Наближається 30-та річниця незалежності України. Телеграф вітає всіх вільних людей, які живуть в нашій країні, з цим щасливим днем. І з нагоди свята ми вирішили згадати дизайн-об’єкти, які допомагають нам пам’ятати ці перші 30 років незалежності, та показати, як дизайн супроводжував, формував та перегукувався зі знаковими епізодами нашої незалежної історії.

Читайте також: 30 культових об’єктів українського дизайну

Як не банально починати цей текст з державної символіки, але ми так і зробимо. Бо, по-перше, це був перший офіційно затверджений дизайн незалежної України, а по-друге, це питання прямо зараз на часі.

Прапор та малий герб — улюблений та впізнаваний тризуб — затвердили в 1992 році. До жовто-синього стяга питань ні в кого не виникає, а от щодо гербів дискусії регулярно виникають й не вщухнуть і досі. Чи потрібен великий герб, коли є малий, який добре прижився в суспільстві? Чимало дизайнерів вважають, що тризуб ідеальний, що його достатньо, а Великий герб буде штучним та чужорідним. Але в Конституції України написано інакше: великий герб має бути і має враховувати малий Державний Герб та герб Війська Запорізького.

28 червня 2021 чинний президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Ради законопроєкт про Великий Державний герб України, який вже наступного дня опублікували сайті парламенту. Це викликало чергову хвилю незадоволення в спільності: чи то ідеєю великого герба, чи то власне виконанням. У цьому документі розглядають ескіз герба від 2009 року.

1 — ескіз Великого Державного герба з 2009, 2 — ескіз Великого Державного герба з 2020.

Щодо синьо-жовтих кольорів прапора, то в патріотичних поривах підкреслити «українськість», їх буває навіть забагато:

Наступний об’єкт вітчизняного дизайну у 1995 році запустили на орбіту. Тоді з космодрому Плесецьк (РФ) вперше під юрисдикцією України було здійснено, і успішно, запуск першого українського супутника «Січ-1» ракетою-носієм «Циклон». І супутники, і ракетоносії Циклон розробляє дніпровське державне конструкторське бюро ДП КБ «Південне».

Джерело: Вікіпедія

Січ-1 — український штучний космічний апарат, призначений для спостереження поверхні Землі в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери та магнітосфери.

До кінця 2021 року нащадок першого супутника, Січ 2-30 (колишній Січ 2-1, переназваний до річниці незалежності), має вийти на орбіту з пускового майданчика компанії SpaceX за допомогою ракетоносія Falcon-9.

Паралельно з першими космічними досягненнями та першими спортивними перемогами (Сергій Бубка за 1993-94 роки встановив 45 штук рекордів, а Оксана Баюн завоювала першу для України золоту олімпійську медаль) — економічна ситуація в країні була максимально далека від перемог. За перші п’ять років гроші змінювалися стрімко: купоно-карбованці, сотні тисяч і мільйони карбованців, які нічого не вартували, і у 1996 з’явилась гривня.

У Нацбанку зробили відео про історію  гривні від Київської Русі і до сьогодні, а ще про зміни дизайну металевої та паперової гривні за час незалежності України.

У 2019 році з’явилась банкнота номіналом 1000 гривень з портретом Володимира Вернадського. Про цю купюру та її нелегальні шрифти Телеграф писав детальніше. За 30 років незалежності в обігу вже четверте покоління гривні.

1997 року у Києві відкрився перший McDonald’s, Леонід Каденюк став першим українським космонавтом, а на південному полюсі підняли український прапор — на станції, яку прейменували в «Академік Вернадський». Раніше станція на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу належала Великобританії й мала назву «Фарадей». На ній і відбулася перша офіційна українська антарктична експедиція (в 1996).

Google присвятив дудл 25 річниці відкриття «Академіка Вернадського»

До цієї події хочеться згадати розробку всюдиходу спеціального призначення підвищеної прохідності на гусеничній тязі «Харковчанка». Він розроблений за часів СРСР (1958 рік на заводі імені В. О. Малишева у Харкові спільно з Харківським авіаційним заводом), але широко використовувався і за часів сучасної історії (до 2008 року РФ доставляла запаси саме цим снігоходом).

У 1998 на спільному українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області з конвеєра зійшов перший автомобіль «Таврія-Нова». Ця модифікація, створена спільно з Daewoo, мала бути поліпшеною версією «Таврії».
Що з цього вийшло — питання дискусійне. Сюди також можемо додати й випуск автомобіля Lanos, який у 2000-х став справді народним.

