Викладені в мережу твори захищаються авторським правом, так само як і будь-які інші. Але в інтернеті цим правом надто часто нехтують. Десятки, сотні, тисячі ілюстраторів/дизайнерів щодня знаходять свої роботи без згадки, що це роботи їхні. І не лише в цифровій площині, роботи ілюстраторів виходять у фізичний світ: друкуються на футболках, чашках тощо.

Telgraf.Design з’ясовував причини крадіжок, знаходив потерпілих та консультувався з юристами, як можна захистити власні твори від порушення авторського права.

Найбільше крадуть ті роботи, які автори роблять з власної ініціативи, а не на замовлення клієнта, — розповідає ілюстраторка Ольга Протасова, співадміністраторка професійної спільноти «Ілюстрактор». З моменту створення спільноти вона не раз чула історії від креативників про порушення авторських прав.

Найчастіше автори самі діляться своїми роботами у соцмережах або на спеціалізованих сайтах, а потім ці роботи крадуть (використовують без дозволу) ті ж самі люди, які ці роботи вподобали.
Чому так? Насправді люди часто навіть не знають, що так не можна, що це порушення закону, що в інтернеті теж є право власності.
Також буває, що не вдається знайти автора, щоб спитати дозволу (часто через те, що його ім’я загубилося в ланчюжкові репостів), і просто використовують без нього.

«Треба ще розуміти, що порушення авторських прав зажди відбувається, коли картинка вдала і коли її люблять. Популярність та любов часто приводить до порушень авторського права», – зазначає Ольга.

Наприклад, відомий ілюстративний персонаж Гусь, автором якого є Надія Кушнір, поряд із повністю легальним використанням на різних виробах від чашок до блокнотів і комунікаційною кампанією в метро, часто є жертвою крадіжок. Гуся не лише друкували без дозволу на футболках чи магнітах, а й перемальовували та копіювали під чужим авторством.

Ілюстрація: Надія Кушнір

Так, наприклад, у 2017 році один користувач, на ім’я Стас Шумаков, брав малюнки Гуся та заміняв оригінальні підписи жартами з пабліків в соцмережах. Надія Кушнір зверталася до Стаса з проханням припинити використання її персонажа, проте марно.

Через якийсь час Стас вирішив трохи змінити свого Гуся – переосмислив його, зробив дзьоб пташки ширшим, збільшив голову і продовжував піаритися на цьому образі. Згодом в адміністрації соцмереж на його сторінку почали надсилати скарги, а зрештою фейкову сторінку Гуся заблокували.

З початком повномасштабної війни ми переживаємо бум ілюстрацій, плакатів та інших графічних робіт. Автори генерують величезні потоки влучних символів, що відгукуються у багатьох українців. І більшість з них потерпає від того, що їхні роботи з’являються десь без дозволів.

Яскравий приклад – ілюстрація Бориса Гроха, яку розмістили на першій патріотичній марці Укрпошти. Її почали активно використовувати в рекламі, друкувати на банерах, зображати на різному мерчі (футболки, наліпки, магніти тощо). Далеко не всі вказують автора, не кажучи про покупку ліцензії на використання ілюстрації. Хоча права на ілюстрацію належать Борису, а права на марку — Укрпошті.

Ілюстрація: Борис Грох

Вкрадений шрифт та справа, яка не дійшла до суду

У 2015 році проєкт Українці-Разом, який створив дисконтні картки для учасників АТО, використав шрифт Богдана Гдаля «Вернигора» без дозволу: «відредагували та використали без професійних виправлень у логотипі», зазначає автор шрифту.
Тоді бета-версія шрифту поширювалася за вільною ціною і було достатньо перерахувати навіть 1 гривню, щоб мати значно якісніший матеріал для логотипа.

«Я написав засновнику цього проєкту, в якому не бажаючи здіймати скандал, а натомість допомогти, запропонував навіть надати шрифт у користування. Але автор проєкту мало того, що не сприйняв це і не перепросив за таке використання, а навпаки зазначив, що у них, мовляв, все законно і я марно витрачаю час», – розповідав дизайнер Богдан Гдаль.

Тоді дизайнер звернувся до юриста і без суду вдалося домовитися з автором проєкту про співпрацю: керівництво «Українці-Разом» врешті підписало ліцензійну угоду і виплатило 2000 грн за користування шрифтом.

Всі шрифти поширюються через ліцензії – дозвіл на користування ними. Ліцензії бувають безоплатними, платними, деякі з них дозволяють змінювати шрифти.

Переосмислення – теж крадіжка

Співвласниця українського «демократичного бренду інтелектуальної ілюстрації на одязі» SIL’ Марія Якнюнас зіштовхнулася з іншою проблемою.

Один з перших принтів бренду, створений у 2014 році, «Єдиноріг в бокалі Мартіні зі словами “Я не вірю в коней”» переосмислили: скопіювали ідею, позу персонажа, стиль, напис, композицію, кольорову гаму зображення.

