Що я вмію? А що вміють люди, які працюють навколо мене? Що мені вкрай потрібно вміти вже зараз? Що б я хотів/хотіла вміти у віддаленій перспективі?
Час від часу ці питання ставлять собі всі усвідомлені люди, які мають професію. А інколи ці питання навалюються всі й одразу — і тоді вже вони ставлять нас у незручне становище, крадучи впевненість. Оцінювати власний рівень потрібно грамотно і тверезо: відзначати свої навички та професійні переваги і не робити трагедії зі слабких сторін чи браку певних знань.
Матриця компетенцій — один з інструментів, що допомагає аналізувати свій професійний рівень. Разом із дизайн-агенцією Excited розкажемо, яку користь цей інструмент несе і для дизайнерів інтерфейсів, і для їхніх продакт-менеджерів та дизайн-директорів.
Матеріал створено в партнерстві з дизайн-агенцією діджитал продуктів Excited
Матриця компетенцій складається з двох компонентів. Умовно, по вертикалі та по горизонталі, — як у сканворді. Перша складова — навички, які повинен мати спеціаліст. Друга — рівні: наскільки має бути розвинена навичка, та як це має проявлятися, залежно від рівня спеціаліста.
Матриця компетенцій допомагає
- Побороти комплекс самозванця.
Ти стільки всього вже вмієш: ось тут у пунктах усе видно.- Тверезо оцінити свій професійний рівень.
Так, ти вже багато вмієш, але дивися скільки тобі ще потрібно навчитися: тут у пунктах усе видно.- Не хапатися за все й одразу.
У грамотному користуванні матриця не просто показує, які навички є, а які мають бути. Вона дає напрямок та підказує пріоритетність руху.
Що з того, що я ще маю опанувати, найважливіше? Комунікативні навички! Окей, підтягую їх протягом цього півріччя.- Спростити процес перегляду рівня зарплати.
Вона забезпечує прозорість. Ти не можеш претендувати на щось більше, якщо твоїх навичок недостатньо, або якщо не прослідковується твій розвиток.- Розкрити творчий потенціал.
Хай і звучить словосполучення «матриця компетенцій» максимально бюрократично, насправді воно допомагає творчому розвитку. По-перше, що більше ти вмієш і знаєш, то більше вивільняєш свою креативність. По-друге, чітке розуміння куди рухатися, допомагає зняти з цього питання зайву напруженість.
«Людині, яка хоче розвиватись та рухатись кар’єрою, значно простіше спиратися на матрицю й цілі, ніж самостійно здогадуватись, що потрібно робити і чого від неї очікують. Коли все прозоро, всі в рівних умовах та знають, що потрібно робити для успіху, це сприяє і хорошій атмосфері в команді», — Анелія Зазуліна, співзасновниця та CEO агенції Excited.
Матриця компетенцій досить універсальний, але гнучкий інструмент, який кожна команда підлаштовує під свою специфіку.
Одні команди просто прописують, які хард- та софт-навички повинен мати дизайнер. Наприклад, hard skills: UX-стратегія, дослідження, user flows, дизайн-інструменти тощо; soft skills: навички презентації, менторство, рівень самостійності, лідерські якості тощо.
Тут є цікава таблиця із матрицею компетенцій у відкритому доступі.
Одні й ті самі навички різні команди можуть відносити до різних груп. Деякі окремо виділяють «розуміння клієнта» як хард-скіл та прописують глибину взаємодії з клієнтами залежно від рівня дизайнера. В інших командах для UX-дизайнерів окрім звичного journey/experience mapping виділяють ще й empathy mapping — вміння знайти інсайт в болях користувача та імплементувати його у рішення. У деяких командах одним із критичних умінь для дизайнера є UX-writing.
В Excited кажуть, що свою матрицю компетенцій розробляли з нуля для власних потреб і за три роки існування її суттєво вдосконалили. Якщо раніше це були радше загальні вимоги щодо різних навичок, то тепер у ній все детально прописано: рівень володіння інструментами, рівень розвитку навичок необхідних у дизайн-процесі, софт-скіли, рівень знання англійської тощо. Матриця Excited складається з десяти розділів, про які коротко розповімо далі. Кожен розділ має свої підпункти, разом їх 34.
