Romanowsky. Олексій Романовський. Створює моушн-графіку для концертних виступів, працює на найбільших фестивальних майданчиках світу і сам виступає як віджей (VJ). Його роботи вражають гармонією геометричних форм та кольору. Розповідаємо про творче бачення Олексія та показуємо його знакові проєкти.
«Мій батько займався програмуванням ще за часів перфокарт, і співпрацював з обчислювальним центром. Мені дуже подобалося бувати серед громіздких обчислювальних шаф із лампочками, які весь час гуділи. У 1989 в мене з’явився мій перший персональний комп’ютер. І ось ці всі роботи – саме те, до чого це призвело».
Кожен стиль – це пройдений шлях, наприкінці якого ти стаєш майстром. На цьому шляху важливо бути чесним із самим собою. На прикладі Малевича – хіба можна стати майстром, повторивши його чорний квадрат? У кожного майстра свій шлях і роки роботи.
Олексій Романовський навчався на факультеті радіотехніки в КПІ, і каже, що його виганяли після кожної сесії. На третій раз вигнали «без права на відновлення» (хоча без вищої освіти він врешті-решт не залишився). З факультету Олексій виніс ключову навичку – накреслювальну геометрію – вона зацікавлювала і давалась легко.
«У 2006 – 2007 я відвідував численні рейви Києва та Казантип (якого, нажаль, вже нема) і почав займатися віджеїнгом у столиці. Через деякий час почав робити свій контент. Я був досить підкованим технічно – був знайомий з 3d max й іншим специфічним софтом із юних років, встановлював і розбирався в ньому ще в далекому 1995-му».
У житті я зробив близько 1000 вечірок.
Перший проект. Pure Geometry
Якось навесні 2013-го в Олексія з’явився вільний тиждень, який він присвятив особистому проєкту. Закінчивши, виклав його на Vimeo, Tumblr і Behance.
«Несподівано для мене цей проєкт став ключовим у житті. Tumblr крутив його по всьому світу, мені нескінченно ставили лайки на Vimeo, а на Behance почали приходити запити на створення графіки для світових брендів, артистів і великих компаній.
До мене зверталися DDB New York із запитом зробити графіку для Reebok, менеджер Miley Cyrus пропонував зробити графіку для її концертної програми і багато інших. Я не знав, як себе з ними поводити, на яку компенсацію розраховувати».
Romanowsky підписав контракт із Maxon, і Pure Geometry знаходиться в контент- браузері Cinema 4d.
Обкладинка для Adobe After Effects
«Моя співпраця з Adobe почалась у травні 2014. Це був невеликий проєкт. У ньому брали участь 48 художників з усього світу, які створювали мозаїку для Creative Cloud.
А потім мені запропонували зробити обкладинку для After Effects 2017.
Як прототип їм сподобалося моє інтро для лайв-виступів Kazaky. Я його відтворив за пару днів за допомогою інструментів прототипу нової версії After Effects. Колектив Adobe оцінив виконану роботу і подвоїв мій гонорар».
Співпраця з Royksopp, електронщиками з Норвегії
Romanowsky довгий час працює з продюсерським центром D-E-F, робить графіку і віджеїнг у турах для їх артистів: зокрема Royksopp, The Irrepressibles, Jonna Lee, вона ж iamamiwhoami. Раніше працював зі студіями Platige Image та Production club. Зараз же каже, що йому ледь вистачає часу на фаворитів, тому все інше відійшло на задній план. Загалом із Royksopp Олексій в турах 40 разів об’їздив усю Норвегію.
«7 червня 2015-го я пройшов митний контроль і опинився у залі очікування аеропорту Бориспіль, де саме тоді з динаміків лунав Royksopp – Happy Up There! Я полетів у Берген. Там, на території стародавньої фортеці, відбувся наш перший спільний концерт».
Royksopp – це дует електронщиків із Норвегії. Вони роблять музику з 1998 року, експериментуючи з ембієнтом, хаусом та синтпопом. Олексій створив для них графіку та був віджеєм на лайв-шоу.
«Royksopp неймовірні. Я пам’ятаю, як вперше зустрів Свейна. У Бергені водій відвіз мене в готель на березі затоки. Наступного ранку я пішов на репетицію. Двері в студію виявилися зачиненими. Через деякий час я побачив смаглявого хлопця, це був Свейн. Посміхаючись, він простягнув мені руку, я відчув вихор натхнення, потиснувши її. Свейн – приголомшлива особистість. Насвистуючи мелодію, він почав відкривати двері за дверима, роблячи це з такою легкістю, ніби всі його дії були одним нескінченним продуманим танцем!».
Олексій зазначає, що Royksopp, і майже всі його клієнти, ніколи не просили його робити щось конкретне:
«Я завжди робив те, що мені подобалося. Зазвичай мені передавали трек, далі малював графіку, ніяких термінів і дедлайнів».
