Кожен із нас певною мірою егоїст. Тому часто на етапі завершення проєкту починається боротьба двох его.

У червоному кутку рингу — дизайнер, закоханий у тренди, в естетику мінімалізму або просто у свій власний макет. В синьому кутку — клієнт, який з певної причини незадоволений чи взагалі не бажає приймати роботу.

Чому клієнт звернувся до дизайнера чи в агентство? Зазвичай, у нього немає часу, навичок і бажання займатися проєктом власноруч. То з якої причини він незадоволений результатом? Можливо, ми не проявили достатньо емпатії до нього і не зрозуміли його проблему.

Бути клієнтом теж складно

Перетворитися з зарозумілого дизайнера у дбайливого мені допоміг ремонт квартири. Не маючи досвіду, я цілком поклалася на рішення дизайнера інтер’єру. Таким чином я сама опинилася на місці клієнта.

По завершенню ремонту виявилося, що моя мрія про гарний відкритий бар так і не втілилася в життя. Зате у ванній кімнаті висить дзеркало фалічної форми, а стильна стільниця на кухні розтріскалася через 3 місяці.

Мені забракло залізної хватки досвідченого замовника, і тепер спільні недопрацювання мені доводиться виправляти самостійно. Я більше не вдягаю футболку з написом «Клієнт нічого не розуміє».

Егоїзм проти емпатії

Розчарування, яке я пережила, змусило мене замислитися про власну професію: «Чи справді я розумію відчуття і потреби свого клієнта? Або я дію на догоду свого дизайн-его?»

Відтак я стала помічати в процесі роботи, що інколи несвідомо виправдовую свої слабкості, аби перетягнути ковдру на себе та залишитися в зоні комфорту.

Виправдання №1
«Вам тут не редагувальня»

Правки — це криптонит кожного дизайнера. Чим їх більше, тим слабшим стає дизайнер, особливо під кінець проєкту. Щоби вцілити в цій нерівній боротьбі, до правок треба ставитися з розумінням, а не з негативом.

Нікому не подобається переробляти, але це така ж частина роботи дизайнера, як і пошук гарненьких референсів. Іноді правки — це своєрідні видатки проєкту («часу нема, спочатку зроби дизайн, а потім допишемо текст»), деколи — поява нових ввідних даних, а часом — банальна неуважність однієї зі сторін.

Варто відмовлятися виконувати явно недоречні правки, як-от перефарбовування нігтів моделі на 50 фотографіях у фірмовий колір. Але зауважте, що є неабияка різниця між запитами «Давайте збільшимо логотип, на візітці ще залишилося місце» та «Давайте збільшимо логотип, оскільки зараз його не розгледіти без мікроскопу».

Виправдання №2
«Це некрасиво, я відмовляюся так робити»

Інколи клієнт просить нас виконати абсурдну, на перший погляд, умову. Наприклад, вставити в макет QR-код. Виникає запитання «навіщо?», адже в макеті вже є сайт, і взагалі, це виглядає некрасиво.

Втім, навіть якщо у вас є сумніви стосовно адекватності завдання, все ж краще замислитися, чим мотивований клієнт. Скоріш за все, він краще знає свою аудиторію, її звички та стиль життя.

Не ігноруйте і не заперечуйте «дивні» прохання клієнта. Варто впевнитися, що запит доцільний, та виконати його професійно. Інакше QR-код у ваш макет вставить небіж клієнта, який нещодавно пішов на курси фотошопу.

Виправдання №3
«А що ви хотіли в такі строки?»

Без сумніву, дедлайн на вчора — це класика. Але це не привід знижувати планку та робити абияк, оскільки, мовляв, у клієнта немає вибору і він усе прийме. Можливо, у нього дійсно немає вибору, адже обставини склалися невдалим чином.

Варто обговорити з клієнтом пріоритети, запропонувати альтернативи. Разом ви можете прибрати із завдання зайве на сконцентруватися на головній меті. А для реалізації треба обрати такий інструментарій, який дозволить зробити швидко та без втрати якості.

Варто обговорити з клієнтом пріоритети, запропонувати альтернативи. Разом ви можете прибрати із завдання зайве на сконцентруватися на головній меті. А для реалізації треба обрати такий інструментарій, який дозволить зробити швидко та без втрати якості.

Виправдання №4
«І так згодиться»

Уявіть, що в улюбленому китайському кафе вам принесли напівготову страву, присипану кінзою, на яку у вас алергія. Ви або мовчки скуштуєте і більше не повернетеся в цей заклад, або влаштуєте сварку натщесерце.

У дизайні так само буває напівготовий продукт, який ми готові віддати, аби тільки піти далі (бракує навичок або завдання не до душі). А що буде потім із продуктом — це вже головний біль менеджера проєкту та клієнта.

Привчіть себе знаходити під кожне завдання не одне рішення, яке першим спало на думку, а декілька. Порадьтеся з колегами. Подумайте, чи захочеться вам покласти цей проєкт у портфоліо.

Зробіть трохи більше, ніж від вас очікують. Тоді ви будете впевнені, що ви віддали смачну страву, і клієнт неодмінно повернеться знов.

Виправдання №5
«Прикольна ідея, хочу так само»

Буває так, що дизайнер намагається від проєкту до проєкту проштовхнути якусь свою ідею. Можливо, це якась давня його задумка ще з часів курсової роботи. Або просто чийсь вдалий прийом, який він піддивився на Behance.

Слід розуміти, що не кожний проєкт існує задля того, щоб потурати нашим амбіціям. Так, можливо вогненно-червоний зараз у тренді, особливо у поєднанні з армійським шрифтом. Але чи буде це доречно у клініці сімейного здоров’я?

Якщо ви завжди мріяли оформити фірмовий стиль із трешовими колажами, то знайдіть відповідного замовника — наприклад, скейтерське взуття, але не пропонуйте це всім підряд.

Висновок

Підбиваючи підсумки, варто визнати, що бути лише руками клієнта і виконувати будь-яку його забаганку — крайність. Але так само крайністю є егоїстичне «Я так бачу».

Наступного разу подивіться на проблему очима клієнта. Ввімкніть емпатію і керуйтеся золотим правилом моральності: поводьтеся з іншими людьми так, як ви хочете, щоб поводилися з вами.

Telegraf.Design живе за підтримки спільноти. Підтримуйте Telegraf.Design на Patreon.