Статті
Чому UX, UI, CX, IA, IxD та інші види дизайну – це дурниця?
Або як припинити морочитися з термінологією та почати працювати
15 серпня, 2018
Слава Шестопалов
Lead Experience Designer в ELEKS, куратор Projector.Lviv
Мы любим тексты без ошибок. Если вы все же их обнаружили, выделите фрагмент и нажмите Ctrl+Enter.

Lead Experience Designer в ELEKS Слава Шестопалов, який раніше розповідав про оптичні ефекти в користувацьких інтерфейсах, наразі ставить питання – чи є різниця між UX, UI, CX, IA, IxD та іншими видами дизайну? Telegraf.design знайомить з поглядами та відповідями автора в перекладі його матеріалу.

Чим ви займаєтеся? Як себе називаєте в резюме та портфоліо? Чому саме цими словами? Запрошую вас дослідити, як спеціалізації і сфери дизайну пов’язані з реальністю (або ні).

Отже, погляньмо на стан справ. Гадаю, ви натрапляли на низку спроб розмежувати UX і UI, UX і CX, користувацький інтерфейс і продуктовий дизайн тощо. Ви також могли бачити схематичні пояснення про різновиди дизайнерів, як-от: UI і UX, UX та IxD. Усі ці схеми прекрасні. Їх можна розглядати годинами. І вони стають дедалі складнішими і складнішими з плином часу.

Автор усіх зображень: Слава Шестопалов

Якщо ви коли-небудь шукали щось подібне, то, певно, помічали, що гугл видає безліч результатів, але в них майже ні слова про нас, дизайнерів.

У всіх цих схемах завжди бракує чогось важливого. Де цінність? Гроші? Соціальна користь або бізнес-мета? Якщо відсутня вимірювана цінність, такі діаграми можуть лише слугувати темою для балаканини гуртка снобів о десятій ранку біля кавомашини. Для більшості людей, які не живуть у світі пікселів, шрифтів і градієнтів, — це нонсенс. І, безумовно, клієнтам це теж здається неабиякою дурницею.

 

Пам’ятаю час, коли я намагався «просвітити» своїх клієнтів і закочував очі, коли вони плутали дизайнерські поняття. Тепер я точно знаю, хто створив так званих клієнтів з пекла – дизайнери з пекла. Такі, як я кілька років тому. Ми потрапили в пастку, яку самі створили. Недизайнерам невідома різниця між UX, CX, UI чи IxD. І це не дивно, адже вона трошки більше, ніж повністю теоретична.

Я маю гіпотезу про те, що ажіотаж навколо «креативних» позицій дизайнерів і сфер дизайну є спробою подолати стереотипи. Можливо, ми додаємо описові слова і замінюємо слово «дизайнер» на «стратег», «архітектор», «аналітик» і «розробник», щоб утекти від до болю знайомого «просто зробіть мій сайт сексі»? Остання тенденція — називати себе продуктовим дизайнером або менеджером (що б це не означало). У наші дні «продуктовий» став новим «юексом». Хіба це не замкнене коло? Люди, чиї позиції протягом десятиліть звуться «підприємець» чи «генеральний директор», сміються з нашої моди на оригінальні найменування.

Байдуже, як ви називаєте себе і свій підхід до справи, якщо результат роботи не дає відчутної цінності. Якщо людина малює вайрфрейми, робить прототипи, готує воркшопи, але не може запропонувати рішення проблеми, то це хто завгодно, але не дизайнер.

Клієнти турбуються про те, що ви робите, тільки коли ви дбаєте про їхню справу.

Отже, що повинні робити дизайнери? Де ж той баланс між зосередженням уваги на вузькій царині та відповідальністю за всі етапи проекту? Де межа між створенням макетів і впливом на світ за вікном? Існує популярна ідея, що найкращим для дизайнера є Т-подібний профіль навичок. Це означає, що дизайнер має достатні знання в багатьох сферах, а в одній із них він — гуру.

Однак ми живемо в дивний час. Є безліч дизайнерів, які пишаються тим, що знають одну вузьку тему і трішки ознайомлені з сусідніми. Те, як я їх називаю, можете побачити на схемі нижче. Але такий профіль навичок не дає змоги мислити стратегічно і враховувати кінцеву мету продукту.

