«Мій батько займався програмуванням ще за часів перфокарт, і співпрацював з обчислювальним центром. Мені дуже подобалося бувати серед громіздких обчислювальних шаф із лампочками, які весь час гуділи. У 1989 в мене з’явився мій перший персональний комп’ютер. І ось ці всі роботи – саме те, до чого це призвело».
Кожен стиль – це пройдений шлях, наприкінці якого ти стаєш майстром. На цьому шляху важливо бути чесним із самим собою. На прикладі Малевича – хіба можна стати майстром, повторивши його чорний квадрат? У кожного майстра свій шлях і роки роботи.
Олексій Романовський навчався на факультеті радіотехніки в КПІ, і каже, що його виганяли після кожної сесії. На третій раз вигнали «без права на відновлення» (хоча без вищої освіти він врешті-решт не залишився). З факультету Олексій виніс ключову навичку – накреслювальну геометрію – вона зацікавлювала і давалась легко.
«У 2006 – 2007 я відвідував численні рейви Києва та Казантип (якого, нажаль, вже нема) і почав займатися віджеїнгом у столиці. Через деякий час почав робити свій контент. Я був досить підкованим технічно – був знайомий з 3d max й іншим специфічним софтом із юних років, встановлював і розбирався в ньому ще в далекому 1995-му».
У житті я зробив близько 1000 вечірок.
Якось навесні 2013-го в Олексія з’явився вільний тиждень, який він присвятив особистому проєкту. Закінчивши, виклав його на Vimeo, Tumblr і Behance.
«Несподівано для мене цей проєкт став ключовим у житті. Tumblr крутив його по всьому світу, мені нескінченно ставили лайки на Vimeo, а на Behance почали приходити запити на створення графіки для світових брендів, артистів і великих компаній.
До мене зверталися DDB New York із запитом зробити графіку для Reebok, менеджер Miley Cyrus пропонував зробити графіку для її концертної програми і багато інших. Я не знав, як себе з ними поводити, на яку компенсацію розраховувати».
Romanowsky підписав контракт із Maxon, і Pure Geometry знаходиться в контент- браузері Cinema 4d.
«Моя співпраця з Adobe почалась у травні 2014. Це був невеликий проєкт. У ньому брали участь 48 художників з усього світу, які створювали мозаїку для Creative Cloud.
А потім мені запропонували зробити обкладинку для After Effects 2017.
Як прототип їм сподобалося моє інтро для лайв-виступів Kazaky. Я його відтворив за пару днів за допомогою інструментів прототипу нової версії After Effects. Колектив Adobe оцінив виконану роботу і подвоїв мій гонорар».
Romanowsky довгий час працює з продюсерським центром D-E-F, робить графіку і віджеїнг у турах для їх артистів: зокрема Royksopp, The Irrepressibles, Jonna Lee, вона ж iamamiwhoami. Раніше працював зі студіями Platige Image та Production club. Зараз же каже, що йому ледь вистачає часу на фаворитів, тому все інше відійшло на задній план. Загалом із Royksopp Олексій в турах 40 разів об’їздив усю Норвегію.
«7 червня 2015-го я пройшов митний контроль і опинився у залі очікування аеропорту Бориспіль, де саме тоді з динаміків лунав Royksopp – Happy Up There! Я полетів у Берген. Там, на території стародавньої фортеці, відбувся наш перший спільний концерт».
Royksopp – це дует електронщиків із Норвегії. Вони роблять музику з 1998 року, експериментуючи з ембієнтом, хаусом та синтпопом. Олексій створив для них графіку та був віджеєм на лайв-шоу.
«Royksopp неймовірні. Я пам’ятаю, як вперше зустрів Свейна. У Бергені водій відвіз мене в готель на березі затоки. Наступного ранку я пішов на репетицію. Двері в студію виявилися зачиненими. Через деякий час я побачив смаглявого хлопця, це був Свейн. Посміхаючись, він простягнув мені руку, я відчув вихор натхнення, потиснувши її. Свейн – приголомшлива особистість. Насвистуючи мелодію, він почав відкривати двері за дверима, роблячи це з такою легкістю, ніби всі його дії були одним нескінченним продуманим танцем!».
Олексій зазначає, що Royksopp, і майже всі його клієнти, ніколи не просили його робити щось конкретне:
«Я завжди робив те, що мені подобалося. Зазвичай мені передавали трек, далі малював графіку, ніяких термінів і дедлайнів».
Артисти, які до мене звертаються, переважно покладаються на мій смак. Я не використовую референс, усе придумую сам.
Якось до мене звернулися з проханням зробити графіку для шоу Showtek і надіслали референс під кожну тему. Мені було неймовірно складно зробити щось в тому визначеному ключі, я був скутий рамками і провалив цей проєкт.
