Статті
Dribbble: елітний клуб дизайнерів
Історія створення та розвитку популярної соціальної дизайн-мережі
18 лютого, 2019
Вадим Грін
Senior Product Designer в Groupon, журналіст Telegraf.Design
Ми любимо тексти без помилок. Якщо ви їх знайшли, виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.

У 2018 році Dribbble потрапив до Inc. 5000 — списку компаній США, що демонструють найшвидші темпи розвитку. Компанія зросла на 106 %, а її оцінна вартість становить на сьогодні 3,1$ млн.

Здавалося б, «перемога». З огляду на бізнес, так воно і є. Чому ж ми тоді зустрічаємо багатьох дизайнерів, які говорять: «Ні, суцільна зрада!». Чи згасає зірка Dribbble-спільноти, або ж лише сходить на небосхилі?

Зображення: Helena Barreiras

Як все починалося?

У 2009 році концепція платформи демонстрації власних робіт для представників творчих професій вже не здавалася новою. Майже 10 років як існував DeviantART, а з 2006-го року набирав обертів Behance. Dribbble з’явився в якості «чергової» соціальної мережі для дизайнерів. Проте він швидко набув шаленої популярності завдяки своєму «секретному соусу».

Компанія з’явилася доволі випадково. Доля звела двох сусідів: Річа Торнета – розробника за фахом, та Дена Сідерхольма – дизайнера. Обидва страждали від того, що все, що вони робили для клієнтів, не існувало достатньо довго в віртуальному світі й втрачало важливість після нетривалого часу.

Заради насолоди та самореалізації вони почали роботу над власним проектом – соціальною мережею для дизайнерів, у філософію якої заклали просте питання: «Над чим ти зараз працюєш?».

Dribbble був, свого роду, візуальним аналогом Twitter, який запитував користувачів: «Що відбувається?»

Це не дивно, бо Twitter працював вже три роки й на той час слугував одним з основних джерел натхнення для нових стартапів.

Засновники Dribbble мали на меті створення сайту, за допомогою якого можна було б швидко показати окремі частини своєї роботи невідривно від творчого процесу. Саме тоді, коли оформлення роботи на Behance інколи переростає в окремий, масштабний проект, це виглядало суттєвою конкурентною перевагою. Крім того, хлопці воліли створити місце для отримання та надання якісної критики для дизайнерів (так само, як і Behance).

Засновники Dribbble Річ Торнет та Ден Сідерхольм. Джерело зображення: shopify.com

Стартап був запущений у 2010-му році та швидко отримав розголос і став дуже популярним саме серед цифрових дизайнерів. За подальші 7 років свого успішного існування команда Річа та Дена виросла аж до… восьми співробітників. Компанія не має штаб-квартири й всі працівники працюють віддалено.

Великі зміни почалися з січня 2017 року. Спочатку спроби знайти постійне джерело фінансування та сильного «старшого брата» завершилися тим, що на початку року було анонсовано приєднання до групи компаній Tiny. Протягом цього ж 17-го року команда збільшилася до 24 працівників, а наступного року Dribbble трішки змінив рецептуру свого «секретного соусу».

«Секретний соус»

У ретроспективному огляді ми легко побачимо, що Dribbble за своїм набором функцій мав і досі має вельми несуттєві відмінності від того самого Behance. Крім фундаментальної основи, звісно, якою є засіб демонстрації роботи дизайнера – так звані «шоти».

Зображення: worldvectorlogo.com

На початку свого існування Dribbble пропонував завантажувати лише статичні картинки розміром 400 на 300 пікселів, на відміну від Behance – там дизайнер мав змогу робити все, що завгодно й у будь-якому масштабі. З розповсюдженням екранів із великою роздільною здатністю розмір «шотів» був збільшений до 800 на 600 пікселів. З часом з’явилася можливість завантажувати GIF та відеофайли.

Конкуренція між новим стартапом, що пропонував спрощену версію платформи для створення портфоліо, і вже потужним Behance, мала б неминуче закінчитися поразкою для першого. Якщо б не одна річ.

Що ж саме принесло Dribbble таку славу?

З 2010-го протягом наступних восьми років чи не кожний дизайнер марив стати «гравцем» на Dribbble. Реєстрація була доступною для кожного охочого, але після неї користувач сідав на лаву «спостерігача». Він міг дивитися роботи інших, ставити вподобайки, але не міг публікувати власні роботи. Для цього треба було отримати спеціальне запрошення від іншого «гравця». Аудиторія розподілялася на два табори: «гравці» — користувачі, з можливістю публікувати свої роботи, та «спостерігачі» — зареєстровані у мережі, без можливості демонстрації власних творчих надбань.

У такий спосіб Dribbble став елітарним клубом, до якого потрапляли лише ті дизайнери, роботи котрих дійсно вражали та викликали «wow-ефект». Самі ж «гравці» слідкували за якістю дизайну на ресурсі, влаштовуючи справжні перегони за омріяні запрошення серед інших дизайнерів. Закритість спільноти й створили цей «секретний соус».

За словами Дена Сідерхольма подібна атмосфера аристократизму не була на меті у засновників. Причиною для створення системи запрошень слугувало виключно бажання масштабувати проект у помірному темпі. «Допоки дохід не став достатнім, щоби повністю перемикнути свою увагу на Dribbble, ми могли вдало балансувати між ним та основною роботою на повний робочий день».

