Український дизайнер здебільшого працює над невеликими проєктами (ціною до $1 000) самостійно або в дизайн-агенції і заробляє менше 2 млн грн у рік. Такі дані отримали в агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks. Вони досліджували ринок графічного і предметного дизайну в Україні з липня по вересень 2019 року. Розповідаємо про найважливіші висновки моніторингу щодо оплати праці, правового статусу і внеску дизайнерів в українську економіку.

Юридичний статус

Офіційно у п’яти найбільших містах України (Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі) зареєстровано 3 323 дизайнери-ФОПи та майже 500 компаній, для яких дизайн є основною сферою роботи. Такі дані Державної фіскальної служби. Серед них 70% самозайнятих дизайнерів і понад третина дизайнерів в агенціях не оформили свій юридичний статус. На одного офіційно зареєстрованого самозайнятого дизайнера припадає два, які працюють без будь-якого юридичного статусу.

Такий формат співпраці має свої переваги для дизайнерів і замовників, бо можна уникнути зайвої паперової роботи і платити менше податків. Але це єдина вигода, ризиків більше. Наприклад, штраф за кожного неофіційно оформленого працівника — понад 100 тисяч гривень. А ще працюючи «в чорну» дизайнер не захищений від недобросовісності в оплаті праці і ризикує, що його авторські права порушать. Складно довести, що ти автор свого продукту, якщо працюєш без жодних документів.

70% самозайнятих дизайнерів і понад третина дизайнерів в агенціях працюють без реєстрації.

Робота поза законом суперечить принципам соціальної відповідальності бізнесу. Такі підприємці не платять податків, а тому не «інвестують» у суспільство. Працівники не мають жодних юридичних та соціальних гарантій, тож можуть залишитися ні з чим по завершенню роботи.

Скільки заробляє дизайнер

Автори дослідження зібрали 292 анкети від дизайнерів, менеджерів і засновників агенцій та інших компаній, які включають розробку дизайну в свої послуги. Респонденти мають різний досвід роботи і працюють у різних регіонах України, що дозволяє отримати більш цілісну картину.

Опитування показало, що дизайнери-фрілансери не беруться за великі, складні й інноваційні проєкти (або ж їм їх не пропонують). Тому основу ринку складають роботи вартістю до тисячі доларів, які виконують окремі фахівці.

Великі та складні пропозиції — робота переважно для дизайн-агенцій. Їм це легше дається, адже вони мають більше людських ресурсів. Те, на що одному дизайнерові потрібен тиждень, агенція може зробити втричі швидше.

Трохи більше 10% фрілансерів працюють з проєктами, дорожчими ніж п’ять тисяч доларів. Для агенцій цей показник майже вдвічі більший.

Лише кілька відсотків опитаних фрілансерів відповіли, що їхні річні обороти перевищують 10 млн гривень на рік. Для дизайн-агенцій ця цифра у рази більша, втім таких менше 10% серед опитуваних. Переважно річні обороти дизайнерів не перевищують двох мільйонів гривень на рік.

Опитувані могли обирати варіанти від 1 млн і вище, тому тут може бути похибка. Крім того, вони можуть бути ФОПами в агенціях, через яких проходять великі суми.

Кінцева вартість дизайнерського продукту на українському ринку базується на демпінгуванні цін фрілансерами. При цьому дизайнери часто не розуміють, що повинно входити у вартість їхніх послуг, і тому називають суму інтуїтивно — на око і залежно від того, скільки може заплатити замовник.

Вартість робочої години — найважливіший фактор формування ціни для 41% дизайнерів. Ще чверть опитаних орієнтується на середню суму на ринку, хоча чіткого механізму її розрахунку немає. Усі інші роблять інтуїтивну оцінку, враховуючи попередній досвід, або чекають на пропозицію від замовника.

Ключові проблеми дизайнерів: 

1. Низька додана вартість дизайнерського продукту.
2. Конкуренція базується на демпінгуванні цін фрілансерами.
3. Інтуїтивне ціноутворення.

Вклад дизайну в українську економіку

Загалом економічні показники ринку дизайну в Україні стабільно зростають протягом останніх трьох років. У 45% дизайнерів бізнес суттєво піднявся протягом останніх 3-х років, лише в 7% — пішов на спад. Податки, сплачені дизайнерами, зростали у півтора-два рази щороку протягом 2016-2018 років — від 42 млн грн до 140 млн грн.

Це загальні цифри для 5 міст, які були у фокусі дослідження. Позитив ще й у тому, що цифра росте не лише назагал, але й у кожному окремому місті. Це означає, що ринок дизайну розвивається не тільки у столиці, але й, щонайменше, у Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі. Та все ж дві третини сплачених податків — у Києві, адже саме тут зареєстровано найбільше агенцій та дизайнерів-ФОПів.

Суми сплачених податків дослідники встановлювали за офіційними даними Державної фіскальної служби за КВЕДом 74.10 «Професійні послуги з дизайну». Зрозуміти, скільки податків сплатили графічні чи предметні дизайнери окремо, неможливо — цей клас економічної діяльності не має поділу на підкласи. Тому автори дослідження рекомендують розробити підкласи КВЕД 74.10 «Професійні дизайнерські послуги». Це дозволить отримати більше інформації про графічний та предметний дизайн і аналізувати дані на іншому рівні.

Податки від дизайнерів щороку зростають: від 42 млн грн у 2016-му до близько 140 млн грн у 2018-му.

Проте цифри могли б бути у рази більшими, якщо хоча б частина дизайнерів, які зараз у тіні, працювали легально. Податкове навантаження та складність ведення документообігу також пояснюють і те, що на ринку значно більше дизайнерів-ФОПів. Наявність агенцій, які працюють як ТОВ чи ПП, підвищує податкові надходження, на відміну від індустрії, що базується переважно на легалізованих фрілансерах (ФОП) — у Києві майже у 8 разів більше юридичних осіб, ніж у середньому в інших чотирьох містах, і податків надходить більше.

Зросла й загальна вартість публічних закупівель дизайнерських послуг на ProZorro. Найчастіше послуги надавали ФОПи — 70%, адже це дозволяє уникнути податкового навантаження на агенції й отримати більші прибутки. Замовлення дизайнерських послуг через систему ProZorro — це легальний спосіб знаходити потрібних дизайнерів, які мають оформлений юридичний статус.

Від початку 2016 і до серпня 2019 провели майже 600 успішних закупівель дизайнерських послуг. Зважаючи на кількість органів влади, державних та комунальних підприємств, які підпадають під дію закону «Про публічні закупівлі», це дуже малий показник — влада не виконує сповна свою роль як покупця послуг дизайнерів. Найбільше закупівель (51% від кількості та 82% від вартості) проводять у Київській області, оскільки саме у столиці здебільшого сконцентровані державні органи, які замовляють послуги.

Загальна вартість усіх 600 замовлень — майже 62 млн грн. Проте ціна лише кількох з них перевищувала 200 тис. грн. Загалом вартість лотів не висока, тому що на ProZorro часто замовляють не повний дизайнерський супровід, а лише окремі послуги чи продукти.

Найбільші замовники — «Нафтогаз», «Укрзалізниця», Верховна Рада, аеропорт «Бориспіль», «Укренерго», «Укроборонпром», «Укрпошта», обласні та місцеві ради. Найчастіше вони замовляють візуальні комунікаційні матеріали та дизайн для урочистих заходів і святкувань.

Рекомендації

Автори дослідження сподіваються, що моніторинг спровокує суспільну дискусію про проблеми ринку дизайну і пошук ідей розв’язання проблем. А також пропонують свої рішення:

1. Підвищувати бізнес-компетентності майбутніх дизайнерів.
2. Впроваджувати просвітницькі кампанії серед фрілансерів щодо переваг та способів провадження діяльності в легальний спосіб. Перехід дизайнерів у легальне поле через підвищення обізнаності — простий та швидкий спосіб збільшення економічного внеску дизайну в економіку України.
3. Стимулювати об’єднання ФОПів у повноцінні агенції. Так вони підсилюватимуть одне одного та зможуть братися за більші та складніші проєкти, які коштують дорожче.