Європейська Комісія закликає маркувати фото-, аудіо- та відеоматеріали, створені нейромережевими інструментами. Таким чином в ЄС намагаються посилити боротьбу проти дезінформації, яка стрімко поширюється на тлі російсько-української війни.
Ілюстрація: Macro Bertorello, Getty Images
Останніми роками чиновники ЄС докладають чимало зусиль, аби врегулювати IT-сектор — європейці завжди серйозно ставилися до кібербезпеки та чистоти ведення цифрового бізнесу. Найбільші IT-корпорації світу типу Google та Amazon отримують багатомільйонні штрафи в ЄС, зокрема через порушення конфіденційності користувачів та правил чесної конкуренції.
Тепер Європейська Комісія має нову вимогу — чітко виокремлювати штучно згенерований контент від справжнього. Однак впровадити такі зміни буде важко. Спротив європейській бюрократії чинитиме зокрема Ілон Маск, відомий своєю антиліберальною позицією. Він уже вступав у пряму конфронтацію з ЄС і ледь не нарвався на заборону Twitter у Європі через те, що соцмережею вільно ширилася дезінформація.
Поки що Європейська Комісія може хіба закликати дотримуватися нових правил, юридичних важелів впливу їй бракує. Втім, такі заклики — маркувати згенерований контент — уже отримали TikTok, Meta, Google та інші.
Війна росії проти України змусила ЄС нарешті піти на більш рішучі кроки, спрямовані на боротьбу зі шкідливим та неправдивим контентом. На тлі великого інформаційного протистояння зросла небезпека діпфейків та інших згубних матеріалів, які можуть ввести в оману велику кількість людей або скомпрометувати якогось політичного діяча.
Негайно приборкати поширення фейкового контенту закликає Вера Юрова, заступниця голови Єврокомісії з питань цінностей та прозорості:
Просунуті чат-боти — наприклад, ChatGPT — можуть генерувати комплексний і, на перший погляд, аргументований контент протягом кількох секунд. За маркування [такого] контенту треба братися негайно.
Не існує технології, яка здатна миттєво розпізнати штучно згенерований контент. Хоча глава Google Сундара Пічаї заявляв, що вони працюють над такою технологією, і вона ще потребує значного допрацювання.
Відомо, що в найближчому майбутньому Європейський Союз впровадить жорсткі обмеження штучного інтелекту. Ймовірний акт з регулювання ШІ має нині робочу назву «AI Act». У ньому, можливо, буде повна заборона на використання ШІ в публічних місцях, що стане абсолютно безпрецедентним явищем. Ми спостерігаємо цікаву ситуацію, коли європейські законодавці намагаються наздогнати й приборкати технологічний прогрес.