У 2000-році Георгій Гонгадзе заснував газету Українська правда, і що найважливіше — газета мала сайт (який тоді взагалі не сприймався як щось серйозне). Ось так він змінювався:

А ще у 2000-му назавжди закрили Чорнобильську АЕС. До того часу третій енергоблок ще генерував електроенергію. З цієї нагоди хочеться показати логотип Чорнобильської зони, яка з часом перестає бути зоною відчуження.

Агенція Banda створила його через 21 рік після закриття АЕС і через 35 років після самої катастрофи.

Революційний 2004 рік увів моду на помаранчі. А ще запустив машину політичної реклами, яка досій не зупиниться, й у передвиборчі сезони досягає космічних рівнів абсурду:

У 2005-му в долі нашої держави з’явився інтернет-магазин Розетка. Тоді він продавав лише техніку. І це був феномен — купувати техніку в інтернеті, а не в магазині, чи навіть на ринку. Зараз Розетка — це символ діджиталізації покупок.

Логотип зі смайлом, який хейтять багато дизайнерів, не мав великих оновлень з 2005 року. У 2018 агенція Fedoriv провела ребрендинг Rozetka, і фірмовий «смайлик» зазнав певних змін.

«Попри спокусу прибрати чи перемалювати його «в дусі часу» чи замінити на новий знак, разом із клієнтом ми принципово вирішили вчинити інакше. Смайлик forever. Це культовий український бренд. Це актив. І ми просто зобов’язані його зберегти», — Андрій Федорів.

Поруч з Розеткою варто згадати Нову Пошту. Вона задизайнила зовсім новий сервісний досвід для українців і за 10 років показала, як логістична послуга може перетворитися в успішний цифровий продукт.

Ребрендинг Нової Пошти також зробили у Fedoriv Agency у 2014 році

2006 року Україна вперше пройшла у фінальну стадію Чемпіонату світу з футболу. І вперше пройшла у чверть фінал. Далі будуть ще українсько-польске Євро-2012, і фінальна стадія Чемпіонату Європи 2020 (і знову пів фінал).
Різноманіття дизайну форми національної збірної з футболу промовисто демонструє, скільки можна створити, маючи в активі лише два кольори: жовтий та синій.

Цього року форма збірної України привернула до себе додаткову увагу. Через напис «Слава Україні» та обриси карти з півостровом Крим були звинувачення у політизації футболу (хоча куди вже більше) та вимоги (з боку РФ) внести зміни у дизайн, але українська сторона змогла його відстояти.

Ще 2006 року на каналі 1+1 стартувало шоу «Танці з зірками». Воно стало першою франшизою світових талант-шоу, які потім напливли в Україну. І це привід згадати редизайни логотипів основних телеканалів, які відбулися за 30 років.

А ще варто показати як змінювалися три кити-оператори мобільного зв’язку.

У 2007 вийшла сьома книга про Гаррі Поттера «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» Джоан Роулінг. І українська стала першою мовою, на яку її переклали. Книгу видала «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Джерело: сайт видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

У 2008 році Європарламент визнав Голодомор злочином проти людяності та висловив співчуття українському народу. Того ж року в Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв Голодоморів. Також пам’ятники пам’яті відкрили в Одесі, Вінниці, на Сумщині — обласний меморіал в селі Піски.

Автором ідеї меморіалу став Анатолій Гайдамака (має звання Народного художника України). Він переміг у конкурсі, який провели 2006 року. Ескізним проєктом було передбачено дві черги будівництва. І черга комплексу була запроєктована та побудована у 2008 році. Друга черга почала реалізовуватися в 2017 році, і реалізація досі триває.

У жовтні 2020 створили додаток Track Holodomor History, в якому можна дізнатися про життя в Києві у часи Голодомору.

2009 року відкрився стадіон «Донбас-Арена» — перший в Україні стадіон елітної категорії за акредитацією УЄФА та ФІФА, розрахований на 51 504 глядачів. Це перший стадіон у Східній Європі, спроєктований і побудований відповідно до стандартів категорії «п’ять зірок».

