У 2019 році кількість україномовних видань про дизайн збільшиться як мінімум на 12. Видавництво ArtHuss готує серію книг, перша з яких – «Основи. Графічний дизайн 01: Підхід і мова» – виходить в світ у березні цього року.

Автори-практики, Ґевін Емброуз і Найджел Оно-Біллсон, знайомлять з фаховим словником та інструментарієм, надають практичні підказки щодо роботи з ідеями та реалізації задуму та пояснюють, як працювати з брифом і оформлювати результат своєї творчості відповідно до стандартів.

Telegraf.Design публікує уривок книги з розділу «Практика».

Розділ 3. Практика

У цьому розділі розглянемо процеси, із якими студенти-дизайнери зазвичай ознайомлюються на практичних заняттях. Малювання й друк – лише два з багатьох графічних способів передати візуальні ідеї. Процеси, із якими студент має справу на практичних заняттях, часто бувають украй потрібні для розвитку креативного мислення й креативної праці. А експериментуючи, ми знаходимо нові способи донести свої ідеї.

Застосовуючи різні зображальні засоби й техніки друку, дизайнери можуть домагатися дуже відмінних результатів. А розвиваючи й осмислюючи різні підходи й техніки, вони відкривають для себе й випробовують на практиці розмаїті форми візуальної комунікації.

Практичні заняття

Практичне навчання дає можливість експериментувати й бавитися. Саме на практичних заняттях можна дослідити традиційні підходи й перевірити, чи надаються вони до використання в межах певного навчального або робочого проекту. Зазвичай студенти отримують на практичних заняттях новий досвід: робота з ескізами чи друком, переплітання брошур. Такі ознайомчі заняття створюють унікальну навчальну атмосферу і стають джерелом натхнення для учасників. Але практика не мусить зосереджуватися тільки на традиційних техніках. Можна присвятити практичне заняття роботі з комп’ютерними програмами та складними техніками редагування цифрових зображень.

Друк

У попередньому розділі ми аналізували, як за допомогою начерків і скетчів можна знайти й розвинути задуми дизайну, що їх зрештою буде втілено в єдиному творі.

Натомість друк — це набір технік (лінорит, дереворит, суха голка, офорт, гравюра, шовкодрук, штампування, високий друк), що дозволяють створювати низку копій твору. Ці техніки, після належної практики та аналізу, також допоможуть глибше опанувати роботу з начерками та відкриють нові підходи до втілення ідей.

Дереворит (ксилографія)

Деревину використовували для перенесення малюнків, тексту й візерунків на папір і тканину впродовж майже двох тисяч років. За допомогою ксилографії та похідного від неї високого друку можна виготовити твори виняткової краси та якості, які помітно відрізняються від продукції сучасних друкарських технологій.

Високий друк

Це один із найдавніших різновидів друку (Йоганн Ґуттенберґ створив перший верстат для друку книжок у 1450 році в Німеччині), заснований на принципі рельєфного тиснення. Це означає, що текст і зображення виступають над тими ділянками друкарської форми, які не повинні лишити відбитків (пробільними елементами). Залежно від розміру й особливостей друкованого зображення тиск на поверхню носія може відрізнятися.

Високий друк був першим комерційним різновидом друку, у якому застосовували складальний шрифт. Літери відливали з металу заздалегідь, а зображення гравіювали або витравлювали на металевих пластинах.

Опановуючи цю техніку, важливо розуміти можливості й переваги матеріалів. Щоб досягати бажаного результату, треба знати особливості процесу нанесення фарби та її взаємодії з носієм.

Постери, створені за допомогою високого друку

Ентоні Баррілл / Anthony Burrill

Постери надруковано із застосуванням традиційної техніки як авторський проект. Еклектичне поєднання шрифтів — вдале рішення для цієї серії простих на перший погляд робіт. Завдяки масштабу та увазі до деталей надруковані на кольоровому тлі написи звучать вагоміше.