Через рік знову отримав лист від тієї ж людини – на цей раз графіка потрібна була для шоу Крістіни Агілери в Лас-Вегасі, і знову жорсткі рамки і референс. Мені було дуже незручно, але цей проєкт я теж провалив.
Більше не хочу ніяких референсів.
Кульмінацією спільних виступів із Royksopp (наразі) Олексій називає фестиваль Coachella 2017 року. Виступ відбувався на Sahara stage.
«Нас привезли в долину, в якій проходив фестиваль, рано вранці. Навколо все тільки починалося. Я прямував до табору артистів через поле перед головною сценою і побачив гольф-машину, яка рухалася в моєму напрямку. Під’їхавши, працівник запитав, хто я, і що тут роблю. Я показав браслет. На сцені хтось репетирував. Через деякий час до мене під’їхала інша гольф-машина. Працівник попросив мене негайно покинути поле, на сцені, як виявилося, репетирувала Lady Gaga.
Навколо снували артисти, їх менеджери, техніки, звукорежисери, босі дівчата в образі хіпі, працівниці Коачелла розносили напої і закуски до кабінок.
До мене підійшов Борис – дорослий, дуже товариський, класний хлопець із довгим сивим волоссям і бородою – один з наших тимчасових техніків. Він забив трубку. Дунувши, піднявся і запитав, чи буду я тут, бо зараз він піде виконувати якусь роботу зі своїм другом, з яким хотів мене познайомити. Відповів, що буду. Другом виявився міцний такий хлопець, технік Rolling Stones і U2».
«Мене надихає природа, різноманітність форм, тваринний світ, люди. Усе, що я пропускаю через себе і вважаю цікавим … Наші тіла створені з цих форм і одного разу знову до них повернуться. У своїх роботах намагаюся розкрити цю красу, звернути на неї увагу».
Співпраця з Excision почалась із листа-пропозиції зробити для них графіку.
«Погодився, і мене попросили показати, що я можу. За пару днів зробив невеличкий ролик на один з треків Excision, який мені сподобався. Після цього був прийнятий у команду.
Я досі співпрацюю з Excision – працювати з цими хлопцями одне задоволення. У мене немає ніяких брифів, з роками змінюються лише технічні умови і специфіка сцени. Уже давно не рахую робіт, які їм зробив».
Excision виступає на найбільших електронних сценах по всьому світу. Серед них EDC, Lollapalooza в Millenium Park, Ultra Music Festival, Red Rocks Amphitheater, Thunderdome і багато інших. Також у нього є 2 своїх фестивалі Lost Lands (з 2017-го) і Bass Canyon (з 2018-го).
«Excision використовує найновіші технології, рівень його шоу досяг неймовірних масштабів. Наразі Джефф (справжнє ім’я діджея – ред.), безумовно, мій фаворит».
«Я проводжу багато часу в медитаціях. Усі відповіді всередині мене, в моєму ДНК. Мене надихає смерть. Одного разу я увійду в цей храм. Не покидьком, корупціонером, брехуном, негідником … я увійду в нього артистом».
Якщо говорити про виконавців, з якими Romanowsky ще мріє попрацювати, він називає M83, додаючи, що 83 – його улюблене число.
«У липні 2019-го у нас з Jonna Lee був тур Штатами. Ми відіграли останній виступ у Fonda Theater, Лос-Анджелес. Це було неймовірне шоу, я виклався на максимум. У гримерній святкували закінчення туру і день народження мого друга Майка. Навпроти мене на дивані розмовляло двоє хлопців, зовнішність одного з них мені здалася знайомою. Через деякий час він підійшов, потиснув мені руку і попрощався. Коли я виходив до таксі, ми знову зіштовхнулися – він забув телефон і повернувся.
У таксі я раптом зрозумів, що це був Ентоні Гонсалес (один із засновників M83 – ред.)! І виявилося, що він спеціально прийшов подивитися наше шоу! Я був розчарований. Виявляється, сидів навпроти одного з моїх найулюбленіших артистів і не впізнав його. Міг підійти і поговорити з ним. Можливо, коли-небудь це вдасться».
Разом із тим, виконавці, яких слухає сам Олексій Романовський, грають музику іншого формату – «не впевнений, що у них взагалі є концертна програма, якій би підійшла подібна графіка».
«Працювати з улюбленим артистом чи робити через силу заради грошей? Перше, звичайно. А якщо такого варіанту поки немає – іди та вдосконалюй себе, і, повір, тебе помітять».
«Досі мені щастило. Артисти, які до мене звертаються, досягли певного рівня, вони роблять якісну музику і надихають самі по собі».
Користувацький досвід для всіх і кожного особисто
Ліки від нудних дзвінків
Неоморфізм: український внесок у світовий UI-дизайн
Як ставити цілі та досягати їх
Шпаргалка: перевірте, чи не використовуєте ви російські шрифти у своїй роботі
Киньте 10 гривень: як закривати збори з невеликою аудиторією в соцмережах