Як він виглядав під час відкриття:

Джерело: Шахтар Донецьк

А який вигляд він має зараз:

Джерело: Unian

У 2010 в Одесі відкрився Перший Одеський міжнародний кінофестиваль. Перші два роки позиціонував себе як фестиваль фільмів для глядачів із особливим почуттям гумору. Згодом розширився до фестивалю арт-мейнстрима: «кіно високого художнього рівня, розраховане на широку аудиторію». Як змінювалася айдентика фестивалю:

А ще 2010 заснувався радикальний протестний рух FEMEN, який починався з акцій проти секс-туризму. Лого руху створили в Студії Артемія Лєбєдєва.

У 2011 році в Україні з’явився новий залізничний транспорт — Інтерсіті. Ті «хюндаї» інколи застрягали у снігах, інколи були схожі на електрички, але це було нове слово в залізничних перевезеннях.

Цей поїзд забрендований до Євро-2012. Під Євро-2012 будували нові дороги, оновлювали транспортний парк, висаджували квіти на клумбах, будували нові стадіони (інколи нікому непотрібні, як той, що у Львові).

Коли створювали логотип, надихалися витинанкою (так казали на офіційній презентації). Основні елементи: дві квітки в кольорах прапорів країн, що приймали чемпіонат, м’яч та фігури вболівальників, поміщені в них.

Наступний об’єкт — символ кінця 2013-початку 2014. «Йолка», яку не прибрали до різдвяних свят і довго не могли демонтувати, навколо якої відбувалися криваві події та формувалися суспільні зміни.

Ілюстрація Іллі Стронговського «Йолка». Навколо неї виник скандал щодо авторських прав: ілюстрацію без дозволу використали на листівках ВО «Свобода».

Плакат авторства Єгора Петрова, засновника агенції Banda

«Ніколи знову» — новий символ Дня перемоги, теж з’явився у 2014 році. Його на волонтерських засадах створила студія 3Z.

«Та смугаста стрічка й так ніколи не була українським символом, а на той час стала абсолютно неприйнятною. — розповідає Сергій Мішакін, співзасновник студії 3Z. — Зрештою ми не створювали сам символ, ми зробили його графічну інтерпретацію. Наголосили на тому, що війна – це насамперед жертви, і що для українців вона почалася в 1939 році».

Далі в нашому навколишньому просторі почали зникати серпи та молоти. Декомунізація вплинула на дизайн пам’яток, будівель, вулиць та міст.

Мабуть, частково процес декомунізації почався ще з самого рання 1990-х років. Наприклад, коли київські станції метро Піонерська та Більшовик перейменували на Лісову та Шулявську відповідно, а вулицю Червоноармійську — у Велику Васильківську (що сталося пізніше).

Офіційно всі «радянські пожитки» на кшталт серпів і молотів (а з ними тисячі голів Леніна та десь ще забуті назви «імені Карла Маркса») мали зникнути з 9 квітня 2015 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». Те, що має під собою логічне і законне підґрунтя, інколи доходить до крайнощів, коли знищують мозаїки радянської доби, або просто мають величезні проблеми з виконанням.

До речі, монумент Батьківщина-мати досі стоїть з серпом і молотом. За останніми даними, щоб спиляти радянський герб потрібні гроші меценатів (які знайшли якраз напередодні карантину) і рік роботи, який відкладався через той самий карантин.

Джерело: Andrii Leonov on Unsplash

Монумент без герба СРСР вже зображували у віртуальній реальності — в ролику виставки Ukraine WOW:

У 2016 почали видавати перші ID картки замість паперових паспортів-книжечок. Паспорти у вигляді картки громадяни отримують у 14 років, тоді як книжечки видавали в 16.

План був такий: внести всі дані про громадянина на картку та зчитувати їх за необхідності в установах, де потрібно пред’явити «прописку». Але зчитувальні пристрої досі не прижилися ні в сервісних центрах МВС, ні в банках, ні в поліклініках. І всі, хто з картками, мають носити з собою паперовий витяг, де вказано місце реєстрації.

Взагалі державні установи та компанії  в другій половині 2010-х дуже захотіли оновлюватися. Чого тільки варті зміни у дизайні Укрпошти, Укрзалізниці та Ощадбанку. Прямі нащадки радянської бюрократії, де клієнт регулярно піддавався, як зараз кажуть, «знецінюванню», захотіли мати сучасний вигляд і говорити сучасною мовою. Fake it till you make it? Можливо. Частково. Але радує, що змінили не лише логотипи, а олюднили мову комунікації.

Джерело: Укрправда. Перші картки, які недовго видавали у 1991, обмежений тираж.

