Чат-бот зі штучним інтелектом ChatGPT — найбільш обговорюваний інструмент останнього року. З його допомогою пишуть книги, сценарії, реферати та навіть «воскресають» померлих родичів, а дизайнери використовують, щоб дослідити ринок. Чим більше у чат-бота користувачів, тим більше скептиків, які кажуть, що штучний інтелект не має майбутнього. Вони праві чи гучні провали не обов’язково означають кінець технології? Коротко розповідаємо, що треба знати сьогодні про машинний інтелект.

Штучний ажіотаж або науковий прорив

Будь-яка нова технологія спочатку викликає в суспільстві підозру: її або не помічають, або їй опираються, або бояться. Штучний інтелект не виключення. Говорити про нього повсюдно почали через 10 років після широкого впровадження та через 66 років після винайдення терміна.

Раптовий сплеск інтересу у 2023 році створив відчуття, що серед винахідників йдуть перегони, і що ось-ось штучний інтелект або виведе технології на новий рівень, або зникне з інфополя, коли пройде гайп.

Кілька років тому ті, хто казав про загрозу штучного інтелекту, здавались алармістами, а їхні застороги маргінальними, але сьогодні це питання актуальне. У березні, через два тижні після презентації чат-бота зі штучним інтелектом ChatGPT-4, Інститут майбутнього життя опублікував відкритий лист, підписаний підприємцями та вченими – всього понад 1000 осіб. Серед них були Ілон Маск, Стів Возняк, Юваль Ной Харарі. Якщо коротко, їхньою головною вимогою було призупинити на шість місяців роботу над вдосконаленням ШІ.

Скептики називають ChatGPT новим Clubhouse, мовляв, інтерес до нього вщухне так само швидко. Проте вони забувають, що говорити про остаточну смерть Clubhouse ще зарано, і він вже встиг вплинути на появу розмовних кімнат у Twitter, Facebook та Spotify. Так само і штучний інтелект, якщо навіть і зникне з медійних шпальт, продовжить впливати на нові технології — помічаємо ми це чи ні.

Коротко розповідаємо, чому у 2023 році такий галас навколо машинного інтелекту: чого він лякає вчених (і справа не тільки у втраті робочих місць), де його використання виявилося недоцільним та чи дійсно зараз відбувається найбільший науковий прорив десятиліття або цей ажіотаж штучний.

Проєкти, де ШІ не виправдав себе

На початку травня анонімний користувач, який називає себе Г’юго, виклав 50-хвилинний випуск подкасту із Джо Роганом, якого ніколи не було записано — його створив штучний інтелект. Хоча запис вийшов реалістичним, його сенсова складова була не найвищому рівні. Сам автор подкасту зізнався, що GPT виявився не таким і зручним інструментом для цього.

«Чесно кажучи, я думаю, що ми ще не близькі до заміни справжніх подкастів […] Якщо ви багато слухали Джо Рогана, то відразу відчуєте, що цей — несправжній і йому бракує емоцій та інтонацій», – сказав він у коментарі The Verge.

Журналістка онлайн-журналу, яка говорила із Г’юго, зазначила, що хоч прихильники штучного інтелекту і кажуть, що його виробництво буде швидшим та дешевшим, ніж людський труд, але це не зовсім так. Адже створення сценарію у ChatGPT, перетворення тексту на мову та редагування аудіо займатиме години. Але в історії штучного інтелекту є й драматичніші випадки, коли технологія дала збій.

У 2014 році Amazon створила програмне забезпечення, яке автоматизувало процес перегляду резюме за допомогою штучного інтелекту. Через рік спеціалісти з Amazon виявили, що їхній інструмент наймає, обираючи розробників, віддає перевагу чоловікам. Виявилося, що Amazon навчав програму на резюме, які надсилали компанії протягом 10 років. Більшість резюме за той час була від чоловіків, тож алгоритм визначив, що жінки не підходять для посади розробника.

У 2016 році Microsoft випустила чат-бот для твіттеру Tay (абревіатура від Thinking About You) на основі штучного інтелекту. Той мав навчатися, спілкуючись із користувачами. Експеримент невдовзі провалився: бот став писати расистські коментарі, принижувати співрозмовників та бажати смерті феміністкам. Через 16 годин після запуску Tay вимкнули.

У 2018 році сталася перша зафіксована смерть пішохода за участю автомобіля на безпілотному керуванні. У звіті NBC News зазначено, що причиною інциденту стала нездатність штучного інтелекту класифікувати об’єкт як пішохода, якщо він не був поблизу пішохідного переходу.

Після інциденту Uber призупинив тестування безпілотних транспортних засобів в Аризоні.

