Українці беруть участь у фестивалі втретє поспіль. Цьогоріч стенд представляють дизайнери, біологи, підприємці та вчені. Вони виставляють свої проєкти зі створення екологічного хутра з коріння та конопель, паперу – з осіннього опалого листя, а також показують, як можна застосовувати чорнозем і зернові культури з радіоактивної зони Чорнобиля.
«Ми дивимося на Землю як на матір, коханку, джерело натхнення, партнера та співучасника злочину, – пояснюють задум організатори. – Експозиція має на меті переосмислити значення українських ремесел та змістити акцент з результату на постійний критичний процес. Вони кидає виклик привілейованому становищу людини в сучасному суспільстві».
Виставка має особливу сценографію. Ательє Proso розробило концепцію простору у форматі лабораторії. Протягом події відвідувачі зможуть спостерігати за тим, як проростають зерна та формується коріння. Після закінчення проєкту коріння застосують для виробництва екологічного хутра та інших експериментів.
Мета проєкту «Re-leaf paper» – запропонувати альтернативу традиційному паперу з деревини та вирішити проблему опалого листя в місті. Зараз Валентин співпрацює з картонним комбінатом в Житомирі, де вдосконалює технологію. Він сподівається запустити продукт в масове виробництво. З екопаперу Валентин хоче виробляти упакування для харчової промисловості. Матеріал дозволяє зменшити кількість пластику і його можна переробляти.
Hemp Fur – це приємний на дотик, натуральний, гіпоалергенний, теплий та практичний у використанні матеріал. Він не є потенційним джерелом мікропластику, що відрізняє його від синтетичного хутра. Hemp Fur виготовляють з волокна конопель, вирощених у Полтавській області.
Засновниця бренду Оксана Дево вважає, що конопля – найкраща рослина для людини, бо для її вирощування не потрібні пестициди і гербіциди, вона родить двічі у рік, лікує землю, вимагає на 75 відсотків менше води, ніж бавовна, й абсорбує в 4 рази більше СО2, ніж дерева.
Дизайнер створив оздоблювальну поверхню з композиту на основі чорнозему. Він розробив спеціальну технологію, щоб робить чорнозем твердим і з тріщинами.
«Цей арт-об’єкт – гімн Землі, творчий маніфест і застереження майбутнім поколінням, в ньому багато сенсів. Всі вони, шар за шаром, відкриваються уважному оку так само, як розкриває свої пласти сама земля», — розповідають організатори.
Цю поверхню дизайнер використовує для фасадів однієї зі своїх меблевих колекцій.
«Уявіть плащ чи сукню, яку ви самі вирощуєте, мов дитину. Обережно вдягаєте, щоб не пошкодити ніжні паростки, контролюєте свої рухи, гуляєте під дощем, щоб полити одяг. Це зовсім інший рівень стосунків із речами, інакша культура споживання», – розповідає авторка.
Ідея її проєкту – переосмислити статус одягу та спосіб взаємодії з ним. Матеріал на основі коріння та паростків не є готовим комерційним продуктом. Наразі Даша Цапенко розвиває проєкт, вивчає можливості живого хутра та потенціал його застосування.
Група українських та британських вчених об’єдналася, щоб дослідити можливості сільськогосподарського використовувати земель у Чорнобильській зоні.
Для виготовлення експериментальної партії горілки використали зерно, вирощене в Чорнобильській зоні. Цей зразок мав незначне перевищення допустимої концентрації стронцію-90. У процесі виготовлення алкоголю кількість домішок у зерні зменшилася, і в готовому напої вчені виявили лише природний радіонуклід вуглець-14. Його концентрація була не більшою, ніж у будь-якому іншому алкогольному напої.
Проєкт доводить, що відродження території та сільськогосподарське використання земель Чорнобильської зони можливе.
Креативною директоркою цьогорічного українського стенду стала дизайнерка Даша Цапенко, кураторами — Ольга Богданова та Олена Оранська. Графічне оформлення створив дизайнер Сергій Чеботарьов. Виставку організували дизайн-платформа Prostir 86, фундація Art-East+Art-West та European Enterprise Network за підтримки Посольства України в Нідерландах та Українського Iнституту.
Також в Telegraf.Design можна дізнатися про те, що на Франкфуртському книжковому ярмарку відкрили національний стенд України.
СANactions презентує книгу ідей розвитку українських міст
Історичну вивіску «Автостанція» на Подолі планують реставрувати
Meta оновлює дизайн Facebook
У Axicube створили застосунок з доставки валюти
Памятники російським діячам хочуть позбавити охоронного статусу
«Місто без меж»: з’явилася інтерактивна мапа інклюзивності