Така схожість також може говорити про порушення авторських прав.

Зображення цього єдинорога побачили у пості в інстаграмі на футболці інтернет-магазину mur_mur_print, яку вже продають вже понад 4 років.

Часто коли автори роботи намагаються достукатися до порушників, чують відмову у співпраці та не бажання визнати правдивість обвинувачень. Так сталося й у випадку Марії  Якнюнас. На її повідомлення від власників магазину вона отримала негативні реакції.

Після довгих розмов та листування фотографію з принтом видалили зі сторінки магазину. Але сам факт порушення авторського права визнаний та доведений так і не був.

«Давайте порахуємо. Вони торгують краденим товаром уже 4 роки. Візьмемо дуже маленьку цифру: 10 футболок на місяць. 480 футболок. Ми їх продавали по 560 гривень – це виходить 268 800 гривень. Було б класно повернути ці кошти з крутим юристом з захисту авторського права і всю суму перерахувати на ЗСУ», – зазначила Марія Якнюнас.

До слова, це не перший випадок використання цим інтернет-магазином арту без дозволу. Для друку на футболці фотографії кухонної шафи з керамічним куманцем у вигляді півня, що висить в зруйнованій квартирі у Бородянці, у її авторки, Єлизавети Серватинської, дозволу також не питали.

Відповідальність за порушення авторського права

Згідно із законом України про авторське право і суміжні права, відповідальність за порушення авторських прав може бути:

– цивільноправовою: автор може отримати грошову компенсацію, зокрема за вчинення йому моральної шкоди;

– адміністративною: порушника штрафують на 170–3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення;

– кримінальною: коли порушник завдав шкоди автору в значному розмірі. Штраф у такому випадку – від 3400 до 17 000 гривень, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
В Україні немає правової культури. Через це мало людей подає до суду, і через це ж мало людей бере дозволи. Так, наприклад, в США жодна агенція не візьме жодний твір у роботу, поки автор/ка не надасть документальне підтвердження, що він належить саме їй/йому.

Водночас існує й проблема в українському законодавстві про інтелектуальну власність: закон про авторське право застарів і не йде в ногу з часом, каже юрист Олександр Лютий.

«Весь закон потребує оновлення, бо він написаний у реаліях 2013 року, коли соцмережі не були настільки поширені. Взагалі в українському законодавстві немає такого визначення як соцмережі. Є лише поняття ЗМІ. Коли доходить до судових розглядів, виникає запитання: як трактувати соцмережу, якщо в законодавстві немає такого поняття. Це одна з великих проблем. Законодавство має відповідати сучасним реаліям».

Що радять робити юристи

В ідеалі, перед тим, як ділитися своїми роботами публічно, юристи радять зареєструвати авторське право на твір. Це робиться у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. І надалі, у разі суду, не доведеться доводити своє авторство.

Олександр Лютий

Юрист

«Порада для людей, які займаються творчістю, і воліють заробляти на цьому – нічого не робіть без договору. Навіть якщо це ваш родич чи близька людина. Це залізне правило»

Та ймовірність крадіжки, коли робота виставляється у публічний доступ, (зокрема у соцмережі) завжди буде.

Є кілька простих порад, які трошки ускладнять роботу крадіям. Можна:
– поставити водяний знак в центрі зображення, але часто це псує естетичний вигляд ілюстрації;
– викладати картинку в соцмережі у маленькому розмірі;
– підписувати свою роботу всередині самої ілюстрації (хоча часто крадії на це не звертають уваги, але в суді – звертають).

Як діяти, коли ваше авторське право порушили:

• знайти порушника, якщо є така можливість;
• написати йому листа про порушення, попросити видалити або оплатити використання роботи.

«На практиці найчастіше автор самостійно знаходить неправомірне використання своїх робіт, або йому хтось про це розповідає. В половині випадків порушники кажуть «ми не знали, що так не можна». В половині – це не спрацьовує. До суду доходить мізерна частка випадків. Коли порушник отримає листа, що йому загрожує суд, він іде на контакт, як правило. Тоді підписується договір», – розповідає юрист Олександр Лютий.

В договорі мають бути прописані всі умови використання твору. Документ робиться у двох екземплярах, обидві сторони мають їх підписати. Платіж може бути одноразовий або роялті щомісяця.

• Якщо домовитися не вдалося, автор має право подати позов до суду.

Якщо крадіжка була без матеріальної вигоди, то суд може просто заборонити використання роботи автора.
Якщо комерційна вигода була, крадій має виплатити штраф і матеріальні відшкодування автору твору. Суму визначить суд.

Людина, чиє авторське право порушили і це вдалося довести у суді, може розраховувати на:

– відшкодування моральної шкоди

– відшкодування збитків (якщо крадій використовує роботу в комерційних цілях, тобто заробляє на ній гроші)

– виплату компенсації  (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

– заборону всіх публікацій зображень творів в інтернеті та у зовнішній рекламі

– конфіскацію всіх товарів, які порушують авторське право

Кавер: the academic papers