Статті
«Не бійтеся бути дурними»: один день з креативним директором MetaDesign Berlin
Andreas Laeufer та його філософія The Return of Anti-Professional
8 липень, 2019
Стася Міндліна
Редактор в Telegraf.design

Для групи українських дизайнерів травневий Берлін став місцем знайомства з вісімкою креативних та продуктових компаній. Під час Berlin Design Campus одна з зустрічей відбувалась у MetaDesign – міжнародній агенції з дизайн-консалтингу. Усіх слухачів, як одного, вразило не стільки потужне портфоліо MetaDesign, скільки філософія креативного директора Andreas Laeufer.

Telegraf.Design не впустив нагоди поспілкуватись з Андреасом та занотувати почуте в стінах MetaDesign Berlin.

Читайте також: Занурення в креативне життя Берліну

Andreas Laeufer, Executive Creative Director MetaPulse, департаменту MataDesign. Фото: Наталія Азаркіна

Берлінський MetaHaus знаходиться у будівлі колишньої децентралізованої підстанції для електропостачання, побудованій наприкінці 1920-х років. Безліч деталей екстер’єру та інтер’єру нагадують про первинне індустріальне призначення локації. Біля входу нас зустрічає Andreas Laeufer, Executive Creative Director MetaPulse, департаменту MetaDesign.

Учасники Berlin Design Campus біля будівлі MetaHouse

Внутрішній двір MetaHouse

Андреас знайомиться з кожним учасником групи і неспішно запрошує сідати поближче до екрану. На нас чекає розповідь під назвою The Return of Anti-Professional.

Під час першої частини лекції він показує кейси агенції та розповідає про деякі з них.

Серед клієнтів MetaDesign – Volkswagen, Audi, Porsche, Reiffeisen, Telekom, Bosch, New York Philharmonic, DHL, Coca Cola, Lacoste та багато інших. Компанія надає послуги з дизайн-консалтингу, перевіряє бренди на життєздатність, розробляє креативні стратегії.

Далі Андреас переходить до основної теми, яка, власне, й викликала найбільший резонанс серед групи. Прямуємо до неї.

Тут та далі слайди з презентації Андреаса

Віра в креативність

Для клієнтів інформаційні дані стоять на першому місці. Я цілком з цим погоджуюся. Саме маючи дані, ви знаєте, що все робите правильно, тому що повністю розумієте споживача. Водночас технології додають вартості. UX впроваджують, аби те, над чим йде робота, мало сенс для споживача.

VISUAL COMMUNICATIONS PROFESSIUM

Дані і технології – це дійсно важливо, але вони не додають магії. Творчість і дизайн – це те, що несе унікальність. Головне – магія. Саме ідея бренду змушує в нього закохатися. Ви любите бренд не через дані і технології, а за щось у самому його серці. Так само і з людьми: ви любите хлопця або дівчину не за дані і технології, а за історії, які він або вона розповідає. Це і є творчість.

Ви любите хлопця або дівчину не за дані і технології, а за історії, які він або вона розповідає. Це і є творчість.

Агентство McKinsey зробило величезне дослідження, яке показало, що прибуток компанії зростає на 10%, якщо зважати на дизайн. Це була чудова новина. Агентства та клієнти раптом усвідомили, що творчість потрібна.

Кожен дизайнер може створити продукт

Перший продукт, який у MetaDesign розробили як дизайнери, – електроскутер. Ви можете подумати: як створити скутер, не будучи продуктовим дизайнером? Я вважаю, що кожен з вас може створити продукт: кавоварку, велосипед, автомобіль. Тому що ви всі розумієте поведінку людей та їхні потреби. А це є основою кожного продукту.

Андреас показує скутер, створений у MetaDesign

Будьте вічними учнями

Існують певні речі, які керівник бізнесу має враховувати. Мені доводиться наймати людей, тому я маю переконатися, що мій підхід правильний. Коли хтось приходить до мене на співбесіду, я проглядаю портфоліо, але ключовою є особистість.

Якось проводив інтерв’ю з молодим хлопцем зовсім без досвіду. Я запитав, що він вміє робити, і він сказав: «Нічого. Але я можу писати. Думаю, я хочу писати». Я запропонував йому попрацювати разом з моїм копірайтером. Тепер він сам робить круті успіхи в MetaPulse.