«Джекілл і Гайд» Альберто Ернандеса / Alberto Hernández (студента Лондонського коледжу комунікацій)

Цей плакат було створено методом високого друку на основі лентикулярних зображень. Два портрети надруковано смугами, що чергуються. Історія доктора Джекілла й містера Гайда чудово пасує до роботи за цим брифом.

Плаский офсетний друк або CTP («Computer-to-Plate»)

В пласкому друці застосовують гнучкі алюмінієві друкарські форми, вкриті світлочутливою емульсією. Під дією ультрафіолетового світла зображення з фотонегатива переноситься на поверхню друкарської форми. На світлочутливому шарі з’являється дзеркальне зображення, і цю форму вже використовують для друку. Або ж зображення переноситься безпосередньо на світлочутливий шар друкарської форми за допомогою лазера у цифровому вивідному пристрої — «Computer-to-Plate», або CPT (буквально «з комп’ютера на форму»).

Друкарську форму закріплюють на опорний вал і, обертаючи, спершу змочують її водою за допомогою зволожувальних валиків. Частини форми, на яких залишилася емульсія, відштовхують воду, тож зволожуються тільки пробільні ділянки. Потім фарбовими валиками наносять друкарську фарбу, яка береться лише до сухих ділянок, вкритих емульсією.

Під час подальшого обертання опорний вал притискає форму до офсетного валу, який витискає воду і переносить фарбу на папір чи інший матеріал під вищим тиском.

Офсетний друк переважно застосовується для виготовлення книжок, газет, рекламних листівок, плакатів і упаковок.

Found, Shared: Каталог фоторобіт Найджела Аоно-Біллсона / Nigel Aono-Billson

Каталог було створено для виставки Девіда Бріттана «Мета-журнал», присвяченої дослідженню розвитку «журнального мистецтва» й важливості «віднайденого» зображення. Каталог надруковано за технологією повноколірного офсету.

Цифровий друк

Із появою комп’ютерів з’явились і поширилися технології цифрового друку — струменевий і лазерний. Вони відрізняються від традиційного друку насамперед тим, що не потребують виготовлення друкарської форми.

За цифрового друку фарба або тонер не вбираються в матеріал, як під час традиційного друку, натомість утворюють тонкий шар на його поверхні — закріплюються за допомогою нагрівання (тонер) або обробки ультрафіолетовим випроміненням (фарба).

Цифровий друк простий у застосуванні й не потребує значних витрат, тому він став дуже популярним. Він дає змогу швидко й недорого виготовити невеликий наклад друкованих матеріалів.

Трафаретний друк, або шовкографія

У трафаретному друці застосовується спеціальна сітка, яку традиційно виготовляли з шовку. Нині шовк переважно замінили на синтетичні матеріали. У процесі використовуються трафарети, що утримують фарбу й водночас прикривають ділянки, які не треба зафарбовувати. Форми для трафаретного друку зазвичай пласкі, але можуть бути й циліндричні, як у ротаційних друкарських машинах.

За допомогою спеціального інструмента (ракеля) чорнило чи фарба наносяться на сітку і протискаються на папір чи тканину під нею. Трафарет можна виготовити кількома способами: вручну, вирізаючи потрібну форму з непористого матеріалу й прикріплюючи її до екрана, або ж намалювати на екрані негатив зображення за допомогою матеріалу, що не пропускає фарбу. Альтернативний метод — використати світлочутливу емульсію, яка застигає під дією ультрафіолетового опромінення, залишаючи відкритими лише ділянки екрану, через які буде наноситися фарба.

«Свободи» (Taking Liberties) Ентоні Беррілла / Anthony Burrill

Рекламно-інформаційна кампанія виставки у Британській бібліотеці в Лондоні, присвяченої темі прав і свобод людини. Ці прості принти, створені методом шовкографії, ставлять гострі питання й роблять безкомпромісні твердження. Хоча для подальшого розповсюдження серію було відтворено методом літографії, перші зразки виконано в техніці трафаретного друку.

