Викладені в мережу твори захищаються авторським правом, так само як і будь-які інші. Але в інтернеті цим правом надто часто нехтують. Десятки, сотні, тисячі ілюстраторів/дизайнерів щодня знаходять свої роботи без згадки, що ці роботи — їхні. І не лише в цифровій площині, роботи ілюстраторів виходять у фізичний світ: друкуються на футболках, чашках, шоперах тощо. Telgraf.Design з’ясовував причини крадіжок, знаходив потерпілих та консультувався з юристами, як можна захистити власні твори від порушення авторського права.

Найбільше крадуть ті роботи, які автори роблять із власної ініціативи, а не на замовлення клієнта, — розповідає ілюстраторка Ольга Протасова, співадміністраторка професійної спільноти «Ілюстрактор». З моменту створення спільноти вона не раз чула історії від креативників про порушення авторських прав.

Найчастіше автори самі діляться своїми роботами в соцмережах або на спеціалізованих сайтах, а потім ці роботи крадуть (використовують без дозволу) ті ж самі люди, які ці роботи вподобали. Чому так? Насправді люди часто навіть не знають, що так не можна, що це порушення закону, що в інтернеті теж є право власності.

Також буває, що не вдається знайти автора, щоб спитати дозволу (часто через те, що його ім’я загубилося в ланцюзі репостів), і просто використовують без нього. «Треба ще розуміти, що порушення авторських прав зажди відбувається, коли картинка вдала і коли її люблять. Популярність та любов часто приводить до порушень авторського права», – зазначає Ольга.

Наприклад, відомий ілюстративний персонаж Гусь, авторкою якого є Надія Кушнір, поряд із повністю легальним використанням на різних виробах від чашок до блокнотів і комунікаційною кампанією в метро, часто ставала жертвою крадіжок. Гуся не лише друкували без дозволу на футболках чи магнітах, а й перемальовували та копіювали під чужим авторством.

Ілюстрація: Надія Кушнір

Так, наприклад, у 2017 році один користувач, на ім’я Стас Шумаков, брав малюнки Гуся та заміняв оригінальні підписи жартами з пабліків у соцмережах. Надія Кушнір зверталася до Стаса з проханням — припинити використання її персонажа. Проте — марно.

Через якийсь час Стас вирішив трохи змінити свого Гуся – переосмислив його, зробив дзьоб пташки ширшим, збільшив голову і продовжував піаритися на цьому образі. Згодом в адміністрації соцмереж на його сторінку почали надсилати скарги, а зрештою фейкову сторінку Гуся заблокували.

З початком повномасштабної війни на українському просторі відбувся бум ілюстрацій, плакатів та інших графічних робіт. Автори почали генерувати величезні потоки влучних символів, що відгукуються у багатьох українців. І більшість з них потерпає від того, що їхні роботи з’являються в інтернеті та магазинах без дозволів.

Яскравий приклад – ілюстрація Бориса Гроха, яку розмістили на першій патріотичній марці Укрпошти. Її почали активно використовувати у рекламі, друкувати на банерах, зображати на різному мерчі (футболках, наліпках, магнітах тощо). Далеко не всі вказують автора, не кажучи про покупку ліцензії на використання ілюстрації. Хоча права на ілюстрацію належать Борису, а права на марку — Укрпошті.

Ілюстрація: Борис Грох

Вкрадений шрифт та справа, яка не дійшла до суду

У 2015 році проєкт Українці-Разом який створив дисконтні картки для учасників АТО, використав шрифт Богдана Гдаля «Вернигора» без дозволу: «відредагували та використали без професійних виправлень у логотипі», зазначає автор шрифту.
Тоді бета-версія шрифту поширювалася за вільною ціною і було достатньо перерахувати навіть 1 гривню, щоб мати значно якісніший матеріал для логотипа.

«Я написав засновнику цього проєкту, в якому не бажаючи здіймати скандал, а натомість допомогти, запропонував навіть надати шрифт у користування. Але автор проєкту мало того, що не сприйняв це і не перепросив за таке використання, а навпаки зазначив, що у них, мовляв, все законно і я марно витрачаю час», – розповідав дизайнер Богдан Гдаль.

Тоді дизайнер звернувся до юриста і без суду вдалося домовитися з автором проєкту про співпрацю: керівництво «Українці-Разом» врешті підписало ліцензійну угоду і виплатило 2000 грн за користування шрифтом.

Всі шрифти поширюються через ліцензії – дозвіл на користування ними. Ліцензії бувають безоплатними, платними, деякі з них дозволяють змінювати шрифти.

Переосмислення – теж крадіжка

Співвласниця українського демократичного бренду інтелектуальної ілюстрації на одязі» SIL Марія Якнюнас зіштовхнулася з іншою проблемою. Один з перших принтів бренду, створений у 2014 році, «Єдиноріг в бокалі Мартіні зі словами “Я не вірю в коней”» переосмислили: скопіювали ідею, позу персонажа, стиль, напис, композицію, кольорову гаму зображення. Така схожість також може говорити про порушення авторських прав.

