Вячеслав Олянішин називає свою команду дизайн-спецназом і каже, що їм вдалося досягти хімії всередині. Він заснував Obys півтора року тому. Відтоді агенція отримала десятки нагород і ввійшла до 30-ти найкращих студій світу. Вячеслав розповів, де обпікся під час створення студії, чому відмовився від офера MediaMonks з переїздом в Амстердам і в чому він бачить місію нагород.

Читайте також: За 5 років збільшили середній чек проєкту у 8 разів. Як працює Advanced Team, номінант на «Студію року» Awwwards

У команді Obys 5 людей: засновники Вячеслав та Оля Олянішини, графічний дизайнер Костянтин Яковлєв, UI/UX-дизайнер Роман Сало і розробник. «Всі запитання щодо розробника покриті таємницею. Це навмисно», — каже засновник. Фото надане Вячеславом Олянишиним

До заснування Obys я був тімлідом в аутсорсинговій компанії і вже мав багато досвіду роботи: від зустрічей із директорами м’ясокомбінатів до створення проєктів для крупних міжнародних компаній. У якийсь момент зрозумів, що рости в Україні далі нікуди: немає команд, які мені подобаються і де міг би розвиватися. Пройшов чотири співбесіди у найбільш нагороджуваній компанії світу MediaMonks і отримав офер з переїздом для мене і дружини в Амстердам. Але на той момент вже вирішив присвятити себе Obys.

Що менша компанія, то більше у ній душі. В Україні великий ринок аутсорсу, де душі мінімум. А компаній, які б робили близький мені дизайн — візуально, функціонально та ідеологічно — немає. Є цікаві команди, але до них не дуже хотілося, плюс рівень зарплат мене не задовольняв.

Я зібрав команду однодумців. До core team входить 5 людей:

Костянтин Яковлєв — графічний дизайнер. З Костею ми з дитсадку разом, були однокласникими і жили через вулицю.

Роман Сало — UI/UX-дизайнер. Він був моїм студентом на курсі вебдизайну кілька років тому, а зараз і сам може навчити будь-кого.

Оля Олянішина — моя дружина і партнерка. Вона HR за освітою і не має дизайнерського бекграунду. Та Оля критично важлива учасниця команди, на якій тримається комунікація з клієнтом, весь маркетинг і багато стратегічних речей. Крім того, вона душа компанії, яка створює настрій всередині.

Розробника ми довго шукали, пробували працювати з різними людьми. Нарешті знайшли свою людину. Йому не треба пояснювати, що таке красиво і наскільки плавною має бути анімація.

Називаю нашу команду дизайн-спецназом. У нас є внутрішньо-командна хімія. Коли приходить новий проєкт, ми всі у ньому: відразу збираємо мітинг, кожен приносить свої ідеї. У цій магії виходять круті рішення. Відразу для себе вирішили, що хочемо бути найкрутішими у світі. Якщо знімати фільм, то на Оскар, якщо будувати будинок, то найвищий і так далі. Тому наша ціль — працювати з лідерами ринку, які хочуть показати, що вони найкращі, або з тими, хто має амбіції ними стати. Таким компаніям потрібні круті візуальні прийоми, анімації і класні фішки. На цьому ми й спеціалізуємось.

Ніхто з нас не мав досвіду відкриття власної студії. Очікували, що найважче буде на початку, але все пішло гладко і потихеньку ми стабільно обросли клієнтами. Найскладніші періоди були пов’язані з пошуком співробітників. Обпеклися з людьми, з якими нібито давно працювали. Виявилося, що вони нам нічим не можуть допомогти зараз. Ще з одним працівником не зрослося. У нас доволі специфічне бачення команди, тому складнувато шукати нових людей. Більшість дизайнерів у Харкові мають бекграунд аутсорсу або роботи на нашому ринку, де не часто виховують фундаментальні речі у плану візуального чи UX-дизайну. Все інше добре регулюється нашим тандемом з Олею. Я завжди генерую багато нових ідей, а Оля мене зупиняє, змушує порахувати і подумати.

Власний сайт агенції Obys отримав FWA of the Day, Website of the Day від СSS Design Awards і Site of the Day від Awwwards. Над проєктом працювали два місяці.