Ось що можна почути у командах, де є дизайнери: «Ну скільки разів повторювати? Я не малюю іконки. Я юекс-дизайнер. Я передаю вайрфрейми чуваку, який займається візуальним стилем». Або: «Я обираю палітру кольорів. Вам краще запитати про бізнес-моделі он у тієї дівчини біля дошки». Що ж далі? Будуть окремі дизайнери блакитних кнопок? (Не плутайте з дизайнерами червоних кнопок.) Чи архітектори пласких іконок? Може, стратеги з користувацьких подорожей? Керівники наклеювання стікерів? Розробники плакатів зі шрифтом Гельветика? Щоб відчути, як гротескно це звучить, спробуйте трансформувати назви недизайнерських професій. Слюсар із металевих рукомийників, матрос однощоглових яхт, кухар з азійських спецій, солдат зі стрільби з Беретти.

«UX/UI-дизайнер» звучить так само нелогічно, як «салат з овочів/моркви» або «водій транспорту/автобуса».

І оскільки дизайн-мислення зараз є хайповим, і всі поспіль його вивчають, виникає ще одна проблема. Я називаю це — тире-дизайнерами. Вони беруть участь у десятках дизайнерських конференцій і курсів, пробують різні напрями, але не можуть зробити щось цінне і комплексне. Вони люблять згадувати всі сфери, на знання яких претендують. Наприклад, “UI/UX/Web/Mobile/Desktop Designer” або “Service/Digital/Product Designer/Manager”.

Зі мною не погоджуються: «Теоретично це звучить круто. Але всі ці модні слова — саме те, що шукають HR-фахівці та рекрутери». Ну, певною мірою це правда. Але є момент, коли варто замислитися про професійну гідність. Якщо коли-небудь стане модним називати нашу роботу «рушій пікселів» або «оператор фотошопу», чи будемо ми так писати в резюме? Звичайно, ми до цього ще не дійшли, але якщо такими будуть тренди — хто зна.

Я думаю, що великі компанії зробили внесок у те, що дизайнери розучилися… бути дизайнерами. Цей зоопарк різновидів дизайнерів — результат детального поділу праці у великих командах. Дизайнери роблять свої дрібні завдання і поступово відучуються думати про те, наскільки їхня частинка працює у складі кінцевого продукту і чи слугує кінцевій меті. Можете кидати в мене каміння, але знання всього процесу від початку до кінця обов’язкове для дизайнера, навіть якщо він чи вона спеціалізується на одній ланці довгого ланцюжка. Загальний дизайн-процес — річ універсальна.

Методи різні для кожної галузі, але суть дизайну завжди одна й та ж: дослідження, пошук ідей, перевірка, втілення.

Якщо ми називаємо себе дизайнерами, я вважаю, ми повинні брати на себе відповідальність за долю всього продукту, навіть виконуючи невелике завдання у конкретний момент часу. Якщо іконки, вайрфрейми, мокапи і прототипи мають чудовий вигляд, але те, що бачать користувачі — справжня катастрофа, то дизайнер не виконав свою роботу якісно. Може здатися, я популяризую ідею «універсального бійця» на противагу вузькоспеціалізованому дизайнеру. Аж ніяк. Просто вказую на професійний дисбаланс, який існує зараз. Здається, що сфера дизайну має найбільш нестійкі межі серед усіх видів занять.

Тепер ми можемо повернутися до питань, які я поставив на початку. Хто ми такі? Чому називаємося саме цими словами? І ось ще одне цікаве спостереження. Дизайнери зазвичай називали себе згідно з тим, що вони проектували. Сучасні назви дедалі більше відображають те, як ми працюємо, тому що немає значних відмінностей між проектуванням мобільного інтерфейсу і мікрохвильової печі. «Якщо ви можете спроектувати річ, ви можете спроектувати будь-що», — казав Массімо Віньєллі. Методологія — це те, що має велике значення. Які кроки ведуть нас до правильних рішень? Як ми можемо виміряти їхні переваги? Врешті-решт, що допомагає заробляти більше грошей і принести найбільше користі?

