На початку року відбувся третій офіційний батл дизайнерів — 2 Hours Design Battle. Якщо коротко – багато людей, купа емоцій та лічені години на відведене завдання. Минулого разу ми писали про думки гостей, які побували на змаганні. А тепер прийшов час ближче познайомитись з самими файтерами. Розпитали їх про новорічний батл, про те, як батьки відреагували на їх вибір професії та навіть про дитинство.
Саша Кагор, арт-директор у MEAT Agency, викладач у MEAT Study
Я з дитинства полюбляв фантастику та інші світи. Тікав в іншу реальність у книгах, малюнках, мультиках і фільмах. Завжди надихала тема технологій. Зараз щасливий, що є частиною цього, розробляючи інтерфейси. Довго йшов до дизайну, починаючи з 5-го класу, пройшовши 6 років художньої школи, а потім ще 5 універу по цій же темі. Був, правда, вибір повернути в музичний напрям, але дизайн мені здався більше перспективним і цікавішим.
Зараз працюю над одним з поточних улюблених проектів для клієнта з Маямі. Це мобільний і веб-додаток по трекінгу власної безпеки, в залежності від того, де ти зараз знаходишся, як пересуваєшся, в якому районі, хто з тобою і т.п.
Пішов на батл, бо люблю кидати собі виклик. Ось і кинув. А ще це була прекрасна можливість поспілкуватись: я не часто кудись вибираюсь, а це був класний шанс. Якщо говорити про підготовку, то я прокачував набір прийомів по візуальній мові сайтів. Збирав та доповнював референси по лендінгам на пінтересті. Ніяких заготовок не хотів робити. Не люблю чітерство. Все чесно — строго тільки те, що встиг зробити за дві години.
Найскладнішим було абстрагуватись від натовпу людей, що були поряд. Які дихали тобі в потилицю та ходили перед тобою. Це було суперстресово. Ну і те, що запланував одне, а по факту встиг лише 40%. Але це дрібниці.
Я поважаю рішення журі. Дизайн — суб’єктивна штука, я це розумів, коли йшов на батл і передусім хотів просто перевірити свої сили. Я залишився задоволений собою. Файтерам б я порекомендував взяти великий монітор/аймак, щоб не бачити публіку перед собою (це реально відволікає), не витрачати час на апдейт текстів (як я), щоб вони були коротші і правильніші, їх все одно ніхто не буде читати. І не бійтеся відійти від брифа. Зробіть те, що підірве всім мозок. Якийсь креатив. Можливо, не зовсім навіть стандартним підходом і просто малюючи в скетчі чи фотошопі. На бриф теж особливо не дивляться.
Від івенту я в захваті. Прокачав стресостійкість та підтвердив для себе, що я в потрібній та в приємній для себе стихії.
Робота учасника тут.
Іванна Бойчук, арт-директор Hexagon Agency.
У дитинстві хотіла стати художником, малювала різних персонажів з фільмів, мультиків та інші дрібниці. Навіть пішла на день відкритих дверей в художній універ. Але тоді я ще була під впливом батьків і поступила на економічний. Та все ж творча професія сама мене знайшла.
Я не перший дизайнер у сім’ї, тому рідні вже знали багато про цю професію і не здивувались, коли я пішла в дизайн.
Наразі працюю над редизайном сайту Києво-Могилянської бізнес-школи, сайтом дизайн-коворкінгу нашої студії та декількома меншими проектами.
Пішла на батл, бо хотіла якогось струсу. Подивитись, що можна встигнути за такий короткий час. На роботі завжди є час «на подумати», а тут ти можеш глянути на свій підхід і побачити, над чим потрібно попрацювати.
Готувалась я точно не так, як переможець. Протягом останнього тижня переглядала багато інспірейшн. Створила чек-лист з задачами по підготовці, щоб нічого не забути. Підготувала три пари різних шрифтів. І зарядила всі девайси. А от на батлі було найважче абстрагуватись від людей, які заглядають у монітор. Це мене завжди виводило з рівноваги. Тому це був вихід із зони комфорту.
Щодо роботи, яка зайняла перше місце та критики мого результату — абсолютно погоджуюсь з думкою журі.
Майбутні файтери, віднесіться більш серйозніше до підготовки, ніж я. Часу дійсно мало і певні міні-заготовки можуть зіграти вирішальну роль. Плюс важливо знайти «фішку», якою ви відрізнятиметесь від інших учасників та привернете увагу журі. Намагайтесь подумати більш широко і не сприймайте бриф надто прямо.