Кризових місяців без зарплати, кредитів у нас немає. Намагаємось прорахувати все на місяць вперед. Так, окрім подушки безпеки, у нас ще є бюджет, який допомагає перекривати касові розриві, які в цьому сезонному бізнесі завжди буваються. Літо і новорічні свята — час, коли всі у відпустці. Є періоди, коли ми перевантажені, а буває навпаки — коли роботи менше, ніж прогнозували. Це класична ситуація для будь-якого агентства.

Ми вибираємо собі клієнтів з найпершого дня, бо через невеликий розмір можемо взяти водночас лише кілька проєктів. Одночасно працюємо над 5-6 замовленнями на різних стадіях: для одного клієнта малюємо прототипи, а для іншого — вже закінчуємо мобільну версію. Якщо клієнт не «наш», відмовляємо. Найкраще, коли компанія прийшла конкретно до Obys, бо любить наш стиль і роботи, розуміє цінність анімації. Так легше знайти спільну мову. Близько 90% наших клієнтів — закордонні компанії середнього розміру, але з великим задоволенням працюємо і з українськими замовниками.

Obys отримала нагороду Website of the Day на CSS Design Awards і Site of the Day від Awwwards за проєкт, присвячений Нікі Лауді

Кожен дизайнер в Obys має свої власні проєкти, окрім робіт для клієнта. На них виділяємо один робочий день у тиждень, коли дизайнер може створювати те, що йому подобається. Декілька таких сайдпроєктів — наприклад, сайти про фешн-фотографа Пітера Ліндберга та автогонщика Нікі Лауду — взяли нагороди Awwwards, FWA та CSS Design Awards. Також наші експерименти можна побачити на Dribbble, часом проєкти ідуть у стіл або для портфоліо. Якщо крута ідея — даємо тиждень-два на завершення, бо всі нею горимо. Тоді підключається команда, щодня влаштовуємо мітинги, підкидаємо ідеї. Потім ці експерименти допомагають у клієнтських проєктах. Грубо кажучи, ми тренуємо якийсь удар, а потім впевнено ним б’ємо за потреби.

Кожен учасник команди має можливість зібрати мітинг зі свого проєкту у будь-який час. Якісь проблеми, щось не вдається, проєкт складний — всі допомагають. Наприклад, над однією своєю ідеєю я працюю вже пів року. В якийсь момент ледь не щодня збирав команду, коли потрібен був свіжий погляд або просто щось обговорити.

Ми будували місце, в якому хотілося б працювати. Я ж сам дизайнер, якби мав менеджерський бекграунд, більше б хвилювався про гроші, мабуть.

Дизайн сайту Yaroflasher я повністю робив сам протягом двох років. Не взяв за нього ні копійки. Yaroflasher — це моушн-дизайн-студія із Харкова, одна з найбільших у своїй сфері на світовому ринку. Її заснував мій хороший приятель Ярослав Кононов. Якось я вирішив, що хочу зробити крутий проєкт, але на роботі не було можливості: якщо намалюю класний дизайн, то верстальник або клієнт обов’язково зіпсують все. Зрозумів, що чекати не розумно, пора взяти все у свої руки. Прийшов до Ярослава і запропонував зробити йому найкращий сайт у сфері. Процес був складним, особливо — розробка. Я був на ньому не лише дизайнером чи артдиреткором, а відповідав за все: контент, фотосесію, слідкував за версткою. Досі вважаю Yaroflasher найкращим сайтом у своїй сфері.

За проєкт Yaroflasher агенція отримала Site of the Day на Awwwards, FWA та CSS 

Нічого не віддаємо на фріланс. Набили собі шишки в цьому плані. У періоди, коли були перевантажені, старалися невеликі завдання делегувати дизайнерам, з якими працювали в інших компаніях вже роки. Але це все не те. Тут потрібна магія, яка твориться всередині у цьому Гоґвордсі. Тепер відмовилися від такої співпраці. Так само з розробниками — знайшли свого, бережемо його і не шукаємо поки що інших.

Потрапляння в номінацію «Студія року» не стало для нас сюрпризом. Це було у списку цілей на рік. Ми всією командою мріяли і працювали над ціллю: хотіли створювати настільки круті проєкти, щоб вони були вартими нагород.

До Obys ми всі були хорошими дизайнерами, але не вигравали Awwwards чи CSS. Слідкували за конкурсами, розуміли, що можемо створювати сайти такого рівня, але чомусь їх не робили. І от, коли зібралися разом, запитали себе: в чому проблема? Взагалі немає проблем, щоб це зробити.

Найбільші нагороди отримуємо з клієнтськими проєктами, але також і за внутрішні експерименти. Насправді маємо 5-6 сайтів, які зібрали більшість наших нагород. І 20% з них — за сайдпроєкти.

Не можу сказати, що нагороди знецінюються. Для нашої команди це своєрідне підтвердження якості дизайну. Це як термометр, як казав колись Женя Кудрявченко: ми отримуємо нагороду, значить, робимо все, як потрібно. Як артдиректор я щасливий бачити радість в очах команди, коли ми виграємо. Це додає мотивації, з кожною відзнакою стаємо крутішими.

Важлива місія кожної нагороди для української студії — це просування України і підвищення лояльності з боку іноземного клієнта і партнерів. На світовому ринку український дизайн поступається більш розвиненим країнам, але ми працюємо над створенням конкуренції там. Що частіше там про нас чують, то легше буде всім українським агентствам, студіям, продакшнам продавати свої послуги потім закордоном. Кожна перемога — це маленький крок до того, щоб головний офіс Nike, Dior чи Chanel не побоявся звернутися до українського агентства і не порівнював нас з Індією. Сподіваюсь, коли станемо сивими старцями, все вже буде налагоджено.

Різні типи проєктів можуть отримати різні нагороди. На FWA віддають перевагу незвичним і кастомним фішкам розробки. Тим часом Awwwards і CSS Design — про те, як проєкт виглядає, чи плавно все працює, яка анімація. Звісно, дизайн насамперед має вирішувати головне бізнес-завдання. Це база, яку ми робимо завжди, але її замало. До цього ми додаємо емоції, класну мікроанімацію, інтерактив, зручну мобільну версію. Анімація — це не обов’язково Діснейленд всюди, а плавний скрол, невеликий інтерактив, безшовний перехід між сторінками. Для цього потрібна хороша розробка.

Щороку говорять про нові тенденції, але насправді нічого не міняється. Ми зараз оперуємо такими речами, які у графдизайні є нормою протягом останніх 50-80 років. Веб розширюється, стає більш функціональним і ми потроху починаємо переносити досвід з графічного дизайну. З візуального погляду веб — це чистої води графдизайн. Тут все те ж саме: сітка, композиція, ритм. Хороший шрифт — він і в Африці хороший шрифт. Він і в 1957-му хороший шрифт, і в 2020-му. Тенденції ж — це дрібниці. Якщо замінити популярний хід іншим хорошим ефектом, сайт не стане гіршим.

Кожна виграна нагорода — це близько 30-40 тисяч англомовного трафіку, який переходить на твій сайт. Це вже непогано і часто конвертується у додаткові знайомства і партнерства. Крім того, це однодумці, які розуміють цінність дизайну і з якими легше працювати. Водночас нагороди — це не джерело клієнтів, як Dribbble чи Behance. Для звичайних клієнтів — це лише додаткова річ. Коли замовник вибирає між трьома однаково хорошими агентствами, а ти вирізняєшся статуетками, то цей момент зіграє у твою користь.

На вартість нашого дизайну нагороди поки що ніяк не вплинули. Тут в основному впливає величезний ексель-файл з усіма витратами і планами. Щодо цін — ми завжди хочемо більше. Через пів року будемо підвищувати нашу вартість.

Поки розширятися не плануємо, але в майбутньому це можливо. Хоч ми все одно збережемо формат бутіка, не наберемо 20 людей. У нас є точкові позиції, які можна було б підсилити. Серед цілей на 2020-ий — більше нагород і розвиток напряму графічного дизайну.

Ми є прототипом маленької агенції майбутнього. Такий собі дизайн-спецназ, який складно виростити всередині великої компанії, бо там втрачається магія. Конструктори відберуть і вже відбирають частину ринку у фрілансерів і студій середньої руки, але за дійсно крутими автентичними рішеннями клієнт все одно буде приходити до нас. Я б порадив дизайнерам або переходити на конструктор як інструмент і пропонувати цікаві речі, які клієнт не може зібрати сам, або робити круті сайти. Актуальними залишаться ті, хто пропонуватиме унікальні речі.

Раніше Telegraf.Design публікував інтерв’ю із засновником Vintage Євгеном Кудрявченком про Awwwards, сайти за $3 тис., його бачення правильної бізнес-моделі для студії і нову парадигму роботи з клієнтами.