META HISTORY museum ― наймасштабніший благодійний NFT-проєкт в Україні. Його призначення ― ілюструвати всі ключові події війни в Україні творами мистецтва, і так поширювати правду та збирати пожертви/кошти на нагальні потреби держави. Ініціатором створення і засновником Музею стала особа, яка називає себе V K, та уникає проявів своєї реальної особистості, посилаючись на чистоту мети та відмову від почестей і слави. Telegraf.Design поспілкувався V K і представниками Музею, про місію NFT в сучасній українській культурі та чому саме це стало інструментом збереження памʼяті про російсько-українську війну.

«Нам важливо зберегти памʼять про цю війну для майбутнього». Ідея ініціативи

Проєкт почався у перші дні повномасштабного вторгнення рф на територію України. Як повідомляє його засновник, ідея виникла через неймовірний потік дезінформації та фейків. Саме ними росія намагалася наповнити інформаційний простір, щоб спотворити уявлення людей про те, що насправді відбувається.

«Ті, хто знайомий з технологією блокчейну, знає, що вона дає можливість зафіксувати будь-яку інформацію так, що її неможливо змінити чи знищити непомітно. І при цьому вона відкрита для всіх. Мистецтво обрали як інструмент комунікації фактів, бо воно дуже емоційне та образне. Його мова універсальна та зрозуміла будь-кому, незалежно від національності. А NFT якраз поєднує мистецтво і технологію блокчейну таким чином, що можна одночасно документувати історію і продавати твори митців, щоб допомогти Україні. Додатковою його перевагою є те, що всі транзакції відкриті ― можна побачити коли, в якому обсязі та на який рахунок надійшли гроші. Це дозволяє уникнути сумнівів, що гроші йдуть саме на благодійність», ― пояснює засновник проєкту META HISTORY museum.

«Ми створюємо блокчейн-хроніку війни у творах мистецтва»

Назва проєкту Metahistory походить не від слова Metaverse, як помилково вважає більшість людей, а від Metanoia (від грецького μετάνοια, metanoia, «зміна думки»). Цей термін використовувався в психології, принаймні з часів американського філософа/психолога Вільяма Джеймса для опису процесу фундаментальних змін людської особистості. Термін походить від давньогрецьких слів μετά (metá), що означає «поза» або «після», та νόος (noeō), тобто «сприйняття» або «розуміння» або «розум», і набуває різних значень у різних контекстах. Справжній сенс такої назви Музею в тому, що людям не слід забувати, що будь-які зміни відбуваються спочатку в нашій голові, а вже потім у нашій країні.

Проєкт вирішує кілька завдань одночасно:

Перше ― показати правду про війну в Україні аудиторії за кордоном, де російська пропаганда найуспішніше спотворює факти.

Друге ― використання технології NFT для фінансової підтримки України.

Третє ― відкрити українських митців світові та допомогти їм увійти в нову сферу NFT, де вони зможуть заробляти гроші своїм мистецтвом.

«Головна цінність проєкту лежить на перетині наших завдань ― ми робимо технологічний благодійний проєкт, який бере технологію, котру раніше вважали радше експериментальною, і робить її дійсно корисною людству. По-друге, ми створюємо блокчейн-хроніку війни у творах мистецтва. І, до речі, у 2025-му відправимо сервери з її даними в космос разом з українським космічним стартапом Promin Aerospace, що зробить колекцію практично вічною і незнищенною. Нам важливо зберегти памʼять про цю війну для майбутнього. росія століттями намагалась стирати нашу памʼять і спотворювати історичні факти. Немає сумнівів, що вона намагатиметься робити це і надалі. Ми сподіваємось, що цього разу їй нарешті це не вдасться. Бо всі ключові факти, від першого дня до останнього, будуть надійно зафіксовані і викладені образною мовою, що буде зрозуміла навіть через століття без слів», ― ділиться V K.

Команда працює над створенням наступних NFT-проєктів, що згодом зʼявляться в Україні, оскільки у технології великий потенціал. З її допомогою можна токенізувати твори мистецтва національних музеїв і створити національну галерею в метапросторі, спростити передачу права власності на фізичні об’єкти через NFT та багато іншого.