Взагалі батл допоміг мені зрозуміти, над чим саме потрібно попрацювати, які скіли треба підтягнути. Зрозуміла, що в нашій країні багато класних дизайнерів.
Робота учасника тут.
Сергій Валюх, засновник, CEO та арт-директор у Tubic Studio.
У дитинстві мені дуже подобалися фантастичні фільми, які знімали в Голлівуді. І я мріяв стати тим, хто робить спецефекти для таких фільмів, ну і всяку різну круту графіку. А потім ще мріяв стати асфальтоукладальником. Батькам можна було не пояснювати, чим я займаюсь, оскільки вони давали мені повну свободу вибору в питанні того, чим я хочу займатися і ким бути.
Оскільки у мене своя невелика студія, то я не веду якийсь один проект, а цілу безліч, ну і, звичайно, спектр їх досить великий. Починаючи від нативних iOS додатків, закінчуючи чистою творчістю у вигляді ілюстрацій по бізнес-спрямованості або книжкових обкладинок.
Вирішив піти на батл, бо давно сам не малював дизайн, плюс було схоже, що це весело. Якщо чесно, то я ніяк не готувався, зазвичай весь матеріал у мене під рукою.
А от самим важким було сконцентруватися та зібрати себе докупи. Зазвичай мене не лякає, що хтось може спостерігати за моїм процессом роботи, але цього разу я не очікував, що так сильно розгублюся від великої кількості людей та відволікаючих факторів.
Чи згоден я з рішенням журі? Звісно! Тим більше, що я посів перше місце. З кінця. А якщо серйозно — журі дуже добре впоралися з роботою, адже вони змогли і не образити учасників зауваженнями і конструктивно пояснити свої рішення.
Молодим файтерам я б сказав одне — готуйте заздалегідь болванки лендінгів у Readymag або Figma/Sketch і старайтесь не перейматись за результат, тоді все пройде легко.
Після батлу я зрозумів, що засидівся на концептуальній та управлінській роботі і давно не брав участь у якомусь конкретному проекті, що теж було б корисно, так як багато навичок з часом губляться і застарівають.
Анатолій Шовковий, UI/UX дизайнер.
У дитинстві мене надихали відеопродакшн, реклама, програмування. Хотів робити щось гарне і щоб це бачили люди.
З батьками було дуже складно, так як у 14-15 років почав довго сидіти за комп’ютером і вчити Аfter Еffect, а батьки були проти і змушували вчитися тому, що вчать у школі, довелося з’їхати від них у 17. Тільки десь рік тому у них прийшло розуміння того, що я роблю і яку користь приношу іншим людям.
На сьогодні є NDA з проектом по хмарних технологіях, декілька промо-сторінок для продуктової компанії і ще 2 промо-проектів для маркетингових агентств.
Колись я сильно залипав на фотошоп-батли в ютубі. І одного разу я побачив пост про перший батл, який проводився у Вінтажі. Навіть не пам’ятаю, де я його побачив, але відразу подумав — це воно, я також хочу взяти участь у подібному, це дуже круто! Я розвідав ситуацію, побачив анкету в Олі Шевченко на сторінці і відразу заповнив. Адже я вже засидівся над проектами з дашбордами та нудьгою без креативу, хотілося чогось нового.
Я зрозумів, що просто бути не може та вирішив отримати перемогу в онлайн- батлі, щоб потім пройти в офлайн. І ось я переміг та трохи очманів, що мене запрошують на офлайн-битву. Одразу подумав, що тепер у мене є всі шанси поборотися вже з елітою, з гуру столичного дизайну. Проборовся, не переміг, але отримав масу вражень, знайомств та нових друзів. Вирішив піти на третій батл для реваншу та був здивований від того, як все змінилось. Людей більше, дизайнери спокійні, крики глядачів. Ще більше нетворкінгу та гуру дизайну в залі — круто! Хочеться ще.
Ні до першого, ні до другого батлу я не готувався, хотілося подивитися, як вийде зробити дизайн у стресових умовах, і з робочим місцем на мінімалку — зрозумів, що це можливо, правда, дуже складно. Хочу піти ще на один батл, тільки ось готуватися до нього я вже буду, так як сильно хочеться взяти перше місце, а то скоро стану вже ветераном і без медалей. Думаю 2 тижні тренуватись перед івентом, кожен день за 2 години робити по макету.