Ліногравюра і дереворит (ксилографія)

Ліногравюра і ксилографія також належать до методів рельєфного друку. У ксилографії поверхню підготовленого дерев’яного блока різьблять за допомогою різця чи долота: вибирають пробільні ділянки й залишають ті, що утворюють основу для подальшого друку. Друкарську фарбу на дерев’яну поверхню наносять за допомогою спеціального валика. Якщо закріпити папір на рамці, припасованій за розміром до форм, можна друкувати фарбами різного кольору.

Ліногравюри створюють схожим чином, вирізаючи ділянки основи гострим ножем чи V-подібним долотом або різцем. Суть обох технік — перенесення фарби з різьбленої поверхні на матеріал.

І лінографія, і ксилографія дозволяють створювати атмосферні роботи, а кожен надрукований у такий спосіб примірник унікальний.

Дизайн — це спосіб поєднати форму і зміст. Дизайн, як і мистецтво, має багато визначень — єдиного просто не існує. Дизайн може бути мистецтвом. Дизайн може бути естетикою. Дизайн такий простий — і тому такий складний.

Пол Ренд / Paul Rand

«Порт-и-Чейн»

«Човни біля пляжу Ньюґейл». Іен Філліпс / Ian Phillips

Зображення створено методом редукційного друку — різновиду рельєфного друку, який іще називають «самовбивчим»: кілька кольорів накладаються послідовно з однієї форми, і після кожної зміни кольору з неї вирізають дедалі більше матеріалу. У цих прикладах використано чотири фарби: від світлої — для гребнів хвиль і крапель дощу — до найтемнішої, зазвичай чорної. Відбиток зроблено вручну, на японському папері фарбами на водній основі.

Коли треба зобразити віддалені й нечіткі об’єкти, як-от гори чи хмари, перед тим як робити відбиток, частину фарби стирають із основи вологою тканиною.

Ручна робота

Працюючи над своїми задумами дизайну, студенти часто використовують не тільки друк та малювання, але й інші техніки на основі ручної роботи.

Майже будь-яке ремесло — кераміку, рукоділля, роботу з гіпсом, деревом і металом — студенти можуть задіяти для розвитку і втілення нових креативних ідей.

Новий готичний шрифт, вирізаний у металі. Каріна Росс-Каммінґ / Kareena Ross-Cumming (студентка Кентерберійського коледжу, Велика Британія).

Відправною точкою для розробки цього шрифту стало давнє готичне письмо. Фінальний варіант втілено за допомогою лазерного різання на листку сталі.

Матеріали

Матеріали для реалізації свого дизайнерського задуму вдало обирає лиш той, хто має чималий досвід спроб і помилок. Украй важливо спланувати весь процес — від концепту до кінцевого результату, але варто лишати місце і для випадковості та несподіванки, адже вони інколи допомагають досягнути просто приголомшливого ефекту.

Досліджуючи різні матеріали та їхні властивості, ви не лише отримуєте досвід створення речей, але й розвиваєте власне естетичне чуття й знаходите нові нестандартні ідеї. Гра й аналіз можуть стати ключовими факторами в досягненні результату. Технології на кшталт швидкого прототипування й лазерного різання (як-от у прикладі зі шрифтом із попередньої сторінки) дають студентам можливість створювати високоякісні, довершені роботи.

Дизайнери вдаються до таких технологій та інструментів, щоб дослідити й концептуалізувати свої ідеї, і часто отримують непересічні результати. Ще недавно обладнання такого рівня було недоступним для студентів і дизайнерів-початківців. Однак тепер технології здешевіли та розповсюдилися, їхнє застосування в мистецтві й дизайні розширилося, і це відкриває нові перспективи для творчості.

Досконала типографія — це, безумовно, найнедосяжніше з усіх мистецтв. Лише скульптура в камені наближається до неї за складністю.

Ян Чихольд / Jan Tschichold

Технології

Комп’ютери вперше почали використовувати в дизайн-студіях у 1990-х роках, і відтоді дизайнерське програмне забезпечення суттєво еволюціонувало. Тепер комп’ютерні програми «вміють» змінювати об’єкти й зображення відповідно до вимог і стандартів індустрії чи ефіру.

