Я постійно слідкую за трендами та новинками в креативній індустрії, намагаюся всіма силами встигати за ними, постійно розвиватися та вивчати щось нове. Вважаю, що в роботі дизайнера немає зайвих скілів і кожна опанована технологія допомагає принести щось свіже в робочі процеси.
Для мене, no code/low code технології — це чудовий спосіб імплементувати веб самостійно з нуля. Тобто, пройти всі етапи, починаючи від дизайн-концепції до її адаптації під різні пристрої. По-перше, такі навички для дизайнера дають змогу правильно дивитися на процес розробки дизайну вебсайтів, а також враховувати всі можливі нюанси під час роботи та взаємодії з розробниками. Навіть, якщо ти не будеш самостійно створювати сайти, ти матимеш змогу зрозуміти на практиці, як правильно взаємодіяти з розробником, що краще робити, а що ні.
По-друге, це ще одна можливість прокачати свої UX-скіли, оскільки для кожного елементу дизайну ти враховуєш функціональність, взаємодію з ним з точки зору користувача та поєднуєш це з естетикою. Тому, для дизайнера в будь-якій сфері, це як додаткова можливість удосконалити свої навички.
Усе почалося з того, що ми вирішили замінити деякі стандартні презентації інтерактивними, щоб вони крутіше виглядали, та почали шукати для цього необхідний інструмент. Під час пошуку зіштовхнулися з тим, що більшість інструментів були схожими на прокачаніший PowerPoint. Тоді прийшла ідея замінити ці презентації лендингами, тож ми почали шукати конструктори для їх створення. Одним із головних завдань була оптимізація процесу створення лендингів, аби не ускладнювати та не залучати до нього розробників.
Я створила перелік необхідних функцій, що саме ми хотіли бачити в цих інструментах. І тоді з командою почали порівнювати різні конструктори та тестувати їх. Фаворитом у цьому пошуку став WebFlow, який водночас стрімко почав набирати популярність, оскільки багатьом українським креативникам він став заміною таким тулам, як Readymag та Tilda. Наведу кілька конкретних пунктів, чому для мене Webflow швидко став улюбленцем:
Є декілька хибних уявлень щодо no code/low code веб-розробки. Міф № 1: Такі тули призначені виключно для новачків, а не технічних експертів. Насправді це круті та потужні технології, які можуть використовуватися за необхідності досвідченими та професійними веброзробниками. Ці інструменти дають змогу оптимізувати процеси, підвищити продуктивність та зменшити час веброзробки. Наприклад, деякі моменти розробнику вже не потрібно кодити: вони вже prebuilt в редакторі, натомість можна детальніше зосередитися на чомусь іншому — самому інтерфейсі, інтерактивній взаємодії з елементами сайту, оптимізації тощо.
Міф № 2: Не треба розбиратися в основах веброзробки. Загалом, no code/low code дизайн дає змогу досить легко створювати вебсайт не використовуючи код і, з одного боку, це так. Більшість таких інструментів побудовані на drag and drop інтерфейсі, де потрібно просто перетягнути необхідні елементи та розмістити їх на екрані редактора. Все автоматично підлаштовується під мобільну версію та інші пристрої та оптимізується під взаємодію з користувачем. Але той же Webflow трошки складніший і водночас досить потужний інструмент, при роботі з яким важливо розібратися в базових принципах побудови вебсторінок.
Він трохи відрізняється від інших звичних конструкторів своїм інтерфейсом. Якщо в більшості інструментів потрібно просто перетягнути готовий елемент на екран, наприклад, елемент слайд шоу з трьох картинок, і все працює. Тут же необхідно ткерувати скелетом самого вебсайту, який складається з базових елементів, які потрібно налаштувати: теги, класи, стилі, ієрархію і тд.
Теж саме, наприклад, стосується анімації. Просту анімацію можна створити вже з готових шаблонів, але можна також використати інші технології, підключити бібліотеки, написати чи відредагувати код, зробити 3D-анімацію тощо. Для цього потрібно орієнтуватися в технічних складових, та вивчити принаймні базові принципи побудови вебсторінок — HTML-розмітку, СSS-стилі та Javascript.
Для мене основним челленджем стало розібратись з усіма тонкощами та нюансами верстки вебсторінок, власне, чим я досі займаюся. Цей процес займає багато часу й ресурсу, та потребує постійної уваги. Спочатку, ти приділяєш купу часу вивченню теорії та практиці, пробуєш працювати з базовими інструментами, розбираєшся як вони функціонують та потроху переходиш на щось складніше.
Другий челлендж — це імплементація певних елементів, що потребують технічних знань. Наприклад розібратися в шматочку коду чи написати його, підключити external бібліотеку, імплементувати складну анімацію тощо. Якщо це просто для тих, хто із цим постійно працює, то для тих, хто тільки починає свою роботу, це може стати викликом. З одного боку, сам інструмент може ставати складнішим під час роботи. З іншого боку, ти сам із ним стаєш досвідченішим, і це круто.
Потрібно турбуватися про те, щоб елементи вебсайту були доступними для всіх користувачів. Для цього є декілька простих правил, які мусять бути в нашому чек-листі. Вони здебільшого зводяться до двох площин: принципи дизайну та верстки вебсайту. Ділюся кількома головними та простими пунктами:
Своє знайомство з технологією бажано розбити на декілька чітких кроків, щоб все відбувалося поступово та послідовно:
Ми бачимо, що no code/low code технології сьогодні досить популярні, і вони й надалі будуть досить стрімко розвиватися. Швидше за все, у майбутньому це буде мікс AI-технологій та машинного навчання, які вже зараз вбудовуються в no code-інструментах. На нас точно чекає купа інструментів на базі AI з можливістю генерації тексту, формуванням зображень за промптами та покращення взаємодії користувача з вебсайтом, навчаючись на його поведінці. Також очікую колаборацію із СhatGPT, Midjourney та іншими популярними сучасними інструментами — це 100 % незабаром відбудеться.
Також ще більше буде розвиватися автоматизація різних функцій, щоб користувач менше робив щось руками, натомість ще швидше й ще ефективніше створювати оптимізовані responsive вебсайти. Загалом, з огляду на популярність та велику кількість позитивних аспектів, на мою особисту думку, no code/low code-технології будуть дедалі ширше використовуватися серед технічних та нетехнічних експертів, бізнесів та дизайнерів.
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах
З маркетингу в дизайн: як я змінила професію, в якій працювала 8 років
Айдентика для мережі барбершопів «UNLMTD» у Варшаві
Українська ідентичність у шрифтовій індустрії