Пригадуємо наймасштабніші фестивалі, найважливіші нагороди, найгучніші скандали минулого року і фіксуємо ледь помітні внутрішні процеси й тенденції, які перейдуть з нами у 2020-ий.

Коментують співзасновник Банди Єгор Петров, ілюстраторка Варвара Перекрест, UX Team Lead у Wix Ліна Кононенко, дизайнери MacPaw, TS/D Agency, шрифтовий дизайнер Кирило Ткачов, дизайнер додатку Bird Арсеній Фещенко та співвласник анімаційної студії Untime Антон Пінкевич.

Фестивалі та конференції: OFFF Kyiv, Некактус, Krupa, Design Village

«Якби нам сказали ще півтора року тому, що в Києві проведуть OFFF, ми б не повірили», — кажуть у TS/D Agency і точно фіксують відчуття, здається, всієї української дизайн-спільноти. Культовий фестиваль, який протягом 20-ти років проходить у Барселоні і подорожує світом, цьогоріч вперше привезли у Київ.

 Joshua Davis — зірка генеративного дизайну — на сцені фестивалю OFFF Kyiv

«Українському формату ще далекувато до іспанського, але принаймні Київ уже з’явився на мапі поруч з Барселоною, Віднем, Тель-Авівом, — додають у TS/D Agency. — Неймовірно цінним вважаємо те, що сюди почали приїжджати для колаборацій, розповідати, ділитись досвідом іноземні рок-стари сфери дизайну». Рок-зірки, крім того, розширили географію: наприклад, фестиваль Design Village привіз партнера Pentagram Люка Хеймана в Івано-Франківськ.

За кілька місяців до цього, у червні, дизайн-середовище сколихнула «велика креативна дурня» від Банди. «Некактус» відвідало близько трьох тисяч людей, хоча квитки почали продавати лише за місяць до конференції. «Ми були злегка в шоці від такого. У наступному році хочемо почати продавати квитки за два місяці до івенту», — каже співзасновник агенції Єгор Петров.

Уже втретє пройшла Krupa і об’єднала різні напрямки дизайну: UI/UX, продуктовий, веб, артдирекшн та інші. Цьогорічним хедлайнером став співзасновник Nielsen Norman Group і легенда UX-дизайну Дон Норман.

Варвара Перекрест виділила «Принт Фест 4/100», «Ілюстрактор», «PicPic» та ілюстраторську програму Книжкового Арсеналу, яка «щороку стає все більшою та якіснішою»: «Зокрема, виставки та міжнародні воркшопи Pictoric, «Графіка української мови» та наша «Чому динозаври не їдять світлофорів».

Нагороди

Рік був багатим на нагороди для українських дизайнерів і… на дискусії про їхнє значення. Насамперед, довкола Red Dot у категорії комунікаційного дизайну. Цьогоріч українці отримали рекордну кількість Red Dot-ів: 6 нагород у Banda, дві у додатка Bird, по одній у Spiilka, Saatchi & Saatchi Ukraine, Tubik Studio, Madcats Agency, AB Games, Iden.team і за product-дизайн — у PocketBook, Teslasuit та Nuka.

Українці також не залишились без «Канських левів» — найавторитетнішої нагороди у сфері креативу і реклами. Бронзового «лева» отримала агенція ISD Group за проєкт AI Versus, а в конкурсі Young Lions (де можна брати участь до 30-ти років) — золото і два срібла. Тим часом Банді фестиваль запам’ятався «феєричним провалом»:

«Ми подали більше 30 проєктів і не потрапили в жоден шорт-лист, — каже Єгор Петров. — Тобто зовсім жодного. Нуль. Це боляче, сумно. Змусило отверезіти і сильно задуматися над тим, що саме ми робимо не так».

«Було й багато хорошого. Наприклад, якби мені хтось років 5 назад сказав, що можна виграти нагороду за дизайн програми лояльності, то я б розсміявся. Але ми виграли золото Epica і Best of the best Red Dot Design Award за бренд програми лояльності Goodwine. Також у нас давно була мрія стати агентством року, не беручи участі в жодному креативному локальному конкурсі, — продовжує Єгор. — Будь-який конкурс — це прокачування навичок і можливість подивитися на свою роботу очима світових суддів. Те, що хлопці з України отримують подібні нагороди, означає, що ми можемо і будемо грати на рівні світу».

Вперше українські агенції (Banda, Fedoriv і TS/D Agency) отримали золото на Epica International Awards — міжнародному фестивалі, де журналісти у сфері комунікації та маркетингу обирають найкращих креативників. Крім того, Banda назвали найкращим агентством у Центральній і Східній Європі

Варто також пригадати й нагороди, які нашуміли менше, але від того не втрачають ваги. Агентство Tough Slate отримало «Wood Pencil» від міжнародної премії у галузі дизайну і реклами D&AD Awards, а Tubik — перший для України Webby за дослідницький проєкт про життя і роботи Стенлі Кубрика.

У сфері ілюстрації Варвара Перекрест виділяє перемогу та участь Анни Сарвіри та Ольги Штонди на найбільшій книжковій ярмарці дитячої літератури у Болоньї (Bologna Illustration Exhibition), численні нагороди Романи Романишин та Андрія Лесева з Аґрафка на книжкових фестивалях та обкладинки Сергія Майдукова для The Guardian та інших найвідоміших іноземних видань.