Обробка зображень

Програми на кшталт Adobe Photoshop, Adobe Illustrator і Painter дають дизайнерові змогу вивчати, обробляти й радикально редагувати зображення через безліч технік. Так створюються надзвичайно вигадливі, креативні й наповнені смислами візуальні зразки.

Для роботи в графічних редакторах важливо мати базове знання та розуміння наявних функцій. Різні програми допомагають дизайнерові обробляти, ретушувати, редагувати зображення, оцифровувати його й використовувати можливості цифрових технологій, застосовувати різноманітні ефекти, що дозволяють отримати результат, дуже відмінний від початкового варіанту. Іноді дизайнери в такий спосіб створюють просто фантастичну альтернативну реальність.

Технології, як і все решта, невпинно розвиваються, тож двовимірні й тривимірні цифрові об’єкти й реальності будуть досліджуватися та вдосконалюватися, постійно розширюючи межі людського сприйняття. Перед нами відкриватимуться нові й нові простори, що будуть захоплювати й дивувати.

«Літній триптих», Дін Самед / Dean Samed (студент Кентерберійського університету Крайст Черч, Велика Британія)

Цей зразок дизайну було створено для конкурсу студентських робіт D&AD Student Awards, який проводять у Британії. Відповідно до брифу, треба було розробити незвичну кампанію для першого «етичного» британського бренду косметики The Body Shop. Ідея цієї роботи — пошук гармонії у світі природи. Кожну частину триптиха складено з багатьох стокових фотографій, оброблених у графічних редакторах Adobe Photoshop і Corel Painter.

«Деконструюй мене». Дін Самед / Dean Samed (студент Кентерберійського університету Крайст Черч, Велика Британія)

Це зображення належить до серії робіт, виставлених під псевдонімом Conzpiracy на www.deviantart.com, популярному сайті портфоліо для дизайнерів і художників. Для його створення було застосовано різні прийоми ретушування та обробки зображень.

Отримання зображень

Існує багато способів отримати й обробити зображення. Найважливіше в цьому процесі — мати чітку ідею або концепцію та знайти перспективний знімок.

Класичні аналогові зображення, такі як фотографія, звісно, надаються до оцифровування та обробки в комп’ютерних програмах. Процес підготовки зображення залежить від його призначення: друк, перегляд на екрані чи використання онлайн.

Фотокамери

Зараз є фотокамери будь-яких форм, розмірів і форматів. Для отримання зображень і для творчості дедалі частіше застосовують цифрові фотокамери. Більшість із них, у тому числі камери мобільних телефонів, забезпечують високу якість зображень, які можна використовувати в дизайні друкованих матеріалів чи візуальної комунікації за посередництва екрана. Композиція — основа фотографії, і цифрові фотокамери та інше сучасне обладнання для отримання зображень дають змогу відразу переглядати зроблені кадри й за потреби перезнімати.

Цифрові камери і мобільні телефони

Більшість цифрових камер і мобільних телефонів дають змогу робити знімки в різноманітних стилях. Фото, зроблене на камеру мобільного, імітує стиль ломографії (оригінальний зразок — друга світлина).

Сканери

Сканери бувають різні: барабанні, планшетні та плівкові. Барабанні сканери дозволяють створювати копії найвищої якості й використовуються для зйомки ілюстрацій, друкованих зображень і аналогових фото. Планшетні сканери — дешевша альтернатива. Вони здатні створювати, знімати й оцифровувати будь-що, від друкованих зображень до скульптури чи ламких об’єктів. Обираючи сканер для роботи, варто враховувати такі параметри, як роздільна здатність, оптична щільність, максимальна площа сканування та діапазон передання кольору.

Експериментуйте — використовуйте пристрої та обладнання для отримання зображень і нижчої, і високої якості, плановано і принагідно. Результати можуть бути цікавими, несподіваними й креативними.

Відскановані об’єкти

Ці зображення було отримано шляхом сканування реальних об’єктів. Побутує уявлення про сканер як про пристрій, що дозволяє працювати лише з пласким зображенням, але що заважає нам експериментувати й діяти нестандартно? Окрім об’ємних речей, можна спробувати відсканувати об’єкт у русі (скажімо, циферблат годинника) чи змістити площину фокусування, поклавши на сканер шматок скла.

