До роковин повномасштабного вторгнення фандрейзингова платформа United24 презентувала спеціальну партію солі «Міць. Українська кам’яна». Ілюстрацію для пакування створив відомий український дизайнер Артем Гусєв. Його варіант зображення, в якому слово «Сіль» замінене на «Міць», а кам’яна квітка — на тризуб, став віральним. Telegraf.Design мав нагоду поспілкуватися з Артемом про успіх цього фандрайзингового проєкту.

Артем Гусєв

Розкажіть, як з’явилася ілюстрація «Міць»?

Ідея народилася в той період, коли біля Соледару точилися жорстокі бої. Я тоді хворів і загалом відчував себе не дуже, але розумів, що нашим захисникам зараз ще складніше. Вирішив намалювати щось, що мотивує та надихає. Тож почав читати про Соледар та про поклади солі на цій території.

Так я звернув увагу на знакову пачку солі, яка є в кожного вдома, і вирішив модернізувати її. Згадав, як молоді дизайнери раніше нарікали, який страшний дизайн у тієї солі. Мовляв, чому вона досі випускається в такому вигляді, чому не зробили редизайн. Та для мене в ту мить важливим був символізм, адже ця пачка вже стала частинкою національного надбання.

Ілюстрація: United24

Як образ квіточки з пачки став Тризубом?

Квіточка з кубів, зображена на оригінальній пачці, здалася мені влучною метафорою, бо зараз наша країна теж немов складається з блоків у єдину стіну. В своїй роботі я часто використовую символіку України, тому ця квітка перетворилася в мене на тризуб. Оскільки я давно вже працюю з рекламою та дизайном, мені цікаво не просто візуалізувати якісь речі, а й передавати зміст через повідомлення. Тому я намагаюсь завжди наповнювати ілюстрації додатковим сенсом.

Спочатку я намалював тризуб, а потім розмірковував, яке повідомлення додати. В моєму інфополі тоді зафіксувалося слово «Міць», і я зрозумів, що воно схоже на слово «Сіль», до того ж воно потужне і релевантне тим подіям, що відбуваються. Ба більше, сіль Соледара є саме кам’яною, а не морською чи якоюсь іншою, що теж створює класну асоціацію з незламністю українців.

Як так вийшло, що ви разом з United24 розробили спільний проєкт?

Через якийсь час після оприлюднення малюнка до мене звернулися представники United24 і сказали, що мають ідею для проєкту. Ідея полягала в тому, щоб класно запакувати 20 тонн солі, яку вдалося врятувати з Соледара, і запустити завдяки цьому фандрайзинг.

Моя ілюстрація з «Міццю» стала обкладинкою для цього пакування, бо представники United24 зазначили, що цей меседж є нині дуже потужним. Ми залишили основну концепцію, але я частково перемалював роботу, а саме — літери напису, щоб вони були ближчими до оригіналу. Так почалася наша співпраця.

Ви очікували, що ця кампанія стане настільки віральною?

Навіть у день, коли я запостив свій малюнок, вона зібрала чимало лайків як для моєї сторінки. Картинка потім гуляла всім інтернетом, і не завжди з вказанням авторства, бо вона розійшлася органічно. Для мене, з точки зору комунікаційника, це класний показник.

Під час боїв за Соледар я бачив, що з’являлися ілюстрації й інших художників, які використовували знаковий образ пачки солі. Можливо, саме релевантність меседжу про міць і посприяла успіху нашого проєкту. Та масштабувати результат вдалося здебільшого саме завдяки зусиллям United24.

Автори ілюстрацій: Максим Паленко, Олександр Грехов, Іван Шульгін

Що ви відчули, коли побачили передачу цієї пачки солі Папі Римському?

Коли я побачив відео, відчув шок, чесно кажучи, бо мене ніхто не повідомляв, що таке планується. Можна по-різному ставитися до Папи Римського, але вражає сам факт, що робота, до якої я маю стосунок, потрапила у Ватикан, і понтифік тримав її у руках. Я був дуже радий цьому.

