Idea Report починається з роздумів щодо того, чим відрізняється молоде покоління креативників від старшого: мастадонти індустрії завжди воліли жертвувати багатьма речами у житті задля успішної кар’єри, натомість молодь прагне встановити здоровий work-life баланс і піклується про своє ментальне здоров’я. Проте креативники-зумери не мають поваги в індустрії, ба більше, відчувають експлуатацію та брак коштів.
Відомо, що концепція «роботи мрії» часто згадується тоді, коли йдеться саме про роботу в креативній індустрії. Автори звіту ставлять запитання: чи не змушує це уявлення романтизувати креативну роботу та йти на перепрацювання? Адже коли людина має омріяну роботу, очікується, що вона працюватиме понаднормово без жодних нарікань.
Індустрія як ніколи сильно штовхає працівників до такого сприйняття: якщо любиш те, що робиш, ти маєш робити це більше, жертвуючи особистим часом. Чимало опитаних вважають, що навколишні люди не розуміють їхню роботу та зовсім її не цінують, більшість відчували зневажливе ставлення навіть з боку керівництва агенції чи компанії.
Станом на зараз креативники загалом перебувають у стані, близькому до вигорання. Про це заявили 75% опитаних. Це число виросло вдвічі з минулого року. Лише 57% зумерів задоволені оплатою своєї праці, водночас серед бумерів таких 73%. До того ж молодь тривожиться через загрози, які несе майбутнє: 60% погано підготовлені до прийдешніх технологічних змін у галузі VR, AR та штучного інтелекту.
Серед явищ, які найбільше турбують креативників, зазначили так звану score creep — практику нашаровування додаткових завдань поза умовами, обумовленими контрактом. За словами опитаних спеціалістів, це відбувається через те, що клієнти креативних індустрій недооцінюють складність експертизи та робочого процесу загалом. Понад 60% опитаних назвали «вміння казати «ні» головною навичкою, яку вони хотіли б здобути найближчим часом.
Не обійшлося і без позитиву: з розвитком технологій стало простіше забезпечити вищу автономність окремого робітника, а під час пандемії covid-19 зросла обізнаність у питаннях ментального здоров’я креативних працівників. Також у звіті міститься інсайт щодо того, ким себе нині відчувають креативники та яким бачать шлях уперед.
Поширеним стає розуміння, що приваблива посада на «роботі мрії» не гарантує автоматично успіх. «Це — фантазія, створена і пропагована самою індустрією», — стверджують автори звіту. Більш ніж половина опитаних бажають, щоб їхні комерційні проєкти відповідали особистим цінностям, але лише 22% можуть дотримуватися цієї установки.
Неприємна правда ж полягає в тому, що успіх потребує від креативників «хаслу» (термін, що в англомовному світі означає культуру перепрацювання) та численних компромісів. 70% креативників запевняють, що саме виснажлива праця, а не талант, є головною запорукою успіху. 56% опитаних креативників зазначили, не відчувають себе успішними.
Зараз креативники вбачають «успішність» у здатності обирати підхожі професійні можливості та не бути змушеними виборювати моменти якісного дозвілля для покращення свого життя. Опитані вкотре наголошують на важливості автономності у своїй праці, особистому розвитку, свободі брати дійсно цікаві теми та проєкти. Технологічний підприємець із Португалії Марті Белл зазначає: «Для великої більшості метою є автономія або «свобода щодня досліджувати те, що цікавить».
У жовтні-листопаді цього року 93% дорослих британців повідомили, що відчувають труднощі через дедалі вищу вартість проживання. Креативна індустрія напружилася, адже це сектор, який традиційно тримається на фрилансі і недоплачуваній практиці. Звіт, представлений WeTransfer, повною мірою розкриває кризу вартості проживання і зростання фінансової нестабільності серед креативників.
