Багато експертів (і справжніх, і диванних) прогнозують глобальну рецесію через епідемію коронавірусу. Одні кажуть, що занепад буде довгим, інші — що ще довшим. Але мало хто зважується прогнозувати, що ж буде потім. Лі Еделькоорт, знана у світі прогнозистка трендів, поділилась своїм баченням, як зміниться світ, коли коронавірус відступить. Вона впевнена, що попри  «небачено руйнівний вплив» на економіку, вірус позитивно вплине на переоцінку людських цінностей. Та викличе попит на творчість та вміння імпровізувати.

Фото Koen Hauser

Лі Еделькоорт народилась у 1950 році у Нідерландах. Вона вважається однією із найвпливовіших прогнозистів трендів у світі. Еделькоорт була директором Академії дизайну в Ейндховені з 1998 по 2008. У 2003 році журнал Time назвав її однією з найвпливовіших людей в у моді. Зараз її нью-йоркська агенція Edelkoort Inc надає послуги прогнозів переважно у світі моди та споживчих брендів.

Пані Еделькоорт називає теперішній період  «карантином споживання», який впливає не лише на економіку, але й культуру. Вона каже, що люди будуть змушені звикнути до існування з меншою кількістю пожитків та подорожей. Далі пряма мова.

«Карантин культури споживання»

Ми зараз масово входимо в період карантину споживання. За цей час ми зможемо навчитись бути щасливими від простих речей: улюбленого плаття, яке давно перестала носити, книги, яку закинув читати, приготування вишуканої їжі, лише для того, щоб зробити звичайний вечір святковим.

Ми відучилися робити щось не поспішаючи, не чекаючи на дзвінок, не добиваючись рішень. Вірус змусить нас скинути темп, відмовитись від перельотів, працювати з дому, розважатись у колі сім’ї, стати самодостатніми та уважнішими. Зараз покази мод виглядають химерними, реклама послуг туроператорів недоречною, а плани на майбутнє піддаються критичному питанню:  «чи справді це матиме значення?»

Щодня ми піддаємо сумніву всі складові системи, в якій живемо. І нам потрібно прийняти, що деякі з цих складових зникнуть, бо давно вже мають зникнути.

За останні декілька років люди почали розуміти, що нам — аби вижити як вид та зберегти те, що лишилось від планети — потрібні різкі зміни способу життя, способів пересування, споживання та розваг. Немає жодного шансу, що ми продовжимо виробляти настільки багато товарів, як зараз, і вбережемось. Те ж стосується й інформації, яку ми споживаємо — у більшості вона або не несе жодної цінності, або тільки шкодить нашому розвитку та примітивізує культуру.

Але людина все ще сподівається, що речі лишаться такими як є. Тому більшість і продовжує вести бізнес так, як вони звикли, не шукають нових рішень та способів комунікацій.

Найцікавіше, що вірус, який так раптово зупинив нашу діяльність, забрав необхідність робити вольове зусилля, аби переглянути свій спосіб життя та ведення бізнесу. Тепер ми просто змушені впроваджувати зміни.

У нових умовах уміння імпровізувати та мислити творчо стануть найвищим багатством.

Вірус також доводить, що зупинка економіки споживання може стати корисною для навколишнього середовища. Недавні знімки стану повітря над Китаєм показують, як 2 місяці без виробництва очистили небо та дозволили людям знову дихати (в прямому сенсі слова).

Сподівання на оновлення системи

Це не фінансова криза, це криза зриву звичних порядків. Люди перестали пересуватися, кудись виходити, перестали витрачати гроші, їздити у відпустки, відвідувати культурні події, навіть ходити до церкви.

Ми увійдемо у реальність, яка нагадуватиме чистий аркуш готовий до нових проєктів. Адже в теперішньому процесі сповільнення буде втрачено багато компаній та грошей. Перезапуск вимагатиме неабиякої кмітливості та рішучості, щоб побудувати нову економіку з іншими цінностями та способами управління виробництвом, транспортом, дистрибуцією та роздрібною торгівлею.

Вірус вплине на всю цивілізацію та глобальну культуру, що дозволить побудувати альтернативний, по-справжньому новий світ

На жаль, немає миттєвого зцілення від цієї катастрофи. Щойно вірус буде взято під контроль, нам доведеться підібрати залишки та винайти все з нуля. І саме це вселяє мені надію на нову, кращу систему, в якій ключовою буде повага до людини, її праці та умов життя. Врешті, ми будемо змушені зробити те, що вже давно повинні були зробити.

Якщо ми мудрі — а на жаль історія показує, що це далеко не так — ми почнемо спочатку з новими правилами та порядками, а кожна країна скористається можливістю повернутися до власної свідомості та досвіду, аби віднайти свої культурні та інші унікальні якості.

Повне інтерв’ю із Лі Еделькоорт можна прочитати за посиланням.