Артисти, які до мене звертаються, переважно покладаються на мій смак. Я не використовую референс, усе придумую сам.
Якось до мене звернулися з проханням зробити графіку для шоу Showtek і надіслали референс під кожну тему. Мені було неймовірно складно зробити щось в тому визначеному ключі, я був скутий рамками і провалив цей проєкт.
Через рік знову отримав лист від тієї ж людини – на цей раз графіка потрібна була для шоу Крістіни Агілери в Лас-Вегасі, і знову жорсткі рамки і референс. Мені було дуже незручно, але цей проєкт я теж провалив.
Більше не хочу ніяких референсів.
Кульмінацією спільних виступів із Royksopp (наразі) Олексій називає фестиваль Coachella 2017 року. Виступ відбувався на Sahara stage.
«Нас привезли в долину, в якій проходив фестиваль, рано вранці. Навколо все тільки починалося. Я прямував до табору артистів через поле перед головною сценою і побачив гольф-машину, яка рухалася в моєму напрямку. Під’їхавши, працівник запитав, хто я, і що тут роблю. Я показав браслет. На сцені хтось репетирував. Через деякий час до мене під’їхала інша гольф-машина. Працівник попросив мене негайно покинути поле, на сцені, як виявилося, репетирувала Lady Gaga.
Навколо снували артисти, їх менеджери, техніки, звукорежисери, босі дівчата в образі хіпі, працівниці Коачелла розносили напої і закуски до кабінок.
До мене підійшов Борис – дорослий, дуже товариський, класний хлопець із довгим сивим волоссям і бородою – один з наших тимчасових техніків. Він забив трубку. Дунувши, піднявся і запитав, чи буду я тут, бо зараз він піде виконувати якусь роботу зі своїм другом, з яким хотів мене познайомити. Відповів, що буду. Другом виявився міцний такий хлопець, технік Rolling Stones і U2».
«Мене надихає природа, різноманітність форм, тваринний світ, люди. Усе, що я пропускаю через себе і вважаю цікавим … Наші тіла створені з цих форм і одного разу знову до них повернуться. У своїх роботах намагаюся розкрити цю красу, звернути на неї увагу».
Співпраця з діджеєм Excision
Співпраця з Excision почалась із листа-пропозиції зробити для них графіку.
«Погодився, і мене попросили показати, що я можу. За пару днів зробив невеличкий ролик на один з треків Excision, який мені сподобався. Після цього був прийнятий у команду.
Я досі співпрацюю з Excision – працювати з цими хлопцями одне задоволення. У мене немає ніяких брифів, з роками змінюються лише технічні умови і специфіка сцени. Уже давно не рахую робіт, які їм зробив».
Excision виступає на найбільших електронних сценах по всьому світу. Серед них EDC, Lollapalooza в Millenium Park, Ultra Music Festival, Red Rocks Amphitheater, Thunderdome і багато інших. Також у нього є 2 своїх фестивалі Lost Lands (з 2017-го) і Bass Canyon (з 2018-го).
«Excision використовує найновіші технології, рівень його шоу досяг неймовірних масштабів. Наразі Джефф (справжнє ім’я діджея – ред.), безумовно, мій фаворит».
«Я проводжу багато часу в медитаціях. Усі відповіді всередині мене, в моєму ДНК. Мене надихає смерть. Одного разу я увійду в цей храм. Не покидьком, корупціонером, брехуном, негідником … я увійду в нього артистом».
Якщо говорити про виконавців, з якими Romanowsky ще мріє попрацювати, він називає M83, додаючи, що 83 – його улюблене число.
«У липні 2019-го у нас з Jonna Lee був тур Штатами. Ми відіграли останній виступ у Fonda Theater, Лос-Анджелес. Це було неймовірне шоу, я виклався на максимум. У гримерній святкували закінчення туру і день народження мого друга Майка. Навпроти мене на дивані розмовляло двоє хлопців, зовнішність одного з них мені здалася знайомою. Через деякий час він підійшов, потиснув мені руку і попрощався. Коли я виходив до таксі, ми знову зіштовхнулися – він забув телефон і повернувся.
У таксі я раптом зрозумів, що це був Ентоні Гонсалес (один із засновників M83 – ред.)! І виявилося, що він спеціально прийшов подивитися наше шоу! Я був розчарований. Виявляється, сидів навпроти одного з моїх найулюбленіших артистів і не впізнав його. Міг підійти і поговорити з ним. Можливо, коли-небудь це вдасться».
Разом із тим, виконавці, яких слухає сам Олексій Романовський, грають музику іншого формату – «не впевнений, що у них взагалі є концертна програма, якій би підійшла подібна графіка».
«Працювати з улюбленим артистом чи робити через силу заради грошей? Перше, звичайно. А якщо такого варіанту поки немає – іди та вдосконалюй себе, і, повір, тебе помітять».
«Досі мені щастило. Артисти, які до мене звертаються, досягли певного рівня, вони роблять якісну музику і надихають самі по собі».