Статті
Один єдиний: чому купа варіантів дизайну не має сенсу
Або скільки не роби – все одно не те
19 лютого, 2019
Гліб Капоріков
Co-founder, creative director of LLIWELL independent branding agency

Дизайн, перш за все, вирішує проблему, а дизайнер є експертом, який має взяти на себе відповідальність за те, що врешті отримає клієнт. В такому разі виявляється, що реально працюючих варіантів дизайну геть не багато, а то і взагалі один.

Гліб Капоріков, співзасновник та креативний директор агентства LLIWELL, пояснює, чому купа версій роботи в реальності не має жодного сенсу, а «пакети» з 10 логотипів на вибір  –  повнісіньке безглуздя.

Many less one. Ілюстрація: Гліб Капоріков

– Можете зробити декілька варіантів, щоб було з чого вибрати?

– Скільки варіантів дизайну ми отримаємо?

– Ми хочемо п’ять варіантів, з яких оберемо три, допрацюємо їх, а потім оберемо кращий.

Ілюстрація: Гліб Капоріков

Знайомо? Як правило, на подібні питання я відповідаю:

«Ні, ми надаємо тільки один варіант»  –  і це правда. Це не означає, що в процесі роботи ми створюємо тільки один варіант дизайну і віддаємо його клієнтові, ні. Це означає, що ми опрацювали величезну купу варіантів і відсіяли всі, які не підійдуть. Бо процес розробки дизайну значно глибший за малювання якогось віжуалу. Вся робота криється в тому, що відбувається до того, як дизайнер сідає за криві Безьє.

Думаю, процес роботи дизайнера можна уявити декількома способами.

Представлю вам 3.

Пазл

Процес роботи над проектом можна уявити як складання пазлу. Наша задача в такому випадку зібрати кінцеву картинку  –  створити працюючий дизайн для конкретної ситуації. У цієї ситуації є певний набір ввідних даних, які ми отримуємо перед роботою. Тут ідеться про стратегію, позиціювання, окреслення кінцевого споживача, мету, якої необхідно досягти, і ще багато чого.

Ці маленькі кластери даних  –  наші частинки великого пазлу. Складаючи все до купи, хіба в нас багато варіантів зібрати пазл різними шляхами? Ні, є лише один вірний варіант. Решта не дасть бажаного результату  –  кінцевої картинки.

Ілюстрація: Qieer Wang

Буває так, що ми маємо не всі частинки. У такому разі їх необхідно так само розробити  –  це має стати частиною проекту. Наприклад, для проекту необхідно створити упаковку, але бренд має застарілу ідентичність і мляве позиціювання. Навіть якщо зробити нову упаковку, це не сильно врятує ситуацію  –  покупці не зрозуміють, чому вони мають купити саме цей товар, який до того ж виглядає застаріло, хоч дизайнер як міг дотримувався ґайдлайнів.

Тож проблема не вирішена, картинка не зібрана через брак деталей.

Якщо не вистачає деталей, складових  –  розробляйте їх, а не ліпіть «из того, что было».

Фільтр

Давайте уявимо, що плануємо відпустку. В іншій країні. Перше, що ми робимо  –  це визначаємось з містом. Далі нам необхідно обрати житло. Ми хочемо винайняти квартиру, але в нас є певне бачення того, що це має бути за помешкання: в центрі міста, з двома кімнатами і балконом, кухнею, з кондиціонером, пральною машинкою і праскою, двоспальним ліжком в одній кімнаті та диваном в іншій, бажано з білими стінами і мінімумом речей, не дорожча за 200$ за добу, але й не дешевша за 100$ (бо явно буде розвалена)…

Ілюстрація: Гліб Капоріков

Додаючи нові побажання, ми зменшуємо кількість варіантів, які опиняться в кінці, і ми зможемо обрати, вже керуючись власним смаком, якщо варіантів взагалі буде декілька.

Переносячи цю модель на процес розробки дизайну, можемо отримати воронку з певною кількістю фільтрів, які розташовані згори від грубих вниз до тонших та делікатніших. Спочатку наші рішення проходять основні фільтри, продиктовані аудиторією й ринком, потім делікатніші  –  стратегічні константи бренду та емоції, що маємо викликати і так далі.

Отримуючи завдання, скажімо, на розробку логотипу з абревіатури MKU  –  ми маємо сотню варіантів того, яким може бути цей логотип. І якщо не пройти процес фільтрації, то можемо за день нагородити всю сотню, а клієнт вже хай розбирається подобається-не подобається… І врешті він матиме жахливе лого і не працюючу ідею.