«Знаковими твори зробить час». Залаштунки Музею

Warline ― головна NFT-колекція проєкту. Наразі на сайті в ній представлено 809 творів. І ще 100 готуються до випуску найближчим часом.

«Твори для першого дропу створювались фактично з укриттів в умовах початку війни та першого шоку від того, що відбувається. Перший дроп опублікували 25 березня. Четвертий дроп — це зображення створені штучним інтелектом. Ще в період, коли це не було вже таким мейнстрімом, команда партнера ― української компанії ZibraAI ― створила для нас роботи, що відрізняються від всіх інших частин колекції. Знаковими твори зробить час ― коли Warline стане більш відомим культурним надбанням України. І тоді почуємо найцікавіші історії творів», ― пояснює V K.

Для Музею передусім важливо правдиво і красиво задокументувати правду, тож ніхто не ставив за мету, щоб твори поєднувалися між собою у таймлайні. Адже проєкт ― це ще один спосіб, ще один майданчик для того, щоб митці могли продемонструвати своє бачення подій. Саме тому їх не стали обмежувати в рамках єдиного стилю. Навіть навпаки ― основний акцент є саме на різноманітності. Тож колекція включає твори у дуже різних художніх напрямках. Відтак кожен покупець може обрати твір, який відповідає його смаку.

Над створеннями робіт працює чимало митців. Для пошуку нових талантів часто влаштовуються open-call-и і при відборі важливу роль відіграє портфоліо митця, яке переглядає артдиректор дропу. Ба більше, довкола проєкту навіть утворилося певне ком’юніті.

Кожен дроп колекції має свого артдиректора. Наразі 11-ий та 12-ий дроп перебуває в процесі роботи. «Ми стараємось долучати до артдирекшну дропів відомих митців, чия участь мотивувала б авторів, що створюють роботи. Так, артдиректором десятого дропу став відомий український архітектор Сергій Махно. А одинадцятого ― Вова Манжос», ― доповнює V K.

За рік існування проєкту його «механіка» практично залишилася без змін. Спочатку із перевірених джерел відбираються факти про події. Потім команда проєкту звертається до митців, щоб вони проілюстрували певний факт: «Бо важливо, щоб хроніка була вичерпною і достовірною. Ніби підручник історії, але у творах мистецтва, за яким наступні покоління зможуть дослідити історію війни і отримати повне її розуміння». Згодом готові роботи переглядає арт-директор.

Далі вони компонуються з твітами про подію, щоб поєднати зображення з інформацією про подію, якій вона присвячена. Після цього зображення поєднуються зі смарт-контрактом, що відповідає за операції з NFT. У результаті ― вони готові до покупки на сайті. Після придбання роботи, кошти відразу спрямовуються на гаманець отримувача.

Розвиток проєкту: цінність, фінансування та плани

До річниці проєкту Музей відкриває постійну галерею у метавсесвіті, а також планує провести виставку в одному з найпопулярніших метавсесвітів ― Decentraland і на популярному NFT-заході Outer Edge | LA в Лос-Анжелесі.

«Найбільші продажі колекції були навесні: коли питанням підтримки України був стурбований весь світ, а ринок NFT ще не відчув падіння попиту внаслідок загальної економічної кризи. Тому найбільш успішним став саме перший дроп колекції. І якщо дивитись на твори, представлені на вторинному ринку на маркетплейсі OpenSea, там можна побачити роботи різноманітних художніх напрямків. На початку літа ми, як переважна більшість NFT-проєктів, зіштовхнулись з падінням попиту. Проте розглядаємо цей проєкт, як важливу мистецьку ініціативу, яку багато колекціонерів оцінить з часом. Разом з тим, ринок починає пожвавлюватись. І ми повʼязуємо з цим фактом надії на збільшення продажів», ― зауважує V K.

За першу добу продажів перший дроп колекції зібрав майже 600 тисяч доларів на допомогу Україні. Кошти надійшли до криптофонду Aid For Ukraine, створеного Міністерством цифрової трансформації та криптобіржею Kuna.