Студійне інтерв’ю:

Денніс Й. Ічіяма / Dennis Y Ichiyama

Денніс Ічіяма отримав ступінь бакалавра мистецтв у Гавайському університеті в Маноа і ступінь магістра мистецтв у галузі графічного дизайну в Єльському університеті, у Школі мистецтв і архітектури, 1968 року. Пізніше, у 1976–1978 роках, він продовжив навчання на докторській програмі з дизайну в Базелі. Денніс Ічіяма — дизайнер-практик, а також професор візуальних комунікацій у Школі візуальних і перформативних мистецтв при Університеті Пердью, що в США.

Що спонукало тебе вивчати графічний дизайн?

Я ріс на Гаваях, серед тієї усамітненої краси. Це не сприяло серйозним роздумам про кар’єру дизайнера. Проте мені пощастило з учителями — я мав трьох надзвичайних менторів: Кеннета Кінґрея (Гавайський університет, 1913–1994 рр.), Нормана С. Івса (Єль, 1923–1978 рр.) і Роба Роя Келлі (дизайнер і педагог, 1925–2004). Ці люди консультували мене, навчали, і допомагали досягати поставленої мети.

Чого, на твою думку, дизайнер має навчитися в коледжі насамперед?

Думати, планувати, організовувати. Я засвоїв ці три базові дисципліни в Єлі й у Базельській школі дизайну.

Що допоможе студентові чи студентці досягти успіху в коледжі та після випуску?

Готовність ризикувати.

Вміння висловлюватися (усно і на письмі).

А також розуміння цієї цитати:

«Ви бачите щось і питаєте: “Чому?”. Я ж вимріюю речі, яких ніколи не було, і кажу: “А чому б і ні?”».

Джордж Бернард Шоу (1856–1950)

Гарнітура

Промоційний постер для документального фільму «Гарнітура» (Typeface) режисерки Джастін Неґен, випущеного в Kartemquin Films. Постер створено в Музеї дерев’яних шрифтів і друкарства Гемілтона в місті Ту Ріверз у Вісконсині, США. У дизайні використано еклектичний набір шрифтів і прийом накладання елементів, що додає роботі тактильності й динамічності.

Тренувальна вправа

Інтерактивні медіа

Інтерактивні медіа (мультимедіа) — термін, що позначає поєднання технологій, у тому числі звуку й відео, що разом створюють цілісний медіапродукт.

Бриф

Застосовуючи технологію створення зображення або мультимедійного продукту, що відповідає вашій комунікаційній меті, створіть серію зображень. Ви можете використовувати такі інструменти: мобільний телефон, одноразовий фотоапарат, сканер, ксерокс, пінхол-камеру.

Частина перша

Створіть серію зображень, фото чи відеокліпів, що асоціюються з такими парами слів:

• Дерево – форма
• Волосся – комплект
• Потік – напрям
• Пальто – кінець

Частина друга

На основі роботи, виконаної на попередньому етапі, укладіть інструкцію чи короткий посібник. Опишіть процеси, до яких ви вдавалися, щоб отримати такий результат.

Цілі проекту

• Розробити експериментальний підхід до нових способів отримання зображення.
• Дослідити комунікаційні стратегії.

Джерела, що стануть у пригоді в роботі над проектом

Badger, G. 2007. The Genius of Photography. Quadrille Publishing

Napper T. Q. and Monheim, F. 2002. Lomo: Don’t Think, Just Shoot. Booth-Clibborn Editions

McLuhan, M. and Fiore, Q. 2008. The Medium is the Massage: An Inventory of Effects. Penguin Classics

Moggridge, B. 2006. Designing Interactions. MIT Press

Rees, D. and Blechman, N. 2008. How to be an Illustrator. Laurence King

Раніше Telegraf.Design розповідав про книги, які рекомендували прочитати дизайнери дизайнерам.