Ілюстрація: Гліб Капоріков

Але на щастя, так це не працює. Перед тим, як братися до роботи, необхідно профільтрувати всі ті «прекрасні» ідеї, які ми маємо, і чим більше фільтрів  –  тим краще. Чим більше ми маємо даних на старті проекту  –  тим більш точним і якісним буде результат.

Часто ці дані необхідно самостійно здобувати у дослідженнях та полях, адже врешті на них буде спиратися кінцевий дизайн.

Ілюстрація: loekvugs

Усі ті фільтри, які мають пройти наші варіанти, маємо ще до початку роботи взяти в клієнта, якщо він володіє інформацією про кінцевого споживача, і перевірити їх, адже не виключено, що його власне бачення може відрізнятися від дійсності, а може й ні. Якщо в нього немає певних даних  –  провести дослідження або скласти гіпотези та перевірити їх. Інакше фінальне рішення може стати необґрунтованим і тоді обов’язково з’являться суб’єктивні погляди та оціночні судження.

Але тут варто бути обережним, адже дві сторони (дизайнер та його клієнт) зазвичай розробляють дизайн для третьої  –  споживача. У кожної з перших двох сторін може виникнути свідоме чи ні бажання вставити власний фільтр. У клієнта може бути власне бачення, сформоване під впливом особистого досвіду, яке не стосується споживача, а дизайнер може вставити своє бажання зробити фестивальний проект чи застосувати модний ефект.

Тож тут варто відслідковувати, щоб зайві фільтри не викривили результат. Не варто додавати в пазл власних частинок, у воронку своїх фільтрів.

Лікарня

Ви приходите до лікаря із проблемою: кашель, біль у горлі та нежить. Але ви вже поставили собі діагноз  –  це однозначно грип. Лікар вислухав вас і не довго думаючи відкриває шафку, а там 5 полиць заставлені різними препаратами, приборами та іншим, і каже:

– от варіанти лікування, обирайте!

Ви дивитесь на купу коробок, клізм, голок, порошків, пігулок, сиропів, крапель… і шукаєте щось знайоме та безпечне. Та єдине, що знаходите  –  це анальгін, і кажете:

– візьму анальгін…

Самі трохи дивуєтесь, бо не чули, щоб грип анальгіном лікували, але ж лікар пропонує…

Ілюстрація: Qieer Wang

А проблеми дві. Перша в тому, що та шафка з препаратами не пройшла фільтрів, бо там ліки від усього і анальгін від болю теж. Друга проблема  –  що лікар спирався на діагноз, який ви самі собі поставили, може у вас і не грип зовсім?

Так і в дизайні. Під час проектування необхідно якомога більше звужувати кількість варіантів, проводячи аналізи й дослідження, вивчаючи проблеми й шукаючи інсайти. І для рішення проблеми не можна спиратися на озвучений на початку запит. Часто фраза «нам потрібний постер» може звучати так само як і «в мене грип».

Необхідно докопатися до суті. Проблема людини в тому, що вона погано себе почуває, симптоми та наслідки  –  це інше.

Не лікуйте симптоми.

– Добре,  –  скажете ви, – але ж якщо вірний варіант лише один, то хіба два різні дизайнери можуть запропонувати однаковий логотип? Маячня!

Звісно. По-перше, не обов’язково вони обидва добре впораються. У всіх різний досвід, рівень майстерності та розуміння ситуації. По-друге, навіть якщо уявити гіпотетичну ситуацію, що є два дизайнери абсолютно однакового рівня, які мають однаковий бриф і працюють в однакових умовах, то і в такому випадку вони можуть не надати один і той самий варіант, хоча їх пропозиції можуть бути схожими.

Деталі  –  це те, що відрізняє великі ідеї та дизайнерів, це та магія, яку вносить певна особистість у конкретний дизайн. Тож одні легко можуть справлятися з однією роботою, а другі з іншою.

І тут відкрите питання вибору, особистості та її поглядів на дизайн, світ і роботу. Синергія, яка утворюється між сторонами в процесі.

Тож просто робіть свою справу чесно та щиро.

Оригінал матеріалу шукайте тут.


Раніше Telegraf.Design розповідав про 8 очевидних проблем кожного дизайнера.

avatar
Гліб Капоріков
Co-founder, creative director of LLIWELL independent branding agency
Колонка

У нас є ще дещо для вас