Наразі команда постійно працює над тим, щоб про проєкт дізналися якомога більше людей по всьому світу. В цьому Музею допомагають різні партнерства. Тож стратегія проєкту включає співпрацю з музеями світу, зокрема в Латвії та Австрії.

«Тема колекції ― це історія війни. Вужчі тематики чи меседжі ми не відстежуємо з точки зору продажів. Бо насамперед наша ціль ― зафіксувати усі важливі факти у той спосіб, як митці це відчувають. Тож навіть маючи статистику, що певні теми чи меседжі «краще продаються», ми не будемо підлаштовуватись і робити «більш комерційний продукт». Це неправильно в контексті нашої ідеї. А події ми обираємо, враховуючи їхнє значення в перебігу війни. Факти, важливі для розуміння історії, що вплинуть на майбутнє, що отримали широкий суспільний резонанс і ті, які в жодному разі не можна забути, отримують місце в добірці для митців. Якщо формулювати це слоганом, ми кажемо, що NFT для нас розшифровується, як Never Forget This. Ми ніколи цього не забудемо і зробимо так, щоб не забули інші», ― наголошує V K.

Придбати токен можна на сторінці колекції Warline, обравши роботу до вподоби. Після цього треба натиснути кнопку Buy NFT, обрати кількість, авторизуватись через свій криптогаманець та оплатити суму. Після покупки NFT надсилається власнику за номером криптогаманця і відображається також у його особистому профілі на сайті, що автоматично створюється при покупці.

Кошти при покупці NFT автоматично направляються на рахунок отримувача, який залежить від того, до якого дропу належить конкретна робота. Спочатку це було Міністерство цифрової трансформації (кошти спрямовували на кіберзахист та гуманітарну допомогу). В травні вдалося продати NFT Кубка Євробачення на користь Фонду Сергія Притули (на потреби військових). Восени гроші від продажу нових NFT почало отримувати Міністерство культури та Інформаційної політики (на відновлення памʼяток культури). Незабаром вийде 11-й дроп ― перший, гроші від продажу NFT якого отримуватиме UNITED24 (на відбудову України). Всі транзакції відображаються на сайті в режимі реального часу.

Однак у Музеї детальних звітів щодо витрат коштів ще не отримали. «Міністерства пояснюють це тим, що гроші надходять з різних джерел на єдиний рахунок і звідти витрачаються на нагальні потреби. Відтак неможливо відстежити, куди саме пішли конкретні суми. Ми сподіваємось, що UNITED24 зможе надавати нам детальнішу звітність», ― пояснюють у Музеї.

Результати: $1,3 мільйона на допомогу Україні

Від 24 лютого 2022 проєкту вдалося зібрати кошти на нагальні потреби захисників, гуманітарну допомогу, кіберзахист, а також збереження знакових для українців обʼєктів. Тепер у фокусі роботи ― збір на відбудову України.

Серед результатів роботи ініціативи є три NFT колекції, головна з яких вже налічує близько 900 творів мистецтва та $1,3 мільйона, які вдалося зібрати на допомогу.

Крім того, проєкт зумів знайти підтримку в іноземних медіа. Наприклад, одне з авторитетних біржевих видань Nasdaq включило Музей до найбільш значних NFT проєктів за підсумками року, а компанія Rejolut ― до ТОП 30 прикладів використання технології у світі.

«Якщо говорити про промахи, мабуть, помилкою було не залишати нічого на маркетинг проєкту. Бо успіх NFT-колекцій дуже залежить від промо», — зазначають у Музеї. — А ми, не маючи, досвіду волонтерських проєктів, 100% коштів від продажів NFT віддавали державі. Як наслідок, коли на ринку NFT почалася криза і потрібно було значно гучніше про себе говорити, щоб мати продажі, у нас не було такої можливості. Ми покладались на інформаційну підтримку міністерств, для яких збирали кошти. Але її виявилося недостатньо. Тому ми зіштовхнулися з падінням продажів, що почалося з червня місяця в усьому світі».