У Великій Британії «дві третини креативників, які працюють на повну ставку, хвилюються через можливу втрату роботи та розглядають як рішення понаднормову працю протягом наступного року, щоб звести кінці з кінцями», — йдеться у звіті WeTransfer. Дані свідчать, що впродовж останніх шести місяців 44% креативників були вимушені витрачати заощадження, щоб сплатити свої рахунки, а ще 35% використали кредитні кошти. Водночас половина всіх креативників та самозайнятих працівників заявили, що більше не можуть покрити свої базові витрати.
Ще однією рисою, яка відрізняє юних креативників від їхніх колег-бумерів є ставлення до грошової винагороди. Попри те, що молоді спеціалісти нарікають на недооплачуваність праці та фінансову нестабільність, гроші не є для них головним мотиватором до роботи. Їх драйвить важливість роботи та її глибина, наявність мети та імпакту. Серед інших важливих цілей опитані назвали особисте зростання, якість проведеного дозвілля.
Водночас у секторі фрилансу 70% креативників хочуть отримувати більшу оплату праці, хоча 49% відчувають, що на них тиснуть з метою збереження чинної ставки задля підтримання конкурентності. Фрилансери наголошують — проблема поглиблюється через те, що клієнти зволікають з оплатою робіт — 62% вважають, що ситуація погіршилась 2022 року.
Важливим мотивом, який видніється крізь увесь звіт, є тема виснаження — професійного, ментального і навіть фізичного. Працівники креативних індустрій звикли жертвувати своїм часом, «розгрібати» проєкти всю ніч безперестанку та братися за понаднормові завдання. Однак автори Ideas Report вважають, що ми наближаємося до переломного моменту, після якого невідворотними стануть зміни в культурі праці.
«Переваги роботи в глобалізованому середовищі прямо пов’язані з недоліками. Чудово працювати з розмаїттям клієнтів по всьому світові, допоки тебе не попросять доєднатися до зуму о четвертій ранку», — Олівія Лопез, креативна стратегиня, авторка та ведуча подкасту The Art of Travel.
Так, покоління зумерів непокоїться через навалу новітніх технологій на зразок Web3, NFT та штучного інтелекту, але водночас вони визнають, що завдяки технологіям змогли досягнути певної автономності у своїй роботі. Саме ця омріяна незалежність є найбільш привабливою рисою галузі створення контенту.
Понад половина контент-кріейторів задоволені своєю працею або принаймні вважають, що вона дарує їм відчуття радості. Цей показник позитивно виділяє контент-кріейторів на тлі більш похмурих колег за креативним цехом. «Я вивчаю зв’язки між креативною та крипто-економікою. Ми стоїмо перед новою хвилею монетизації підприємницьких зусиль креативників», — стверджує Марті Белл, підприємець та засновник Poolsuite.
Амрс Еретусі, засновник компанії соціального спрямування The Kusp, стверджує: «Криза вартості проживання наклала обмеження на творче вираження для багатьох креативників у нашій спільноті, що наражає їхнє ментальне здоров’я на більший ризик. Підтримка має стати активнішою. Окрім того, щоб просто шукати найманих креативників, ми маємо відстоювати їхню працю, щоб допомогти людям бути незламними у теперішніх обставинах».
Звіт Ideas Report від WeTransfer, що зосереджений на ринку Великої Британії, є частиною ширшої програми опитувань. З більш детальною статистикою можна ознайомитися тут. WeTransfer опитала 6 500 креативників у 180 країнах та проаналізувала дані ще 4 000 з Великої Британії та США.
Посилання на оригінальний матеріал It’sNiceThat: Nearly two thirds of full-time UK creatives are worried about job security, WeTransfer says / Авторка: Ліз Ґорні
Вигорання, брак коштів та страх технологій: стан креативної індустрії у 2022
Всі ми — Україна
Как UX writing помогает делать продукты лучше
Архітектура в документуванні компонентів. Що головне — зручність для інженерів чи дизайнерів?
Тіффані Лі:
«Мікротекст — це допомога»
6 правил микрорайтинга для продуктовых компаний без UX-копирайтера