішки потрапляє волога, через це рис швидше псується, а крім того, утворюється сприятливе середовище для комах.

Пересипання

Людям доводиться піднімати великі мішки, щоб висипати з них рис, і для  старших людей зростає ризик травмувати спину.

Ескізи розробки задуму

Упаковка рису. Daye Kim Design

Перед вами низка простих кроків, що можуть привести до несподівано інноваційних рішень. Дей Кім визначила проблеми, які виникають через незручне комерційне пакування рису: завелика вага, незручність у штабелюванні й транспортуванні, ризик забруднення й травм під час пересипання, — і розробила відповідні дизайнерські рішення. У кінцевому дизайні вдало переосмислено те, що ми схильні приймати не думаючи. Рис у новій упаковці легко носити, зберігати й пересипати.

Раніше Telegraf.Design дилівся списком книг, які рекомендують UX та продуктові дизайнери.