Команда видання про український та світовий дизайн Telegraf.Design запустила другий номер друкованого журналу Telegraf.Magazine про креатив у війні. Офіційна презентація відбулася 30 вересня. Розповідаємо про дизайн, концепцію, ідеї та приховані сенси друкованого артефакту.
Ідея
Ідея зробити журнал про креатив у війні прийшла, коли стало зрозуміло, яку запеклу боротьбу з ворогом ведуть українські креативники: скільки постерів генерується, скільки злободенних ілюстрацій, інформаційних кампаній на волонтерських засадах.
«Наша спільнота — не глядач, а активний учасник бойових дій на інформаційному фронті в цій гібридній війні. Ми зрозуміли, що просто повинні це все зібрати, зафіксувати, бо це дуже цінно. З історичної, культурної, особистої точок зору, які всі накладаються одна на одну. Бо ми всі проживаємо свій особистий досвід цих історичних змін. І в журналі ми теж показуємо, що війна — це не політика, це personal», – розповідає головна редакторка Telegraf.Design Анна Карнаух.
Теми, які підіймають у журналі
В цьому випуску є особисті історії людей, які пережили окупацію, які евакуйовувалися. Зокрема – історія Марка Уілкінса – швейцарського режисера, який живе в Києві з 2016 року, який разом із дружиною спочатку повномасштабної війни виїхав до Берліна, але не минуло й трьох днів, як вони повернулися назад в Україну, щоб створити серію коротких фільмів на підтримку українських підприємців.
Також розповідають історію ігрового дизайнера Святослава, який пішов служити на фронт, Оксани, яка з артдиректорки перетворилася на волонтерку, шукала рації, годувала тварин у бомбосховищі та чистила рибу на кухні ресторану, що годував ЗСУ.
Окрім особистої взаємодії з війною в журналі підіймається питання етики та пропаганди: чому беззастережна #CancelRussia – це нормально, як створити правильний пропагандистський плакат, чи є шанс навернути жертв російської пропаганди в адекватність та чи існує дизайн-процес, який цьому допомагає.
Журнал – це візуальна рефлексія життя у війні
Дизайн другого видання Telegraf.Magazine — це спроба фіксації того досвіду війни, який переживають цивільні. Вибухи й дим стали й інформаційним і візуальним лейтмотивом. Дим — це метафорична завіса, яка має розсіятися, і явити те, що вона огортала весь цей час.
У журналі ви знайдете чимало атрибутів цієї війни:
- Перетини блок-постів між розділами;
- Час, що змінюється на кожній сторінці та починається з 05:00 – саме з 5 ранку 24 лютого більшість людей почали чути вибухи по всій країні і відраховувати нові сторінки свого життя.
- Повітряні тривоги, світломаскування, шрифт, що вказує стрілочкою де укриття;
«Поруч із війною можна побачити й образ української креативної спільноти. Із самого початку повномасштабного вторгнення кожен креативник почав робити те, що міг, вмів та у що вірив. Кожен зірвався зі свого місця, щоб працювати на перемогу. Просуваючись журналом образ спільноти поступово повертається до свого звичного стану і складається у сукупний портрет», – розповідає дизайнер друкованого журналу Гліб Капоріков
Обкладинка Telegraf.Magazine максимально мінімалістична — повністю чорна з білими літерами. Але через роки цей журнал буде вікном в сьогоднішні події, а вікна на війні мають бути заклеєні. Всі обкладинки заклеєні справжнім звичайним скотчем, таким же яким користувалися люди в містах і селах України – це ще один знайомий усім атрибут воєнного часу. Тому всі екземпляри абсолютно унікальні.
Обрали дуже стриману гаму — червоно-чорну. Доповнений дизайн жовто-блакитними елементами. Так, для видання про спротив використали кольори українських прапорів: національного та прапору ОУНР, що стали символами боротьби.
Шрифтів використали декілька: один – для нумерації сторінок – розробили самостійно. Для акциденції обрали шрифт NAMU, oj відображає твердість та силу українського характеру, та Cera Stencil Pro — трафаретний шрифт який відсилає читачів до вуличних написів і вказівників «укриття» – ще одного з атрибута ідентичності українських міст воєнного часу.
Telegraf.Magazine вийде тиражем у 2000 примірників.
В майбутньому також планується зробити невеликий англомовний тираж, щоб розповісти про війну і креатив у війні світові.
До створення другого друкованого журналу долучилися: генеральний партнер видання – дизайн-агенція Excited, а також дизайн-агенція The Gradient, онлайн-інститут Prpjector та видавництво Arthuss.