Трошки про рівні в матриці
Всім відомі джуніори, мідли та сеньйори дають надто загальні уявлення про рівень фахівця. Тож більшість матриць мають (або повинні були б мати) розгалуженішу систему.
Наприклад, в агенції Excited виділяють сім рівнів спеціаліста: 1) Junior Product Designer, 2) Junior Strong Product Designer; 3) Middle Product Designer, 4) Middle Strong Product Designer, 5) Senior Product Designer, 6) Lead Product Designer.
7) Сьомий рівень має два розгалуження: Design Director — для тих, кого цікавить перехід у менеджмент, та Principal Product Designer — для тих, хто вже став експертом, але хоче продовжувати працювати своїми руками.
«Дизайнер/ка рівня сеньйор може обрати куди хоче розвиватися: в дизайн-менеджмент чи ставати principal product дизайнером. Головна відмінність цих фахівців: дизайн-директор/ка, хоч і працює над продуктом, але створює дизайн не торкаючись пікселів у Figma. Тоді як principal product дизайнер/ка має невелику частку менеджерської роботи, а більшу частину працює над проєктом руками, часто в парі з кимось із молодших дизайнерів», — розповідають в Excited.
Навички з матриці. Чекліст
Рівень яких навичок має підвищувати дизайнер, щоб розвиватися.
Інструменти
Почнемо з бази — з рук, які проєктують. У продуктовій агенції дизайнер/ка має вміти працювати з тими інструментами, які в ній прижилися: з Figma, з софтом для прототипування, з Webflow тощо. Що глибше людина освоює можливості інструментів, то вільніше вона себе почуває в креативних задачах:
«Коли дизайнер чи дизайнерка розвивається різносторонньо та володіє різними інструментами, — це відкриває додаткові можливості для його/її креативності. Круто, коли дизайн-рішення не обмежується інструментами й не впирається в нестачу скілів», — зазначають в Excited.
#галочка навпроти
Приклад Junior. Знаю гарячі клавіші у Figma, вмію створювати компоненти.
Приклад Middle. Вмію створити складну інтерактивну анімацію, можу налаштувати базовий e-commerce.
Приклад Senior. Дуже просунутий користувач всіх дизайн-інструментів, якими користуються в команді. Можу навчити ними користуватися новачків.
Experience mapping
Дизайнери перекладають бізнес-задачу на мову дизайн-процесу. Для цього, по-перше, треба вміти в user flow. Тобто розуміти, які кроки робить користувач, щоб досягти бажаної мети. Хороше розуміння user flow — це хліб і масло UX-дизайнера.
Що досвідченіший дизайнер, то складніші user flow він може створити, з більшою кількістю змінних та для різноманітних типів користувачів.
#галочка навпроти
Junior. Знаю як створювати user flow.
Middle. Створюю product map для складних продуктів та складні user flow для різних типів користувачів.
Senior. З легкістю перекладаю складні бізнесові задачі в прості для розуміння user flow.
Interaction design
Звісно, весь дизайн продукту — це дизайн взаємодії. Але конкретно тут ми маємо на увазі рівень навичок необхідних для налагодження взаємодії між різними елементами дизайну.
Це включає навички створення лейауту та патернів, навігації та інформаційної архітектури, навички «швидко накидати хороший прототип», usability.
Якісний інтерактивний дизайн створює привабливий досвід та допомагає користуватися продуктом максимально зручно.
#галочка навпроти
Junior. Знаю головні принципи інформаційної інфраструктури. Знаю, які компоненти чи патерни використовувати для створення навігації.
Middle. Маю ґрунтовні знання в usability, а ще базові знання з поведінкової психології та розумію як їх застосовувати в дизайні
Senior. Я експерт у лейаутах складних продуктів, експерт у навігації, експерт в мобільних гайдлайнах. А ще скеровую команду на шляху до використання найкращих практик.
- Книжка, яка допоможе розвинути скіл:
- «На гачку. Як створити продукт, що чіпляє» Нір Еяль, Раян Гувер
- «Don’t Make Me Think» Steve Krug
Visual design
Це кластер навичок для створення якісного UI. Основи (і не тільки основи) композиції, ритму, типографії, навички з моушн-дизайну, ілюстрації, «малювання іконок» тощо. Вміння синхронізувати візуальні дизайн-рішення з брендингом продукту теж тут.