Зображення цього єдинорога побачили у пості в інстаграмі на футболці інтернет-магазину mur_mur_print, яку вже продають вже понад 4 років.

Часто коли автори роботи намагаються достукатися до порушників, чують відмову у співпраці та не бажання визнати правдивість обвинувачень. Так сталося й у випадку Марії Якнюнас. На її повідомлення від власників магазину вона отримала негативні реакції.

Після довгих розмов та листування фотографію з принтом видалили зі сторінки магазину. Але сам факт порушення авторського права визнаний та доведений так і не був.

«Давайте порахуємо. Вони торгують краденим товаром уже 4 роки. Візьмемо дуже маленьку цифру: 10 футболок на місяць. 480 футболок. Ми їх продавали по 560 гривень – це виходить 268 800 гривень. Було б класно повернути ці кошти з крутим юристом з захисту авторського права і всю суму перерахувати на ЗСУ», – зазначила Марія Якнюнас.

До слова, це не перший випадок використання цим інтернет-магазином арту без дозволу. Для друку на футболці фотографії кухонної шафи з керамічним куманцем у вигляді півня, що висить в зруйнованій квартирі у Бородянці, у її авторки, Єлизавети Серватинської, дозволу також не питали.

Відповідальність за порушення авторського права

Згідно із законом України про авторське право і суміжні права, відповідальність за порушення авторських прав може бути:

– цивільноправовою: автор може отримати грошову компенсацію, зокрема за вчинення йому моральної шкоди;

– адміністративною: порушника штрафують на 170–3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення;

– кримінальною: коли порушник завдав шкоди автору в значному розмірі. Штраф у такому випадку – від 3400 до 17 000 гривень, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий термін.

В Україні немає правової культури. Через це мало людей подає до суду, і через це ж мало людей бере дозволи. Так, наприклад, в США жодна агенція не візьме жодний твір у роботу, поки автор/ка не надасть документальне підтвердження, що він належить саме їй/йому.

Водночас існує проблема в українському законодавстві про інтелектуальну власність: закон про авторське право застарів і не йде в ногу з часом, каже юрист Олександр Лютий.

«Весь закон потребує оновлення, бо він написаний у реаліях 2013 року, коли соцмережі не були настільки поширені. Взагалі в українському законодавстві немає такого визначення як соцмережі. Є лише поняття ЗМІ. Коли доходить до судових розглядів, виникає запитання: як трактувати соцмережу, якщо в законодавстві немає такого поняття. Це одна з великих проблем. Законодавство має відповідати сучасним реаліям».

Що радять юристи

В ідеалі, перед тим, як ділитися своїми роботами публічно, юристи радять зареєструвати авторське право на твір. Це робиться у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. І надалі, у разі суду, не доведеться доводити своє авторство.

Олександр Лютий

Юрист

«Порада для людей, які займаються творчістю, і воліють заробляти на цьому – нічого не робіть без договору. Навіть якщо це ваш родич чи близька людина. Це залізне правило»

Та ймовірність крадіжки, коли робота виставляється у публічний доступ, (зокрема у соцмережі) завжди буде.

Є кілька простих порад, які трошки ускладнять роботу крадіям. Можна:

– поставити водяний знак в центрі зображення, але часто це псує естетичний вигляд ілюстрації;

– викладати картинку в соцмережі у маленькому розмірі;

– підписувати свою роботу всередині самої ілюстрації (хоча часто крадії на це не звертають уваги, але в суді – звертають).

Як діяти, коли ваше авторське право порушили:

• знайти порушника, якщо є така можливість;
• написати йому листа про порушення, попросити видалити або оплатити використання роботи.

«На практиці найчастіше автор самостійно знаходить неправомірне використання своїх робіт, або йому хтось про це розповідає. В половині випадків порушники кажуть «ми не знали, що так не можна». В половині – це не спрацьовує. До суду доходить мізерна частка випадків. Коли порушник отримає листа, що йому загрожує суд, він іде на контакт, як правило. Тоді підписується договір», – розповідає юрист Олександр Лютий.

У договорі мають бути прописані всі умови використання твору. Документ робиться у двох екземплярах, обидві сторони мають їх підписати. Платіж може бути одноразовий або роялті щомісяця.

• Якщо домовитися не вдалося, автор має право подати позов до суду.
• Якщо крадіжка була без матеріальної вигоди, то суд може просто заборонити використання роботи автора.
• Якщо комерційна вигода була, крадій має виплатити штраф і матеріальні відшкодування автору твору. Суму визначить суд.

Людина, чиє авторське право порушили й це вдалося довести у суді, може розраховувати на:

– відшкодування моральної шкоди

– відшкодування збитків (якщо крадій використовує роботу в комерційних цілях, тобто заробляє на ній гроші)

– виплату компенсації  (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

– заборону всіх публікацій зображень творів в інтернеті та у зовнішній рекламі

– конфіскацію всіх товарів, які порушують авторське право