Будьте вічним учнем, будьте самі собі інфлюенсером і не бійтеся бути дурним.

Згадайте студентські часи. Ви знаходили натхнення в незалежному мисленні. Ваші ідеї, а не ідеї професора, змушували вчитися. Я досі вірю, що навчання в університеті – це найпрекрасніший час, тому що тоді вчаться мислити самостійно. Необхідно повернути собі цю здібність зараз.

Будьте проривними, будьте аматорами

Є точка A – стабільне життя та ідеї і є точка B – краще життя та ідеї. Я хочу розповісти вам, як винайти точку B. Багато агентств думають лише про точку А. Є брифінг, і є термін. Ви проводите брифінг, вкладаєтесь у терміни. Це точка А. Але у такий спосіб ідеї не будуть новими.

Кадр з фільму братів Коенів «Великий Лебовські»

Я ж очікую від себе і своїх людей кращих ідей. Тому прагну досягти точки B. Спосіб зробити це – бути аматором. Аматор – це «любитель». Аматор просто любить щось, а професіонал робить це за гроші. У цьому різниця. Сподіваюся, ви пішли в університет не за грішми, а тому, що дійсно щось любили. Любили бути разом з однодумцями, придумувати ідеї. Гроші, сподіваюсь, прийшли пізніше.

Кінорежисер Джим Джармуш

Багато агентств очікують, що ви будете інноваційними. Це означає, що ви вдосконалюєте старе. Роблячи це, можна виграти «срібло» на конкурсі, та аби виграти «золото» – потрібно бути проривними та інакшими. Тільки тоді можна створити речі, які витіснять старе. Нові речі не замінюють старі. Їх замінить лише проривні ідеї.

Slider image
Slider image

Новаторство є професійною справою. Ви працюєте за певними правилами, робите те, що вам говорять. Якщо бос каже, що ви попрацювалі як профі, маєте сказати собі: «От халепа, це погано, я був професійним. Не вийшов за звичні рамки».

Право на помилку

Агентство, що просить бути проривним, має дозволяти робити помилки. Тому що ви досліджуєте невідоме.

Жертви гормонів

Найбільша проблема в тому, що ми всі люди. І я, як бос, маю це враховувати. Ви – жертви гормонів. Це те, що не видно, але відчувається. Щодня. І ось є керівник, котрий говорить бути проривними та новаторами. Але, от халепа, раптом звідкись узялась нестача естрогену і принесла жахливий настрій. Або ви страждаєте, наприклад, від дії кортизолу – гормону стресу.

Проблема з гормонами полягає в тому, що вони не надто збалансовані між собою. Як керівник я повинен розуміти, що кожен перебуває під впливом одного з них. Крім того, дехто перебуває також під впливом певних проблем та ситуацій: погане самопочуття, фінансові негаразди, політичні кризи. Ви починаєте дивитися на речі крізь призму негативу. При цьому працювати треба добре.

Slider image
Slider image
Slider image

Кожному знайомий цей тиск. Щоранку ви приходите в агенцію, де від вас очікують чогось особливого на кшталт бездоганної роботи та фантастичних ідей. Боси хочуть, щоб ви були проривними кожен день з 8.30. Це божевілля. Якщо ви обрали креатив професією – доведеться робити це протягом наступних тридцяти років. Щодня.

Ваші боси хочуть, щоб ви були проривними кожен день з 8.30. Це божевілля.

Життя не таке вже й страшне

Давайте подумаємо про те, що відбувалось протягом останніх п’ятнадцяти років. У 2007 році стався глобальний крах на фондовій біржі. Мільйони людей втратили роботу. Основна причина – система базувалася на людях.

У 2007 році для вирішення проблеми біржі Нью-Йорка вирішили розробити AI, штучний інтелект. Саме тоді ми зіткнулися з першим поколінням мобільних телефонів. З’явилися Nokia, а згодом, у 2009, – iPhone і так далі. У 2007 цифровий шум почав впливати на життя людей.