Звісно, не всі дизайнери в агенції мають бути ілюстраторами чи моушн-дизайнерами, але базові навички потрібні. Загалом, непогано мати якусь сильну «візуальну сторону» у своєму арсеналі.
Найбільше у візуальному дизайні розвиваються дизайнери-джуни: «Для початківців значно важливіше показати вміння проєктувати базові інтерфейси та креативно розв’язувати бізнес-задачі з конкретними обмеженнями. Рідко недосвідчений дизайнер чи дизайнерка буде одразу займатися дослідженнями. Значно частіше він/вона працює з простими задачами з проєктування та UI дизайну», — розповів Олександр Перельотов, дизайн-директор та співзасновник агенції Excited.
Детальніше про роботу для початківців читайте в матеріалі: Як знайти роботу після курсів: план дій для дизайнерів інтерфейсів
#галочка навпроти
Junior. Знаю базові принципи композиції, групування, ритму в дизайні та постійно їх практикую.
Middle. Створюю унікальні креативні рішення, розумію світові тренди в дизайні. Вмію римувати інтерфейси з брендингом продукту.
Senior. Можу створити крутий візуальний дизайн, направляючи руки моїх колег по команді.
Design systems
Дизайн-система — повний набір стандартів, яким ми керуємося, коли створюємо дизайн компонентів і шаблонів. Окрім бібліотеки компонентів та бібліотеки патернів важливою складовою дизайн-системи є гайдлайн зі стилю.
Хтось любить дизайн-системи, хтось вважає їх зайвим тягарем. Але грамотна робота з дизайн-системами — це запорука консистентності дизайну, візуального та логічного порядку в продукті. Детальніше про дизайн-систему можна почитати тут.
Читайте також: Дизайн-система цифрових продуктів: коли і навіщо вона потрібна
#галочка навпроти
Junior. Можу створити UI-кіт.
Middle. Створив дизайн-систему та підтримую її в кількох продуктах, дотримуюсь консистентності.
Senior. Вмію вбудувати дизайн-систему в UX-стратегію всього продукту.
- Книжка, яка допоможе розвинути скіл
- «Atomic Design» Brad Frost
Product thinking
Продуктове мислення — це збалансовування інтересів користувачів, інтересів бізнесу та технологічних можливостей. З досвідом росте і відповідальність за цей баланс. Продуктове мислення відповідає на запитання: «Чим наш продукт корисний?». А його мають ставити перед собою всі дизайнери незалежно від професійного рівня.
#галочка навпроти
Junior (просунутий). Знаю базові метрики продукту та розумію, як вони вимірюються.
Middle. Тримаю в голові технологічні можливості, коли створюю user flow.
Senior. Генерую дизайн-рішення, ґрунтуючись на продуктових метриках, дослідженнях та інтересах бізнесу.
- Книжка, яка допоможе розвинути скіл:
- «Hacking Growth» Sean Ellis
- Intercom on Product Management
- «The Lean Startup» Eric Ries
Research
Сучасні дизайнери інтерфейсів «з самого малечку» слухають, наскільки важливо проводити дослідження. Грамотне дослідження спрощує роботу команди, наводить лад у пріоритетності задач, економить продукту гроші і, якщо відверто, ще й добре прокачує самооцінку тих, хто хоч раз прожили цей етап від початку до кінця.
Для проведення досліджень дизайнер має розвивати навички створення гіпотез, навички інтерв’ю з користувачами та стейкхолдерами, воркшопи та тестування юзабіліті. Також потрібно не лише вміти проводити різні типи досліджень, а й розуміти, коли який з них принесе найбільшу користь.
Багато з цих навичок залежить від ряду інших, наприклад, від софт-скілів, від вміння балансувати між інтересами користувача та інтересами бізнесу, від вміння створити user flow. Тож не зупиняймося на цьому пункті чекліста, рухаємося далі.
#галочка навпроти
Junior. Знаю як підготувати прототип для тестування usability.
Middle. Готую і проводжу інтерв’ю з користувачами самостійно.
Senior. Можу підготувати й провести дослідження будь-якої складності з нуля.