CEO компанії Зак Оніско каже, що у 2017 році кількість реєстрацій на сайті дорівнювала кількості всіх реєстрацій, зроблених за період з 2009-го до 2015-го року. Це зумовило останню велику зміну, що трапилася минулого року — можливість публікувати роботи стала доступною всім користувачам без винятку. Хоча розподіл між «гравцями» та «спостерігачами» все ще зберігається й останні мають значні обмеження у користуванні сайтом. З плином часу смак «секретного соусу» Dribbble потроху став зникати.

Чому у Dribbble три літери «b» та до чого тут баскетбол?

Баскетбольну термінологію, що стала своєрідною відзнакою мережі, привніс один з засновників — Річ Торнет. Він мріяв про кар’єру професійного баскетболіста ще за юнацтва, але визнає, що «потрапив у пастку тіла розробника».

Dribbling — термін прийнятий у спорті, зокрема в баскетболі як спосіб переміщення м’яча майданчиком. Поява третьої літери “b” пов’язана з реєстрацією доменного імені для сайту. Як це часто трапляється, бажаний домен — dribble.com виявився вже зайнятим. Тож хлопці додали зайву літеру в назву, не змінюючи її докорінно.

Баскетболом пронизано все всередині мережі: активні користувачі — «гравці», робота дизайнера — «шот» (кидок у кільце), акаунти компаній — «команди», робота, що була створена одним дизайнером, надихаючись роботою іншого дизайнера — «ребаунд» (з англ. «відскок»), а секція найбільш популярних робіт зветься «плей-офф». Фірмовий знак мережі – баскетбольний м’яч.

Зображення: Svitlana Dudarenko

Мережа стала аналогом баскетбольної команди, до якої так хочуть потрапити молоді гравці, але в якій грають лише найкращі.

Де «зрада»?

Згодом дизайн-спільнота, роботодавці та замовники помітили, що наявність дизайнера в мережі, велика кількість послідовників та вподобайок зовсім не каже про реальні професійні здібності спеціаліста.

Як відомо, дизайн є методологію побудови комунікації між бізнесом та його користувачами, засобом вирішення їхніх нагальних проблем. Основна проблематика Dribbble виявилася в тому, що в такій зачиненій дизайн-спільноті творці робили щось для себе у якості «тренування», або ж щоби похизуватися перед колегами. Мережа перетворилася на елітну арт-галерею, повну непридатних до реалізації дизайн-шедеврів.

Ще два роки тому відомий український дизайнер Дмитро Чута у своєму блозі написав розгорнуту статтю з заголовком: «Чому Dribbble & Behance не підходять сьогодні для продуктових дизайнерів». Дві основні тези цієї статті зводяться до того, що: по-перше, «дизайнери намагаються догодити іншим дизайнерам і забувають про існування справжніх клієнтів», а по-друге, те, що серед соціальних мереж для дизайнерів забагато гонитви за послідовниками та вподобайками, аніж реального дизайну.

Дизайнерка Ніколь Домінгез у власному блог-пості ставить питання: «А чи робить вас гарним дизайнером велика кількість послідовників на Dribbble?». Відповідь очевидна — соціальні показники жодним чином не корелюють із професійними звершеннями та здатністю вирішувати реальні завдання.

Dribbble сьогодення

Але засновник Ден Сідерхольм коментує ситуацію так: «З першого ж дня гравці завантажували свої шоти спеціально для мережі й ми до цього ставимося спокійно. Наша платформа — місце для гри м’язами, можливість створити щось цікаве. Це додає ще одне вікно, в яке дизайнер здатен зазирнути у пошуках натхнення».

Dribbble ще раз підтвердив, що дизайнери не полюбляють демонструвати щось незавершене. Роботи на цьому сайті виблискують якістю та довершеністю, а зворотний зв’язок звівся до шаблонних: «круто!», «чудова робота!». Dribbble, так само як і Behance, не впорався з дизайнерським перфекціонізмом і не створив місця для отримання конструктивної критики.

Проте, створюючи дизайн-галерею з найвищою концентрацією якісної графіки разом з прірвою ідей та різноманіттям стилів та напрямів робіт (графічний дизайн, типографіка, ілюстрація, анімація тощо), Dribbble виграв конкуренцію саме як джерело натхнення, місце для пошуку естетичних та елегантних рішень для інтерфейсів та ілюстрацій.

У пошуку остаточної відповіді на питання, чи не згасла зірка Dribbble, звернемося до статистики. Кожного року Dribbble підраховує кількість пікселів, що були завантажені «гравцями» на сайт. У період з 2010 до 2018 ця кількість склала 1 трильйон. Цю позначку сайт перетнув у березні. На кінець 2018-го року Dribbble вміщував вже 4 трильйони пікселів! Це означає, що з загальною кількістю в 3,5 млн робіт понад половина була завантажена саме у 2018-му році. Кількість користувачів, їхніх робіт та масштаби зростання компанії невпинно зростають і вражають своїми показниками.

Вдячний відгук замовника

Наостанок відео, з якого можна брати приклад того, як залишити позитивний відгук після вдалої співпраці з дизайнером, знайденому на Dribbble.

Хочете стати гравцем на Dribbble?

Редакція Telegraf.Design має для своїх читачів 2 запрошення. Надішліть посилання на своє портфоліо у приватні повідомлення Facebook-сторінки Telegraf.Design до 28.02.2019. Ми на власний розсуд оберемо двох переможців, яким подаруємо можливість «пограти» на Dribbble-майданчику. Результати будуть оголошені 11 березня 2019 року у пості на нашій Facebook-сторінці.


Раніше Telegraf.Design розповідав про те, що відбувається у компанії Reddit.

avatar
Вадим Грін
Senior Product Designer в Groupon, журналіст Telegraf.Design
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: