Чи є межа розвитку для дизайнера? Як перейти з одного рівня виконання на наступний? Та що робити, коли професія дизайнера набридає?
Креативний директор студії Vintage Web Production Ольга Шевченко прочитала у Projector надихаючу лекцію про те, як стати класним senior-дизайнером, чому потрібно порушувати правила та навіщо виходити з зони комфорту. Законспектували основне з почутого.
Читайте також: 50 фактів про розвиток дизайнера
Зображення: Vintage Web Production
Дизайнери від Intern до Senior
Intern
Дизайнер-початківець – це інтерн. Людина, яка ще нічого не знає, але вчора вирішила, що буде дизайнером. Інтерн працює без зарплати. Його мета – отримати досвід, влаштуватися в агентство, подивитися на процеси, зрозуміти предмет. Він може в будь-який момент піти. Найвірогідніше, що його або візьмуть на стипендію, або, якщо це студент, він буде працювати безкоштовно, приходячи на роботу після пар.
Junior
Це той дизайнер, який вже зрозумів, що планує займатись дизайном. Він пішов на курси і вирішив спробувати заробляти творчістю гроші. Найголовніша риса джуніор-дизайнера – завзяття. Тому що ніякого досвіду, ясна річ, у нього немає.
Джуніору потрібно 2-3 місяці, щоб зрозуміти глибину предмета. Він має робити прості завдання, але робити їх чудово. Якщо джуніор-дизайнер навчився системно і швидко працювати, він готовий переходити далі.
Junior to Middle
Це джуніор, який вже працював з реальним клієнтом. Він готовий переходити в середню лігу і доводити, що бути дизайнером – це дійсно його справа. Він точно затримався в дизайні надовго, а не просто «подивитися». Але йому не вистачає бази. База це теорія. Отримавши теорію, за один рік можна стати класним мідлом.
Middle
Мідл працює найбільше. Він вміє робити класні середньостатистичні дизайни. Його головна риса – швидкість. У нього з’явився досвід, а швидкість робить його дорожчим. Далі мідл починає розбиратися з вторинними речами, виходить за територію своєї компетентності, розширюється, і мінімум через два роки може стати синьйором.
Middle to Senior
Це найнебезпечніша зона, тому що тут застряють найбільшіе. Цей дизайнер начебто має досвід, багато знає, працює швидко, але щойно йому трапляється або складний клієнт, або креативний концепт, можуть виникнути труднощі. Він не є системним і може мислити так: «Ні, креатив це не моє, буду малювати шаблонні сайти через Upwork». Вони зупиняються, не виходячи за рамки.
Senior
Він може все: який би клієнт до нього не прийшов, яку задачу йому б не дали, він виконає на п’ятірочку. Щоб стати класним синьйор-дизайнером, людині, яка лише освоює професію, потрібно як мінімум два роки, якщо працювати по 10-13 годин на добу.
Найголовніше: прорватися від мідла до синьйора. Вирватися з шаблону та рамок, які були дані базою, коли дизайнер був мідлом. Зрозуміти, що іноді правильна теорія не працює. Для того, щоб стати синьйором, потрібно знати закони, але вміти їх правильно порушувати.
На жаль, більшість класних дизайнерів зупиняються: не вистачає сил, духу, знань, просто втомлюються або залишаються середнячками. Класних середнячків багато, потенціал у них великий, але вони ще не побачили подальший шлях. За два роки стати класним синьйором можна тільки за однієї умови: якщо дуже багато працювати. Тому, поки дизайнер є джуніором, запал потрібно розтягнути його на ці два-три роки.
Наставник – щастя
Якщо ви знайдете ментора, який допоможе розкрити потенціал – вам пощастило. Це як знайти тренера. Коли хороший тренер бачить спортсмена, його слабкі і сильні сторони, він завжди скорегує та направить.
Наставником частково є арт-директор
Арт-директор – це та людина, яка може побудувати команду, зв’язати між собою людей. Якщо у арт-директора команда лише з синьйорів, він не зможете працювати. Синьйори – зірки, кожен у своєму жанрі.
Хороший арт-директор розуміє, що для балансу в команді потрібні дизайнери на різних щаблях розвитку. Поки синьйор генерує концепт, наступну сторінку може підхопити мідл, а прості форми може робити джуніор. Джуніор вчиться і переходить у мідла, а мідл тим часом на основі чужого почерку освоює закони і розвивається в синьйора. Таким чином відбувається кругообмін.
Чим може допомогти ментор?
Він ніколи не вплине на специфіку роботи. Якщо людині подобається займатися 3D, нічого з цим не зробите. Тут арт-директор може тільки спитати: «Що тобі дійсно подобається?», «Куди тебе направити?».
Але ментор може:
- Допомогти працювати швидше
- Відправити на курси, щоб прокачати скіли
- Підказати відео, книжки для натхнення і розвитку
- Критикувати, але не особистість, а продукт. Така критика допомагає рости
Непрофесійний арт-директор – той, який за дизайнером переробляє все руками. Він і дизайнеру не дає розвиватися, і сам деградує. У арт-директора поле розвитку – люди та їх зростання. Він працює з декількома дизайнерами. Йому потрібно створювати команду. Він розуміє, хто сильніший, а хто слабший, і як їх між собою зв’язати для розвитку. Один плюс один має бути більше, ніж два.
Як відбувається розвиток?
Є кілька кроків на шляху переходу до синьйора.
1. Спочатку навчання. Дизайнер тільки почав освоювати професію, він читає книги, дивиться на інших, ходить на лекції, курси, ставить питання, намагається влитися в ком’юніті.
2. Дизайнер починає копіювати або красти. Коли він перемальовує чужу роботу, виникають нові нейронні зв’язки в голові, відбувається магія: стають зрозумілими закони, які до цього були йому невідомі. Приходить досвід. Це знання, яке завжди буде зі спеціалістом.
3. Дизайнер вже знає, як робити стандартні речі. Шаблонні сайти, шаблонні макети, шаблонні логотипи. Ідеї, які лежать на поверхні. Це не погано і не добре. Це певний етап розвитку.
4. Вже відомо, як робити стандартні речі добре. У кожній стандартній речі з’являється авторське бачення. У хорошому плані, а не так, коли авторське бачення з’являється попереду всього, і не як наліпити все, що відомо.
Пастка 1. Дизайнер став класним Middle, або Middle to Senior, готовий зробити ривок, але потрапляє в пастку: вважає себе занадто крутим. Треба згадати, що потрібні речі вміють робити сотні тисяч інших дизайнерів по всьому світу. У цій пастці можна залишитися. І такі люди теж потрібні. Якщо це те, чого дизайнер дійсно хоче – він на своєму місці.
5. Щоб потрапити в синьйори, потрібно виходити за рамки свого мислення, ламати правила, відомі до того, ламати себе, в хорошому плані. Потрібно відпрацьовувати свій унікальний почерк. Почерк – це не шрифт і не стиль. Не працювати тільки в одному стилі. Мова про те, коли дивишся на роботи в різних стилях і за почерком впізнаєш, чия це робота. Можна навіть не підписувати. Якщо хочеться стати унікальним у своїй професії, треба про це думати.
Пастка 2. Можна відразу почати з почерку. Навіщо робити добре, робити стандартні речі, копіювати? Це все зайві дії. У джуніора на старті великий запал і багато крутих ідей. Але на них не можна спиратися, бо у джуніора немає фундаменту. У нього не було факапів, він не запускав у друк 100000 флаєрів з граматичною помилкою. Пастка в тому, що якщо починати зі свого унікального почерку, стрибнути в крок 5, пропускаючи кроки 1-4, – абсурд. Для експериментів потрібно мати стійкий фундамент.
Пастка 3. Коли відпрацювано 10000 годин, 5 років у професії, відомо про неї все, досвід може зіграти злий жарт. Коли приходить можливість або клієнт, але дизайнер вішає ярлик з висоти свого досвіду. У той час як молодий дизайнер бере і робить. Іноді необхідно змушувати себе ворушитись. Так, не ворушитись комфортно, сидіти в класному кріслі з великим монітором і розповідати молодим, як жити в цьому світі. У цьому комфорті легко потонути. Потрібно влаштувати собі челендж, перезапустити мозок, отримати креативну ін’єкцію. Як варіант – дизайн-батл, щоб спробувати свої сили в порівнянні з іншими дизайнерами.
Синьйор – не межа
Коли дизайнер став синьйором, виникає питання: що – це все? Стає нудно.
Тут працює T-shape – модель, теорія розвитку в глибину і в ширину. Будучи дизайнером, дизайнер розвивається в глибину, копає предмет. Але можна також розвиватися в ширину. Брати суміжні спеціалізації, області. Наприклад, стати арт-директором. В обов’язки і навички дизайнера не входить уміння знаходити контакт з іншим дизайнером або з клієнтом на рівні компанії. Коли стає нудно бути арт-директором, а таке буває, можна йти далі. Переходити в управління, топ-менеджмент, бути операційним директором, або йти в креатив, Research&Development, у HR.
У мене є хороші новини: бути дизайнером вигідно, це нескінченна професія і вона ніколи не вийде з моди. Або завжди є варіант – пенсія, яка називається аутстаф або аутсорс. Але якщо ви хочете розвиватися далі, почекайте ще трошки. Створюйте себе в тій галузі, від якої ви кайфуєте. Не треба здаватися. Бути мрійником класно. Давайте працювати в кайф.
Раніше Telegraf.design давав 10 порад, як працювати з власниками бізнесу.