- Книжка, яка допоможе розвинути скіл:
- «The Mom Test» Rob Fitzpatrick
- «Just Enough Research» Erika Hall
Soft skills
Емпатія (розуміння, як це — бути кимось іншим). Навички презентації. Вміння знаходити спільну мову та розв’язувати конфлікти. Вміння працювати в команді. Всі ті навички, яки допомагають якомога краще проявляти наші хард-скіли. Рівень розвитку софт-скілів має підвищуватися з кожним роком роботи у дизайні.
#галочка навпроти
Junior. Можу презентувати свою роботу.
Middle. Можу презентувати свою роботу перед клієнтом.
Senior. Майстер смол-току з потенційним клієнтом.
- Книжка, яка допоможе розвинути скіл
- «Rework» Jason Fried
Leadership
Бути лідером означає чітко розуміти свої цілі. А ще дозволяти своїй команді вчитися та допомагати колегам розвиватися в тих дизайнерів, якими вони хочуть стати. В Excited, наприклад, лідерські навички проявляються в менторстві, в залученні до дизайн-менеджменту та до промоції агенції.
#галочка навпроти
Junior. Я поки насолоджуюсь етапом менті, але аналізую, який тип лідерства мені найближчий.
Middle. Можу бути ментором для інтерна/дизайнера-початківця.
Senior. Я амбасадор своєї агенції, всім розказую як у нас цікаво.
- Книжка, яка допоможе розвинути скіл:
- «Radical Candor» Kim Scott
- «The Making of a Manager» Julie Zhuo
- «Humble Leadership» Edgar H.Schein, Peter A. Schein
Релевантний досвід та рівень англійської
Звісно, рівень дизайнера часто залежить від того, скільки років він присвятив професійному розвитку. Але тут ключове «розвиток», а не «скільки років»:
«Завдяки спілкуванню з кандидатами на роботу, ми зрозуміли, що кількість років, які людина працює дизайнером, не є визначальною. Буває, що дизайнер/ка з двома роками досвіду вміє робити більше, ніж той, хто «просидів» дизайнером 5 років. Все дуже індивідуально», — коментують в Excited.
Водночас від дизайнера очікують, що протягом професійного шляху він вдосконалюватиме свою англійську мову. Адже що вищий рівень дизайнера, то більше він взаємодіє з клієнтами (і що більше в агенції іноземних клієнтів, тим критичнішим є знання мови):
«Зі зростанням рівня дизайнера/дизайнерки, має покращуватися його/її здатність комунікувати свої ідеї та результати клієнтові. Тож без англійської в нашій агенції це неможливо».
#галочка навпроти
Junior. Для моєї роботи достатньо рівня Intermediate.
Middle. Я маю рівень Upper Intermediate.
Senior. У мене Advanced.
Застосування матриці на практиці
Як і будь-який корисний інструмент, матриця компетенцій має не просто лежати десь списком з графами по вертикалі та горизонталі, вона має бути імплементована в професійне життя на регулярній основі.
«Мав досвід розроблення матриці компетенцій, коли ще працював дизайнером в іншій великій компанії, — згадує дизайн-директор Excited Олександр Перельотов. — Тож я знаю, що в багатьох випадках це робиться «для галочки». Але нам так не цікаво. Ми зацікавлені, щоб команда росла і розвивалася».
Як користуються матрицею компетенцій дизайнери:
Заглядаю, щоб зрозуміти, куди мені рухатися, які ще навички я маю напрацювати чи вдосконалити.
Як користуються матрицею компетенцій дизайн-директори:
Матриця компетенцій — це інструмент розвитку та побудови команди. В залежності від матриці моя команда буде розвивати ті чи інші навички.
Часто в агенціях, і в Excited зокрема, до матриці компетенцій звертаються під час регулярного performance review . Щопівроку кожен дизайнер/ка агенції разом із дизайн-директором, CEO та HR проводить оцінку власної роботи, аналізує рівень навичок та встановлює собі нові цілі. Цілі на наступні пів року залежать від сильних та слабких сторін дизайнера і направлені на те, щоб підтягувати ті навички, які поки розвинуті гірше.
«Ми прописуємо не лише цілі, але й кроки, як їх можна досягти. Таким чином, у нас є прозорий структурований шлях, яким можна йти, щоб розвиватися в кар’єрі», — зазначає Анелія Зазуліна, співзасновниця та CEO Excited.