Світлина: Vatican News

Дизайн став важливим інструментом національного спротиву. Якою ви бачите місію українського дизайнера?

Війна — всюди, і дизайном теж треба боротися. Нам треба активно виборювати своє і протистояти ворожому впливу, зокрема відмовлятись від російського дизайну. (Згадати хоча б нещодавній зашквар з російськими шрифтами в бібліотеці Google.) Мені здається, раніше більшість людей не звертала на такі речі уваги, та і я був неперебірливим.

Однак війна зробила всі ці аспекти дуже болючими. Повсюдно стала з’являтися українська символіка, художники та дизайнери стали шукати знаки, образи та сенси з історичним підтекстом — справжні, а не нав’язані сусідом.

Раніше я займався переважно комерційними проєктами, а зараз часто працюю на волонтерських засадах, висвітлюю нашу боротьбу зі злом. Я вважаю, що треба максимально вкладатися в країну тим, що вмієш. Графічний дизайнер воює своїми ілюстраціями, виставками. Ці інструменти та контент добре працюють на підтримку українського народу.

Впродовж цього року ви створили чимало воєнних робіт, реагували ледь не на кожний інфопривід. Не боїтеся вигорання?

Я думав про це, і втома, дійсно, з’являється. Проте хлопці на фронті не думають про вигорання, адже мають завдання, місію.

Як дизайнер, я маю робити все задля перемоги. Я сиджу вдома в теплі і комфорті, а не в багнюці під пострілами. Тому завжди пам’ятаю про те, що наші воїни роблять набагато більше за нас. Не треба себе жаліти, треба фігачити.

Я працюю в мінімалізмі, він мені комфортний, бо так можу швидко створювати ілюстрації. Люблю робити графічні метафори простими засобами. Мені треба більше часу на придумати, ніж на реалізацію. Думаю ж я постійно, бо ми перебуваємо в дуже насиченому інформаційному полі. Новини в мене автоматично трансформуються в образи, після чого вже вирішую – малювати чи ні.

Не знаю, як скоро мене накриє вигорання, і чи взагалі це станеться. Намагаюся шукати баланс і якось компенсувати навантаження. Скоріше за все, буду продовжувати робити плакати і ілюстрації до самої перемоги і після неї також. Паралельно з цим я виконую і комерційні замовлення, щоб мати змогу жити і донатити.

Часто іноземці не розуміють роботи українських дизайнерів, бо перебувають «не в темі». Чи стикалися ви з таким фідбеком?

Так, певні локальні інсайти можуть бути незрозумілі іноземцям. Водночас я отримував чимало запитів щодо адаптування робіт англійською. У площині образів, мені здається, іноземці все розуміють, а от зміст — не завжди. Особливо коли ми агресивно комунікуємо, бо нас уже дістало. З колегами по цеху навіть обговорювали термін «агресивний український дизайн».

Вважаю, що все одно треба перекладати роботи, щоб іноземці теж мали змогу розуміти і поширювати наші меседжі. Наприклад, коли ми хотіли перекласти назву проєкту «Міць», з’явився хештег #Soledarity, бо саму гру слів «сіль-міць» перекласти неможливо. Натомість ми відштовхнулися від назви міста Соледар.

Нещодавно мав спілкування з іспанським режисером Mario Vega, який збирає свідчення про війну. Я показав йому ілюстрацію з зубом, який має карієс у вигляді мапи росії. Він дуже яскраво зреагував. Хоч на малюнку був ще й наявний дрібний текст англійською, я думаю, що насамперед йому зрезонувала сама картинка.

Ілюстрація: Артем Гусев

Чи плануєте інші благодійні дизайн-ініціативи?

Так, буду продовжувати працювати, створювати нові креативи, які наближують нашу перемогу. Мені зараз дуже імпонує така робота, бо вона важлива для мене і для країни.

Telegraf.Design працює за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.