У творчій роботі є момент, коли дедлайни горять, відповідальність зростає, на кону професійна репутація, а ідеї знову не приходять. Михайло Самоваров, дизайн-директор в League Design Agency, поділився креативною методикою «Творча лінь». Він спробував простими словами пояснити, як вона працює на рівні біохімії, та розповів про повсякденну «зброю» проти «кризи ідей». Для наочності він продемонстрував шлях пошуку творчого рішення у волонтерському проєкті, на прикладі якого все пояснює.
Занурення у проєкт
Клієнт: волонтерська організація «3:40», яка отримує продуктову гуманітарну допомогу із-за кордону (Канада), фасує в невеликі набори й розвозить у прифронтові міста (Лиман, Авдіївка, Херсон та інші). Але часом потреби більші, ніж допомога, тож треба зібрати кошти. Задача: зібрати кошти на закупівлю продуктів. Мої ресурси: телеграм-канал про дизайн, який веду кілька років, та маю успішні кейси непоганих зборів.
Одразу в голову приходить ідея – зібрати кошти через мій телеграм-канал. Але натомість треба щось дати людям, і воно має бути корисним. Цінність завжди виникає там, де є бажання (потреба). Головне бажання дизайнерів — вміти вигадувати круті, цілісні, корисні задуми для «розв’язання задач» і здобувати собі визнання клієнтів чи колег. А головна «тінь», найпотаємніший страх — це відчувати себе нездарою, людиною без таланту, яка не здатна створити задум.
«Креативні» та «некреативні» дизайнери
Деякі дизайнери, назвімо їх «креативними», несвідомо опанували творчі методики на інтуїтивному рівні, тож генерація ідей для них перетворилась у цікаві та захопливі пригоди. Інші дизайнери, назвімо їх «некреативними», не знають творчих методик, тому страждають. Вони не відрізняються на фізіологічному рівні, не мають вроджених талантів, їх відрізняє тільки набуте вміння користуватися своїм вбудованим «творчим приладом».
Зверніть увагу, навіть люди, що мають серйозні проблеми з генерацією ідей, легко можуть уявити собі завтрашній день, фантазувати чи мріяти. Вони просто не вміють направляти свою уяву в роботу та користуватися нею. Знаючи про це, я вирішив обміняти знання методики на донати. Але мені треба створити уособлення — певний предмет уваги, на якому я зможу все розказати.
Творча методо-душно-логія
Коли людина створює ідею, вона проводить синтез, а саме: складає частини задачі, та набуті протягом життя знання у певну концептуальну модель. Цікаво, що проблема «некреативних» дизайнерів полягає в надмірній старанності. Вони намагаються створювати задуми, знаходячись в аналітичних роздумах, але як ми бачимо із визначення наведеного нижче, «аналіз» і «синтез» – це протипоставленні поняття.
Синтез — процес з’єднання або об’єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір. Термін походить від грец. — поєднання. Синтез є способом зібрати ціле з частин, як антипод аналізу — способу розібрати ціле на частини.
Ба більше, синтез фактично неможливо зробити на рівні свідомості. Чому це так, добре пояснюється в книзі «Мислення швидке й повільне» нобелівського лауреата Деніела Канемана. Я скажу просто: свідомість має небагато «оперативки» для таких задач. Проте, підсвідомість має більше ресурсів і легко порається з такими задачами. Задумайтеся, ви ж зазвичай знаходитеся в стані «потоку» (чи «польоту»), коли мрієте про мандрівки, ідеальне побачення, або уявляєте себе на сцені при отриманні нагород за свої дизайни. Це стан несвідомого синтезу альтернативної реальності, який генерує несвідоме. Вам легко і приємно, ви натхненні та енергійні, знаходитеся в стані творчості.
Тепер слід навчитися досягати такого стану в роботі, де результати – це не мрії, а «рішення бізнес-задач». Але це не проблема! Для цього й існує методика «творча лінь», яка доволі проста для виконання:
Фаза 1. Налаштування творчого приладу
Сконцентровано поновлюємо в голові всі деталі проєкту: бриф, дослідження, напрацювання. Стан концентрації сприяє виділенню «дофаміну», який трохи змінює електропровідність мозку. Уявімо це, як вузьку блискавку, що б’є від «задачі» до «мети». Так ми актуалізуємо ситуацію і направляємо наше несвідоме на пошук розв’язання потрібної задачі. Фактично, ми робимо аналітичне розділення задачі на частинки, щоб потім з них скласти рішення. Ось декілька порад:
- Якщо деякі деталі проєкту вам не хочеться читати — усвідомте, що ви їх уникаєте, та змусьте себе ретельно поновити їх у пам’яті. Часто саме від них з’являються правильні відповіді.
- Не дозволяйте себе відривати від сесії занурення. Особливо не давайте робити це самому собі.
- Включіть музику, яку використовуєте для концентрації. Це допоможе не відриватися. Бажано без слів, або не рідною мовою. Я завжди включаю Pink Floyd «Wish you were here», і вже через кілька хвилин досягаю стану концентрації.
- Чашка кави, або інший напій, який ви пов’язуєте зі станом концентрації, не завадять. Але обережно з кількістю кофеїну, щоб не зіпсувати собі другу фазу (але про це далі).
Фаза 2. Творчий пошук
Дозволяємо собі все кинути й побайдикувати. Ідеально буде пожартувати та щиро посміятись. У цей момент інший нейромедіатор «серотонін» змінює електропровідність мозку. Уявимо це, як різноманіття дрібних блискавок, що розгалужуються від основної та б’ють в усі сторони. Серотонін допомагає активувати всю пам’ять і весь життєвий досвід.
Байдикування або лінь, перемикають наш мозок у стан несвідомого пошуку рішення. Напевне, ви переживали досвід несподіваного осяяння, коли ідея приходить в душі, під час прогулянки, чи розмови з друзями. Тепер ви можете зробити це по запиту.
Поширена помилка «некреативних» дизайнерів — залишитися в першій фазі, та інтенсивно «думати» про пошук рішення. Вони просто не дають собі шансу на перехід в потрібний стан: п’ють каву, сидять над макетами до ночі, стимулюють себе напруженою музикою. Чим довше це продовжується, тим менше шансів на розв’язку. Ось декілька порад:
- Гумор буде доречним, адже синтез жартів — це креативний процес. Мені жарти допомагають зануритись у творчий стан швидше.
- Важливо не дати собі перемикнутися на нові збудники: складні бесіди, науково-популярні відео, лекції, новини тощо.
- Кофеїн буде максимально недоречним, адже він блокує роботу серотоніну і не дає мозку розслабитись. Якщо перед цим пили каву — випийте кілька склянок води.
- Включіть музику, яка вас емоційно заряджає. У моєму випадку — це Адель чи Девід Гетта. Важливо щоб це були пісні, від яких отримуєте яскраві позитивні емоції.
- Добре буде «підняти тактильність». Можна роззутись, прийняти душ, торкатися приємних речей.
- Займіть зручну позу, спробуйте розслабити тіло (головне не задрімати).
Тепер, коли занурилися в стан розслабленого спокою, ви можете несвідомо блукати між уривками думок про ваш проєкт. З часом, підсвідомий синтез почне підкидати ідеї. Записуйте їх у нотатник. Як тільки з’явиться хороша ідея — беріть каву, включайте музику для концентрації й сідайте працювати.
Від базікання до практики
Повернемося до формування задуму волонтерського проєкту. Нагадую, що в мене вже є загальна «рамка» — створити предмет, який буде символізувати описану вище творчу методику, та обміняти його на донати. Тож, я переходжу до фази творчого пошуку: включаю улюблену музику, роблю солодкий чай з лимоном, знімаю шкарпетки, щоб ходити прохолодною підлогою, дивлюсь у вікно на красиву архітектуру, дозволяю собі блукати між думками про проєкт. Через деякий час виринають образи:
Я пригадую, що у волонтерському штабі бачив крутий ящик з красивою військовою типографікою. Пригадую, як нещодавно насолоджувався красивою каліграфією в інстаграмі школи Artiya. Згадую, як у Львові на проспекті Свободи мене вразив вірш Ліни Костенко. Також виринають у спогадах волонтери, які використали набір для закоханих «керамічні руки», та зробили військову скульптуру.
І в мене вимальовується «бачення». Спочатку це розмитий образ, але якщо почати його описувати та продумувати, він стає чіткішим. Я уявляю військовий ящик, розписаний каліграфією з віршами. Так утилітарний предмет перетворюється у мистецький, і набуває нової цінності. Далі я починаю раціоналізувати бачення і «причісувати» його:
- «Рішення бізнес-задачі» для дизайнера — це складна та відповідальна штука. Що в нашому інфопросторі є найскладнішим і найвідповідальнішим — війна. Тож військовий ящик уособлює складну і важливу задачу.
- Каліграфія з віршами поверх ящика — уособлює перемогу творчої ідеї над важливим і відповідальним.
- Вірші мають бути про мрію, про тягу до творчості, всупереч всім обставинам
- В ящик можна покласти інші тригери переходу у творчий стан.
Далі була справа техніки: знайти правильний вірш, запросити до проєкту каліграфів та зробити внутрішнє наповнення. Так ящик перетворився на «Скриньку натхнення».
Де замовити «зброю проти творчих криз»?
Дослідження показують, що для початку певні емоційні стани краще прив’язувати до місць, предметів чи запахів. Тож, ви можете прив’язати занурення у творчий стан до цієї скриньки, зробивши донат. Проте, ви можете зробити власну із коробки з «Нової Пошти», або такого ж ящика, та завжди мати зброю проти творчих криз. Взяти участь у розіграші можна за посиланням на мій телеграм-канал.
Окрема вдячність волонтерам із 3:40 за їх непросту роботу, Аллі Калініченко та школі каліграфії «Арт і Я», що підтримали ідею та долучилися до проєкту, каліграфині Анні Кізімі за розпис скриньки, дизайнерці Олександрі Гевко — за дизайн внутрішніх матеріалів, художнику і воїну Артему Камінському за наданий ящик і захист України.