Дайнс (Dines ) – британський креативний директор, засновник та креативний директор STUDIO BLUP у Лондоні. Співпрацював із Universal Music, Nike, Adidas, Fifa, Levis, Hasbro, Sony Music та BBC. У інтерв’ю Дайнс розповідає, як знайти власний стиль, почати заробляти дизайном та пережити локдаун.
— Як ви зацікавилися дизайном? Яким був ваш перший проєкт?
Мій двоюрідний брат Аарон був графічним дизайнером. Пам’ятаю, як він створив логотип – мені було вісім років – на старому шкільному комп’ютері. Я тоді міг сидіти годинами, просто спостерігати за ним. Я був загіпнотизований, можливо, це трохи вплинуло на мене.
Колись давно я був графітистом. Я це обожнював за білі стіни й факт того, що я міг прийти й виплеснути на них свою особистість. Тоді я вирішив, що хочу зробити щось цифрове. Це було ще до того, як хтось щось чув про Apple Mac. Отже, я вступив до університету і там уже спробував працювати за цим комп’ютером. Мені подобалося. Я намагався зрозуміти, хто я як художник.
Пізніше мені захотілося стати цифровим дизайнером, але я не розраховував, що це може стати кар’єрою. Ніхто мені не казав, що можна запустити студію відомих дизайнерів. Я просто хотів робити те, що мені подобалося. Згодом я зрозумів, як це перетворити на бізнес, і як заробляти гроші в дизайні.
— Ви були фрілансером, а тепер керуєте власною студією. Розкажіть, як ви виросли до власної студії?
Коли я закінчив університет, я стукав у кожні двері й запитував: «Чи можу я створити для вас флаєр, меню або логотип?». Оскільки я зустрічався з багатьма людьми, люди знали мене як креативного графічного дизайнера: якщо в них була проблема, я міг її вирішити. Запросити тисячі людей гарним флаєром – я тут як тут. Це було 10 років тому, до появи соціальних мереж. Зрештою, я дібрався до етапу, коли мені потрібно було щось більше.
Я вирішив удати, що я – велика компанія, тому що у великих клієнтів, яких я намагався залучити, до компаній набагато більше довіри. Я надсилав їм листи від імені Studio Blup, і вони вірили, що я велика агенція, так це виглядало. Я ховався за назвою студії, щоби використати всю свою енергію для формування бренду, залучення великих клієнтів та міжнародної співпраці. І тоді з’явився мій особистий бренд, індивідуальний дизайн стилю – і я міг вийти з тіні Studio Blup та зробити власну справу. Це важкий спосіб, але, мабуть, найкращий. Тепер із соціальними мережами ви можете бути самостійним дизайнером та однаково мати великий вплив. Якщо ви маєте те, що відповідає на потребу людей, вони зрештою звернуться до вас.
— Ви керуєте своєю студією з партнером. Як ви обрали ділового партнера?
Алекс – геній. Він дружить із цифрами. Ми разом вчилися, і він мій найкращий друг. Коли ми були в університеті, завжди робили все разом. Тому, коли він шукав роботу, я попросив його приїхати в студію і плекати цю справу разом. Тому він так само пристрасний, як і я. Я пообіцяв йому: «Ти ввійдеш у мій світ, у мою мрію, і я обіцяю, що з твоєю відповідальністю та кредитом довіри, я подбаю, щоби ми дісталися до найвищого рівня».
Для правильного ділового партнера ви маєте знайти ту саму людину, з якою ви збігаєтеся в мріях та розумієтеся в недоліках, переживаєте злети й падіння. Ми майже ніколи не сперечаємося, тому що є розуміння. Я краще розбираюся в одному, він – у іншому.
Коли ви знаходите потрібну людину, в глибині душі ви знаєте. І якщо в неї поганий день, ви приймаєте це, витягаєте її з цього. Витягти людину з ями – це шлях уперед, щоби дістатися до вершини.
— Яку пораду ви б дали тим, хто хоче почати свій бізнес у дизайні?
Ви маєте бути терплячими. Всі очікують, що все відбудеться відразу. Але ви маєте розуміти, що створення вашого портфоліо та списку клієнтів – вимагає часу. І якщо вам потрібна якісна робота та якісні контакти, ви маєте шукати не тільки в межах своєї країни, але й у інших країнах – просто почати вибудовувати свою мережу. І це найкраще відчуття на світі, тому що ви контролюєте свою долю: ви можете стати настільки великим, наскільки хочете, або настільки маленьким. Але якщо у вас є ця пекуча пристрасть досягти вершини і зробити те, що люди зрозуміють і полюблять, – це найбільша нагорода.
Водночас будьте готові до браку грошей, поганих ситуацій та зміни планів. Але щойно ви пройдете через погане – це просто неймовірно. Ви починаєте насолоджуватися процесом, прогресом будівництва компанії. Заразом, перш ніж ви вирішите йти з роботи – переконайтеся, що ви готові, маєте свої цілі та бачення. Якщо ви збираєтеся почати свій власний бізнес – думайте масштабно й будьте терплячі.
Потрібно навчитися продавати свої роботи. Говорити про свою роботу так, щоби переконати людину або бренд, що ваша ідея – правильний шлях для них. І це так само просто, як бути захопленим своєю роботою та бути в тренді, а також бачити, що відбувається на ринку. Моя робота чи логотип – це рух уперед, і якщо ви довіряєте мені, я гарантую вам, що ваш бренд злетить до небес. Креативність – це ваша валюта. І її треба навчитися продавати.
— Навіщо дизайнеру потрібен свій неповторний стиль? Як його розвинути?
Стиль надзвичайно важливий, тому що вам потрібно привернути увагу до себе та знайти те, що захоплює свідомість людей і розширює її. Тож, розвивати стиль необхідно від початку. Стиль необов’язково знайдеться відразу, це може тривати багато-багато років або й усе життя. Але поки ви намагаєтеся експериментувати, пробуєте різні способи мислення й роботи, стиль буде випрацьовуватися. Я, наприклад, просто вивчав історію мистецтва: корейську та японську традицію. І водночас я був художником графіті – зрештою, я перевів графіті й макети в цифровий формат.
— Як відчути, що стиль знайшовся? Як це було у вас?
Знаєте, це відразу видно. Коли людина справді хвилюється, побачивши вашу роботу. Оскільки людям подобається бачити щось нове, вони захоплюються. Ви можете відчути їхню реакцію – ненависть це чи любов – але в будь-якому випадку вони поділяться враженням щодо роботи. Важливо дізнатися, що саме їм подобається, а що – ні. Ви розвиваєтеся щоразу, коли пробуєте щось нове. Як тільки у вас є це ядро, цей стиль, ви будуєте навколо нього – пробуєте різне: простори, текстури, колаборації. І поки ви відомі такими речами, вас обов’язково помітять.
— Чим відрізняється дизайнування для міленіалів від проєктування для інших поколінь?
Я вивчаю, що відбувається навколо мене, мені доводиться спілкуватися з добрими літніми людьми. Я хочу спробувати дізнатися все, що люди бачать і споживають. Це однаково, що розробити формулу – баланс, де робота буде класною для дітей і водночас – для старшого покоління. І це завжди відбувається зі створенням чогось нового, що важко оцінити, оскільки раніше такого не було.
Якщо я хочу звернутися до 12-річної дитини, я знаю, які кольори, форми й текстури використовувати. Але якщо я хочу зробити дизайн більш стильним і простим або для старшої аудиторії, його потрібно адаптувати.
— Що вас надихає? Як ви боретеся з прокрастинацією?
На щастя, моя прокрастинація – це дизайн. Я так це бачу: думаю про свій дизайн щодня, будую його у своїй голові. Багато людей замальовують його, а я будую. Тому, коли він готовий втілитися у фотошопі, у мене є готова ідея. Але вона приходить через натхнення, споглядання навколо, прогулянки на вулиці або залипання в інтернеті – вбирання інформації. Щоб уникнути прокрастинації, ви можете поставити собі кілька вимог і просто сказати: «Цього тижня я збираюся зробити два шматки роботи», – і дійсно змусити себе, записати у свій щоденник і зробити. Прокрастинація зачіпає всіх, ми люди, і наш мозок працює невпинно. Але доки ви обіцяєте собі, що хочете щось зробити, ви дасте їй раду. І що більше ви це робите, то більше звикаєте й не можете жити без цього. Так я це роблю.
— Розкажіть про свою найбільшу помилку.
Моя найбільша лажа була недостатньо великою. У нас досить рано з’явилися сумніви, чи правильно ми все робимо. Буває, вкладаєш усю свою енергію у справу, а клієнти платять із затримками, через це у вас недостатньо грошей на рахунку, і приходять думки: «Що відбувається?», «Життя не має бути таким».
Озираючися назад, я шкодую, що не думав масштабніше. Я думав, що в нас буде невеликий бізнес, і ми будемо працювати з милими невеликими брендами. Але як щодо того, щоби подумати про створення багатомільйонної агенції? А як щодо знайомства з зірками, роботи з найбільшими світовими брендами? Як щодо того, щоби спробувати забезпечити свою сім’ю?
Щойно в мене з’явилися ці думки, я почав продумувати, як дістатися цього рівня. Це тривала подорож. І саме через мій вузький світогляд це було так важко – от моя найбільша помилка. Але я виправив її, і сьогодні ми тут.
— Чи є у вас поради для власників дизайн-студій щодо підготовки до локдауну?
Ми не знаємо, коли буде наступний. Але ви маєте говорити зі своїми клієнтами: «Що би не сталося, ми виконаємо роботу». Цієї помилки припустилися багато агенцій у попередньому локдауні. На щастя, мій друг з Китаю попередив мене ще в листопаді. Я попросив Алекса розібратися з нашими рахунками та закінчити всі проєкти. Ми заздалегідь сказали клієнтам, що коли це все зачепить Лондон, ми не зачинимо наші двері.
Ми сказали нашим співробітникам: «Має статися щось велике й страшне, тому працюймо якомога старанніше. Нумо заробімо стільки грошей, скільки зможемо». Ми хотіли убезпечити себе принаймні до вересня.
Замість того, щоб чекати наступного карантину, краще вже зараз правильно розподіляти свої зусилля та ризики, і заробляти гроші. Формуйте якомога більше зв’язків, тому що двері зачиняться, а рахунки потрібно сплачувати. Найстрашніше зараз бачити зачинені агенції, що мали численні нагороди, – тому що були неготові й не можуть платити своїм співробітникам. Ми живемо в такому світі.
Також важливо робити власний мерч: футболки, постери, онлайн-курси. Ми можемо зробити ексклюзивну футболку, новий відмінний курс – і це гроші, які ми контролюємо, тому ми не залежимо на 100% від доходів клієнтів. Щойно у вас є різні види потоків доходів, ви будете в порядку. Локдаун змусив нас замислитися про це, ми збираємося просунути все ще далі і зробити все правильно.
Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.