Більше довготривалих навчальних курсів

Аналогова дизайнерська освіта в Україні стає ґрунтовнішою. «Сучасні школи/курси креативності та дизайну стають усе більш популярними і глибокими з точки зору освіти: КАМА запустила дворічні програми навчання, у Projector з’явилося ще кілька тривалих курсів і навіть школа для дітей шкільного віку. Це означає, що сучасна креативна освіта стає все більш усвідомленою і системною», — каже Єгор Петров.

Тут варто згадати й те, що 2019-ий поповнив книжкові полиці дизайнерів перекладною професійною літературою. Вперше українською можна прочитати того ж Дона Нормана. Крім того, видавництво ArtHuss анонсувало перекладну серію «Основи. Графічний дизайн» з 12-ти професійних книг і вже видало перші три посібники.

Зацікавленість сервіс- і продакт-дизайном

«Загальний інтерес в українському дизайн-ком’юніті до теми користувацьких досліджень трансформувався в широкий інтерес до сервіс-дизайну, — каже Ліна Кононенко. — Як і в минулому році, часто обговорювали дизайн-системи, але саме цьогоріч багато українських дизайн-команд вивели дискусію на новий рівень, уже маючи свої успішні кейси.

Крім того, в цьому році ми спостерігали за найгарячішою битвою основних дизайн-інструментів, а також обговорення та тестування великої кількості допоміжних. При цьому, зросла увага до DesignOps, Content UX, продуктових метрик, що може стати для нашої спільноти next big thing у наступному році».

Відкриття музею екоплакату у Харкові

Музей-архів-лабораторію екоплакату «4-й Блок» відкрили у жовтні у Харківській академії дизайну і мистецтв. Проєкт створили на основі колекції десяти однойменних трієнале екоплакату «4-й Блок», який проходить з 1991 року. Ініціював фестиваль Олег Векленко – на той час викладач «Худпрому» і ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Сьогодні «4-й Блок» – найбільший в Україні і один з основних у Східній Європі фестиваль екоплакату, спрямований на захист довкілля.

За 28 років трієнале організатори зібрали понад 10 тис. робіт визнаних майстрів з 56 країн. Теми плакатів — антиядерна проблематика, забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління, енергетична безпека.

Музей отримав статус науково-практичної лабораторії університету: студенти зможуть там вивчати історію сучасного світового плаката, захищати дипломи і дисертації, влаштовувати нові виставки і заходи.

Інтернет-скандали

Варвара Перекрест серед подій року відзначає часті суперечки у соцмережах: «Постійні скандали в інтернеті, з одного боку, свідчать про актуальність проблем та зацікавленість широкого загалу в обговоренні. Але з іншого — рівень конструктиву в таких дискусіях дуже низький і зазвичай швидко перетворюється на базарну сварку з переходом «на особистості», яка, на мою думку, скоріш шкодить сфері, ніж рухає її вперед. Також така поведінка шкодить і особисто її активним учасникам, бо жоден клієнт, менеджер, артдиректор або ілюстратор при своєму розумі не захоче співпрацювати з агресивними або некоректними колегами».

Випуск 1000-гривневої банкноти з піратськими шрифтами

Цю подію Кирило Ткачов, Арсеній Фещенко та дизайнери MacPaw перераховують серед невдач року. Нагадаємо, як усе відбувалося.

Нова тисяча вийшла у липні, тоді Андрій Шевченко та Богдан Гдаль помітили, що на ній використали піратський шрифт Bickham Script від росіянки Олександри Гофман. А крім нього — ще 7 шрифтів, які задовго до НБУ використовували як системні у Windows, Apple та Adobe.

Нацбанк не визнає, що шрифти крадені, і називає їх авторською графікою своїх дизайнерів. Ці 1000 грн наслідують банкноти нового покоління — модернізовані 20, 100 та 500 гривень. Нещодавно банк завершив номінальний ряд банкнотами 50 та 200 гривень, на яких використані аналогічні шрифти.

Водночас в НБУ анонсували початок підготовки до роботи над дизайном наступного покоління гривні. Голова Нацбанку Яків Смолій пообіцяв, що воно «народжуватиметься через новий процес створення — прозорий та інклюзивний». Сподіваємося, що у цьому процесі знайдеться місце для професійних шрифтових дизайнерів.

Співпраця держструктур з дизайнерами та агенціями

Цей пункт суперечить попередньому, але в дійсності українського дизайну є місце подібним контрастам. Мінцифри разом із Fedoriv та Spiilka цьогоріч презентували бренд цифрової держави і вже запустили бета-версію. Додаток і сайт мають об’єднати в єдиному електронному вікні усі держпослуги громадянам і бізнесу. Цей проєкт українські дизайнери відзначають у числі найцікавіших за рік.

Раніше у 2019-му презентували нові айдентики і сайти для Міністерства культури (логотип і шрифт створив Кирило Ткачов), Моррічсервісу та Морської адміністрації (робота Dmytro Bulanov creative büro). Вебпортали створювали за дизайн-системою, яку розробили в агенції Kitsoft на початку року.

«Круто те, що за кілька останніх років державні та громадські структури стали відкритішими для креативності, — коментує Єгор Петров. — Україна готова змінювати своє обличчя. З’являється все більше значущих проєктів на рівні всієї країни, таких як Ukraine NOW, NAMU, Дія і ще купа відмінних ініціатив. А прямо зараз ми працюємо над новим обличчям Чорнобиля. Мені здається, що цей тренд буде актуальним і далі».

Читайте також: Що створили у 2019-му: найяскравіші українські дизайн-проєкти року