Ми повинні вміти показати вимірювану цінність того, що вважаємо правильним. Іноді дизайнери пропонують рішення, які не є миттєво прибутковими, але завойовують постійних клієнтів. Лояльність і репутація принесуть гроші в майбутньому. Завдання полягає в тому, щоб показати, яким чином це можливо. Це як грати в шахи. Що більше кроків наперед продумати, то вища ймовірність перемоги.

Окупність інвестицій у дизайні — одна з ключових тем професії, і я що далі, то більше відчуваю брак цього розуміння. Фотошоп, Скетч, піксельна точність, воркшопи чи візуальна мова не роблять нас дизайнерами. Так само, як молоток і пила ще не роблять людину теслею. Ми стаємо дизайнерами тоді, коли вирішуємо проблеми і створюємо щось цінне.

Завжди будуть люди і ситуації, які негативно впливають на репутацію нашої професії. Один популярний мем каже, що завжди знайдеться хтось, хто зробить дешевше (і гірше). На щастя, є щонайменше три прості речі, завдяки яким кожен з нас може підтримати позитивний імідж дизайнерів.

1. Чітко і стисло називайте свою професію

Після десятиліть еволюції тільки слово «дизайнер» лишилося незмінним. Якщо ви ставите будь-які слова перед «дизайнером», перевірте, чи вони будуть актуальними ще п’ять-десять років. Варто остерігатися посилань на якийсь конкретний інструмент або метод, тому що це показує обмеженість фахівця. Невже серйозні клієнти шукають вайрфрейм-художників і творців кнопок? Їм потрібні поборники конкурентів, вирішувачі проблем і примножувачі грошей. Якщо ви один із них, ви стоїте біля керма змін. Спеціалізація у якійсь сфері — хороша річ, поки вона не стає перешкодою для розуміння того, як працює світ.

2. Показуйте не картинки, а цінність

Може виявитися, що багато робіт у портфоліо не має реальної цінності. Я знаю це з власного досвіду: багато проектів або були зроблені «для себе», або я не зміг порівняти «до» і «після». Замість кейсів на зразок «Дизайн фінансового додатка» спробуйте «У 2 рази прискорено переказ грошей через фінансовий мобільний додаток». Для проекту «VR-концепт для логістичної компанії» буде ефективніше формулювання «Концепція VR-додатка, який може заощадити до 40% вартості доставки». Цінність може бути як економічною, так і соціальною, тобто покращенням якості життя аудиторії. «Я зробив» звучить сильніше, ніж «я робив».

3. Збирайте і створюйте докази впливу дизайну на довкілля

Клієнти завжди будуть кидати виклик нашим рішенням і ставити під сумнів наші пропозиції. І що більший проект, то більше замовник і кінцеві користувачі ризикують, покладаючись на дизайн без доказів. Тому корисно вивчати кейси, коли чиїсь дизайн-рішення мали вплив на світ, і створювати власні. Ось, наприклад, є дослідження Форрестер про те, як техніки дизайн-мислення вплинули на економічні показники ІТ-гіганта IBM.

З іншого боку, поширені й міфи про цінність дизайну. Дуже складно виокремити дизайн із комплексу взаємопов’язаних активностей і сказати щось на кшталт: «Тиждень роботи дизайнера принесе вам чистий дохід у розмірі 180231,50 доларів до кінця року». Ось один із поширених псевдофактів: «Долар, інвестований в дизайн, приносить сто доларів прибутку». Ця ідея відсутня в книзі, на яку зазвичай посилаються. Що більше ми цитуємо фактоїди, то більше до нас ставляться, як до «художників». Відповідальність дизайнерів полягає в тому, щоб замінити міфи даними реальних досліджень.

І замість постскриптума — твіт від Алана Купера.

Стаття мовою оригіналу – за посиланням.

Раніше Telegraf.design публікував статтю Олега Карапузова про те, яким має бути портфоліо UX дизайнера.

avatar
Слава Шестопалов
Lead Experience Designer в ELEKS, куратор Projector.Lviv
Колонка

У нас є ще дещо для вас

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: