З 25 жовтня Нацбанк вводить в обіг нову банкноту номіналом 1 тисяча гривень. Над її виглядом працювали співробітники Банкнотно-монетного двору НБУ — колектив з десяти художників-дизайнерів. Telegraf.Design звернувся до шрифтарів Андрія Шевченка та Богдана Гдаля і художника-графіка Олега Петренка-Заневського з пропозицією оцінити оформлення нової банкноти.

Читайте також: «Дизайн червня: 8 найцікавіших проєктів місяця»

Фото: Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Над оформленням банкноти працювали трохи більше року, кажуть у Нацбанку. За цей час також виробили її систему захисту та опрацювали логістичні питання. Те, що дизайн створювали винятково співробітники Банкнотно-монетного двору НБУ, пояснюють конфіденційним характером такої діяльності.

«Це колектив з десяти досвідчених художників-дизайнерів, які мають необхідні знання та навички, — повідомляють у прес-службі. — Кожен з них працює над різними елементами захисту або дизайну: портретом, орнаментами, цифровими зображеннями».

Огляд шрифтової частини дизайну банкноти від Андрія Шевченка:

По-перше, шрифтів просто забагато. Дизайнерам-початківцям спеціально не радять використовувати більше трьох шрифтів в одному макеті, а на цій банкноті я нарахував одинадцять.

По-друге, шрифти занадто різнорідні. Існують певні правила їх поєднання, і порушувати їх треба дуже свідомо. Сполучати ж випадковим чином в одному дизайні гуманістичний курсив, імітацію каліграфії гострим пером й геометричний ґротеск — надто самонадіяне рішення. Усі ці шрифти з різних епох, різної естетики й по-різному сприймаються, утворюючи візуальну какофонію замість злагодженого хору.

Деякі літери мають сумнівний контур. Наприклад, слабкі передні ноги -л-м- у «Володимир» чи слабка горизонталь -н-, товста спинка -я-, непевний овал -ь- та -в- в «Одна тисяча гривень». Такі характеристики зазвичай властиві аматорській (а, отже, ймовірно, неліцензійній) кирилізації. Оскільки шрифт Bickham Script, використаний у написі «Одна тисяча гривень», має офіційну кирилізацію (подивіться, як би міг виглядати напис нею), то майже напевно на банкнотах бачимо піратську кирилізацію з російських рук.

Порівняння напису на презентованій банкноті з тим, як він міг би виглядати з використанням офіційної кирилізації Bickham Script

Проблеми з компонуванням. Чому, наприклад, «Володимир Вернадський» набрано двома шрифтами? Чому нахил їх літер не збігається? Чому в прізвищі настільки збільшена велика літера? Про такі дрібниці, як поправний кернінг, просто промовчу.

На звороті купюри цифри номіналу (найголовніша, в принципі, інформація) зненацька міняють шрифт. Чому і навіщо, незрозуміло.

Знак гривні, що сам по собі має доволі складну форму (уявний злам на перетині діагоналі паралельними відрізками — одна з найвідоміших оптичних ілюзій), поданий при номіналі невиразно. Ще й для погіршення читабельності додатково оздоблений декоративними обводками.

І головне — попри багаті українські шрифтові традиції, попри те, що дизайном перших українських банкнот займались блискучі шрифтарі, які заклали підвалини українського стилю, попри те, що перші сучасні гривні теж пишалися оригінальними літерами, в актуальному дизайні ми бачимо абсолютне нехтування власне українськими формами літер. Замість сміливих й особливих рішень наймасовіша паперова продукція демонструє нам хаотичну добірку літер з других, третіх, а подекуди й піратських рук.

Аверс 100 гривень Української Народної Республіки. Автор — Георгій Нарбут

Шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль теж звертає увагу на напис «Одна тисяча гривень», зроблений на основі шрифту Bickham Script, і ділиться своїм дослідженням:

Пошук показує, що автор шрифту Bickham Script Річард Ліптон робив його кирилізацію у 2016 році. Деякі форми літер (шрифт Bickham Script Pro 3) в його виконанні відрізняються від тих, що використані на купюрі 1000 гривень.

