Статті
#літеропад: навіщо дизайнери збирали зразки української кирилиці
1 грудня, 2021
Олена Козар
журналістка
Стати автором

У листопаді в онлайн спільноті дизайнерів проходив челендж під назвою #літеропад. Його мета — популяризація робіт українських майстрів-шрифтовиків минулих років. Щодня дизайнери, ілюстратори та інші учасники флешмобу робили векторне зображення однієї з літер української абетки. За основу брали історичні зразки мальованих літер з обкладинок книг, журналів тощо. Так за місяць учасникам вдалося покрити майже всю абетку.

Ми поспілкувалися з ініціатором челенджу та шрифтовим дизайнером Андрієм Шевченком і шрифтовою дизайнеркою та дослідницею шрифтової культури Марчелою Можиною про важливість подібних акцій, а також зібрали приклади робіт учасників #літеропаду.

«Звертати увагу на шрифти мене навчив Шерлок Голмс ще у дитинстві, — розповідає Андрій Шевченко, букволюб та ініціатор #літеропаду, — Мене вразило, як влучно він вгадав газету за її шрифтом. З того часу я отримував багато задоволення від спостерігання чудових шрифтів, ну і трохи сумував, дивлячись на негарні».

Наприкінці жовтня Андрій звернувся до дизайнерів та ілюстраторів із закликом взяти участь у новому челенджі, #літеропаді. Кожного дня листопада учасники отримували одну або дві літери української абетки. Після цього мали знайти історичний зразок цієї літери, векторизувати його та запостити з гештегом, вказавши першоджерело.

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

«Ідея створення #літеропаду лежала на поверхні, — ділиться Андрій, — Адже ілюстратори вже не перший рік беруть участь в inctober (від англ. ink — чорнила  та october — жовтень, щорічний творчий челендж з малювання). Тож я подумав: в українській абетці 33 літери —  майже як днів у місяці, — а онлайн спільнота Шрифтові Знадібки дедалі глибше відкриває рясні скарби українських художників 20-го століття. Лишалося тільки об’єднати все разом і кинути заклик у фейсбук».

В організації #літеропаду Андрію допомагала шрифтова дизайнерка та засновниця групи Шрифтові Знадібки Марчела Можина. Вона визначала літери дня, а також сама брала активну участь у челенджі.

«Я вже давно займаюся шрифтами, але у серйозну роботу це переросло, коли я почала працювати в АльфаБраво (студія шрифтового дизайнера Кирила Ткачова), — розповідає Марчела, — Три роки тому я започаткувала схожу ініціативу #typetober, але в цьому році, на жаль, не змогла її провести через велике завантаження. Втім, тішило, що навіть без моєї участі та нагадування, ідея жила. Ще в рамках #typetober харківська ілюстраторка Ольга Скоробогатова відмалювала букви алфавіту, беручи за зразок роботи українських митців. Коли Андрій Шевченко запропонував спільноті шрифторобів провести щось подібне у листопаді, я радо погодилась».

Slider image
Slider image

Робота з історичними зразками шрифтів розкриває красу та великий потенціал кириличної абетки. Ілюстратори та дизайнери векторизували літери Миколи Бутовича, Василя Чебаника, Василя Кричевського та інших. «Мені здається, що кирилиця є доволі недолюбленою, — каже Андрій, — Вона довго була придавлена деспотичними режимами, що пильно контролювали слова, а отже і букви. Але ж ми бачимо, якою гарною вона може бути. Думаю, що дещиця уваги та любові, експериментів та вправности принесуть нам рясні плоди та позбавлять нарешті від комплексу кириличної неповноцінності».

«Звісно, найцікавіші літери — це ті, в яких графема дає простір для експериментів, наприклад, літера «К», — додає Марчела, — Але #літеропад показав, що навіть таку просту букву, як «О», можна намалювати у безліч способів.

Існує думка, що шрифтовий дизайн є дуже консервативним, але це не так. Принаймні, українські шрифтовики завжди були революціонерами. Зокрема за допомогою #літеропаду можна наочно побачити боротьбу за повернення форм старої кирилиці («N», «Z»), авангардні пошуки та сміливі творчі експерименти».

Slider image
Slider image
Slider image
Slider image

Учасники літеропаду брали за основу різноманітні джерела: обкладинки книжок Тараса Шевченка, Оксани Забужко та Івана Франка, дописи в Українській Радянській Енциклопедії, ілюстровані журнали минулих часів, календарі та плакати. Всі ці зразки публікуються в онлайн групі Шрифтові знадібки.

«Зі зберіганням культурної спадщини у нас, в принципі, проблем немає, — каже Марчела Можина, — Хоч багато було втрачено під час радянської окупації, державні архіви, бібліотеки та музеї мають безліч неоціненних робіт. Також багато чого повертається завдяки українській діаспорі. Але проблема у тому, що культурний спадок зберігається, проте не розповсюджується. Наприклад, у ЗВО (закладах вищої освіти) продовжують розповідати лише про тих, кого дозволено було згадувати при радянській владі: Нарбута, Кричевського, Єрмілова. Це дуже збіднює. Адже дизайн — це в першу чергу знання, потім творчість. Якщо в українських дизайнерів немає розуміння культури України та її мистецтва, не може бути й мови про український дизайн».

Челенджі на кшталт #літеропаду мають велике значення, адже допомагають інтегрувати роботи минулого у сьогодення. «Кажуть, що вміння користуватись досвідом людей, які були до нас, власне й зробило нас людьми, — зазначає Андрій, — Майстри українських літер робили значно сміливіші речі ніж ті, що ми дозволяємо собі сьогодні. Відкриття прихованого спадку навчає нас можливостей роботи з літерами та дає більше свободи в нашій сьогоднішній праці».


Андрій Шевченко вважає, що векторизація літер інших авторів несе чималу користь для дизайнерів. На його думку, знайомлячись з історичною формою «на дотик», ми можемо пережити момент спільної діяльності з автором. І цей досвід залишатиметься, як певного роду дизайнерська м’язова пам’ять. «Колись, малюючи шрифт «Бандера», я несвідомо використав ходи Роберта Лісовського, з літерами якого працював перед тим. Мабуть, саме так і працює культура», — додає шрифтовий дизайнер.

У статті використані векторні зображення літер, створені: Андрієм Шевченком, Марчелою Можиною, Євгеном Садко, Олександрою Корчевською-Цехош, Дмитром Авраменком, Оленою Бричевською, Марком Позиняком, Катро Нікитенком, Оксаною Єршовою, Юрієм Формусяком, Тетяною Іваненко, Лесиком Панасюком, Олександром Годомичем.


Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.

avatar
Олена Козар
журналістка
Колонка

У нас є ще дещо для вас