Зараз 2019 рік. І ви не можете й на секунду відкласти свої телефони. Наче без них все пропало, але це не так. Вимкніть соцмережі на один день і ви відчуєте, що життя ніколи не було таким гарним. Ми боремося з хворобами, маємо чудову систему охорони здоров’я, і, хоча може здатися інакше, не маємо катастроф голоду. Життя насправді непогане.

Наприклад, можна кинути роботу і заробляти вдома. Це неймовірно. Проблема полягає в тому, щоб знайти ідею, яка допоможе подолати негативне мислення, вирватися з темного тунелю. Перемогти лімбічну систему, яка весь час говорить, що робити.

Без проблеми неможливо бути проривним. Тож визначайте проблему і вирішуйте її. Без цього неможливо бути навіть інноваційними. Кожну проблему, особисту чи у бізнесі, варто використати на свою користь, як шанс на зміни. Це допомагає винайти пункт B. Так ви стаєте власним натхненником. Слідуйте перш за все за собою.

Переконуйте своїм прикладом

Роджер Банністер – перший справжній інфлюенсер. У кінці 40-х молодий Роджер займався бігом на 1 милю та тренувався, аби поїхати на Олімпіаду. Він потрапив до уваги медіа, багато його фотографій з’явилися в пресі. Він був людиною, що мала виграти Олімпіаду. Та його спіткала повна поразка.

Коли він повернувся, преса нещадно накинулася на нього. Через рік, переживши депресію, він вирішив зробити щось, чого раніше не робив ніхто – пробігти милю менш ніж за 4 хвилини. До квітня 1954 року жодна людина не долала чотирихвилинний бар’єр. Люди були переконані, що це неможливо. Але Роджер Банністер зробив це, а після нього – безліч людей. З’явилося нове переконання – це реально зробити.

Кожен із нас може породити нове переконання. Але бути інфлюенсером – це більше, ніж просто вести сторінку в Instagram. Найперше – це піклуватися про себе. Переконайтеся, що ви почуваєтеся добре, і тоді можна здолати вплив лімбічної системи. Аби перемогти її, знадобиться лють. Якщо хтось говорить вам просто бути спокійним – не будьте.

У мене в команді є люди, які регулярно кричать в офісі. Я радий, що вони гніваються – це показує їх небайдужість. Вони не гніваються на нас, вони гніваються на клієнтів, на неякісно виконану роботу. Постійно кидають виклик мені і колегам. Вимагають більше.

У мене в команді є люди, які регулярно кричать в офісі. Я радий, що вони гніваються – це показує їх небайдужість.

Не бійтеся здатися дурними

Ще раз: не бійтеся здатися дурними. Скільки разів на зустрічах ви щось не розуміли, але боялися запитати? Боялися, що всі вважатимуть вас дурним. Та не спитавши, ви ніколи й не дізнаєтеся відповідь. Бути дурним, це насправді мати бажання зрозуміти.

Ви також можете сказати: «Вибачте, це не вірно. Я бачу це інакше». Навіть якщо ви помиляєтеся, ви спровокуєте дискусію – це добре. Але не кажіть, що щось не так, кажіть, як ви можете допомогти це виправити.

А ще не забувайте на кожній зустрічі казати: «Чи ось це не було б круто?». Навіть якщо ідея безглузда. Я постійно нагадую про це самому собі.

Запитання-маяки

Запитання-маяки – це техніка виходу за межі рутини. Коли ви відчуваєте стрес і хочете з нього вийти, треба дістати свій перископ, щоб переконатися, що сіре повсякдення вас не засмоктало. Нові ідеї допомагають відновити контроль.

Голлівуд використовує запитання-маяки як спосіб творення успішних фільмів. Для цього вони впровадили головне драматичне запитання. Наприклад, у популярній комедії «Коли Гаррі зустрів Саллі» питання полягало в тому, чи можуть чоловіки і жінки бути друзями. На основі цього простого питання вони створили дуже успішну стрічку…

Я спитав колег та знайомих, які у них питання-маяки. І ось які відповіді я отримав.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

А яке ваше запитання-маяк?


Раніше Telegraf.Design ділився думками берлінської зірки дизайну Eike König.

avatar
Стася Міндліна
Редактор в Telegraf.design
Колонка

У нас є ще дещо для вас