Американська компанія IMB обіцяла, що її система Watson на основі штучного інтелекту змінить роботу лікарень та офісів. Але у липні 2018 року журналісти новинного сайту StatNews виявили, що програма дає помилкові, а іноді навіть небезпечні поради щодо лікування раку. Ймовірно, причиною було те, що розробники IMB навчили програмне забезпечення не на реальних даних пацієнтів, а на вигаданих кейсах. Наприклад, одного разу Watson запропонував лікарю дати онкохворому із сильною кровотечею препарат, який може погіршити кровотечу.

Повністю покладатися на штучний інтелект не можна навіть SMM-менеджеру. У квітні цього року український «Новий канал» опублікував маловідомі факти з життя письменника Олеся Гончара, які виявилися неправдивими. Канал звинуватив у всьому невдалу роботу із чатом GPT.

Так, в одній науковій статті стверджується, що сьогодні штучний інтелект може запропонувати нові, але не оригінальні ідеї. Це означає, що якщо компанія потребує нестандартного рішення, краще за людину із цим ніхто не впорається. З цієї причини неможливо повністю перекласти роботу дизайнерів та ілюстраторів на програму, навіть таку розумну як Midjourney. Крім того, ілюстрації за лічені секунди створюються з мільйонів зображень із загальнодоступних сайтів, оброблених без дозволу чи оплати.

Врешті-решт ризик з’являється, коли довіра до штучного інтелекту стає надмірною. Промовиста назва колонки в Oxford University Press «Проблема безпілотних автомобілів полягає не в техніці, а в людях» влучно описує найбільший виклик у роботі зі штучним інтелектом — спроможність брати на себе відповідальність.

ChatGPT – це вже революція?

Популярність штучного інтелекту у медіа протягом останнього року пояснюється тим, що нам нарешті запропонували простий та доступний інструмент для його тестування.

Хоча багато компаній, включно з OpenAI, надавали доступ до своїх платформ і раніше, потрібні були навички, щоб користуватися ними, та й доступ нерідко був обмеженим. У 2021 році OpenAI випустила нейронну модель Dall-E, яка дозволяла створювати зображення за описом. Проте її результати не йдуть в жодне порівняння із тим, що робить сьогодні програма штучного інтелекту Midjourney, створена у 2022 році. Чат-бот Chat GPT також еволюціонував: чат GPT-2 мав набір даних, що складався з 40 гігабайтів тексту; GPT-3 навчався на 570 ГБ даних. OpenAI не повідомляє, наскільки великий набір даних для його останньої моделі, GPT-4, але, ймовірно, в рази більший.

Проте справжня революція станеться, якщо штучний вузький інтелект (ANI), що зосереджений на одній вузькій сфері та з яким ми вже знайомі, еволюціонує до загального штучного інтелекту (AGI). Так називають програму, яка гіпотетично здатна застосовувати інтелект до розв’язання будь-якої проблеми. Грубо кажучи, створення такої технології і є метою вчених. Тільки за умови існування AGI можливе створення суперінтелекту (ASI) — програми, яка перевершить людський інтелект.

Деякі дослідники штучного інтелекту, наприклад, робототехнік Родні Брукс, скептично налаштовані щодо появи AGI. Але інші, як-от керівник лабораторії штучного інтелекту DeepMind від Google Деміс Хассабіс вважає, що AGI з’явиться вже й найближчому майбутньому.

«Прогрес за останні кілька років був неймовірним. Я не бачу жодної причини, чому він буде сповільнюватися», — каже Хассабіс.

У травні 2023-го комітет Сенату США провів слухання під назвою «Нагляд за штучним інтелектом. Правила для роботи зі штучним інтелектом». Цей захід доводить важливість розуміння складної природи машинного інтелекту та визнання потенційних ризиків. Генеральний директор Open AI Сем Альтман свідчив перед Сенатом. Він закликав створити агенцію для надання ліцензій компаніям з розробки штучного інтелекту. Альтман також наголосив, що стурбований тим, як нейромережа може вплинути на демократичні процеси — особливо напередодні виборів у США, коли можливий масштабний вкид дезінформації.

З Альтманом погоджується і Ґері Маркус — один із найвідоміших дослідників штучного інтелекту. «[за допомогою штучного інтелекту] ви можете створити тисячі чат-ботів для дезінформації неймовірних масштабів», – каже він. Проте додає, що в майбутньому штучний інтелект може допомогти нам краще дослідити людський мозок, адже біологія — надскладна річ, та створити ліки, над якими людство ще «б’ється». За його словами, штучний інтелект нам особливо потрібен, коли мова йде про нейробіологію: «Мозок настільки складний, що ми, ймовірно, не зможемо дослідити його за допомогою власного інтелекту. Знадобляться комп’ютери, щоб допомогти нам зрозуміти, як він працює. Але потрібно краще попрацювати над штучним інтелектом, перш ніж ми це зробимо».