У травні Україну відвідали британські ілюстратори та автори книги «Як стати успішним ілюстратором» Дерек Бразелл і Джо Девіс. Вони презентували два україномовних видання своїх книжок і прочитали лекції. Telegraf.Design не впустив нагоди поспілкуватися з гостями про ілюстраторські спільноти, дизайнерські конкурси та нахабних замовників.
Читайте також: Дизайн-бібліотека: 7 нових книг українською та англійською
Дерек Бразелл та Джо Девіс під час Книжкового Арсеналу в Києві
Дерек Бразелл — ілюстратор, керівник проектів британської Асоціації ілюстраторів та видавець журналу Varoom. Джо Девіс працює в галузі комерційної ілюстрації, викладає в Плімутському університеті. Разом вони написали три книги: «Як зрозуміти ілюстрацію», «Як стати успішним ілюстратором» та «Як створювати вдалі ілюстрації». Перші дві — вийшли українською у видавництві ArtHuss.
Про силу ілюстрації у світі цифрових технологій
Девіс: Ілюстрація має різні рівні впливу: культурний та економічний. Наприклад, книжкові ярмарки зараз наповнені виданнями для дітей, в яких ілюстрація відіграє дуже важливу роль. Це частина креативної економіки країни.
Також думаю, що завдяки технологіям люди стали більш усвідомлено та вимогливо ставитись до зображень: ми постійно бачимо анімації на телефоні, ілюстровану рекламу. Люди очікують бачити якісні зображення.
Джо Девіс
Бразелл: Зараз з’явилося більше політичної ілюстрації і вона стала впливовішою. Наприклад, роботи Еделя Родріґеза, який став відомим завдяки своїм критичним зображенням Трампа, — це приклад прямого впливу ілюстрації. Чудово, коли зображення красиві і приємні, але також важливо, коли вони мають сильний меседж. Така ілюстрація допомагає людям виразити, що вони відчувають з приводу помітних політичних подій. А діджитал-платформи дозволяють поширити зображення доволі швидко.
Ілюстрація Еделя Родріґеза для обкладинки американського тижневика Time
Технології насправді допомагають ілюстрації. Через соціальні медіа ми легко ділимося своїми роботами і поширюємо їх. З негативу — те, що люди крадуть чужі роботи, але є багато позитивних моментів. Наприклад, українських ілюстраторів можуть побачити у Південній Америці чи, власне, будь-де. Інстаграм — чудовий драйвер для поширення робіт.
Про бізнес-сторону ілюстрації
Бразелл: Ілюстратор має усвідомлювати себе наполовину як креатора і наполовину як підприємця. У Великій Британії, наприклад, студенти в коледжі чи університеті вивчають, як створювати ілюстрацію, але вони отримують дуже мало порад щодо бізнес-частини своєї справи. Тож випускники таких навчальних закладів уміють малювати, але не можуть продати свої роботи і забезпечити себе.
Девіс: Це досі у ментальності: «О, якщо тобі подобається створювати зображення, ти можеш робити це безкоштовно». Так не працює. Люди мають отримувати зарплату, щоб займатися своєю справою професійно. Часом клієнти думають, що роблять тобі послугу, коли замовляють ілюстрацію. Насправді, це ти надаєш послугу, створюючи для них роботу. Нам важливо змінити таке сприйняття, це змусить людей поважати індустрію значно більше і зробить її міцнішою.
Це інтернаціональна проблема: в Італії те саме, у Франції, у нас. Ставлення навіть не залежить від того, наскільки клієнт великий. Часом відомі замовники теж не достатньо оплачують роботу або експлуатують працівника. Тож це справа освіченості обох сторін — і клієнта, й ілюстратора.
Дерек Бразелл
Бразелл: Іноді ілюстратори самі не розуміють, що їхня робота може вартувати великої суми грошей. Ти можеш отримати 20 тисяч фунтів за американську рекламну кампанію або 6-7 тисяч фунтів за роботу для модного дому. Але якщо тобі це невідомо, можеш подумати: «О, 600 фунтів — це багато». Тож краще таки знати справжню ціну, щоб не працювати за їжу.
Девіс: Особливо через те, що ілюстратори тепер можуть оперувати на глобальній платформі, вони мають бути свідомі бізнес-підходу. Ілюстратор повинен володіти повним набором: як технічними, естетичними, практичними навичками, так і бізнес-уміннями.