Найскладніше — це нормально прочитати бриф і почати візуалізувати те, що у тебе в голові після прочитання. Ти уявляєш одне, а виходить малювати інше. Так у мене було купа переробок і даремно витрачений час. Далі це контент, потрібно відразу накидати його в макет, якщо ви з цим не впораєтеся, потім буде дуже боляче. Я сам почав робити відразу варфрейми та розставляв контент як потрібно, роблячи тим самим структуру в голові. А потім з натяжкою встигав доробляти UI. Крики, нерви і власна фан-група — було круто!
Я згоден з першим місцем, з другим і третім не дуже. Завдання було продати годинник, а не показувати, що вони милі, або ж робити метафори c холодом.
Якщо дивитися з точки аналітики і воронок продажу — мімішність і емоція про холод і стрес йдуть на 2-й план, головне — це розписати основні особливості товару, поставити нормально кнопки, дати зрозуміти, що є додаток і в ньому вся суть, так як годинник це як браслетик, зробити класну UX форму для замовлення і постійно давати підказки, як це роблять китайці з Xiaomi.
Майбутні файтери, не бійтеся і не панікуйте. Сприймайте це як гру, посівши перше місце, ви отримаєте платину, а якщо не вийде — то хороший досвід і знайомства. Обов’язково йдіть на батл, намагайтеся зробити вище своєї голови, навіть якщо ви Лебедєв, головне без пафосу.
Робота учасника тут.
Артур Лукавий, фрілансер.
У дитинстві я любив мультики Діснея, грецьку міфологію, а також книгу «Робін Гуд». Батькам я сказав, що знайшов професію, де можна поєднувати знання математики і творчі здібності. Вони були не проти. Наразі працюю над дизайном інтернет-магазину та CRM-системи.
На батл пішов, щоб випробувати свої сили. До цього передивлявся записи трансляцій онлайн-батлів, там частенько можна було почути цікаві речі та звернути увагу на помилки учасників.
Я б порадив не зациклюватися на першому екрані, більше приділяти увагу тексту, не комбінувати різні мови. Також при можливості подивитись на соціальні мережі клієнта, там може бути багато відповідей.
Батл мені подарував, перш за все, емоції, було дійсно круто! Познайомився з крутими дизайнерами, адже там реально було дуже багато людей, які мене надихають. Повірив більше у свої сили, зрозумів, які скіли потрібно підтягнути. А взагалі задумався над переїздом до Києва.
Робота учасника тут.
Богдан Бровій, арт-директор в Edsson Software.
З самого дитинства моє перше і найголовніше джерело натхнення — це мій батько, він малює неймовірні картини і робить багато креативних і красивих речей. Друге джерело — це природа, яка мене оточувала в дитинстві, я виріс у селі, так що дитинство у мене було наповнене гарними пейзажами, які часто були змальовані в безліч альбомів і зошитів. Малював я багато, навіть на перерві перед малюванням було в задоволення допомогти однокласникам і за 10 хвилин намалювати 2-3 малюнка для них.
Батькам я нічого не пояснював. Коли вступав до університету, головною моєю метою було вибрати професію, де не потрібно працювати фізично. Просто я дуже ледачий і майбутню професію асоціював саме з теплим і комфортним офісом, в якому не соромно задерти ноги на стіл. Я не працюю в повному розумінні цього слова і зараз, дизайн мені приносить задоволення, тому можна сказати, що мрія ледачої дитини збулася, це те ж дитяче малювання в зошитах, просто зошити стали більше і олівці гостріше.
Зараз працюю над багатьма проектами одночасно, але основним все-таки є Historysearch.com.
Я раніше жодного разу не бачив і не був присутній на жодному батлі та завжди хотів сходити, але потім вирішив — раз йти, так вже потрібно і брати участь! Хотів перевірити себе і дізнатися, чи не втратив я навик швидко генерувати і втілювати цікаві ідеї. Також це була відмінна можливість навчитися чомусь новому у інших, не менш сильних дизайнерів.
Готувався дуже детально. Симулював 2-х годинний батл і аналізував свої помилки, тим самим оптимізуючи витрати по часу. Продумав стратегію роботи і розробив свій план по презентації дизайну. Був план на кожну хвилину, були заготовки по стилю, а також набір стандартних елементів, які використовуються в будь-якому сайті.
Найскладнішим було те, щоб не починати відразу ж робити дизайн, а витратити дорогоцінний час на аналіз завдання і продукту. Ну і, звичайно, стежити за часом було вкрай важко, час пролітає непомітно швидко.