Компенсаційний Сертифікат, 1994 рік. Видавали як компенсацію за втрачені заощадження громадян України на рахунках в Ощадбанку та Укрдержстраху. 

За ребрендинг Ощадбанку Fedoriv Agency отримали Red Dot (коли це ще не було мейнстрімом). Слоган «Завжди поруч» змінився на «Ощадбанк — мій банк, моя країна». Позиціювання змінилося з банку, де виплачують пенсії та «юліну тисячу» на банк, де підтримують підприємців.

Сайт для оновленного Ощадбанку створила агенція Madcats.

Наступний об’єкт — Монобанк, який виник у 2017 році. Багато хто сперечається, чи можна називати Монобанк банком, але  насправді це дизайн-рішення, зручне, просте, красиве, що змінило українські банківські послуги. Воно вивело наш діджитал-банкінг на лідерські позиції у світі, бо всі фінтех-продукти захотіли «так само як в моно».

2017 року Україна отримала безвіз. І цей логотип став справжнім символом літа-2017, коли всі записувалися та стояли в живих чергах на вхід до приміщення, де можна оформити паспорти:

А ще Україна вдруге перемогла на Євробаченні. І 2017 року конкурс приїхав у Київ. Айдентику Євробачення, яка символізувала різноманіття, створили в Banda. За нього агенція отримала Red Dot і бронзового Канського лева.

Banda вийшла на хвилю розвитку іміджу України, і в 2018 представила логотип Ukraine NOW.

Брендинг Ukraine Now покликаний говорити про Україну як про відкриту сучасну країну, де відбувається все найцікавіше саме зараз.

«Зараз» – найважливіше слово для України сьогодні. Сучасні українці – вони про «зараз». Вони не чекають, не бояться. Вони діють та створюють саме зараз нові компанії, нові прогресивні бізнеси, нові кафе, ресторани, фестивалі, нові заводи, нові креативні академії та інноваційні технопарки. Ми хочемо привернути увагу таких же сучасних людей зі всього світу, туристів та інвесторів. Для них важливий цей момент змін. І за дослідженням, це магічне слово NOW їх дуже приваблює. На ньому і ґрунтується нова кампанія та ідея брендингу», — описують брендинг Ukraine Now у Banda Agency.

Ukraine Now ознаменував еру розробки айдентик, ребрендингів та редизайнів — майже кожне місто регіон та історична територія захотіли собі айдентику.

Хвиля поширилася на державні установи та відомства. Вони захотіли сказати, що стають ближчими до сучасних людей. Почалися редизайни міністерств та їхніх сайтів.

На початку 2019 року дизайн (майже) всіх сайтів держустанов — міністерства, антимонопольний комітет тощо — уніфікували. Створили цілу дизайн-систему. Головні принципи: функціональність, адаптивність (до різних пристроїв), інклюзивність — це стандарт (з’явився додатковий вигляд сайту для людей з порушеннями зору). Сайт Верховної Ради перейшов на новий дизайн лише у червні 2020.

Старий дизайн Урядового порталу

Новий дизайн Урядового порталу

Старі та нові вресії сайтів Міністерства закордонних справ та Верховної Ради України

Найсвіжіший дизайн-об’єкт, який хочемо згадати — Дія. Він справді унікальний, хай би як не скаржилися, що чиїсь техталони не підтягуються в мобільний додаток. Дія — дизайн-рішення, яке з одно боку прагне олюднити державні бюрократичні процедури, а з іншого — зменшити із ними особистий контакт громадян.

Створенням дизайн-системи Дії та втіленням її в реальний веб і мобільний продукт займались Fedoriv Agency (брендинг), Spiilka Design Buro (дизайн, за який отримали Red Dot), Kitsoft та EPAM (розробка). Всі на волонтерських засадах.

Детальніше про те, як агенції співпрацювали з державною, можна почитати в першому друкованому журналі Телеграф.

Призначення застосунку Дія — надавати користувачам доступ до цифрових копій документів просто зі смартфона. А портал Дія зосереджений на тому, щоб якісно надавати послуги громадянам.

За 30 років незалежності Україна, тобто ми, українці, проявили себе в багатьох сферах, на багатьох рівнях, з різними результатами. Дизайн фіксує все: зради та перемоги, здобутки, звичайні речі, які сприймаються як здобутки, буденні події, втрати та радощі. Най далі буде розвиток, най далі буде більше хорошого дизайну.