Про сфери ілюстрації
Бразелл: Цікаво, що у Великій Британії розвивається ілюстрація для пакування. Люди люблять використовувати ілюстрацію, щоб виразити той факт, що вони створюють дещо особливе. Наприклад, крафтове пиво, шоколад з незвичайними смаками або органічні продукти. Тобто люди таким чином показують, що піклуються про свій продукт і покупців. Ця сфера продовжує зростати.
Illustration Professium
Очевидно, анімація та ігрова сфера будуть і далі рости. Для соціальних медіа та своїх веб-сайтів клієнти часто замовляють motion-дизайн.
Девіс: Я думаю, доволі складно передбачити, які сфери будуть розвиватись, адже технології змінюються так швидко. Люди навіть не сподівалися на такий вплив від смартфонів, наприклад. Водночас доволі неочікувано, що друкована книга знову популярна. Можливо, у майбутньому люди ще більше будуть зацікавлені в друкованій ілюстрації. Будь-що може трапитися. Думаю, навіть видавці нервово дивляться у майбутнє через розвиток технологій.
Про ілюстраторські спільноти
Бразелл: Підтримка — це одна із найважливіших функцій професійних спільнот. Ілюстратори часто працюють ізольовано в межах свого дому, порівнюють свої роботи із тими крутими ілюстраціями, які вони бачать у мережі, і починають думати, що не достатньо хороші. Їм бракує спілкування, поради і підтримки. Це впливає на ментальне здоров’я, ми про це зараз багато говоримо у Великій Британії. Ком’юніті, в якому ти можеш поговорити про свої проблеми, виручає.
Девіс: Думаю, такі спільноти багатогранні і роль їхня доволі комплексна. Часом це про навчання, інколи – про соціалізацію чи підтримку. Я працюю з такими організаціями з навчальними цілями: допомагаю розібратися в питаннях про контракт чи оплату праці, наприклад.
Про ілюстраторські конкурси
Бразелл: Робота ілюстратора мусить бути оплачуваною. Якщо ви все ж берете участь у конкурсах, нехай це будуть ті, що мають приз або оплату для переможців і, можливо, шорт-лист із 10-20 конкурсантів. Потрапляння у шорт-лист престижного змагання ти можеш використати в корисний для себе спосіб — як промоцію. Потім поширити у себе в соцмережах і сказати: «Дивіться, я у топ-20 класного конкурсу».
Девіс: Це також залежить від того, на якому ти етапі своєї кар’єри. Можливий такий варіант: твоя робота високо оцінюється, ти маєш якісне портфоліо з відомими замовниками і береш участь в ілюстраторському конкурсі, щоб нагадати про себе. Це така собі форма підтримування стандартів — показувати найкраще з індустрії.
Бразелл: Асоціація ілюстраторів у Великій Британії проводить щорічний конкурс ілюстраторів. Однак для нього учасники не створюють нових робіт, а подають вже готові, зроблені протягом року. Ми визначаємо найкращих, шорт-лист і лонг-лист із 200 митцями. Такі заходи ілюстратори використовують як платформу для самопромоції.
Про книгу «Як зрозуміти ілюстрацію»
Джо Девіс: Ілюстрація — повсюду, тож книга буде цікавою не лише професіоналам сфери, а й людям, які просто люблять зображення. Книжка про те, що означає ілюстрація і як вона працює. Вона допомагає обдумати, як ми сприймаємо твори мистецтва і який вони можуть нести меседж.
Ми обирали для книги роботи, які якось вплинули на світ. Наприклад, зображення про воду (постер «Вода» Карло Станґа на замовлення ЮНЕСКО — Telegraf.Design), про медичну ілюстрацію (документальні роботи Крейґа Фостера — Telegraf.Design). Навіть ілюстрація на маяку (мурал для маяка Оберстад у Норвегії художниці Люсі Маклохлен — Telegraf.Design) — сильна і впливова, бо вона міняє ландшафт. Книга показує, яку силу в нашому світі мають зображення, як вони працюють і який мають вплив на життя.
Постер «Вода» Карло Станґа на замовлення ЮНЕСКО
Також ми хотіли підкреслити різноманітність ілюстрації, щоб люди переосмислили своє сприйняття. Це було однією з наших основних цілей. Ми говорили з дуже різними митцями з усіх сфер.
Дерек Бразелл: Під час інтерв’ю для книги мені було дуже цікаво говорити з людьми про їхній процес створення ілюстрації. Це вплинуло на моє розуміння того, як люди працюють. Коли ти сам ілюстратор, знаєш свій процес, але не розумієш, як це відбувається в інших митців, як вони бачать світ.
Українське видання книги «Як зрозуміти ілюстрацію». Верстка і дизайн: Микола Ковальчук, ілюстрація на обкладинці: Ольга Протасова. «Як зрозуміти ілюстрацію» — це 36 есеїв про знакові ілюстрації. Розповідь про книжку Сари Фанеллі «Велика втеча Цибулинки» та репортажі з Афганістану Річарда Джонсона можна прочитати в Telegraf.Design.
Про українське видання книги
Бразелл: Цікаво, яку значну роль зіграли соціальні медіа в процесі видання книги українською. Ольга (українська ілюстраторка Ольга Протасова — Telegraf.Design) написала у твіттер: «Нам подобається ваша книга. Ми хотіли б її перекласти». Ми передали це повідомлення нашому видавцеві у Великій Британії — Bloomsbury, там теж відреагували із зацікавленістю. Тож книга мала захопливий шлях: не через прямий зв’язок між видавництвами, а завдяки ілюстраторам-ентузіастам з України.
По-іншому відчувається, коли дізнаєшся, що твоя книга може бути цікавою в інших країнах. Це стало приємним сюрпризом.
Ми вперше побачили книгу сьогодні і вона фантастична. Це свіжа інтерпретація обкладинки. Кольори дуже яскраві, і книга виглядає чудово на полицях, як ми змогли переконатися. Вона також змінилася всередині: цікава верстка тексту і зображень. Дизайнер верстки мав можливість зробити картинки всередині достатньо великими.
Про різницю між поганою і хорошою ілюстрацією
Бразелл: Це суб’єктивна річ і залежить від персонального естетичного смаку. Я починав з малювання, тож люблю ілюстрацію, яка добре намальована. Але в контексті суддівства, коли дивлюсь на роботу і кажу «Ні, вона не дуже вдала», ще не означає, що ілюстрація не ефективна. Якщо хтось її замовив, ілюстратор отримав оплату і вона досягає своєї цілі — робота ефективна, незалежно від моєї думки.
Девіс: Ілюстрація також може змусити людей робити щось, що не є добрим. Тобто може бути використана як форма пропаганди. Це, мабуть, теж про погану ілюстрацію. Водночас цей факт показує силу самого феномену, хоч з негативної сторони.
Джо Девіс та Дерек Бразелл читають лекцію під час Книжкового Арсеналу
Про культурну різницю
Девіс: Зараз я працюю запрошеним професором, відвідую університети з різних країн. Різниця між ілюстраторами з різних країн є. Це захоплюючий аспект моєї роботи й ілюстрації загалом. Наприклад, китайські студенти дуже професійні технічно, але часом мають проблеми з ідеями: вони менш незалежні у своєму мисленні, а меседжі їхніх ілюстрацій не такі сильні. Дуже цікаві роботи створюють у Південній Кореї — вони дуже задіюють уяву. Європейські роботи теж різняться: наприклад, німецькі чи італійські дитячі книги не дуже добре продаються в Британії, тому що вони темніші. Навіть у різних британських університетах відчутна різниця в роботах студентів.
Про те, що захоплює в ілюстрації
Бразелл: Мені подобається бачити речі, про які я навіть не думав раніше, і розуміти, що це класно виглядає. Ілюстрація без контексту — навіть краще, ніж створена для чогось спеціально. Інколи класно працює, коли забираєш роботу з контексту і поміщаєш її в нові обставини — на стіну, наприклад.
Якось робота моєї знайомої, британської ілюстраторки, яка працює для фешн-брендів, з’явилася на величезних рекламних екранах лондонської площі Пікаділлі, на всі 4 поверхи будівлі. Коли я побачив цю роботу, був вражений, вона справила wow-ефект на мене. Тож так, я люблю ілюстрацію за її здатність вражати.
Дерек Бразелл та Джо Девіс підписують книгу для читачки під час Книжкового Арсеналу в Києві
Авторка фото — Наталя Азаркіна.
Раніше Telegraf.Design публікував уривок з книги Дерека Бразелла та Джо Девіс «Як стати успішним ілюстратором».