Будучи найкрутішим дизайнером на Землі, ви не зможете показати свій рівень, якщо не будете готуватися. Найбільша проблема в тому, що ви не зможете стиснути всі етапи дизайну в 2 години. Щоб видати цікавий результат, потрібно викинути деякі звичні вам етапи підготовки та дизайну, вам треба буде змиритися з тим, що макет НЕ буде ідеальним і сконцентруватися саме на тому, що у вас виходить найкраще. Ви не встигнете донести ідею — вам потрібно показати її концепцію. Спробуйте показати новий погляд на дизайн, покажіть що-небудь унікальне і цікаве, здивуйте суддів та інших дизайнерів, виходьте за рамки завдання і умов та покажіть своє, унікальне бачення і підхід.
2HDB це можливість! Можливість заявити про себе і вийти з підпілля, можливість познайомитися з цікавими людьми і самоствердитися, можливість стати краще і можливість отримати задоволення від цього шоу. Це креативна зарядка для голови і можливість подивитися на світ дизайну ще під одним кутом.
Робота учасника тут.
Олексій Федоров, фрілансер.
Завжди надихала і досі надихає любов до своєї справи. Будь-то археолог, що розкопує кістки динозавра, або столяр, що обробляє дерево. Взагалі, я вважаю дизайнерів одними з найщасливіших людей — перетворити хобі на професію і отримувати за це гроші — що може бути краще?
У дитинстві мріяв стати або юристом, або журналістом, або захисником тварин (Грінпіс і так далі). Іноді добре, що дитячі мрії так і не збуваються. Мати досі думає, що я малюю одні візитівки.
Наразі працюю одразу над п’ятьма проектами — логотип, айдентика, два дизайнів сайтів та сайт на Тільді.
Для мене участь у батлі — відмінний спосіб перевірити свій рівень. Онлайн-батл це одне, а наживо в стресовій ситуації з крутими учасниками і при великій кількості глядачів — зовсім інше. Але готувався я саме по онлайн-батлам.
Найважчим був час і помилкові рішення. Начебто почав робити сайт на Тільді, бо була ще година в запасі. У підсумку через 20 хвилин зрозумів, що треба кидати Тільду і повертатися до Фотошопу.
Рішення судей неоднозначне — спочатку я був впевнений, що 8 місце точно моє, але напевно навіть трохи засмутився рівнем всіх робіт. Не знаю чому, але від інших учасників я очікував більшого. Файтерам пораджу більше фану і експериментів, не йти битим шляхом.
Найважливіше, що я отримав від батлу — круту кепку. Але якщо серйозно, то трохи підвищив свою самооцінку, познайомився з класними людьми, зрозумів, у який бік рухатися далі.
Робота учасника тут.
Анна Альошина, веб-дизайнер PineDev Studio.
З самого раннього дитинства я любила малювати. В основному, звичайно, це були принцеси, дівчатка … У старшому віці я малювала одяг. Саме тоді я вирішила, що хочу бути дизайнером одягу. Але з одягом, ближче до закінчення школи, не зрослося. До того ж в школі я просто обожнювала малювати стінгазети, плакати, оформляти шкільні свята, і подумала, що хочу цим займатися завжди. Дізнавшись про те, що таке графічний дизайн, як це працює і хто цим займається, я чітко вирішила для себе, ким буду.
Навчаючись у провінційній школі, не маючи досвіду і мистецької освіти, я вмовила батьків відпустити мене після 9 класу в художнє училище. Але мама була невблаганна. «Іноземні мови. Будеш перекладачем», — говорила вона. Наша баталія, здавалося, могла тривати вічно. Але врешті-решт ми прийшли до компромісу. «Я закінчую всі 11 класів і йду вчитися, куди захочу». Радості моїй не було меж! … до того моменту, поки я не зрозуміла, що без найменших знань і досвіду я не зможу вступити, куди хочу. Ну, а далі почався тяжкий час прокладання дороги в дизайнерське майбутнє художнього училища. І, звісно, спроби довести батькам, що я займаюся дійсно вартою справою.
Зараз працюю над різними дрібними проектами. Переважно нічим не примітними. Ще в процесі є великий проект для української компанії з виробництва металоконструкцій для телекомунікаційної галузі.