Звідки на купюрі могла взятися якась інакша версія шрифту? А все дуже просто! Більше 10 років тому росіянка Олександра Гофман видала шрифт пана Ліптона від свого імені під назвою Bickham Script One, Bickham Script Two, Bickham Script Three. Жінку й раніше не раз помічали за кирилізацією західних шрифтів і видаванням їх під своїм іменем і новою назвою. А дизайнери з Нацбанку, швидше за все, не задумуючись, скористалися її варіантом.

До таких висновків приводить аналіз форм літер, яких немає в оригінальній роботі, але є в роботі росіянки. І таке дослідження можна провести по кожному зі шрифтів на купюрі, не говорячи про те, що вони «не дружать» між собою з точки зору цілісного дизайну.

Експериментальний дизайн банкнот від Богдана Гдаля, виконаний єдиним шрифтом «Рукотвори»

Я спробував для експерименту зробити усі написи на банкноті одним шрифтом, аби побачити, наскільки це вплине на сприйняття купюри. Шрифт мого авторства має певну історичну тяглість, хоч і випадковий і не робився спеціально для купюр. Які висновки? Зміна шрифту на єдиний не рятує ситуацію, якщо він не є частиною глобального дизайну. Тому нові, спеціально зроблені шрифти, мають бути частиною глобальних змін, а не додаватися відсторонено.

Хочу зауважити, що першу редакцію дизайну українських гривень авторства Бориса Максимова створювали з правильним підходом. По-перше, завдяки роботі однієї людини вигляд купюр і монет був цілісним: Максимов створював шрифти, графіку, формував композицію. Крім того, під час розробки шрифтів він опирався на роботу Василя Кричевського. Отже, дотримався спадковості й історичної прив’язки дизайну гривень до часів УНР. Пізніше, коли на вигляд грошей почав впливати тодішній міністр освіти Дмитро Табачник, весь правильний підхід до роботи з дизайном, зокрема, шрифтовим, «посипався». З того часу кардинально ситуація не змінилася.

Це не спроба когось розкритикувати заради критики. Це спроба закликати керівництво Нацбанку змінити підхід до роботи з дизайном банкнот, не ховати під сімома замками людей, які ці купюри створюють, стати відкритими і дати можливість професійним шрифтарям взяти участь у розробці дизайну української гривні. У нас є своя шрифтова школа, люди, які вміють зробити річ сучасною і, водночас, надати їй історичної тяглості. Треба просто ініціювати цей процес.

Огляд банкноти від художника-графіка Олега Петренка-Заневського:

Аналіз банкнот необхідно починати з головної мети: хто буде нею користуватися і які задачі необхідно вирішити? Окрім цілі суто вжиткової, першою метою в оформленні банкнот є, мабуть, чітка і зрозуміла різність кожної і водночас притримання загальної композиційної лінії, творчого задуму. Наскільки вдало вирішено цю задачу в нашому випадку? Не думаю, що аж так віртуозно.

Очевидно, самі по собі портрети ґравіровані майстерно, але решта пластичного змісту — суцільне дилетанство. Чим обумовлено сумнівне кольорове рішення і випадки пластичної напруги (один з наочних прикладів — останній нулик «1000» підпирає бороду Вернадському:)? Чому певні композиційні блоки гуляють площиною? Невже заборонено збудувати модульну сітку і триматися її? Чому така ряснота шрифтова?

Шрифт, взагалі, окреме питання — не думаю, що нашому НБУ аж так сутужно, що не міг би дозволити собі певну розкіш замовити оригінальний шрифт художнику (чи групі художників). Але це, мабуть, питання смаку та пріоритетів.

Проте в загальному контексті, на мою думку, наші банкноти виглядають цілком непогано. Мабуть, віртуозне ґравірування таки витягує решту прогалин.

Ці 1000 грн наслідують банкноти нового покоління – модернізовані 20, 100 та 500 гривень. Найближчим часом банк планує завершити номінальний ряд банкнотами 50 та 200 гривень.

Водночас в НБУ анонсують початок підготовки до роботи над дизайном наступного покоління гривні. Голова Нацбанку Яків Смолій обіцяє, що воно «народжуватиметься через новий процес створення – прозорий та інклюзивний».

Раніше Telegraf.Design публікував «експертизу мобільного додатка Сортуй».