Я вирішила випробувати себе в битві з кращими дизайнерами України і отримати крутий досвід. Спробувати свої сили в настільки не комфортній та нестандартній обстановці. І, звичайно, наблизитися ще на один маленький крок до вершин українського дизайну та розважитися.
До батлу не готувалася зовсім. Приїхала на батл з багажем знань і навичок, які у мене вже були. Та й до робочого місця я повернулася буквально за 2 дні до батла. Тому часу на підготовку не було зовсім. Зараз розумію, що підготовка була б дуже до речі.
Мені, як і всім файтерам, було дуже складно працювати в такій ситуації. Але найскладніше було сконцентруватися на технічному завданні, вникнути в суть і проблему клієнта. Другим за складністю був момент, коли після прочитання брифа в голові сплив самий банальний і простий шаблон сайту з стоків, і відмовитися від нього і зробити щось унікальне було дуже складно, з огляду на тиск з усіх боків і поспіх.
З рішенням журі абсолютно згодна! Роботи всіх учасників були беззаперечно не того рівня, якого очікувало журі, та й самі файтери. Я впевнена, вони розраховували зробити краще. Проте, всі дизайнери круті, батл — заради фану, а те, що дизайнери створюють за межами батлу — дійсно круті речі.
Зважаючи на свій досвід, передусім раджу готуватися і не хвилюватися. Хвилювання тільки збиває з пантелику і відволікає. Обов’язково варто заготовити основні важливі елементи промо-сторінки, які зустрічаються завжди і без них не може існувати промо-сайт, яким би креативним він не був. Це значно прискорить роботу. Ще суддів дуже підкуповує «живий» дизайн, так що, безсумнівно, буде плюсом, якщо ви будете використовувати якісь анімації або взагалі створите готовий сайт, як зробив це переможець третього 2HDB.
Насамперед 2HDB як захід — це море крутих вражень! Отримавши безцінний досвід і багато корисних зустрічей і знайомств, зараз я знаю, в якому напрямку рухатися далі і що розвивати. 2HDB — це сильний заряд мотивації і натхнення. І дуже круто, що цей івент дає можливість брати участь як новачкам, так і іменитим дизайнерам. Адже в дійсності свої сили можна випробувати тільки в нерівному бою!
Робота учасника тут.
Також ми запитали, що думають переможці попередніх батлів. Адже цього разу вони не брали участь, а були глядачами.
Марія Доманська, переможець першого офлайн-батлу.
Мені сподобався захід, завжди знаходилась у спілкуванні з кимось. Але от роботи файтерів сподобались менше, як на мене, рівень дизайну показали нижче, ніж попереднього разу. Тому я на боці суддів, роботи не вразили. Розумію рівень складності, але в плані створення креативної ідеї можливо треба було постаратись краще.
Майбутнім файтерам я би порадила нічого не боятись, нічого не станеться, якщо ви програєте, тому будьте більш розкутими.
Марко Іванник, переможець другого батлу.
Бути гостем по-своєму цікаво, але не так цікаво, як брати безпосередньо в ньому участь. На батлі драйвова атмосфера, багато знайомих, тому скучати не доводиться. В якісь моменти залипаєш в чийсь монітор на декілька хвилин, а в інший час спілкуєшся, обговорюєш роботи, підходи, оцінюєш учасників.
New school
Третину часу файтерів займає аналіз і структуризація тексту. У цей час можна паралельно думати над загальною ідеєю. Більшість учасників проведуть адекватну роботу з текстом, візуально причешуть дизайн сайту, але мало хто подумає про особливі речі, які найкраще передадуть завдання з брифу й виділять роботу серед інших. Іншими словами, я би рекомендував думати над тим, що викликає емоцію і встигнути це зробити («встигнути» підкреслити двічі).
Одна справа, коли сам береш участь, інша, коли в ролі глядача. У першому варіанті все — як у тумані й повільно починаєш розуміти, що відбувається тільки, коли журі коментує роботи. Коли просто спостерігаєш, то встигаєш оцінити місце, атмосферу, жарти ведучих, лекцію в перерві й коментарі строгих журі. А саме головне, можна побачити, що всі ікони дизайну, в яких лайки під роботами вимірюються тисячами, теж живі люди і роблять помилки, як і ти.
Як бачите, не все так моторошно, як здається на перший погляд. Якщо маєте бажання брати участь у 2 Hours Design Battle, то готуйтесь, дійте сміливо та вірте в себе. До зустрічі на наступних івентах!
Раніше Telegraf.Design розповідав, як проходив найперший 2 Hours Design Battle.